Постанова

від 01.10.2024 по справі 400/12013/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 р. Категорія: 108020200м. ОдесаСправа № 400/12013/23Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет" до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просив: - визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2023/000019/2 від 27.07.2023 року, та відмову в митному оформленні товару, викладену у Картці відмови № UA504070/2023/000021 в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн., мотивуючи його тим, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження ціни ввезеного на територію України товару, тому рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови прийняті протиправно.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення прийняте Миколаївською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA504000/2023/000019/2 від 27.07.2023 року, та відмову в митному оформленні товару, викладену у картці відмови № UA504070/2023/000021 в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет" судові витрати в розмірі 2 684, 00 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що позивачем документально не підтверджено включення до митної вартості оцінюваного товару всіх визначених ч.10 ст.58 МКУ її складових, зокрема вартості витрат на страхування, транспортування, навантаження вивантаження та обробки оцінюваного товару, пов`язаних з його транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення від 07.03.2023 року 23ROСT190000290095, що містить дані, які є необхідними для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у ЕМД від 09.03.2023 № 23UA504070201539 UО.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Контракту №408/SM-116 від позивачем та CHINA SHILIAN

PHARMACEUTICAL позивач придбав у вказаного підприємства хімічні матеріали ціною, вказаній в комерційній пропозиції №012 від 13.02.2023. - 455 доларів США за 1т. товар було поставлено до порту Констанца (Румунія) в кількості 27т (1080 мішків по 25кг).

09.05.2023 року позивач пред`явив до митного оформлення частину хімічних матеріалів в обсязі 22 тони, придбаних у фірми 'CHINA SHIEIAN PHARMACEUTICAL CHEMICAL CJ., LIMITED, за контрактом № 408/SM-116 від 14.02.2023року. Для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією (надалі - МД) МД 23UA504070201539U0 від 09.05.2023року було надано пакет документів: контракт № 408/SM-116 від 14.02.2023року з додатковою угодою №1 від 15.02.2023 р, інвойс № 23CNSL025 від 10.03.2023 року, коносамент № 225572909 від 20.03.2023 року, платіжна інструкція від 16.02.2023, платіжна інструкція від 24.04.2023, CMR № 374 від 04.05.2023року, комерційна пропозиція № 012 від 13.02.2023 р, договір № 31/03-2016 від 31,03.2016р, рахунок № 63 від 08.05.2023 р, довідка про транспортно-експедиційні витрати № 080523/1.

Митна вартість товару у МД 23UA504070201539U0 від 09.05.2023 року була обрахована та вказана за методом визначення митної вартості за ціною договорів (контрактів) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до вимог ст.ст. 51, 53, 57, 58 МК України, вартість товару позивач визначив за ціною договору та інвойсу в сумі 10 010, 00 доларів США та за офіційним курсом Нацбанку України на дату митного оформлення (36, 5686 грн за 1 долар США).

Митну вартість 22 т товару було визначено позивачем в МД в сумі 448 755, 39 грн (що є еквівалентом 12 271, 60 доларів США), з яких ставка податку повинна була скласти за розрахунками позивача 119 368, 94 гривень.

Відповідач рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів № UA504000/2023/000010/2 від 10.05.2023 року визначив іншу вартість товару на підставі ст.53, ст.57, ст. 64 МК України у зв`язку з тим, що подані документи, на його думку, містили розбіжності, неточності, не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу, не надано всі відомості щодо ціни товару та визначено митну вартість товару за одиницю товару (1т.) 0, 6471 доларів США. на загальну суму 14 236, 20 доларів США (що є еквівалентом 520 597, 90 грн - за 22 т).У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504070/2023/000021 вказується про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з невірно визначеною митною вартістю товару від 10.05.2023 № UА504000/2023/000010/2.

Позивач звернувся до відповідача про випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов`язання та подав МД 23UA504070201561U1 від 12.05.2023 року, в якій митну вартість зазначив відповідно до рішення відповідача, а саме № UA504000/2023/000010/2 від 10.05.2023р. про коригування митної вартості та, відповідно, сплатив податку на додану вартість в сумі 138479,04 гривень (замість визначеної ним самостійно суми 119368, 94 грн.), тобто збільшену на 19110,10грн.

Позивачем було подано скаргу до Державної митної служби , в якій просив скасувати прийняте Миколаївською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA 504000/2023/000010/2 від 10.05.2023 року викладене у картці відмови в прийнятті митої декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.06.2023 року скаргу в повному обсязі задоволено, а відповідача зобов`язано прийняти нове рішення.

27.07.2023 року відповідачем прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2023/000019/2 від 27.07.2023 р. Числові показники в ньому нічим не відрізняються від скасованого Рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2023/000010/2 від 10.05.2023 року, та митну вартість залишено скорегованою (загальна сума 14236, 20 доларів США, вартість за одиницю товару - 0, 6471 доларів США), а не за ціною договору, яку зазначав позивач (загальна сума 12 271, 60 доларів США). Тобто, скасоване рішення № UA504000/2023/000010/2 від 10.05.2023 року та нове рішення № UA504000/2023/000019/2 від 27.07.2023 року за числовими показниками нічим не відрізняються. Відповідачем лише було додано більш ширше обґрунтування рішення про неприйняття ним митної вартості товару, визначеної позивачем.

З метою митного оформлення залишку товару в обсязі 5 тонн на підставі ст.55. МК позивач звернувся до відповідача про випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов`язання та подав МД № 23UA504070202230U0 від 28.07.2023 року, в якій мигну вартість зазначив відповідно до рішення відповідача № UA504000/2023/000019/2 від 27.07.2023 р. про коригування митної вартості (загальна сума 118 317, 71 грн, що с еквівалентом 3 235, 50 доларів США, вартість за одиницю товару - 0, 6471 доларів США), а не договору та інвойсу відповідно (загальна сума 2789 доларів США, що є еквівалентом 101 989, 83 грн.). Та сплатив податку на додану вартість в сумі 31 472, 51 грн. замість тої, яку позивач міг визначити самостійно відповідно до заявленої ним митної вартості товару (27 129, 30 грн), тобто збільшену на 4 343, 02 грн.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення № UA504000/2023/000019/2 від 27.07.2023 р. про коригування митної вартості товарів викладеної у картці № UA504070/2023/000019 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є таким, що суперечать вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані для митного оформлення товару документи не містять розбіжностей, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності: контракт № 408/SM-116 від 14.02.2023 року з додатковою угодою № 1 від 15.02.2023 р, інвойс № 23CNSL025 від 10.03.2023 року, коносамент № 225572909 від 20.03.2023 року, платіжна інструкція від 16.02.2023, платіжна інструкція від 24.04.2023, CMR № 374 від 04.05.2023 року, комерційна пропозиція № 012 від 13.02.2023 р., договір № 31/03-2016 від 31,03.2016р, рахунок № 63 від 08.05.2023 р, довідка про транспортно-експедиційні витрати № 080523/1, однак відповідачем вказані докази не були взяті до уваги.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 55 МК України в оскаржуваному рішенні не наведено наявну в митного органу інформацію, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідних рішень.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстнації про необхідність задоволення позову, оскільки позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що надані для митного оформлення товару документи не містять розбіжностей, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів.

У позовній заяві позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копію договору від 14.09.2023 року про надання правової допомоги, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, рахунок № 14-1/09/23 від 14.09.2023 року, ордер на надання правничої правової допомоги № 1098504, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 20.09.2023 про сплату позивачем 3 500 грн. адвокату Вуїв О.В.

Суд оцінює надані представником позивача докази понесення витрат як належні, допустимі, достатні та достовірні, а розмір судових витрат розумним та співмірним із складністю справи та її значенням для сторін.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500, 00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі № 400/12013/23, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький