Постанова

від 02.10.2024 по справі 400/2606/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2606/24

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 24.05.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Кравченка К.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2023 року №00129250407, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2023 року №00129250407.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податковою накладною, про яку зазначається в Акті, є податкова накладна №6 від 24.01.2022 року, виписана на ТОВ «Оілпродакшен», щодо постачання насіння соняшника в обсязі 255 т на суму 4 105 556,10 грн., в т.ч. ПДВ 504 191,10 грн. В даній податковій накладній допущено помилку в даті складання, а саме зазначено 2022 рік, замість 2023 року. Цього ж дня, Товариством зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №6, з вірною датою виписування, а саме 24.01.2023 року. Враховуючи те, що операція фактично не відбулася відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку. У зв`язку із тим, що підстави складення та реєстрації податкової накладної №6 від 24.01.2022 року, визначені п.187.1 ст.187 ПК України, у Товариства відсутні, а так само відсутні будь-які первинні та/або фінансово-господарські документи, визначені п.44.1 ст.44 ПК України, складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 24.01.2023 року до податкової накладної №6 від 24.01.2022 року. Однак, у зареєстрованому РК допущено помилку, а саме, невірно зазначено код причини коригування « 103», замість необхідного коду «301» з типом причини ненадання отримувачу « 20». Викладені обставини були повідомлені контролюючому органу. Правові позиції Верховного Суду, на які посилається ДПС у рішенні про результати розгляду скарги, не є релевантними з огляду на різні обставини справи. Так, вказані рішення суду стосуються сторнування («анулювання») несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної, однак в даному випадку позивачем сторновано помилково зареєстровану податкову накладну. Товариство не здійснювало жодних виправлень, щодо дати складання податкової накладної або її номера, натомість її сторновано як таку в цілому. Враховуючи викладене, Товариством не було допущено порушення строків реєстрації податкової накладної №6 від 24.01.2022 року, оскільки подія для її реєстрації відсутня, а сама податкова накладна складена та зареєстрована помилково, що відповідно заперечує порушення терміну її реєстрації та наявності підстав для застосування штрафних санкцій.

10.04.2024 року відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого складення та реєстрація в подальшому розрахунку коригування, яким «анулюється» несвоєчасно зареєстрована податкова накладна, не звільняє платника податку на додану вартість від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до пункту 21 Порядку №1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера. Виправлення помилки щодо дати накладної є наслідком приведення у відповідність податкової звітності платника, однак, не спростовує факту порушення строку реєстрації такої накладної в ЄРПН. Отже, податкове повідомлення-рішення від 21.12.2023 року №00129250407 є правомірними та не підлягають скасуванню.

15.04.2024 року позивач подав відповідь на відзив.

Справу розглянуто в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (вул. Миру, 40, с. Новофедорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56051, ідентифікаційний код 03764809) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2023 р. № 00129250407 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.12.2023 року №00129250407. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) судовий збір у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (вул. Миру, 40, с. Новофедорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56051, ідентифікаційний код 03764809).

На вказане рішення суду Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Батьківщина» в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

16.07.2024 року (вхід.№31109/24) на адресу суду апеляційної інстанції від представника ТОВ «Батьківщина» - Шаталова Артема Федоровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовити, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року залишити без змін.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.11.2023 року відповідачем проведена камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень 2022 року, результати якої оформлено актом №11213/14-29-04-07-09/03764809.

За результатами перевірки встановлено порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України позивачем несвоєчасно подано на реєстрацію податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 504 191,10 грн.

Зокрема зазначено, що за січень 2022 року складено податкову накладну від 24.01.2022 року №6, яка зареєстрована 13.02.2023 року.

11.12.2023 року позивачем подано заперечення на акт перевірки.

За наслідками перевірки контролюючий орган податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2023 року №00129250407 застосував штраф у сумі 201 676,44 грн.

08.01.2024 року позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення, яка рішенням ДПС України від 08.03.2024 року залишена без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень ПК України передбачено, що з 01.02.2015 року реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/ розрахунку коригування.

У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вірно встановлено судом першої інстанції з наданих позивачем доказів, 24.01.2023 року позивач уклав договір купівлі-продажу з ТОВ «Оілпродакшен», за умовами якого зобов`язувався передати у власність покупця насіння соняшника.

24.01.2023 року позивачем виписана видаткова накладна №2 щодо постачання 255 т насіння соняшника на суму 4 105 556,10 грн., в т.ч. ПДВ 504 191,10 грн.

Податкова накладна №6, яка мала бути складена датою першої події поставки товару, помилково виписано позивачем 24.01.2022 року, замість 24.01.2023 року.

Цього ж дня, Товариством зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №6 з вірною датою виписування, а саме 24.01.2023 року.

Крім того, складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 24.01.2023 року до податкової накладної №6 від 24.01.2022 року.

Однак, у зареєстрованому РК допущено помилку, а саме: невірно зазначено код причини коригування « 103», замість необхідного коду « 301» з типом причини ненадання отримувачу « 20».

Отже, вірним кодом причини коригування податкової накладної №6 від 24.01.2022 року у розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 24.01.2023 року є код « 301» з типом причини « 20».

Викладені обставини повідомлені контролюючому органу листом від 05.12.2023 року.

Згідно з вимогами ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Стаття 187 ПК України чітко вказує, що податкові зобов`язання виникають лише у випадку фактичного здійснення операції.

Враховуючи те, що операція фактично не відбулася відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначається, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У випадку якщо платником на операцію з постачання товарів/послуг, яка фактично не відбулась, помилково складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, то платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до такої помилково складеної податкової накладної.

За змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Враховуючи те, що поставка товару позивачем 24.01.2022 року фактично не відбулася, відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 року №6 в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 13.05.2021 року у справі №822/745/18, від 29.06.2023 року у справі №640/10288/19, від 01.07.2022 року у справі №804/3526/18, від 23.07.2019 року у справі №816/955/18 та від 26.06.2018 року у справі №816/1990/17.

Колегія суддів зауважує, що вказані правові позиції не є релевантними з огляду на різні обставини справи. Так, вказані рішення суду стосуються сторнування («анулювання») несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної, однак в даному випадку ТОВ «Батьківщина» сторновано помилково зареєстровану податкову накладну.

Товариство не здійснювало жодних виправлень, щодо дати складання податкової накладної або її номера, натомість її сторновано як таку в цілому.

Проведення господарської операції згідно з податковою накладною №6 від 24.01.2023 року підтверджується укладеним між ТОВ «Батьківщина» та ТОВ «Оілпродакшен» договором купівлі-продажу №б/н насіння соняшника від 24.01.2023 року та видатковою накладною №2 від 24.01.2023 року. Тобто, перша подія за пунктом 187.1 ПКУ відвантаження товару, припадає саме на 24.01.2023 року, що стало підставою для реєстрації податкової накладної №6 від 24.01.2023 року.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Батьківщина» вчинено всіх належних та достатніх дій з метою зазначення дійсного податкового обліку, сформованого за результатом господарської операції з ТОВ «Оілпродакшен» шляхом складення належного розрахунку коригування №1 до податкової накладної №6 від 24.01.2022 року (помилкової) з зазначенням суми коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту - 504 191,10 грн., а також реєстрацією в ЄРПН податкової накладної №6, з вірною датою виписування, а саме 24.01.2023 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Батьківщина» не було допущено порушення строків реєстрації податкової накладної №6 від 24.01.2022 року, оскільки подія для її реєстрації відсутня, а сама податкова накладна складена та зареєстрована помилково, що відповідно заперечує порушення терміну її реєстрації та наявності підстав для застосування штрафних санкцій.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №806/2975/16 Верховний Суд вказав, що помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків. У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 року у справі №802/1198/16-а міститься правовий висновок: «за змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Враховуючи те, що поставка товару фактично не відбулася відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку».

Аналогічного змісту висновки щодо неможливості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних містяться в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №813/4556/16, від 22.08.2018 року у справі №804/1366/17, від 27.11.2018 року у справі №821/676/17, від 29.01.2019 року у справі №825/2102/18, від 28.03.2019 року у справі №809/1420/17.

Отже, враховуючи вищевказане та те, що помилкове виписування податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для застосування до ТОВ «Батьківщина» штрафних (фінансових) санкцій відсутні та, як наслідок, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №00129250407 від 21.12.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доводити правомірність свого рішення лежить на суб`єкті владних повноважень.

У даній справі відповідачем не доведено правомірність висновків акту перевірки і, відповідно, законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді І.Г. Ступакова К.В. Кравченко