Ухвала

від 25.09.2024 по справі 757/27464/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на транспортний засіб «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 та транспортний засіб «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 ,

2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною їх відчуження, користування та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким майном.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно ОСОБА_9 , а саме транспортний засіб «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб.см., та транспортний засіб «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 ,2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , об`єм двигуна 2 993 куб. см.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що у вересні 2023 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_10 та відповідно змінила прізвище, у зв`язку із необхідністю внести зміни до відомостей про прізвище власника майна вказаних транспортних засобів, ОСОБА_5 наприкінці березня звернулася до ТСЦ. Однак, працівник ТСЦ усно повідомлено про неможливість вчиняти будь-які дії щодо транспортних засобі, через їх арешт. 08 квітня 2024 року представник власника майна звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про ознайомлення із матеріалами провадження та отримання копії оскаржуваного рішення. На момент подання апеляційної скарги, адвокату не видано копію ухвали та він не ознайомився із матеріалами судової справи.

Апелянт зазначає, що власник майна не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, а належні ОСОБА_5 транспортні засоби не є предметами, знаряддями або об`єктами злочинів. Відтак, підстави для накладення арешту відсутні.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Щодо строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що у вересні 2023 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_10 та відповідно змінила прізвище, у зв`язку із необхідністю внести зміни до відомостей про прізвище власника майна вказаних транспортних засобів. ОСОБА_9 наприкінці березня звернулася до ТСЦ. Однак,працівник ТСЦ усно повідомлено про неможливість вчиняти будь-які дії щодо транспортних засобі, через їх арешт. 08 квітня 2024 року представник власника майна звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про ознайомлення із матеріалами провадження та отримання копії оскаржуваного рішення. На момент подання апеляційної скарги, адвокату не видано копію ухвали та він не ознайомився із матеріалами судової справи, що підтверджується матеріалами провадження. Апеляційну скаргу направлено, через систему «Електронний суд» 30 квітня 2024 року. З наведених підстав, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження, передбаченого КПК України дотримано.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 24 березня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023140000000089, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що Благодійна організація «Благодійний фонд «Все для перемоги» (у подальшому - БО «БФ «Все для Перемоги», код ЄДРПОУ 44874701), засновниками якого є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує кошти від естонської волонтерської організації «Слава Україні», засновницею та генеральною директоркою якої є громадянка ОСОБА_13 (ОСОБА_13).

У подальшому, представники БО «БФ «Все для перемоги», залучили підконтрольні та/або пов`язанні з ними підприємства ТОВ «Айсі Констракшн» (код ЄДРПОУ 44630024), ТОВ «БІЛТЕКС» (код ЄДРПОУ 38598848), ФОП ОСОБА_14 (код НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_15 (код НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_7 ), інші невстановлені у ході досудового розслідування підприємства, з метою отримання прибутку, шляхом завищення вартості товарів і послуг, отримували благодійну допомогу від естонської волонтерської організації «Слава Україні».

У ході досудового розслідування встановлено коло фізичних осіб, які прямо чи опосередковано можуть бути причетними до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, у тому числі: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , директор БО «БФ «Все для перемоги», а також здійснює загальне керівництво господарською діяльністю ТОВ «Айсі Констракшн», з метою отримання незаконного прибутку від естонської волонтерської організації «Слава Україні».

Згідно з показами отриманими під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_12 здійснював виготовлення та надання фінансово-господарських документів із зазначенням завищеної вартості товарів і послуг, на підставі яких отримувався незаконний прибуток від естонської волонтерської організації «Слава Україні».

Відповідно до реєстраційних карток транспортних засобів «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 та «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 , 2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , власником є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 є дочкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 з 03.07.2020 зареєстрована як фізична особа підприємець та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник єдиного внеску.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 22 червня 2023 року транспортні засоби «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 та «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 , 2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом із підстави - інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

03 липня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт транспортних засобів «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 та «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 ,2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною їх відчуження, користування та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким майном, з метою збереження речового доказу.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави арешту майна відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримано вимог зазначених норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод,

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, в порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт транспортних засобів, власником яких є ОСОБА_9 належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань убачається, що кримінальні правопорушення внесено за ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України, зокрема зазначено, що громадянин України ОСОБА_16 , який причетний до діяльності БО «БФ`Все для перемоги» та компанії «IC Construction», під час дії воєнного стану, за сприяння невстановлених службових осіб Держмитслужби України, вчинив незаконне використання коштів естонської волонтерської допомоги в сумі понад 5 млн. Євро. Також, громадянин України ОСОБА_16 , який причетний до діяльності БО «БФ`Все для перемоги» та компанії «IC Construction», під час дії воєнного стану, вчинив заволодіння чужим майном, а саме коштами естонської волонтерської допомоги у розмірі близько 500 тис., Євро через завищення закупівельних цін на товари. В свою чергу невстановлені службові особи Держмислужби України, сприяли вказаному громадянину шляхом створення умов для безперешкодного переміщення товарів через митий кордон України за завищеними цінами.

Вказані обставини безпосередньо і підлягають з`ясуванню під час здійснення кримінального провадження та встановлення об`єктивної істини.

Однак, транспортні засоби, на які прокурор просив накласти арешт не може відповідати критеріям речових доказів в ході досудового розслідування щодо здійснення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, яке саме доказове значення може мати вказане рухоме майно у даному кримінальному провадженні і яким чином його ймовірне відчуження зможе запобігти встановленню об`єктивної істини щодо обставин, які встановлюються.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_9 з потребами досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

У порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, слідчий суддя не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

Проте вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді.

За матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що транспортні засоби «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 ; «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 , 2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , набуто кримінально протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто не відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в порушення відповідно ст. ст.171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Відтак, прокурором не доведено в клопотанні існування правових підстав для накладення арешту на вказані транспортні засоби, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що транспортні засоби «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 ; «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 ,2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , які на праві власності належать ОСОБА_9 є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв`язку із чим винесена постанова про визнання вказаних транспортних засобів речовими доказами є формальною та не містить жодних мотивів.

Прокурор у судовому засіданні стверджував, що вказані транспортні засоби можливо набуті за рахунок привласнення коштів батьком ОСОБА_8 - ОСОБА_12 , однак не підтвердив, що у даному кримінальному провадженні внесено відомості в ЄРДР за ст. 209 КК України.

Прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, на яку посилався орган досудового розслідування.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на транспортний засіб «VOLKSWAGEN BEETLE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 та транспортний засіб «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_3 ,

2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною їх відчуження, користування та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким майном.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19

Єдиний унікальний № 757/27464/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_20

Провадження № 11сс/824/3639/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК