Ухвала

від 27.09.2024 по справі 577/2430/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/2430/24

Провадження № 1-кп/577/313/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2024 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Конотопі клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у судовому провадженні стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Захисником обвинуваченого до суду подано клопотання, в якому просить змінити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді застави на особисте зобов`язання. Вимоги мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.12.2023 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 задоволено частково. Застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 402600 грн. Покладено на ОСОБА_5 обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки: не відлучатись за межі території м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд або в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з працівниками КП «Теплогарант», що обіймають посади у юридичному відділі та бухгалтерії підприємства, в т.ч. товарознавцем ОСОБА_9 , юристом ОСОБА_10 . Ухвалою Сумського апеляційного суду від 29.07.2024 року вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення. Грошові кошти в якості застави ОСОБА_5 так і не були внесені у зв`язку з їх відсутністю, а також відсутністю осіб, які могли б надати вищевказані грошові кошти в борг. Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного та його сім`ї. ОСОБА_5 є пенсіонером, крім того має роботу - директор КП «Теплогарант», одружений, дружина не працює, має двох дорослих дітей та незадовільний стан здоров`я. Заробітна плата, яку він отримує використовується виключно на потреби сім`ї та на придбання ліків. При обранні забіжного заходу сторона обвинувачення посилалась на наявність ризиків, заявлених в ст. 177 КПК України. Ризиками у кримінальному провадженні можуть бути наступні: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Жодний із цих ризиків не існує, оскільки у суду немає законних підстав вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, він не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані. Станом на сьогоднішній день строк дії обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 закінчився ще 01.01.2024 року, а тому не може бути продовжений. Кримінальне провадження №4202220250000066 розпочате ще 12.09.2022 року, тобто два роки тому. Всі необхідні слідчі дії по зібранню доказів сторона обвинувачення мала виконати та зібрати всі необхідні докази. Матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Відповідно до ухвали слідчого судді Зарічного районного суду Сумської області про надання дозволу на проведення обшуку від 18.09.2023 року під час обшуку 16.10.2023 року видані всі необхідні документи. На вилучені предмети та документи накладено арешт ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми. Крім того на підставі запиту слідчого від 29.11.2023 року директор КП «Теплогарант» ОСОБА_5 добровільно видав всі додатково витребувані документи. Тобто ОСОБА_5 не перешкоджає кримінальному провадженню, а навпаки вчиняє всі необхідні дії, щоб встановити істину у справі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , його захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен окремо, подане клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Представнки потерпілого ОСОБА_4 при вирішенні даного клопотання покладалась на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника слід відмовити, виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.12.2023 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 задоволено частково. Застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 402600 грн. Покладено на ОСОБА_5 обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки: не відлучатись за межі території м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд або в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з працівниками КП «Теплогарант», що обіймають посади у юридичному відділі та бухгалтерії підприємства, в т.ч. товарознавцем ОСОБА_9 , юристом ОСОБА_10 . Ухвалою Сумського апеляційного суду від 29.07.2024 року вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення.

Грошові кошти в якості застави ОСОБА_5 так і не були внесені.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За загальним правилом, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Обґрунтованість застосування запобіжного заходу у виді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує те, що як у самому клопотанні так і в судовому засіданні не зазначено, що з плином часу встановлені раніше ризики, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, суттєво знизились і більше не можуть слугувати підставою для подальшого застосування запобіжного заходу у виді застави. Також стороною захисту не доведено та не встановлено судом інших обставин, які мають суттєве значення.

За ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у зобов`язанні обвинуваченого виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання суду, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Доводи захисників про виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та твердження, що своєю поведінкою він довів виконання належним чином покладених на нього процесуальних обов`язків і його поведінка після застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не зміниться, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантує виконання процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, які діють з моменту набуття ним процесуального статусу обвинуваченого в кримінальному провадженні.

Суд зауважує, що на даний час судовий розгляд не завершений, наведені захисниками обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 616 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не надали суду аргументованих доказів про зміну ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які б надавали можливість вирішення судом питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який у вигляді особистого зобов`язання.

Суд даючи оцінку аргументам захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приходить до переконання, що такі не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.

Окрім цього, суд також розцінює клопотання захисника ОСОБА_6 як таке, що спрямоване на невиконання ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.12.2023 року про застосовання відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 402600 грн., оскільки грошові кошти в якості застави ОСОБА_5 так і не були внесені.

Отже, на теперішній час застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, за умови застосування до нього запобіжного заходу, сумлінне виконання ним покладених обов`язків, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та такими, що у достатній мірі забезпечує його належну процесуальну поведінку. Тому зазначені доводи, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

При цьому, визначений запобіжний захід у вигляді застави, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , не вступають в суперечність з гарантією, передбаченою пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити прибуття обвинуваченого у судове засідання. На переконання суду, обраний обвинуваченому запобіжний захід є саме такими, який на даному етапі кримінального провадження може гарантувати його належну процесуальну поведінку, а відтак суд приходить до переконливого висновку про безпідставність доводів захисника викладених у клопотанні, що слугує підставою для відмови у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.331, ч.2 ст.376, ч. 5 ст. 616 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у судовому провадженні стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України.

СуддяОСОБА_1