Постанова

від 02.10.2024 по справі 560/2095/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2095/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

02 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №10452392/00952485 від 26.01.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" №1 від 22.12.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є складське господарство.

Між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» 08 січня 2009 укладено договір №юр-2зб/351-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, предметом якого є зберігання матеріальних цінностей державного резерву у зерносховищах зберігача.

На виконання умов договору позивачем надані послуги із складського зберігання та відвантаження зерна на адресу Державного комітету України з державного матеріального резерву.

У період з 2017-2021 роки оплату за отримані послуги Державним агентством резерву України на адресу ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» не здійснено.

В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №910/8896/21 апеляційну скаргу ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» задоволено та вирішено стягнути з Державного агентства резерву України на користь Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" заборгованість у розмірі 8 060 082,62 грн.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №910/8896/21 платіжним дорученням №1 від 22.12.2023 Державним агентством резерву України перераховано суму в розмірі 8 180 983,86 грн, що включає в себе заборгованість за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву №юр-2зб/351-2009 від 08 січня 2009 року в розмірі 8060082,62 грн та витрати із сплати судового збору.

У відповідності з вимогами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України складено податкову накладну №1 від 22.12.2023 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішенням №10452392/00952485 від 26.01.2024 Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Підставою для відмови слугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково зазначено, що встановлено невідповідність суми, на яку складена податкова накладна №1 від 22.12.2023, оскільки згідно наданої платником банківської виписки за 22.12.2023, платник Держрезерв України перерахував кошти в сумі 8180983,86 грн (док. №1), а податкова накладна №1 від 22.12.2023 складена на суму 8060082,62 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою.

Рішенням ДПС України, позивачу відмовлено в задоволенні скарги та залишено рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області без змін.

Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою подання на реєстрацію судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 22.12.2023 слугувало те, що позивач відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому йому запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію розрахунку коригування, поданого позивачем, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, відповідно до п. 8 Додатку 1 до Порядку № 1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість критерієм ризиковості, який визначено відповідачем, як підстава зупинення реєстрації податкових накладних, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних.

В даному випадку, суд першої інстанції вірно зауважив, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, з наявної в матеріалах справи квитанції, надісланої позивачу, встановлено, що остання містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Вказане свідчить що під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної ГУ ДПС у Хмельницькій області застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165.

Також, дана обставина свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України та квитанції, позивачем на адресу відповідача направлені пояснення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної.

Також, до контролюючого органу було надано копії первинних документів, копії яких містяться в матеріалах справи та досліджувались судом першої інстанції, що підтверджують господарську операцію та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, відповідач спірним рішенням відмовив позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної.

При цьому, судова колегія зауважує, що матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість, містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкової накладної.

Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення №10452392/00952485 від 26.01.2024 відповідач зазначив підставу для відмови в реєстрації податкової накладної іншу, ніж у квитанції, якою зупинив реєстрацію податкової накладної.

Так, у спірному рішенні підставою для відмови відповідач зазначив: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково зазначено, що встановлено невідповідність суми, на яку складена податкова накладна №1 від 22.12.2023: згідно наданої платником банківської виписки за 22.12.2023, платник Держрезерв України перерахував кошти в сумі 8180983,86 грн (док. №1), а податкова накладна №1 від 22.12.2023 складена на суму 8060082,62 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачами, позивачем було надіслано пояснення та копії бухгалтерських документів, з яких встановлено, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №910/8896/21 платіжним дорученням №1 від 22.12.2023 Державним агентством резерву України перераховано суму 8180983,86 грн, що включає в себе заборгованість за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву №юр-2зб/351-2009 від 08 січня 2009 року в розмірі 8060082,62 грн та витрати із сплати судового збору.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачу були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції позивача за результатами якої було складено податкову накладну №1 від 22.12.2023..

Судова колегія наголошує, що усі документи, надані позивачем до пояснень щодо зупинення реєстрації податкової накладної податковим органом були прийняті до розгляду та зауважень до їх оформлення не надавалось.

В даному випадку, ні квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної, ні оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містять більш конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної.

При цьому, апелянтом не підтверджено належними доказами, що необхідні для реєстрації податкової накладної документи були дійсно відсутні в додатково поданих позивачем матеріалах.

До того ж, вказані твердження податкового органу в повному обсязі спростовуються поданими позивачем документами, яким було надано оцінку судом першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

В контексті викладеного, судова колегія відзначає, що доводи апеляційної скарги відповідача в загальному також не містять будь-яких уточнень стосовно переліку документів, необхідних для проведення реєстрації податкової накладної, і які протиправно не були надані позивачем.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачу були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції позивача за результатами якої було складено податкову накладну №1 від 22.12.2023.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченні Конституцією України та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Судом першої інстанції доцільно зауважено, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення №10452392/00952485 від 26.01.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 22.12.2023.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія відзначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обгрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану податкову накладну в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до невідповідності судового рішення матеріалам справи та вимогам закону.

Наведені апелянтом обставини, вже були предметом судового розгляду та отримали повну та ретельну оцінку суду першої інстанції.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.