Справа№ 953/8460/24
н/п 3/953/2579/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., вивчивши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Харків, громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючу директором ТОВ НВО «Вертікаль», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1511/20-40-07-30 від 29.08.2024 р., директор ТОВ НВО «Вертікаль» ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, чим порушено 1) п.44.1 статті 44, п.200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до відмови підприємству в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1 за червень 2024 року на суму 43955 грн.).
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, причини неявки суду невідомі, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначила, що з протоколом не згодна, порушень не скоювала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в зазначеній справі з наступних підстав.
Кодексом України про адміністративні правопорушеннявизначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності дост. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно дост. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідност. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи встановлено, що 29.08.2024 ГУ ДПС у Харківській області Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання «Вертікаль», код ЄДРПОУ 30750980, за результатами якої було складено акт № 40517/20-40-07-05-03/30750980.
Судом при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що вищевказаний акт складено на 19 аркушах, при цьому, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено лише 1-5 та 19 сторінку акту на яких містяться вступна частина, загальні положення, висновки, зроблені за результатами проведення перевірки. Отже, вказаний акт перевірки не містить решти його частини, а саме 6-18 арк. та даних, на підставі яких первинних документів контролюючий орган дійшов вказаних висновків та копій відповідних документів. Також необхідно відзначити, що з адміністративного матеріалу не вбачається чи були узгоджені відповідні податкові зобов`язання.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено не повну дату вчинення адміністративного правопорушення, зокрема не зазначено дня вчинення, а лише місяць та рік.
Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення заст. 163-1 ч.1 КупАП Україниматеріали справи не містять.
Наведені обставини унеможливлюють об`єктивний розгляд справи по суті.
Частиною 1статті 163-1 КУпАП Українипередбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори. Об`єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об`єкти, визначені законами України про оподаткування.
Об`єктивною стороною правопорушення є: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно дост. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституціяє нормами прямої дії, а згідно ч.2ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно дост. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин даний акт перевірки, як доказ вини особи, не може безсумнівно доводити факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, відповідальність за яке передбачено ч.1ст. 163-1 КУпАП.
Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1ст.163-1 КУпАПматеріали справи не містять.
Таким чином, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.163-1,221,247,251,276-280,283-285 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст.163-1КУпАПу відношенні ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Бородіна
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122048396 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Київський районний суд м.Харкова
Бородіна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні