Постанова

від 02.10.2024 по справі 229/6324/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6239/24 Справа № 229/6324/23 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л.І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

за участю секретаря Юрченко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі № 229/6324/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, про визнання права на частину одноразової грошової допомоги, здійснення перерозподілу одноразової грошової допомоги, стягнення грошових коштів,

встановив:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 . кизи, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, про визнання права на частину одноразової грошової допомоги, здійснення перерозподілу одноразової грошової допомоги, стягнення грошових коштів.

У вересні 2023 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, що належать ОСОБА_1 , відкритих у банківських установах України, у межах ціни позову 7500000 гривень.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до суду подано позовну заяву, предметом якоїєвизнання права на частину одноразової грошової допомоги, здійснення перерозподілу одноразової грошової допомоги, стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , які їй були виплачені в повному розмірі за наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання службових обов`язків загинув батько її сина ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними документами доданими до позовної заяви. Враховуючи, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок військових дій, у членів сім`ї загиблого виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із його загибеллю, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу ,поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - Постанова). У пункті 2 постанови встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Наприкінці грудня 2022 року їй зателефонувала бабуся її сина ОСОБА_1 та повідомила що на її банківський рахунок надійшла вся сума одноразової грошової допомоги, тобто в розмірі 15 000 000 гривень.

Нормальні відносини з відповідачем були до середини травня 2023 року, тобто до того часу коли 10 травня 2023 року відповідачем була придбана квартира за рахунок коштів одноразової грошової допомоги, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і яка юридично була оформлена на мати відповідача ОСОБА_5 .

Коли відповідач зареєструвала нерухоме майно на свою мати, у неї з`явилися обґрунтовані сумніви щодо взаємного добровільного перерозподілу одноразової грошової допомоги з боку відповідача. Тобто, до того часу вона вважала що відповідач пізніше в добровільному порядку, вирішить питання щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги за взаємною згодою. Але, коли вона почала питати у відповідача щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги, оскільки з сином є внутрішньо переміщеними особами, житло яке знаходиться у місті Бахмут Донецької області із за збройної агресії рф є повністю зруйнованим і непридатним для життя, тобто їй вкрай необхідно створювати нормальні життєві умови для розвитку, виховання сина, відповідач їй повідомила що ці всі гроші її сина, і нічого вона розподіляти не збирається.

На сьогоднішній день, є всі підстави вважати, що частина грошових коштів у вигляді одноразової грошової допомоги можуть бути витрачені відповідачем.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі, який має майновий характер, випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Предметом даного спору є грошові вимоги про стягнення коштів. Між сторонами наявний спір, сума позовних вимог є досить значною 7 500 000 гривень та носить, зокрема, майновий характер.

Тому, з урахуванням викладеного, підстав позову, його ціни, позивач просила суд про вжиття заходів забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову), що сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене,посилаючись наст. 149-152 ЦПК України, позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, що належать ОСОБА_1 , відкритих у банківських установах України, у межах ціни позову 7500000 гривень.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2023 року, з урахуванням ухвали від 02 жовтня 2023 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_2 кизи, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , про забезпечення позову задоволено. Вжиті заходи забезпечення позову шляхомнакладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкритих у банківських установах України, у межах ціни позову 7 500 000 гривень. Виконання ухвали про забезпечення позову доручено Дружківському відділудержавної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (мХарків).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьяненко Д.Л., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою. Суд першої інстанції не врахував, що в заяві про забезпечення позову заявницею не було вказано в чому саме є ризик невиконання рішення суду про перерозподіл та стягнення на користь неї грошових коштів у заявленому нею розмірі. При цьому Дружківським міським судом Донецької області не встановлено та не досліджено які саме обставини можуть зумовити невиконання рішення суду. Вказане в свою чергу, на думку заявника, вказує на те, що під час розгляду заяви про забезпечення позову судом першої інстанції не були з`ясовані та досліджені всі обставини, які мають важливе значення для розгляду вказаної заяви.

Також наголошує, що скаржник не мала наміру ухилятися від виконання рішення суду про розподіл одноразової допомоги та сплати на користь позивачки грошових коштів відповідно до рішення суду. Вона постійно підтримує зв`язок з позивачкою, спілкується з онуком.

Крім того, зазначає, що в результаті виконання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції було накладено арешт на банківський рахунок, який використовується апелянтом для отримання пенсійних виплат, що є незаконним.

ОСОБА_2 кизи надано відзив на апеляційну скаргу, який не підписано ОСОБА_2 кизи та до якого не додано докази надсилання (надання) копій відзиву іншим учасникам справи, тому вказаний відзив на апеляційну скаргу апеляційним судом під час перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції апеляційним судом не враховується.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьяненко Д.Л., без задоволення за наступних підстав.

Відповідно ч. 1,2,5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції в цілому відповідає зазначеним вимогам закону.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з доведеності заявником підстав для забезпечення позову. Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання подальшого рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог позивачки та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошті ОСОБА_1 , які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, що належать ОСОБА_1 , відкритих у банківських установах України, в межах ціни позову 7500000 гривень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції за наступних підстав.

Відповідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 19 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст.150 ЦПК України).

Пунктом 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 кизи, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, з позовом, в якому просила:

визнати за малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/2 частині одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю його батька ОСОБА_4 , який загинув при виконання службових обов`язків;

перерозподілити суму одноразової грошової допомоги, яка була виплачена ОСОБА_1 як члену сім`ї у зв`язку з загибеллю (смертю) ОСОБА_4 в рівних частках між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . кизи, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , 7500000 гривень.

За своєю суттю інститут забезпечення в цивільному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 з огляду на заявлені позовні вимоги, враховуючи підстави та предмет позову, наявні обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 в межах ціни позову може вплинути на ефективність захисту та може унеможливити виконання рішення суду про ймовірне задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не враховано, що заява про забезпечення позову не містить ані доказів, ані обґрунтування підстав для звернення до суду із вказаною заявою, та обґрунтування необхідності вирішення питання про забезпечення позову , апеляційним судом відхиляються з огляду на зміст заяви.

Фактичні обставини справи викладені у позові, необхідність та обґрунтованість застосування саме обраного заходу забезпечення у вигляді арешту грошових коштів покликана забезпечити виконання зобов`язання, яке можливо виникне за рішенням суду. Зустрічного забезпечення апелянт не пропонує, також не надає докази, що свідчили б про його виконання.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності накладення арешту на банківський рахунок ОСОБА_1 в результаті виконання ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2023 року, виконання якої судом першої інстанції було доручено Дружківському відділу державної виконавчої служби Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), апеляційним судом не приймаються, оскільки правомірність дій виконавця під час виконання оскаржуваної ухвали не є предметом судового розгляду у даній справі.

Таким чином,доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову, забезпечить рівний баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно п.1 ч.1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідност. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову.

Оскаржуване судове рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, залишити без задоволення.

Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста