Ухвала

від 02.10.2024 по справі 160/26618/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/26618/23

адміністративне провадження № К/990/37274/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/26618/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМК-Дніпро» до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №160/26618/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КМК-Дніпро» до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №160/26618/23 залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційного інстанції документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №160/26618/23 повернуто заявнику.

Податковим органом 01.08.2024 повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху; запропоновано скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, документа про сплату судового збору; встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №160/26618/23.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення. Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження. Подаючи апеляційну скаргу повторно, без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалами строки, скаржником при поданні апеляційної скарги штучно створені умови ніби то поважності пропущення строку апеляційного оскарження. Скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/26618/23.

В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд, що апеляційну скаргу подано до спливу одного року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/26618/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон В.П. Юрченко