Справа № 478/826/24 Провадження № 2/478/225/2024
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
03 жовтня 2024 року с-ще. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі,
головуючого - судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Караченцевої О.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Казанка в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Казанківської селищної ради про встановлення факту нецільового витрачання аліментів, -
В с т а н о в и в:
В червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_4 (далі - відповідачка), третя особа - Служба у справах дітей Казанківської селищної ради про встановлення факту нецільовоговитрачання аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідачка мають спільного сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю. Позивач, на підставі судового наказу є платником аліментів на утримання свого сина в розмірі частини всього доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На теперішній час позивач проходить військову службу за мобілізацією та з отриманого грошового забезпечення сплачує аліменти відповідачці для забезпечення потреб їхнього спільного сина.
Натомість, сплачені позивачем аліменти на дитину використовуються відповідачкою не за цільовим призначенням, тобто, не на утримання їхнього спільного сина, а для задоволення власних потреб відповідачки та її нової сім`ї. Факт нецільового витрачання аліментів відповідачкою встановлено висновком інспекційної перевірки Служби у справах дітей.
25 липня 2024 року позивач уточнив позовні вимоги та з урахуванням наведених вище підстав позову, просив суд: зобов`язати відповідачку відкрити особистий рахунок дитині - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні АТ «Державний ощадний банк України» та встановити позивачу порядок сплати 50% частини аліментів, шляхом внесення 50% частини суми аліментів від розміру аліментів, визначених судом, на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистий рахунок дитини у відділенні АТ «Державний ощадний банк України», починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.
В ході проведення підготовчого провадження відповідачкою було надано відзив на позовну заяву, за якою остання заперечила проти позовних вимог та зазначила, що позивач два роки не надавав будь-якої матеріальної допомоги їх спільній дитині та ухилявся від сплати аліментів. Лише з квітня 2023 року будучи мобілізованим, позивач почав сплачувати аліменти на їх спільну дитину та погашати борги за аліментами.
Натомість, як зазначає відповідачка, її чоловік, який так само як і позивач проходить військову службу в Збройних силах України повністю матеріально утримає її сім`ю. Крім цього, вона має земельні ділянки, від яких отримає дохід. Що стосується позивача, то в 2024 році він через суд намагався зменшити розмір аліментів, проте у заявленому ним відповідному позові йому було відмовлено, отже судом вже було відхилено його доводи з приводу зміни стягнення аліментів.
Таким чином, на спростування доводів позивача, відповідачка вказує на достатнє матеріальне забезпечення її сім`ї, що виключає потребу використовувати сплачені позивачем аліменти не на їх спільну дитину.
Також, відповідачка не погоджується зі складеним висновком Служби у справах дітей, вказуючи на його поверховість та не дослідженні всіх обставин утримання дитини.
З урахуванням наведеного, відповідачка просить відмовити в задоволенні позову.
11 вересня 2024 року представником третьої особи надано суду письмові пояснення відповідачки, надані останньою власноруч щодо витрачених протягом квітня 2023 року по березень 2024 року коштів, а саме, аліментів, які виплачувались позивачем.
Ухвалою суду від 12.09.2024 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідачки проти позову заперечував. просив в їх задоволенні відмовити.
Представник третьої особи, позовні вимоги підтримала.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області від 03.09.2015 року, позивач та відповідачка є батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с 9).
Відповідно до судового наказу, виданого 23.03.2020 року Казанківським районним судом Миколаївської області у справі № 478/429/20, з позивача було стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.03.2020 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).
З огляду на розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, станом на 04.04.2024 року вбачається, що в період з березня 2020 року по березень 2023 року позивачем не виплачувались присуджені судом аліменти на утримання дитини. З квітня 2023 року по березень 2024 року аліменти сплачуються постійно, заборгованість по аліментам повністю погашена (а.с.10).
Відповідно до висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 17.05.2024 року, всі кошти (за сплаченими аліментами) не йдуть цілеспрямовано на дитину. За ці кошти проживає вся нова родина ОСОБА_6 та використовуються на маленьку дитину від іншого шлюбу.
З висновку також вбачається, про не надання відповідачкою чіткою відповіді про використання коштів та відповідних підтверджень. За результатами бесіди із дитиною, встановлено, що у дитини є мобільний телефон, який купив батько, настільні ігри та три костюми, які за весь час купила мати.
Таким чином, загальний висновок зводиться до того, що одержувач аліментів не забезпечує потреб дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткові мінімуми для дитини відповідного віку (а.с. 11).
З наданих відповідачкою доказів, судом встановлено, що вона перебуває у шлюбі із ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданим 14 вересня 2022 року Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 56).
Чоловік відповідачки перебуває на військовій службі з 26.04.2022 року, що підтверджується довідкою від 23.08.2024 року № 490/1/2041 та отримує грошове забезпечення, що підтверджується довідкою від 27.08.2024 року № 490/1/2069 (а.с. 57-58).
Відповідачка та її чоловік є батьками малолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 11.08.2021 року Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 59).
Згідно наданого відповідачкою розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 30.08.2024 року позивач не має заборгованості зі сплати аліментів, переплата становить 167 758,04 грн. (а.с. 60)
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № 271539145 від 20.08.2021 року, відповідачка є власницею земельної ділянки, площею 1,81 га, а з огляду на свідоцтво право на спадщину за законом від 28.01.2019 року, відповідачка є власницею частки земельної ділянки, загальної площі 6,78 га. (а.с. 61-62).
Згідно з рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 30.04.2024 року у справі № 478/416/24 позивачу було відмовлено у зменшенні розміру аліментів з мотивів не доведення погіршення матеріального стану позивача (а.с.63-64).
З наданих суду документів третьою особою вбачаються записи витрат за період квітень 2023 року - березень 2024 року, проте судом не встановлено від кого та кому адресовані ці розрахунки (74-77).
Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку ( п. 2 ч. 2 ст. 18 СК України).
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
За приписами статті 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Механізм здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів визначений Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018 року № 1713 (далі - Порядок).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів.
За пунктом 4 Порядку підставою для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів є заява платника аліментів, подана до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей.
За змістом пунктів 8 та 10 Порядку у ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину. У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім`я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.
Під час проведення інспекційного відвідування звертається увага на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо) (п. 14 Порядку).
Згідно з пунктом 12 Порядку у разі якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводиться бесіда з дитиною з метою з`ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.
Виходячи зі змісту статті 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
За змістом пункту 17 Порядку також вбачається, що У разі виявлення за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 Сімейного кодексу України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Таким чином, на орган опіки та піклування покладено здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів, який може здійснюватися як за власною ініціативою органу, так і за заявою платника. Для платника аліментів у разі нецільового витрачання аліментів передбачено право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Отже, у даних правовідносинах платник аліментів має покладатися лише на орган опіки та піклування та результати складених ними інспектування, оскільки інші докази витрачання коштів отримувачем не є належними доказами в таких правовідносинах.
Подібні правові висновки зроблено у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №711/11054/17 (провадження № 61-42009св18), від 02.02.2021 у справі № 751/1396/19 (провадження № 61-18643св19).
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 77-78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За результатами встановлених судом обставин та з огляду на наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог належними доказами. Так, факт нецільового витрачання аліментів на дитину було встановлено висновком Служби у справах дітей від 17.05.2024 року. Вказаний висновок служби у справах дітей відповідачкою не спростовано належними доказами. Той факт, що чоловік відповідачки отримує грошове забезпечення та фінансово забезпечує відповідачку не може слугувати належним спростуванням висновку Служби у справах дітей, оскільки нецільове витрачання аліментів на дитину не завжди пов`язується із фінансовою потребою матері дитини чи її інших членів сім`ї. Ключовим є сам факт повного чи часткового витрачання аліментів, які належать дитині не за прямим їх призначенням, не на утримання самої дитини. Таким призначенням може бути, як наприклад: облаштування відповідною меблюю та речами місць для сну та відпочинку дитини; розвитку та навчання дитини; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім`я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо. І саме подібні витрати є предметом доказування у даній справі для спростування висновку Служби у справах дітей.
Протягом судового розгляду справи, суду не було надано доказів будь-яких витрат з отриманих аліментів відповідачкою, що пов`язанні із її спільною з позивачем дитиною. З наданого суду відзиву не вбачається на що витрачаються аліменти відповідачкою.
Рішення суду про відмову позивачеві у зменшенні аліментів не пов`язане із дослідженням судом факту нецільового використання аліментів відповідачкою, а ґрунтується на не доведеності зміни майнового стану позивача.
За таких обставин, з наданих суду доказів вбачається, що позивач сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання їх неповнолітнього сина, заборгованість зі сплати аліментів згідно наданих суду відомостей у нього відсутня, факт нецільового витрачання аліментів в даному випадку виявлено у ході перевірки Службою у справах дітей та відображено у складеному нею висновку, що обумовлює висновок суду про необхідність задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд не може погодитися із заявленим позивачем способом проведення стягнення з нього частини аліментів, оскільки стягнення аліментів проводиться не в добровільному, а примусовому порядку, то відповідно, саме в порядку виконання судового рішення про стягнення аліментів повинно бути проведено відрахування відповідної частини аліментів на рахунок у банку. У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 76-80, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Казанківської селищної ради про встановлення факту нецільового витрачання аліментів задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_4 відкрити особистий рахунок дитині - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні АТ «Державний ощадний банк України».
Стягувати 50 % від розміру аліментів, визначених відповідно до судового наказу Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.03.2020 року у справі № 478/429/20, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, на особовий рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкритий у відділенні АТ «Державний ощадний банк України» з моменту набрання рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 03.10.2024 року.
Суддя
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122042478 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Томашевський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні