Постанова

від 01.10.2024 по справі 356/4/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №356/4/24 Головуючий у суді І інстанції: Лялик Р.М.

провадження №22-ц/824/13054/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в липні 2023 року після з`ясування факту арешту його майна він звернувся до Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про уточнення переліку відкритих проти нього? як поручителя виконавчих проваджень, розміру сум сплати по них та реквізити для перерахування коштів. Згідно наданої йому інформації, він на протязі з 22.07.2023 року по 25.07.2023 року повністю погасив всю заборгованість по чотирьох виконавчих провадженнях - № НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 і № НОМЕР_5.

Проте, протягом більше двох місяців він так і не отримав постанов про закінчення виконавчих проваджень і тому змушений був 06.10.2023 року звернутися до Березанського відділу ДВС з листом про надання йому вказаних виконавчих документів. Відповіді на свою заяву не отримав і тому 30.10.2023 року направив до Березанського відділу ДВС повторне звернення. І лише 04.11.2023 року, тобто через сімдесят сім днів з дати погашення заборгованості, йому рекомендованим листом надійшло три з чотирьох постанов про закінчення виконавчих проваджень (№ НОМЕР_1, № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3), які були винесені 13.10.2023 року. Постанови про закінчення виконавчого провадження він так і не отримав.

Згідно виконавчого листа № 1028/103/12, виданого Яготинським районним судом 12.02.2015 року, Березанським відділом ДВС 01.04.2015 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 про стягнення з нього 90 тисяч гривень майнової шкоди на користь громадянина ОСОБА_2 . Проте, в порушення вимог чинного законодавства до виконавчого листа відповідальними особами Яготинського районного суду Київської області було внесено недостовірні відомості, які суттєво вплинули на увесь процес виконавчого провадження.

Вирок Яготинського районного суду від 10.04.2013 року у відповідності з ч. 2 ст. 532 КПК України набрав законної сили після ухвали Апеляційного суду Київської області від 04.07.2013 року і лише через один рік сім місяців з дня набрання вироком законної сили, - 12.02.2015 року Яготинський районний суд видав стягувачу ОСОБА_2 виконавчий лист, який він подав до Березанського відділу ДВС 01.04.2015 року.

За ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, який діяв на момент подання виконавчого листа і був чинним до 05.01.2017 року, виконавчі документи повинні бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (п. 2 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону). Проте термін після рішення Апеляційного суду Київської області від 04.07.2015 року і до дня пред`явлення ОСОБА_2 . виконавчого листа до виконання склав один рік і майже дев`ять місяців.

Березанський відділ ДВС двічі 26.08.2015 року та 25.01.2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повертав виконавчий лист стягувачу, який за свідченням ОСОБА_2 , він чомусь не отримав. У відповідь на звернення стягувача Яготинський районний суд своєю ухвалою від 12.02.2016 року задовольнив клопотання ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа, на підставі якого було повторно відкрито виконавче провадження, але вже під № НОМЕР_7. Наступною постановою від 16.11.2016 року на все рухоме і нерухоме майно позивача було накладено арешт.

З метою припинення виконавчого провадження через внесення недостовірних даних у виконавчий лист позивачем 08.08.2016 року було подано клопотання на ім`я виконуючого обов`язки начальника ВДВС Березанського МУЮ Іораш С.М., яке було залишено без уваги. Тому він змушений був звернутися із заявою до Яготинського районного суду про внесення виправлень до виконавчого листа № 1028/103/12, яку було задоволено в повному обсязі шляхом винесення 23.02.2017 року суддею Карпович В.Д. відповідної ухвали про те, що дійсно вирок набрав законної сили 04.07.2013 року, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 04.07.2014 року.

Так, з часу винесення ухвали Яготинським районним судом про виправлення помилок у виконавчому листі, тобто з лютого 2017 року, позивач не отримував жодних претензій з боку Березанського відділу ДВС, та вважав, що виконавче провадження № НОМЕР_7 закрите. Але в кінці серпня 2023 року на всі підприємства, де він працював надійшли постанови про звернення стягнення на заробітну плату, а 07.09.2023 року було накладено арешт на його банківську карту.

Одночасно з повідомленням про арешт коштів та їхнє стягнення по виконавчому провадженню № НОМЕР_7 в його мобільному додатку «Приват24» з незрозумілих причин з`явилася інформація про начебто існуючий борг в сумі 5 261, 48 грн по виконавчому провадженню № НОМЕР_5, по якому ще 22.07.2023 року він сплатив всі вказані посадовими особами Березанського відділу ДВС кошти і яке повинне бути закрите в липні 2023 року.

Станом на 23.10.2023 року на його арештовану банківську картку надійшла вся сума коштів, необхідних для погашення залишку заборгованості по обох виконавчих провадженнях - № НОМЕР_5 та № НОМЕР_7. Так як він не міг самостійно перерахувати зі своєї арештованої банківської картки вказані кошти, то двічі 24.10.2023 року та 25.10.2023 року по телефону він особисто звернувся до начальника Березанського відділу ДВС ОСОБА_3 про проведення процедури примусового списання необхідних сум грошей і зняття арешту з його майна, після чого 30.10.2023 року ще відправив і відповідний рекомендований лист.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства списання залишку заборгованості по виконавчому провадженню № НОМЕР_7 в сумі 10 885,22 грн було проведено лише 28.11.2023 року, тобто тільки через один місяць і п`ять днів з моменту надходження необхідної для погашення боргу суми коштів на його рахунок. Одночасно з мобільного додатку «Приват24» без списання грошей зникла й інформація про виконавче провадження № НОМЕР_5. Тільки після цього його банківську картку було розблоковано і він зміг вільно користуватися своїми коштами.

Постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7 і зняття арешту з його майна було видано на наступний день після примусового списання коштів з банківської картки 29.11.2023 року, але направлено до підприємства, де він працював і йому особисто рекомендованим листом із запізненням. Через несвоєчасне надходження повідомлення від Березанського відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження, яке окрім поштового відправлення можливо було б зробити як в телефонному режимі, так і засобами електронного зв`язку, з його заробітної плати було додатково утримано 13 205,20 грн, чим завдано майнової (матеріальної) шкоди на вказану суму.

Між позивачем та ПрАТ «МХП» ще в липні 2023 року було досягнуто домовленості щодо викупу належного йому земельного паю (кадастровий номер 3220282000:06:028:0076). Отримавши 08.12.2023 року постанову про закінчення виконавчого провадження і зняття арешту з майна, позивач з покупцем запланували провести 13.12.2023 року нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу вказаного об`єкту нерухомого майна. Проте, в процесі перевірки обтяжень з`ясувалося, що все його майно продовжує перебувати під арештом, при чому відразу по двох виконавчих провадженнях - № НОМЕР_5 і № НОМЕР_7. Через вказані обставини угода не відбулася і покупець взагалі відмовився від своїх намірів купівлі земельного паю, внаслідок чого позивач втратив можливість отримати кошти, які йому були вкрай необхідні для лікування, закупівлі твердого палива на зимовий період і продовження ремонту в будинку. Внаслідок неналежного виконання державним виконавцем його посадових обов`язків він не отримав доходи, які б міг одержати при своєчасному знятті арешту з його майна.

Березанським міським судом розглядалась справа № 356/692/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про перерахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та стягнення цих сум у зв`язку із затримкою стягнення Березанським відділом ДВС грошових коштів по виконавчому провадженню № НОМЕР_7. Ціна позову складає 54 119, 95 грн без врахування витрат на правовому допомогу.

Позивач жодним чином не ухилявся від сплати накладених на нього рішенням Яготинського суду штрафних санкцій про відшкодування ОСОБА_2 90 000,00 грн, не переховувався, постійно проживав за місцем реєстрації, офіційно працював на декількох підприємствах по сумісництву одночасно і отримував на них за свою роботу достойну заробітну плату, якої було цілком достатньо для погашення заборгованості по виконавчому провадженню за досить короткий проміжок часу. Він був впевнений, що виконавче провадження № НОМЕР_7 було закрите після виправлення Яготинським районним судом помилок у виконавчому листі згідно ухвали від 23.02.2017 року.

В разі належного виконання державними виконавцями своїх обов`язків, згідно яких вони зобов`язані ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 18 Закону № 1404-VIII), та надсилання Березанським відділом ДВС повідомлення про продовження виконавчого провадження № НОМЕР_7, у позивача не могло б виникнути такої тривалої, більше трьох років, затримки з розрахунками, а у стягувача підстав для пред`явлення позову. Підтвердженням цього є факт повної сплати ним всієї суми заборгованості по виконавчому провадженню № НОМЕР_7 в розмірі 99 169, 00 грн. фактично на протязі всього трьох місяців з початку вчинення державними виконавцями реальних дій по стягненню боргу, а також добровільна сплата ним коштів в сумі 28 550,21 грн по чотирьох інших виконавчих провадженнях - № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_9 та № НОМЕР_5.

В підсумку загальний розмір нанесеної позивачу в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків посадовими особами Березанського відділу ДВС майнової (матеріальної) шкоди на даний момент складає 95 125,15 грн (13 205,20 грн - неправомірно стягнуті кошти із заробітної плати після закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7; 54 119,95 грн - ціна позову стягувача ОСОБА_2 про перерахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та стягнення цих сум у зв`язку із затримкою стягнення Березанським відділом ДВС грошових коштів по виконавчому провадженню № НОМЕР_7; 27 800, 00 грн. - пряма втрата місячної заробітної плати після вимушеного звільнення з роботи).

Протягом тривалого періоду, з середини 2016 року і по даний час позивач постійно відчуває душевні страждання через явні грубі порушення чинного законодавства співробітниками Березанського відділу ДВС. Все його майно перебувало під постійною загрозою примусового вилучення і реалізації, через що він не міг зосередитися на роботі, налагодженні сімейних стосунків та пройти вкрай необхідний курс лікування хронічного захворювання.

Протиправними діями співробітниками Березанського відділу ДВС за увесь період проведення виконавчих проваджень № НОМЕР_8, № НОМЕР_2, № НОМЕР_9, № НОМЕР_5 і № НОМЕР_7 його моральному здоров`ю спричинено значної шкоди тому, що його життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, які призвели до позбавлення можливостей реалізації планів через витрачання значного періоду часу на відвідування установ органів державної влади, підготовку заяв та судових позовів і участі в судових засіданнях, щоб добитися належного захисту порушених прав.

Завдану йому протиправними діями відповідальних осіб Березанського відділу ДВС моральну шкоду оцінює в розмірі 180 000, 00 грн.

Відтак, позивач просив суд визнати неправомірними дії і бездіяльність державних виконавців Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невиконання обов`язків по вжиттю передбачених законом заходів примусового виконання рішення неупереджено і своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії по виконавчих провадженнях № НОМЕР_8, № НОМЕР_2, № НОМЕР_9, № НОМЕР_5 і № НОМЕР_7. Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державної казначейської служби України на свою користь грошові кошти в рахунок компенсації майнової шкоди в розмірі 95 125, 15 грн і моральної шкоди в розмірі 180 000, 00 грн, а також понесені судові витрати.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 18 квітня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а викладені в ньому висновки не відповідають дійсності.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що відповдіач ніяким чином не спростував той факт, що тільки після звернення позивача в липні 2023 року до Березанського ВДВС позивачу стало відомо про наявність чотирьох виконавчих проваджень (№ НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_5), відкритих ще в 2012 році відносно позивача як поручителя по кредитних договорах інших осіб-позичальників.

Зазначав, що у період з 22.07.2023 р. по 25.07.2023 р. він добровільно сплатив заборгованості по всіх чотирьох виконавчих провадженнях. При цьому відповідачем визнано, що постанови про закриття виконавчих провадженнях (вірніше тільки по трьох з них - НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12) в зв`язку з виконанням їх в повному обсязі винесено із значним запізненням більш ніж в два з половиною місяця - лише 13.10.2023 року.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що відповідач не навів заперечень проти того, що постанови про закінчення вказаних вище трьох виконавчих проваджень позивач отримав лише 04.11.2023р. рекомендованим листом AT «Укрпошта» під трек-номером 0754101016131 після двох офіційних звернень.

Постанову ж про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_5 було насправді винесено 08.12.2023 року, а відправлено Березанським ВДВС рекомендованим листом AT «Укрпошта» 04.01.2024 року (трек-номер 0600074929564) після його відповідного запиту.

Окрім того, відповідачем не надано роз`яснень, чому в мобільному додатку позивача (інтернет-банкінгу) «Приват24» аж до 28.11.2023р. фігурувало повідомлення про арешт коштів в зв`язку із заборгованістю по виконавчому провадженню № НОМЕР_5 в сумі 5261,48грн, які позивач сплатив ще 22.07.2023 року.

Апелянт зазначав, що в результаті неналежного виконання посадовими особами Березанського ВДВС вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині дотримання термінів проведення виконавчого провадження і надсилання відповідних постанов, позивач як поручитель, що належним чином виконав свої зобов`язання щодо солідарної відповідальності по кредитних зобов`язаннях боржників, на даний час повністю позбавлений можливості стягнення з них сплачених мною коштів, так як всі недобросовісні позичальники за період з 2012 року змінили місце свого проживання і їхнє місцезнаходження невідоме.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо виконавчого провадження № НОМЕР_7 (стягувач гр. ОСОБА_2 ), апелянт вказав, що після винесення Яготинським районним судом 23.02.2017р. ухвали про виправлення помилок у виконавчому листі, на підставі якого було відкрите виконавче провадження НОМЕР_13, позивач вважав що воно закрите, так як жодних повідомлень до серпня місяця 2023 року від Березанського ВДВС не отримував. Крім того, про прийняття вказаного судового рішення позивач особисто неодноразово інформував начальника Березанського відділу ДВС Іораш С.М. і виходячи з її усних відповідей на його звернення був перекопаний, що його клопотання будуть розглянуті належним чином і державний виконавець на підставі положень пункту 10 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» звернеться до Яготинського районного суду Київської області про надання відповідних роз`яснень щодо виправлення помилок у виконавчому листі, а виконавче провадження № НОМЕР_7 буде припинене. Однак, в кінці серпня 2023 року на всі підприємства, де працював позивач, надійшли постанови про звернення стягнення на заробітну плату і було накладено арешт на його банківську карту.

Внаслідок неналежного виконання посадовими особами Березанського ВДВС своїх службових обов`язків позивач не тільки поніс значні матеріальні збитки, але і отримував протягом тривалого періоду часу значне психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок витрачання значного періоду часу на відвідування установ органів державної влади, підготовку заяв та судових позовів і участі в судових засіданнях для належного захисту моїх порушених прав. Все майно позивача перебувало під постійною загрозою примусового вилучення і реалізації, кошти на банківському рахунку арештовані, через що він не міг зосередитися на роботі, налагодженні сімейних стосунків та пройти вкрай необхідний курс лікування хронічного захворювання підшлункової залози.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що факт неналежного виконання своїх службових обов`язків посадовими особами Березанського ВДВС під час виконавчих проваджень, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог про відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди, не підтверджено жодним доказом.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515 цс 19, пункт 26), правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Протиправність (неправомірність) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця може доводитись з посиланням, зокрема, на судове рішення, яке набрало законної сили, рішення вищих посадових осіб державної виконавчої служби, а також інші докази.

У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження№ 12-199 гс 18, пункт 5.30) Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості заявлених вимог покладається на позивача, який має надати докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених умов, які необхідні для відшкодування шкоди за правилами статей 1173, 1174 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих умов виключає настання відповідальності.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20)).

В ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2023 року справа № 686/6323/22 (провадження № 61-9278ск23) касаційний суд зауважив, що причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішення спору про відшкодування моральної шкоди предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, а також і факт виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Встановлено, що 12.02.2015 року Яготинським районним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 90 000, 00 грн у рахунок майнової шкоди, завданої неоприбуткуванням вказаних грошових коштів, внесених ОСОБА_2 за договором № 149 від 01.12.2009 року (а.с. 34).

01.04.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції у Київській області Мироненко К.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 4709449 на підставі виконавчого листа № 1028/103/12, виданого 12.02.2015 року Яготинським районним судом Київської області (а.с. 35).

26.08.2015 року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції у Київській області Ляшенко А.З. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_2 (ВП № 4704994) (а.с. 38).

25.01.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції у Київській області Гранько Т.Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_2 (ВП № 4704994) (а.с. 39).

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 12.02.2016 року заяву ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа за вироком Яготинського районного суду Київської області від 10.04.2013 року по справі № 1028/103/12 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, яким позов прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури, який підтриманий потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 90 тис. грн.. у рахунок майнової шкоди, завданої неоприбуткуванням вказаних грошових коштів, внесених ОСОБА_2 за договором № 149 від 01.12.2009 року (а.с. 40).

До матеріалів справи долучено дублікат виконавчого листа (справа № 1028/103/12) виданий 12.02.2016 року Яготинським районним судом Київської області, в якому зазначено, що вирок набрав законної сили - 29.05.2014 року. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 29.05.2015 року (а.с. 41).

25.02.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції у Київській області Гранько Т.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 на підставі виконавчого листа № 1028/103/12, виданого 12.02.2015 року Яготинським районним судом Київської області (а.с. 42), яку надіслано ОСОБА_1 для виконання, що вбачається з копії супровідного листа від 25.02.2016 року (а.с. 42 на звороті).

08.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. начальника відділу Березанського МВ ДВС України Іораш С.М. з клопотанням, у якому просив відмовити ОСОБА_2 у виконавчому провадженні за виконавчим листом Яготинського районного суду Київської області від 12.02.2015 року № 1028/103/12, у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення документа до виконання (а.с. 44).

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції у Київській області Гранько Т.Г.16.11.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника лише в межах суми боргу, що належить ОСОБА_1 (ВП № НОМЕР_7) (а.с. 43).

10.08.2023 року старшим державним виконавцем Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушнєровою М.І. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (ВП № НОМЕР_7 (а.с. 47), яку супровідними листами від 10.08.2023 року за вих. № 9557, вих. № 9504, вих. № 9566, вих. № 9569 направлено до ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Центр» (а.с. 46), до ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» (а.с. 48), до ТОВ «Управляюча компанія «Баришівка-Центр» (а.с. 50) та до ТОВ «Управляюча компанія «Баришівка-Софіївська» (а.с. 52) відповідно, для виконання та до відома.

Начальником Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іораш С.М. 07.09.2023 року винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 1028/103/12, виданого 12.02.2015 року Яготинським районним судом Київської області (ВП № НОМЕР_7) (а.с. 54).

13.10.2023 року старшим державним виконавцем Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушнєровою М.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_14 з примусового виконання виконавчого листа № 2-384/11, що видав 05.07.2011 року Баришівський районний суд Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Довіра» заборгованості в сумі 10 947, 39 грн (а.с. 29). Вказану постанову супровідним листом від 13.10.2023 року за вих. № 12459 надіслано ОСОБА_1 для виконання та до відома (а.с. 28).

13.10.2023 року старшим державним виконавцем Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушнєровою М.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_15 з примусового виконання виконавчого листа № 2-383/11, що видав 01.08.2011 року Баришівський районний суд Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь КС «Довіра» боргу в сумі 6 141, 44 грн. (а.с. 31). Вказану постанову супровідним листом від 13.10.2023 року за вих. № 12460 надіслано ОСОБА_1 для виконання та до відома (а.с. 30).

13.10.2023 року старшим державним виконавцем Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушнєровою М.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_16 з примусового виконання виконавчого листа № 2-176/11, що видав 01.07.2011 року Баришівський районний суд Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь КС «Довіра» боргу в сумі 5 615, 00 грн (а.с. 33). Вказану постанову супровідним листом від 13.10.2023 року за вих. № 12461 надіслано ОСОБА_1 для виконання та до відома (а.с. 32).

29.11.2023 року старшим державним виконавцем Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушнєровою М.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7, з якої вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1028/103/12, виданого 12.02.2015 року Яготинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 90 000, 00 грн у рахунок майнової шкоди завданої неоприбуткуванням вказаних грошових коштів, внесених ОСОБА_2 за договором № 149 від 01.12.2009 року закінчене. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.57).

Вказану постанову супровідним листом від 29.11.2023 року за вих. № 15427 направлено ОСОБА_1 для виконання та до відома (а.с. 56).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували завдання йому відповідачем матеріальної та моральної шкоди, та доводили наявність причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача щодо неналежного виконання судових рішень та завданою йому моральною шкодою.

Доводи апеляційної скарги на які позивач посилається як на підставі відшкодування матеріальної шкоди, а саме те, що відповідчем винесено постанови про закриття виконавчих проваджень (№№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3) із значним запізненням більш ніж два з половиною місяця з моменту сплати заборгованості, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивачем не надано доказів наявності неправомірної бездіяльності або дії посадових осіб. Позивачем не надано доказів оскарження дії чи бездіяльності державних (приватних) виконавців у порядку визначеному законодавством, в тому числі із додержанням строків визначених законом щодо оскарження таких дій.

Також, апеляційний суд зауважує, що наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої та, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач протягом більше ніж тьох років (за період з 2020-2023 рр.) не виконував належним чином свої прямі обов`язки по стягненню грошових коштів на користь стягувача ОСОБА_2 , що в подальшому призвело до матеріальних збитків позивачу, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивач, що був боржником у виконавчому провадженні знав про наявність у нього вироку суду та рішень суду щодо стягнення з нього коштів та не був позбавлений можливості протягом багатьох років самостійно (добровільно) виконати зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок неналежного виконання посадовими особами Березанського ВДВС своїх службових обов`язків позивач отримував протягом тривалого періоду часу значне психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок витрачання значного періоду часу на відвідування установ органів державної влади, підготовку заяв та судових позовів і участі в судових засіданнях для належного захисту моїх порушених прав, що є підставою для стягнення на його користь моральної шкоди, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки до суду не надано належних доказів душевних страждань позивача, існування факту заподіяння йому моральної шкоди діями відповідачів, існування втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань які він поніс та співвідношення їх з розрахованим розміром моральних збитків, які позивач оцінив у 180 000 гривень.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнові та немайнові права позивача не було порушено відповідачем.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та вірно застосував до правовідносин, що виникли між сторонами положення ст. 76, 77, 81 ЦПК України та ст. 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Березанського міського суду Київської області від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «02» жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник