Ухвала

від 02.10.2024 по справі 355/1944/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1944/24

Провадження № 2-з/355/21/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Бруханського І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кенц Романа Івановича про забезпечення позову.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кенц Р.І. з заявою про забезпечення позову разом з позовною заявою про усунення від права на спадкування та визнання власності в порядку спадкування за законом. В заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_2 просить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Баришівській державній нотаріальній конторі видати ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4 .

Свою заяву обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 94 років померла ОСОБА_4 після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить житловий будинок в АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер №3220255101:01:086:0005 площею 0,135 га на якій розташований житловий будинок. Від шлюбу з ОСОБА_5 мала двох дітей сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 після одруження прізвище обрала ОСОБА_8 .

11липня 2024року позивачка ОСОБА_1 подала доБаришівської державноїнотаріальної конторизаяву провступ успадщину,того жчасу буловідкрито спадковусправу №72692890.Після відкриттяспадщини уприміщені Баришівськоїдержавної конторипозивачки ОСОБА_1 стало відомо,що заявупро вступу спадщинупо правупредставлення подавїї племінниксин померлогобрата ОСОБА_3 ,який євідповідачем усправі.Племінник ОСОБА_3 післярозлучення батьків,не проживавзі своїмбатьком ОСОБА_6 та небрав участьв утриманнібатька,який мавхронічні проблемиз алкоголемта пов`язаніз цимпроблеми зіздоров`ям.Після смертібатька,відповідач ОСОБА_3 не бравучасть уйого похованніта неподавав заявпро вступу спадщинуза своїмбатьком.Паралельно зцим відповідач ОСОБА_3 ніколи нецікавився життямбабусі ОСОБА_4 ,яка всилу вікуостанні рокиперебувала вбезпорадному стані.Усі витратипо утриманню,лікуванню,догляду тапохованні як ОСОБА_6 так і ОСОБА_4 несла позивачка ОСОБА_1 та їїчоловік ОСОБА_9 .Після смертісвого сина ОСОБА_6 з яким проживала в одному будинку ОСОБА_4 , яка залишилась сама і не мала змоги самостійно себе забезпечувати, позивачка ОСОБА_1 була змушена нести весь тягар утримання спадкодавця. Відповідачу ОСОБА_3 було відомо про проблеми зі здоров`ям покійного батька та своєї бабусі, але він не брав участь в їхньому утриманні та навіть у простому спілкуванні. За весь час починаючи від смерті батька у серпні 2022 року по день смерті спадкодавця баби у квітні 2024 року відповідач ОСОБА_3 жодного разу не відвідував бабу ОСОБА_4 та не давав кошти на її утримання, хоча сам проживав у сусідньому з смт. Баришівка селі Пасічна.

Відповідно до ч.1ст.153ЦПК України слід, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Суд розглянувши та дослідивши заяву, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За ч.1,ч.2 ст. 150 ЦПК України слід, що позов може бути забезпечено 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові від 11 січня 2022 року у справі № 639/6347/18 Верховний суд зазначає, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Відповідно до постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір. У разі якщо відповідачу буде видано свідоцтво про право на спадщину за законом тоді поданий позов про усунення від права на спадкування буде нерелевантним, адже відповідач реалізує своє право яке оспорюється позивачем. Забезпечення позову є необхідним та обґрунтованим, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення, що є загрозою для здійснення правосуддя в майбутньому. Права відповідача ОСОБА_3 у випадку забезпечення позову порушені не будуть він має місце для проживання, не втрачає право на спадщину а лише тимчасово позбавлений право на реєстрацію своїх спадкових справ, такий захід має тимчасовий характер і діє до вирішення справи по суті.

На підставівикладеного керуючисьст.ст. 149-153,157,258-261,263 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кенц Романа Івановича про забезпечення позову, задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Баришівській нотаріальній конторі видавати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4 .

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Виконати вжиті заходи забезпечення позову негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі цієї ухвали, яка має силу виконавчого документу, незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили і підлягає виконанню з моменту її підписання, але з цього дня може бути оскаржена впродовж 15 днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду з правом обов`язкового поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги впродовж 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов