Постанова

від 02.10.2024 по справі 400/10415/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10415/23

Перша інстанція: суддя Устинов І. А.,

повний текст судового рішення

складено 21.06.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техмет» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техмет» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області (надалі позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техмет» (надалі відповідач, ТОВ НВП «Техмет»), в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 982028,21 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач має податковий борг у вигляді пені по податку на прибуток на загальну суму 982028,21 грн., яка була нарахована на суми податкових зобов`язань по деклараціям з податку на прибуток від 02.03.2015 року та від 24.02.2016 року, суми зобов`язань по яким були погашені 03.07.2023 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно позовної заяви та наданих позивачем розрахунків суми податкового боргу відповідача, загальна сума заявленого до стягнення податкового боргу в сумі 982028,21 грн. складається з таких сум:

- 981324,07 грн. нарахована пеня на борг минулих періодів в розмірі 1153941,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9081446974 від 02.03.2015 року, період нарахування - з 09.03.2016 року по 03.07.2023 року (за 2672 дні);

- 704,14 грн. нарахована пеня на борг минулих періодів в розмірі 828,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9275973716 від 24.02.2016 року, період нарахування - з 10.03.2016 року по 03.07.2023 року ( за 2671 день).

Обставини погашення позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток згідно податкової декларації з цього податку №9081446974 від 02.03.2015 року на суму 1153941,00 грн. полягають в наступному.

02.03.2015 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій визначено грошове зобов`язання в сумі 1154769,00 грн.; термін сплати - 11.03.2015 року.

Ще до подачі цієї декларації відповідач 12.02.2015 року платіжним дорученням №3 через ПАТ «Златобанк» здійснив переказ коштів в сумі 1154769,00 грн. до бюджету в якості податку на прибуток.

Постановою Правління Національного Банку України від 13.02.2015 року №105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Кошти в розмірі 1154769,00 грн. за платіжним дорученням від 12.02.2015 року №3 до державного бюджету не надійшли.

30.03.2015 року ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва сформовано податкову вимогу №478-25 на суму 1154769,00 грн..

ТОВ НВП «Техмет» звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 30.03.2015 року №478-25.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року по справі №814/1212/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 30.03.2015 року №478-25.

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1154769,00 грн..

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року по справі №814/3169/15 у задоволенні позову про стягнення податкового боргу відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2016 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У 2016 році ТОВ НВП «Техмет» звернулось до суду з позовом про зобов`язання ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва внести в облікову картку платника податків відомості про відсутність податкового боргу з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1154769,00 грн..

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року по справі №814/78/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі №814/78/16 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

На виконання постанови Верховного Суду суму заборгованості 1154769,00 грн. було поновлено 31.08.2020 року в інтегрованій картці платника податків, а 10.09.2020 року сформовано податкову вимогу №215655-50 на суму 1155065,29 грн. (утому числі пеня в розмірі 296,29 грн.).

ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося до суду про стягнення податкового боргу з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» у розмірі 1155065,29 грн..

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №400/6042/20 у задоволені позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року по справі №400/6042/20 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено частково: стягнуто з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» суму податкового боргу у розмірі 1154769,00 грн., а в стягненні суми нарахованої пені у розмірі 269,29 грн. відмовлено.

Згідно долученого до справи розрахунку пені ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» платіжним дорученням №1 від 03.07.2023 року сплатило заборгованість по податку на прибуток в загальній сумі 1155065,30 грн., яка включає в себе:

- 1153941,00 грн. - по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9081446974 від 02.03.2015 року;

- 828,00 грн. - по податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9275973716 від 24.02.2016 року, за 2671 день, період нарахування - з 10.03.2016 року по 03.07.2023 року.

По факту сплати відповідачем 03.07.2023 року заборгованості по податку на прибуток в загальній сумі 1155065,30 грн., податковий орган нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 982028,21 грн., в тому числі:

- 981324,07 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9081446974 від 02.03.2015 року на суму 1153941,00 грн.;

- 704,14 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9275973716 від 24.02.2016 року на суму 828,00 грн..

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаної суми нарахованої пені податковий орган звернувся до адміністративного суджу з даним позовом.

Заперечуючи проти стягнення вказаної суми пені, відповідач у відзиві на позов посилався на те, що податок на прибуток в сумі 1153941,00 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9081446974 від 02.03.2015 року ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» сплатило ще 12.02.2015 року за платіжним дорученням №3 через ПАТ «Златобанк», але до бюджету вказана сума не надійшла з вини цього банку, оскільки постановою Правління НБУ від 13.02.2015 року №105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Позивач вважає, що в силу приписів пункту 129.6 статті 129 ПК він звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, якщо це мало місце з вини банку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу про наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми пені та відхилив вищевказані доводи позивача, зазначивши, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення пункту 129.6 статті 129 ПК в частині звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасне перерахування до бюджету суми податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн., визначеної у податковій декларації №9081446974 від 02.03.2015 року, оскільки нарахування пені відбулось вже після того, як Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року по справі №400/6042/20 ухвалено рішення про задоволення позову податкового органу в частині стягнення з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» податкового боргу в сумі 1154769,00 грн., що, на думку суду першої інстанції, вказує на вину відповідача у несвоєчасні сплаті цієї суми податку.

Апелянт з такою позицією суду першої інстанції не погоджується, та зазначає, що позивач нарахував пеню у сумі 981324,07 грн. за період часу з 09.03.2016 року по 02.07.2023 року, тобто за період ще до ухвалення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року по справі №400/6042/20 в частині стягнення з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» податкового боргу в сумі 1154769,00 грн..

Апелянт вважає, що позивач має право нараховувати штрафні санкції у вигляді пені та штрафу тільки з 27.07.2021 року по 02.07.2023 року, але відповідно до положення п.52-1 Перехідних Положень ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань не застосовуються. А оскільки Постановою КМУ від 27.06.2023 року №651 карантин припинений з 01 липня 2023 року, і відповідач сплатив суму грошового зобов`язання в розмірі 1153941,00 грн. відразу після закінчення карантину 03.07.2023 року, то позивач не має законних підстав для нарахування пені відповідно до податкової вимоги №215655-50 на суму 1155065,29 грн..

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам сторін, колегія суддів виходить з того, що правильність вирішення даного спору, предметом якого є стягнення з відповідача податкового боргу на суму 982028,21 грн., залежить від відповіді на такі питання:

- чи правомірно була нарахована відповідачу пеня по податку на прибуток в сумі 982028,21 грн.;

- якщо так, то чи набула ця сума статусу податкового боргу?

При цьому, правильність саме математичного обрахунку спірної суми пені не заперечується відповідачем.

Відповідаючи на перше питання, колегія суддів враховує правову позицію, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №804/4602/16, і полягає в тому, що разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов`язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов`язку сплатити в повному обсязі податкове зобов`язання.

Виходячи з цього, наведені відповідачем обставини віднесення постановою Правління Національного Банку України від 13.02.2015 року №105 ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, які стали причиною не надходження до бюджету коштів в розмірі 1154769,00 грн., перерахованих відповідачем за платіжним дорученням від 12.02.2015 року №3 як податок на прибуток, не звільняли ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» від обов`язку по сплаті податку на прибуток згідно декларації №9081446974 від 02.03.2015 року.

Колегія суддів також враховує наступні положення Податкового кодексу України, які були чинними на час нарахування спірної суми пені, тобто станом на 03.07.2023 року:

- п.14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

- п.14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

- п.129.1. Нарахування пені розпочинається:

п.129.1.1. - при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

п.129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

п.129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

- п.129.3. нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті):

п.129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

п.129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

п.129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

п.129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини);

п.129.3.4-1. Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення;

п.129.6. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом;

п.129.7. Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні інструкції без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.

З наведених положень Податкового кодексу України слідує, що у випадку, коли платник податків самостійно визначає грошові зобов`язання у своїй податковій декларацій, як у даній справі шляхом подання декларацій з податку на прибуток підприємств від 02.03.2015 року №9081446974 на суму 1153941,00 грн. та від 24.02.2016 року №9275973716 на суму 828,00 грн., то нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, а закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Як вже було зазначено вище, згідно долученого до справи розрахунку суми боргу (а.с.7) нарахування пені на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн. згідно декларації з цього податку від 02.03.2015 року №9081446974, було розпочато з 09.03.2016 року, а на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 828,00 грн. згідно декларації з цього податку від 24.02.2016 року №9275973716 10.03.2016 року.

При цьому, як слідує з долученого до справи розрахунку (а.с.7) ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» платіжним дорученням від 09.03.2016 року №1369 сплатило суму 828,00 грн. на виконання зобов`язань по декларації з цього податку від 24.02.2016 року №9275973716, але враховуючи наявність у ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» несплаченої суми боргу по декларації від 02.03.2015 року №9081446974 в розмірі 1153941,00 грн., то сума 828,00 грн. пішла на погашення заборгованості минулих періодів, в результаті чого зобов`язання по податку на прибуток на суму 828,00 грн. по декларації з цього податку від 24.02.2016 року №9275973716 залишались несплаченими до 03.07.2023 року.

Однак, як станом на 03.07.2023 року, так і станом на 10.03.2016 року, тобто на дату початку розрахунку пені на суму 828,00 грн., положення статті 129 ПК України стосовно дати початку нарахування пені при у випадку самостійного визначення платником податків своїх грошових зобов`язань у своїй податковій декларацій, були однаковими - нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно, нарахування пені на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 828,00 грн. згідно декларації з цього податку від 24.02.2016 року №9275973716 могло розпочатися не раніше, ніж після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати цього податкового зобов`язання.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що не є правомірним нарахування пені з 10.03.2016 року на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 828,00 грн. згідно декларації №9275973716 від 24.02.2016 року.

Що стосується дати початку нарахування пені на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн. згідно декларації з цього податку від 02.03.2015 року №9081446974, то визначена у розрахунку дата такого початку 09.03.2016 року узгоджується з наведеними положеннями ст.129 ПК України, оскільки її нарахування почалось після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати цього податкового зобов`язання.

Надаючи оцінку доводам ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» про те, що нарахування податковим органом пені в розмірі 981324,07 грн. на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн. згідно декларації з цього податку від 02.03.2015 року №9081446974 здійснено з порушенням положень п.129.6 ПК України, які були чинним до 01.01.2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 129.6 ст.129 ПК України, в редакції чинній до 01.01.2021 року, було передбачено наступне:

«За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.»

На час подання відповідачем декларації з податку на прибуток підприємств №9081446974 від 02.03.2015 року, Податковий кодекс містив наступні положення щодо самостійного декларування платником податків свої податкових зобов`язань та їх сплати:

- 54.1. - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою;

- 57.1. - платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Оскільки суму податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн. відповідач задекларував в декларації з цього податку №9081446974 02.03.2015 року, то саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок по її сплаті до бюджету.

Відповідно, на момент подачі 12.02.2015 року платіжного доручення №3 через ПАТ «Златобанк» у ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» ще не існувало суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн., проте не виключало можливість для ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» сплатити свої майбутні грошові зобов`язання з податку на прибуток наперед авансом.

Однак вже на момент подання декларації з податку на прибуток №9081446974 від 02.03.2015 року, в якій відповідач самостійно задекларував свій обов`язок по сплаті в бюджет податку на прибуток в сумі 1153941,00 грн., відповідачу було відомо про те, що постановою Правління Національного Банку України від 13.02.2015 року №105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, що відповідно робило неможливим проведення будь-яких платежів через цей банк з 13.02.2015 року.

Таким чином, декларуючи 02.03.2015 року свій обв`язок по сплаті до бюджету податку на прибуток в сумі 1153941,00 грн., відповідач вже достеменно знав про те, що сума податку на прибуток за його платіжним дорученням №3 від 12.02.2016 року через ПАТ «Златобанк» до бюджету не надійшла, і що з 13.02.2015 року ПАТ «Златобанк» вже не може здійснити такий платіж.

Відповідно, це свідчить про те, що відповідач свідомо допустив невиконання ним свого обов`язку по перерахуванню до бюджету податку на прибуток в сумі 1153941,00 грн. за декларацією №9081446974 від 02.03.2015 року.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що положення пункту 129.6 ст.129 ПК України, в редакції чинній до 01.01.2021 року, в частині звільнення від відповідальності за несплату податкових зобов`язань, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З цього приводу колегія суддів також вважає за необхідне навести положення пункту 129.7 ст.129 ПК України, які набрали чинності з 01.01.2021 року, відповідно до яких не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні інструкції без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.

Відповідно до цього пункту, несвоєчасна сплата платником податків свої податкових зобов`язань внаслідок його звернення до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, не виключає наявності в діях такого платника податкового правопорушення.

З наведених підстав колегія суддів вважає, що на підставі пункту 129.6 ст.129 ПК України, в редакції чинній до 01.01.2021 року, не можна визнати протиправним початок нарахування пені з 09.03.2016 року на несплачену суму податку на прибуток в розмірі 1153941,00 грн. згідно декларації з цього податку від 02.03.2015 року №9081446974.

Що стосується доводів апелянта про те, що позивач має право нараховувати штрафні санкції у вигляді пені та штрафу тільки з 27.07.2021 року, тобто після ухвалення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року по справі №400/6042/20 в частині стягнення з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» податкового боргу в сумі 1154769,00 грн., то колегія вважає такі доводи помилковими, оскільки, як вже зазичено вище, суму податку на прибуток в розмірі 1154769,00 грн. відповідач задекларував самостійно, а тому в силу вже наведених положень статті 129 ПК України у випадку самостійного визначення платником податків своїх грошових зобов`язань у своїй податковій декларацій нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Ухвалення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року по справі №400/6042/20 не змінює дату початку нарахування пені по декларації від 02.03.2015 року №9081446974, оскільки предметом по справі №400/6042/20 було стягнення з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» вже узгодженого податкового боргу, а не оскарження нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань податковим повідомленням-рішенням.

Що стосується посилань відповідача на положення п.52-1розділу 10 Перехідних Положень ПКУ, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на 03.07.2023 року пункт п.52-1розділу 10 Перехідних Положень ПКУ містив наступні положення:

« 52-1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Наведені положення пункту п.52-1розділу 10 Перехідних Положень ПКУ чітко визначають, що з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Оскільки долучений до справи розрахунок суми пені, яка є предметом стягнення у цій справі, включає в себе також і період з 1 березня 2020 року і по останній день карантину, тобто до 01.07.2023 року, то колегія суддів вважає, що такий розрахунок здійснений всупереч положенням пункту п.52-1розділу 10 Перехідних Положень ПКУ.

При цьому, суд не може підміняти функції та повноваження контролюючого органу і самостійно замість нього перерахувати заявлену до стягнення суму податкового боргу, виключивши з неї суму пені за той період, коли її нарахування здійснено з порушенням вимог пункту п.52-1розділу 10 Перехідних Положень ПКУ.

Враховуючи наведені вище висновки про неправомірність початку нарахування пені з 10.03.2016 року по декларації №9275973716 від 24.02.2016 року, а також про неправомірність нарахування пені в період дії карантину, колегія суддів вважає, що заявлені у цій справі позовні вимоги про стягнення з ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» податкового боргу у вигляді пені, яка розрахована з порушенням вимог Податкового кодексу України, не можуть бути задоволені.

Оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техмет» задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року скасувати.

Прийняти по справі №400/10415/23 нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія І.Г. Ступакова