Вирок

від 03.10.2024 по справі 442/8100/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/8100/24

Провадження № 1-кп/442/364/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №12024140000000759 від 24.07.2024 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, інваліда ІІІ групи, розлученого, має трьох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом, з вищою освітою, не військовозобов`язаного, згідно вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 309 КК України,-

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 у період з 27 по 28 квітня 2024 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи неподалік смітників, що розташовані поблизу гаражів на АДРЕСА_2 , що належать громадській організації «Мрія», на підставі договору оренди землі №2023/53 від 20.07.2023, знайшов поліетиленовий пакет із вмістом подрібненої висушеної речовини рослинного походження зеленого кольору та зрозумівши, що вона є наркотичним засобом, вирішив його придбати, шляхом привласнення знайденого, з метою власного вживання без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_2 , всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, умисно, незаконно, достовірно знаючи, що не є наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, взяв його із собою та переніс у гараж № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Мрія», що по АДРЕСА_2 , яким він користується, де зберігав до 17 год. 40 хв. 01.05.2024, тобто до моменту, коли працівники поліції виявили та вилучили наркотичний засіб.

Так, під час проведення обшуку 01.05.2024 в період часу з 17 год. 40 хв. до 19 год. 15 хв., згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2024 (справа №461/3543/24), у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610600000:01:035:0003 на АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить територіальній громаді м. Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради, яким користується ОСОБА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено подрібнену речовину зеленого кольору рослинного походження, яка зберігалася у кульку білого кольору, поліетиленових пакетах прозорого кольору та у пластиковому контейнері, із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісом масою 264,534 грама, яку останній незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, без мети збуту, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, а саме у період з 27 по 28 квітня 2024 року (точної дати та часу не пригадує), перебуваючи неподалік смітників, що розташовані поблизу гаражів на АДРЕСА_2 , знайшов поліетиленовий пакет із вмістом подрібненої висушеної речовини рослинного походження зеленого кольору та зрозумівши, що вона є наркотичним засобом, вирішив його забрати собі з метою власного вживання. Знахідку переніс у гараж №19 гаражного кооперативу «Мрія», яким він користується, де зберігав до 17 год. 40 хв. 01.05.2024, тобто до моменту, коли працівники поліції виявили та вилучили наркотичний засіб.

У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим ОСОБА_2 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними.

При таких обставинах суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, без мети збуту.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнав себе винним повністю, щиросердечно розкаюється, має на утриманні трьох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом.

Враховуючи вищенаведене, особу ОСОБА_2 , його позитивну характеристику, ставлення до наслідків своїх дій, стан його здоров`я (є інвалідом) суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе при застосуванні покарання у виді штрафу, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувався, відтак, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили не встановлено.

З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому, з обвинуваченого необхідно стягнути витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні в загальній сумі 9466 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області підлягає скасуванню.

Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.373,374,475 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні в сумі9466грн.

Речові докази, які зберігаються у камері схову речових доказів Головного управління Національної поліції у Львівській області згідно квитанції №17, - знищити.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, а саме арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 03.05.2024.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуюча-суддя ОСОБА_1