Ухвала

від 02.10.2024 по справі 320/818/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/818/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Ганечко О.М., Заїки М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервісбуд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області №9811031/41983294 від 30.10.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за змістом якого відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.09.2021 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 220000,00 грн;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервісбуд» №1 від 03.09.2021 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 220000,00 грн, датою її фактичного подання;

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області №9811034/41983294 від 30.10.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за змістом якого відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 03.09.2021 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 600000,00 грн;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервісбуд» №2 від 03.09.2021 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 600 000, 00 грн, датою її фактичного подання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 вперше подану Головним управлінням ДПС у Київській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області) у травні 2024 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 15.04.2024. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на нього було 15.05.2024. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 25.09.2024, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку ГУ ДПС у Київській області зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду не отримувало, водночас 14.05.2024 направило апеляційну скаргу на нього вперше, тобто в межах встановленого КАС України строку. Наголошує, що вдруге скаргу направлено із дотриманням присічного річного строку, а неможливість оскарження судового рішення в апеляційному порядку позбавить можливість органи ДПС України захистити економічні інтереси держави. Підкреслює, що подання апеляційної скарги вдруге зумовлено відсутністю коштів для сплати судового збору, що, у свою чергу, не може мати наслідком позбавлення особи права на доступ до суду. При цьому зазначає, що невідкладне подання апеляційної скарги вдруге є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження згідно усталеної практики Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 у зв`язку з несплатою судового збору, яку Відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 20.05.2024 о 20:56, що підтверджується відомостями з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»). Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 04.06.2024, яку Відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 04.06.2024 о 20:54, що підтверджується відомостями КП «ДСС», повернув ГУ ДПС у Київській області вперше подану апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Тобто, Відповідач-1 мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що додані до апеляційної скарги виписки з рахунків стосуються період 16 квітня - 15 травня, а також 2 серпня - 12 вересня 2024 року, однак будь-яких доказів щодо відсутності коштів на рахунках ГУ ДПС у Київській області протягом 16 травня - 01 серпня 2024 року Відповідачем-1 не надано.

Доводи Апелянта про введення воєнного стану в Україні в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов`язані з ним наслідки перешкоджали невідкладно повторно подати апеляційну скаргу Відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 25.09.2024, тобто більше ніж через п`ять місяців з моменту постановлення оскаржуваного рішення та більше ніж через три місяці з моменту отримання 05.06.2024 копії ухвали від 04.06.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

При цьому, ГУ ДПС у Київській області не наведено аргументів, які б перешкоджали останньому невідкладно подати апеляційну скаргу після отримання ухвали про повернення вперше поданої.

У площині наведеного суд відхиляє аргументи Відповідача-1 про необхідність врахування позицій Верховного Суду, висловлених у постановах від 16.05.2023 у справі №120/14564/21-а, від 01.06.2022 у справі №320/6803/20, від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, оскільки обставини згаданих справ є відмінними від справи №320/818/24, в якій, як було підкреслено вище, вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через три місяці з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої.

З приводу твердження ГУ ДПС у Київській області про необхідність врахування ухвал Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання Апелянта на необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що за рахунок податкових надходжень формується значна частина доходів Державного бюджету України, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки здійснення відповідних функцій контролюючим органом не може безумовно свідчити про наявність у них права на подання апеляційної скарги без відносно до встановленого законодавцем строку її подання.

Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС у Київській області не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування двох рішень одного суб`єкта владних повноважень та зобов`язання іншого вчинити дії, позовні вимоги є двома вимогами немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 9 084,00 грн (3 028,00 х 2 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини його пропуску визнані не поважними, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у Київській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надання доказів неможливості подання апеляційної скарги вдруге невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 9 084,00 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволення клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервісбуд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.М. Ганечко

М.М. Заїка