Рішення
від 03.10.2024 по справі 707/1816/23
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 707/1816/23

Провадження № 2/712/305/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30вересня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Кеденко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Євгеній Троцько, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради звернувся із позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просив Усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049 площею 0,0632 га, шляхом скасування державної реєстрації (запису) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з відповідачів судовий збір.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначив,що на підставі рішення Черкаської міської ради від 04.10.2007№4-63 у користування терміном на 49 років Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» було передано земельну ділянку загальною площею - 0,1920га під розміщення та експлуатацію центру відпочинку працівників підприємства, яка знаходилась в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівського, що у АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2008 затверджено мирову угоду від 14.11.2008між ДАК «Хліб України» та ПП «Танеко», відповідно до якої в рахунок погашення боргу ДАК «Хліб України» за актом приймання-передачі приватному підприємству «Танеко» передано незавершене будівництво тимчасового центру відпочинку працівників ДАК «Хліб України».

На підставі протоколу загальних зборів ПП «Танеко» від 17.02.2009№5 було вирішено відчужити незавершене будівництво - будинок відпочинку (літера - Б-2) в АДРЕСА_1 (у районі мікрорайону Дахнівського) на користь ОСОБА_1 .

В подальшому, рішенням Соснівського районного суду від 23.10.2009позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради - задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на двоповерховий житловий будинок (літера - Б) з влаштованими приміщеннями 1 поверх: 1-1 передпокій (площею 11,4 кв.м), 1-2 санвузол (площею 3,9 кв.м), 1-3 вітальня (площею 13,9 кв.м), 1-4 зала (площею 23,0 кв.м), 1-5 кухня (площею 11,6 кв.м), 2 поверх: 1-6 коридор (площею 9,2 кв.м), 1-7 санвузол (площею 4,0 кв.м), 1-8 спальна кімната (площею 11,2 кв.м), 1-9 спальна кімната (площею 11,5 кв.м), балкон, тераса, що знаходиться в АДРЕСА_1 (Б-2). Рішення Соснівського районного суду від 23.10.2009у справі N? 2-6649/09 набрало законної сили 03.11.2009.

КП «Черкаське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації» заресстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (рестраційний номер права власності -28891443від 16.11.2009).

Рішенням Черкаської міської ради від 09.07.2010№5-868 припинено право користування земельною ділянкою ДАК «Хліб України» 0,1920га, що розташована в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівський, а договір оренди землі від 21.12.2007, укладений між Черкаською міською радою та ДАК «Хліб України» - розірвано за згодою сторін.

Наказом виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.03.2011 №341-а житловому будинку (літера Б-2), розташованому в АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_1 надано окремий порядковий номерний вуличний знак - 35/9б.

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 .

Земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га було сформовано 11.10.2019та відомості до Національної кадастрової системи України внесено на підставі технічної документації розробленої ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр».

Однак, така державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, яку сформовано 11.10.2019із внесенням відомостей до Національної кадастрової системи України не відповідає вимогам Земельного, Водного кодексів України та законодавству, що регулює правовідносини у сфері державного земельного кадастру, зокрема в частині: розроблення землевпорядної документації без дозволу органу місцевого самоврядування (ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій»), невідповідність виду землевпорядної документації обставинам її формування та державної реєстрації (ч. 5, ст. 79-1, ст. ст. 118, 123 ЗК України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»), порушенням порядку зміни цільового призначення земель водного фонду, зайнятих прибережною захисною смугою Кременчуцького водосховища р. Дніпро (ч. ч. 1, 2 ст. 20 3К України).

Відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.02.2022№10-23-0.2-953/2-22, земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформована ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Зазначене також підтверджується пунктом 1 договору оренди землі від 21.12.2007, укладеним на підставі рішення Черкаської міської ради від 04.10.2007№4-63, яким у строкове платне користування передано земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель водного фонду (прибережна захисна смуга), яка знаходиться в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівський.

Відповідно до пояснювальної записки даної землевпорядної документації, площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 становить 0,0632га та щодо якої застосовані наступні обмеження:

- Код 05.01. - водоохоронна зона - площею 0,0632га.

- Код 05.02. - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм

та на островах - площею 0,0632га.

- Код 06.01. - зона особливого режиму забудови (пов`язане з реалізацією містобудівної документації) - площею 0,0632га.

Відповідно до ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об?єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води. Для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

У відповідності ст. 61 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, у тому числі: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об?єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період).

Межень (меженний період) - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність (ст. 1 ВК України).

У той же час, як вказано вище Кременчуцьке водосховище річки Дніпро є штучно створеним водним об?єктом, рівень водності в якому визначений його паспортом та регулюється штучно.

Нормальний підпірний рівень Кременчуцького водосховища, відповідно до його водогосподарського паспорту, встановлений на позначці 81,00 мБс.

Із вказаного слідує, що Кременчуцькому водосховищу річки Дніпро, яке є штучно створеним водним об?єктом, рівень водності в якому регулюється штучно, шляхом регулювання протоку водних мас на Канівській та Кременчуцькій ГЕС, не притаманний меженний період, а його лінія узрізу визначається при нормальному підпірному рівні, тобто на позначці 81,00 мБс.

Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) землі під водними об?єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами:

водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об?єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм є землями водного фонду України.

В той же час, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об?єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон,що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996«Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Рішення, а ні Будищенською, а ні Свидівоцькою сільськими радами щодо затвердження будь-якої проектної документації із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро, в межах спірної земельної ділянки не приймалось. Вказане підтверджується листом Будищенської сільської ради від 28.03.2023№02-17/1344.

Таким чином, законодавством передбачений механізм захисту від можливого шкідливого впливу на водні об?єкти з точки зору забезпечення збереження в комунальній або державній власності територій прибережних захисних смуг, межі яких не встановлені відповідними проектами із землеустрою.

Вказане беззаперечно доводить повне входження спірної земельної ділянки до земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Загальні норми порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначені ст. 118 та ст. 123 ЗК України відповідно.

Разом з тим, як зазначено було раніше відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.02.2022 №10-23-0.2-953/2-22, земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформована за рахунок земель, які попередньо перебували у користуванні ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро, а сформовано було її 11.10.2019із одночасним внесенням до Національної кадастрової системи України відомостей про неї на підставі технічної документації розробленої ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр».

Так, формування земельної ділянки як об?єкта цивільних прав закріплено нормами ст. 79-1 ЗК України, відповідно до ч. 1 якої вказано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об?єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об?єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ч. 2 ст. 79-1 ЗК України).

Як наслідок, земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформовано було вперше ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр», в ході виготовлення вказаної документації із землеустрою.

Проте, ч. 5 ст. 79-1 3К України визначено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. ч. 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

3 урахуванням того, що спірна земельна ділянка була вперше сформована ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, без дотримання вимог ст. ст. 118, 123 ЗК України, в частині необхідності отримання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою уповноваженим органом, розроблений вид документації із землеустрою не відповідає вимогам ст. 79-1 ЗК України.

Водночас, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, у тому числі на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст. 79-1 ЗК при їх формуванні (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

3 огляду на вказане, до Державного земельного кадастру України внесено відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, в порядок та спосіб, що суперечить ст. ст. 79-1, 118, 123 ЗК України та ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», адже з урахуванням первинного її формування, необхідно було розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) на підставі дозволу уповноваженого органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Згідно даних Державного класифікатора об?єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ/КАТОТТГ 2021) кадастровий номер сформованої спірної земельної ділянки територіально відноситься до території Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області з кодом [7124986000]/[UA71080090000075810], як наслідок кадастровий номер 7124986000:01:001:0049сформований на території саме Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Водночас, п. 1 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011№2-639 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам ( ОСОБА_2 та інші)», ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 829,0 кв.м в оренду на 49 років під обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Проте, слід зазначити, що станом на день проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України та формування її як об?єкту цивільних правовідносин, органом уповноваженим державною на надання відповідного дозволу щодо виготовлення документації із землеустрою була Черкаська обласна державна адміністрація.

Так, згідно ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) до повноважень Черкаської обласної державної адміністрації віднесено право на їх території передавати земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч. ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, у тому числі земельними ділянками водного фонду.

Тому, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, станом на жовтень2019року, була Черкаська обласна державна адміністрація, як орган якому законом надано право на розпорядження спірною землею водного фонду (прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро).

У той же час слід зазначити, що відповідно до рішення Будищенської сільської ради №1-6/VIII від 16.11.2020, з урахуванням розпорядження КМУ «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» №541-р від 06.05.2020розпочато процедуру реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Такі питання мають вирішуватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону).

3 урахуванням вказаного, та з огляду на те, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту, її розпорядником на сьогоднішній день, в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX, є Будищенська сільська рада, як представник Будищенської об?єднаної територіальної громади до складу якої увійшла Свидівоцька сільська рада, а тому у даному конкретному випадку дозвіл на розробку проекту землеустрою про передачу у власність (користування) спірної земельної ділянки, а також затверджувати таку документацію, починаючи з 28.04.2021, має Будищенська сільська рада.

Проте, відповідно матеріалів технічної документації із землеустрою виготовленою ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДІ «Міський земельно-кадастровий центр» на підставі заяви ОСОБА_1 . Від 05.08.2019та на підставі якої земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру України, дозволи уповноваженого на той час органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади - відсутні.

Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки позивач вказував наступне.

Відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру У Черкаській області від 21.02.2022 №10-23-0.2-953/2-22, земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформована за рахунок земель, які попередньо перебували у користуванні ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою

АДРЕСА_1 розробником землевпорядної документації зазначається, що земельна ділянка, якою користується ОСОБА_1 , без визначення підстав такого користування, повністю входить до складу водоохоронної зони Кременчуцького водосховища р. Дніпро (код 05.01. з площею 0,0632га) та до його прибережної захисної смуги (код 05.02. з площею 0,0632га).

Водночас, самою документацією із землеустрою передбачено, що земельна ділянка буде використовуватись для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Проте, ч. 1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення та підлягає погодженню в порядку встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Таким чином, встановлення цільового призначення земельних ділянок мав би здійснювати орган державної влади відповідно до наданих ЗК України повноважень.

Ураховуючи, що вказаної процедури дотримано не було, тобто визначеного ЗК України порядку зміни цільового призначення не дотримано, а відтак цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049залишилось, як землі водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Як наслідок, під час формування земельної ділянки, визначення її в натурі (на місцевості) та встановлення її цільового призначення, як землі житлової та громадської забудови, яка буде використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), протиправно визначено цільове призначення земель зайнятих прибережною захисною смугою Кременчуцького водосховища р. Дніпро, розміри та межі якої визначені в силу положень закону.

Речове право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049 за відповідачем ОСОБА_1 не зареєстровано, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.06.2023№334960251.

Однак, на спірну земельну ділянку було сформовано кадастровий номер 7124986000:01:001:0049та відкрито Поземельну книгу, відповідно до вимог абз. 3 п. 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки, саме як земельної ділянки з категорією - землі житлової та громадської забудови.

Враховуючи те, що землі водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро є землями, які обмежені в цивільному обороті, не можуть бути передані для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою та територіальними громадами м. Черкаси та с. Свидівок саме, як землі водного фонду, має місце порушення права власності територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок, як невід?ємної частини та складової держави вцілому, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації.

Тому у даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України, з метою усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов?язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов?язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням норм 3К України та ЗК України треба розглядати як таке, що не пов?язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави на землі водного фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися бездіяльність відповідного органу.

Оскільки спірна земельні ділянка фактично розташована на межі території м. Черкаси та с. Свидівок Будищенської сільської ради, Черкаською окружною прокуратурою під час встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді скеровувались відповідні запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Черкаської міської ради, як представника територіальної громади м. Черкаси та до Будищенської сільської ради, як представника територіальної громади с. Свидівок.

Так, згідно листа Будищенської сільської ради від 28.03.2023 №02-17/1344, Будищенська сільська рада не вживала та не буде вживати у майбутньому заходи представницького характеру, націлені на поновлення порушеного інтересу в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Водночас, Черкаська міська рада листом від 10.04.2023№4443-01-11 повідомила, що питання вжиття заходів представницького характеру націлені на поновлення порушеного інтересу в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки не відноситься до компетенції Черкаської міської ради, оскільки остання, згідно кадастрового номеру, розташована на території Свидівоцької сільської ради.

У такому випадку, обґрунтованим є втручання прокурора у спірні правовідносини з метою поновлення порушеного інтересу держави та територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок, в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро шляхом звернення з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування ії державної реєстрації.

Земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049розташована на межі м. Черкаси та с. Свидівок, а відповідно до даних Державного класифікатора об?єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ/КАТОТТГ 2021) кадастровий номер сформованої спірної земельної ділянки територіально відноситься до території Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області з кодом (7124986000/UA71080090000075810).

Водночас, як зазначалось вище, п. 1 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011№2-639 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам ( ОСОБА_2 та інші)», ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 829,0 м2 в оренду на 49 років під обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Також, наказом Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою Черкаської міської ради від 31.03.2011№341-а «Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території АДРЕСА_3 , на підставі заяви ОСОБА_1 надано окремий порядковий вуличний знак №35/96.

3 огляду на вказане, спір, що виник, порушує інтереси двох суміжних територіальних громад, зокрема м. Черкаси та с. Свидівок, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання земель.

Відновлення порушеного права територіальних громад на законне розпорядження спірною земельною ділянкою може бути реалізоване шляхом усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро шляхом скасування її державної реєстрації.

Отже, пред?явлення даного позову спрямоване на відновлення порушеного права територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок на належне розпорядження землями водного фонду, інститут якого закріплений Державою на конституційному та законодавчому рівні в частині гарантування заборони незаконної забудови земель водного фонду (прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро) та можливості її використання представникам всієї територіальної громади.

За вказаних обставин, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа 05.07.2023 року надійшла в провадження судді Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.01.2024 застосовано заходи забезпечення у справі № 707/1816/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації,шляхом заборонивчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини та дії Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальними органами, зокрема Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області щодо державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049 площею 0,0632 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкаси Романенко В.А. від 14.02.2024 закрито підготовче провадження по даній цивільній справі, справу призначено до розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 09.04.2024 ОСОБА_3 звільнено з посади судді, у зв`язку з відставкою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Троян Т.Є.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкаси Троян Т.Є. від 19.04.2024 справу прийнято до провадження.

В.о.начальника Головногоуправління Держгеокадаструу Черкаськійобласті Безбородько О.В. скерував до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував, що відповідно до пункту «б» статті 22 Закону «Про землеустрій» здійснюється, в тому числі, і на підставі укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Статтею 25 Закону «Про землеустрій» передбачено, зокрема такий вид документації із землеустрою, як технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно статті 28 Закону розробники документації із землеустрою зобов?язані, зокрема, дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

За приписами статті 55 вказаного Закону технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. Відповідно до положень статті 29 Закону документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку.

Зазначили, що Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.10.09 у справі №2-6649/09 задоволено позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, яким визнано за ОСОБА_1 право власності двоповерховий житловий будинок (літера - Б) з влаштованими приміщеннями 1 поверх: 1-1 передпокій (площею 11,4 кв.м.), 1-2 санвузол (площею 3,9 кв.м.), 1-3 вітальня (площею 13,9 кв.м.), 1-4 зала (площею 23,0 кв.м.), 1-5 кухня (площею 11,6 кв.м.), 2 поверх: 1-6 коридор (площею 9,2 кв.м), 1-7 санвузол (площею 4,0 кв.м.), 1-8 спальня кімната (площею 11,2 кв.м.), 1-9 спальня кімната (площею 11,5 кв.м), балкон, тераса, що знаходиться в АДРЕСА_1 (Б-2). Вказане Рішення 03 листопада 2009 року набрало законної сили та КП «Черкаське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер права власності - 28891443 від 16.11.09).

В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.19 ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0632 га ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі Технічної документації сформованій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7124986000:01:001:0049. Площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 становить 0,0632 га.

Згідно заяви ОСОБА_1 технічною документацією передбачено встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,0632 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вказаною адресою.

Наголошували на те, шо технічна документація, на підставі якої була сформована названа земельна ділянка, Головним управлінням не розроблялась.

Крім того, Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.10.09, яким задоволено позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, яким визнано за ОСОБА_1 право власності двоповерховий житловий будинок не було оскаржено в апеляційному порядку відповідачем Черкаською міською радою, яка в даному провадженні виступає позивачем. В подальшому, виконавчим комітетом Черкаської міської ради, присвоєно вказаному житловому будинку, окремий порядковий номерний вуличний знак.

Крім того, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об?єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельних ділянок та розташовані на них будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді у закону, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

При цьому, принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника майна, а також забезпечення можливость реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. За вказаних обставин просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Є. скерував до суду відповідь на відзив представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Зазначив, що на підставі рішення Черкаської міської ради від 04.10.2007№4-63 у користування терміном на 49 років Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» було передано земельну ділянку загальною площею - 0,1920га під розміщення та експлуатацію центру відпочинку працівників підприємства, яка знаходилась в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівського, що у АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 договору оренди землі від 21.12.2007 укладеному на підставі вказаного рішення у строкове платне користування передано земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель водного фонду (прибережна захисна смуга), яка знаходиться в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівський.

Проте, рішенням Черкаської міської ради від 09.07.2010№5-868 ДАК «Хліб України» припинено право користування земельною ділянкою 0,1920га, що розташована в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівський, а договір оренди землі від 21.12.2007, укладений між Черкаською міською радою та ДАК «Хліб України» - розірвано за згодою сторін.

Водночас, відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.02.2022№10-23-0.2-953/2-22, земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформована за рахунок земель, які попередньо перебували у користуванні ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 .

Земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049 площею 0,0632га було сформовано 11.10.2019та відомості до Національної кадастрової системи України внесено на підставі саме технічної документації розробленої ТОВ «Черкаський міський ДП «Міський земельно-кадастровий центр».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) усі води (водні об?єкти) на території України становлять її водний фонд.

Згідно ч. 2 ст. 3 ВК України визначено, що до водного фонду України належать:

1. поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об?єкти;

2. підземні води та джерела;

3. внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об?єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об?єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

В той же час, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об?єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996«Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Рішення, а ні Будищенською, а ні Свидівоцькою сільськими радами щодо затвердження будь-якої проектної документації із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро, в межах спірної земельної ділянки не приймалось. Вказане підтверджується листом Будищенської сільської ради від 28.03.2023№02-17/1344.

Таким чином, законодавством передбачений механізм захисту від можливого шкідливого впливу на водні об?єкти з точки зору забезпечення збереження в комунальній або державній власності територій прибережних землеустрою. При цьому, варто зазначити, що прибережні захисні смуги встановлюються в силу самих положень закону (ipsoiure) і процедури відведення не вимагають (правова позиція щодо помилковості висновку про відсутність прибережної смуги за відсутності факту встановлення її за проектом землеустрою щодо її відведення та винесення смуги в натурі наведена Верховним Судом України в ухвалі від 21.05.2014у справі №6-16цс14, Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 15.05.2013в справі №К/9991/2280/11, від 27.11.2012у справі №К/9991/5237/12 та Великою Палатою Верховного Суду від 30.05.2018у справі №469/1393/16-ц).

Вказане беззаперечно доводить повне входження спірної земельної ділянки до земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Водночас, як зазначалось вище, п. 1 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011№ 2-639 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам ( ОСОБА_2 та інші)», ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 829,0 м2 в оренду на 49 років під обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Також, наказом Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою Черкаської міської ради від 31.03.2011№341-а «Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території АДРЕСА_3 , на підставі заяви ОСОБА_1 надано окремий порядковий вуличний знак № 35/96.

3 огляду на вказане, спір, що виник, порушує інтереси двох суміжних територіальних громад, зокрема м. Черкаси та с. Свидівок, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання земель.

Відновлення порушеного права територіальних громад на законне розпорядження спірною земельною ділянкою може бути реалізоване шляхом усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро шляхом скасування її державної реєстрації.

Отже, пред?явлення даного позову спрямоване на відновлення порушеного права територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок на належне розпорядження землями водного фонду, інститут якого закріплений

Державою на конституційному та законодавчому рівні в частині гарантування заборони незаконної забудови земель водного фонду (прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро) та можливості її використання представникам всієї територіальної громади.

Повернення у власність територіальної громади спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель водного фонду (прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро).

Згідно з експлікацією до схеми розташування будівель та споруд, яка є складовою частиною Технічного паспорту, виготовленого КП «Черкаське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації» на об?єкти нерухомості по АДРЕСА_4 станом на 15.08.2019, на земельній ділянці за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049розташовані окрім житлового будинку (Б-2), альтанки (В), ями зливної (№4) та вимощення (I), також розташовані ворота з хвірткою (№1), а також огорожа (№2 Ta №3).

Вказане вчергове підтверджує факт порушення державного та суспільного інтересу на вільне володіння і користування землями водного фонду - прибережною захисною смугою Кременчуцького водосховища р. Дніпро, що також унеможливлює наявність державної реєстрації в Національній кадастровій системі України спірної земельної ділянки, як земель житлової та громадської забудови.

Оскільки на спірну земельну ділянку було сформовано кадастровий номер 7124986000:01:001:0049та відкрито Поземельну книгу, що в розрізі вимог абз. 3 п. 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки, саме як земельної ділянки з категорією - землі житлової та громадської забудови.

Враховуючи те, що землі водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро є землями, які обмежені в цивільному обороті, не можуть бути передані для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою та територіальними громадами м. Черкаси та с. Свидівок саме, як землі водного фонду, має місце порушення права власності територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок, як невід?ємної частини та складової держави вцілому, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації.

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України, з метою усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Прядка В.М. скерував до суду письмові пояснення. Вказував, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне: згідно ж із частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Водночас прокурор зобов?язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб?єкта владних повноважень. Так, згідно листа Будищенської сільської ради від 28.03.2023року №02-17/1344, Будищенська сільська рада не вживала та не буде вживати у майбутньому заходи представницького характеру.

Представник відповідача вважає, що така позиція Будищенської сільської ради, свідчить лише про те, що сама рада не вважає свої права порушеними. Така багаторічна пасивна поведінка органу сільської ради, невжиття будь-яких заходів з цього приводу, свідчить про правомірність державної реєстрації земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо позиції Черкаської міської ради, то відповідно до листа від 10.04.2023 №4443-01-11, Черкаська міська рада повідомила, що питання вжиття заходів представницького характеру націлені на поновлення порушеного інтересу в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки не відноситься до компетенції Черкаської міської ради, оскільки остання, згідно кадастрового номеру, розташована на території Свидівоцької сільської ради.

В своєму позові, заступник прокурора, стверджує, що земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га було сформовано за рахунок земель, які попередньо перебували у користуванні ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро. Станом на сьогодні категорія вищезазначеної земельної ділянки змінилась.

Рішенням Черкаської міської ради від 04.10.2007№4-63 передано у користування терміном на 49 років Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» земельну ділянку загальною площею 0,1920га під розміщення та експлуатацію центру відпочинку працівників підприємства, які знаходилися в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівського, що у АДРЕСА_1 .

Тобто, при прийнятті Черкаською міською радою рішення від 04.10.2007№4-63 на вказаній земельній ділянці передбачалася забудова.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.10.2009року у справі №2-6649/09 встановлено, що самочинно побудовані споруди, а саме побудований житловий будинок на фундаменті незавершеного будинку відпочинку Літера Б, не порушують вимог Державних будівельних норм України (ДБН 360-92) і не погіршують житлові умови інших осіб.

Тобто фундамент під вищезазначеним житловим будинком, був ще при користуванні земельною ділянкою ДАК «Хліб України» і сам по собі не порушував вимог використання земель, які відносилися до водного фонду, про це також свідчать:

-висновок Виконавчого комітету Черкаської міської ради управління містобудування та архітектури від 17.10.06 №5667/14;

-висновок Черкаського міського управління земельних ресурсів від 08.08.07 №2772-25-01; N? 3875-25-01;

-висновок Державного комітету України по водному господарству Дніпровське басейнове управління водних ресурсів Черкаське регіональне управління водних ресурсів від 21.08.2007№568.

Всі вищезазначені висновки підтверджують правомірність передачі земельної ділянки ДАК «Хліб України» під розташування центру відпочинку.

Посилання у позовній заяві на відсутність дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення землевпорядної документації щодо оформлення речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га є недоречним, оскільки у позовній заяві самим прокурором зазначається про наявність рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011№2-639 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам ( ОСОБА_2 та інші)», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 829,0 м в оренду на 49 років під обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Тобто, рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011№2-639 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам» попередньо віднесено земельну ділянку по АДРЕСА_2 до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Звертаємо увагу суду, що прокурором не заявляється позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011№2-639 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам».

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.10.2009у справі №2-6649/09, визнано за ОСОБА_1 право власності на двоповерховий житловий будинок Літера Б, з влаштованими приміщеннями.

З огляду на вищевикладене, у даному випадку, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, має місце «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об?єкт нерухомого майна.

Окрім того, звертав увагу на п. 3 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня2011року №3613-VI (в редакції, яка діяла на момент здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки), яким установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння. Для здійснення переходу права власності необхідно, щоб земельна ділянка мала кадастровий номер та щоб була проведена державна реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідної земельної ділянки та об?єкта нерухомості що знаходиться на цій земельній ділянці.

Згідно зі ст. 125 та ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки як об?єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (з присвоєнням кадастрового номеру та внесення на відомостей про неї на публічну кадастрову карту). Формування земельної ділянки супроводжується розробкою відповідної документації із землеустрою.

Пунктом 3 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянину, який заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, необхідно подати клопотання з додатками у вигляді технічної документації до відповідного органу місцевого самоврядування (міської, селищної, сільської ради), що передає земельні ділянки комунальної власності у власність.

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі регламентовано ст.24 Закону у країни «Про Державний земельний кадастр».

Великою Палатою Верховного Суду була винесена постанова від 22 червня 2021року у справі №200/606/18, в якій суд прийшов до наступного висновку: «Якщо право власності на об?єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об?єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об?єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об?єкта нерухомості суперечить закону».

Велика Палата Верховного Суду вказала, що чинне земельне та цивільне набуття права законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі власності на об?єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 3К України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов?язане з поняттям «категорія земель».

Так, у статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія - це основне цільове призначення кожної земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, а відтак, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га з цільовим житлового будинку, призначенням для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_5 є правомірною.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник Черкаської міської ради Прокопчук А.П. скерувала клопотання про проведення судового засідання без участі представника Черкаської міської ради, при вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Представник Будищенськоїсільської радив судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Прядка В.М. в судовому засіданні заперечував з підстав, вказаних у наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, суд дійшов наступних висновків.

На підставі рішення Черкаської міської ради від 04.10.2007№4-63 у користування терміном на 49 років Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» було передано земельну ділянку загальною площею - 0,1920га під розміщення та експлуатацію центру відпочинку працівників підприємства, яка знаходилась в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівського, що у АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2008 затверджено мирову угоду від 14.11.2008між ДАК «Хліб України» та ПП «Танеко», відповідно до якої в рахунок погашення боргу ДАК «Хліб України» за актом приймання-передачі приватному підприємству «Танеко» передано незавершене будівництво тимчасового центру відпочинку працівників ДАК «Хліб України».

На підставі протоколу загальних зборів ПП «Танеко» від 17.02.2009№5 було вирішено відчужити незавершене будівництво - будинок відпочинку (літера - Б-2) в АДРЕСА_1 (у районі мікрорайону Дахнівського) на користь ОСОБА_1 .

В подальшому, рішенням Соснівського районного суду від 23.10.2009позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради - задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на двоповерховий житловий будинок (літера - Б) з влаштованими приміщеннями 1 поверх: 1-1 передпокій (площею 11,4 кв.м), 1-2 санвузол (площею 3,9 кв.м), 1-3 вітальня (площею 13,9 кв.м), 1-4 зала (площею 23,0 кв.м), 1-5 кухня (площею 11,6 кв.м), 2 поверх: 1-6 коридор (площею 9,2 кв.м), 1-7 санвузол (площею 4,0 кв.м), 1-8 спальна кімната (площею 11,2 кв.м), 1-9 спальна кімната (площею 11,5 кв.м), балкон, тераса, що знаходиться в АДРЕСА_1 (Б-2). Рішення Соснівського районного суду від 23.10.2009у справі N? 2-6649/09 набрало законної сили 03.11.2009.

КП «Черкаське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації» заресстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (рестраційний номер права власності -28891443від 16.11.2009).

Рішенням Черкаської міської ради від 09.07.2010№5-868 припинено право користування земельною ділянкою ДАК «Хліб України» 0,1920га, що розташована в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівський, а договір оренди землі від 21.12.2007, укладений між Черкаською міською радою та ДАК «Хліб України» - розірвано за згодою сторін.

Наказом виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.03.2011 №341-а житловому будинку (літера Б-2), розташованому в АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_1 надано окремий порядковий номерний вуличний знак - 35/9б.

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 .

Земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га було сформовано 11.10.2019та відомості до Національної кадастрової системи України внесено на підставі технічної документації розробленої ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр».

Відповідно до пояснювальної записки даної землевпорядної документації, площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 становить 0,0632га та щодо якої застосовані наступні обмеження:

- Код 05.01. - водоохоронна зона - площею 0,0632га.

- Код 05.02. - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм

та на островах - площею 0,0632га.

- Код 06.01. - зона особливого режиму забудови (пов`язане з реалізацією містобудівної документації) - площею 0,0632га.

Частиною 2 ст. 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, регламентований ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Речове право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049 за відповідачем ОСОБА_1 не зареєстровано, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.06.2023№334960251.

Однак, на спірну земельну ділянку було сформовано кадастровий номер 7124986000:01:001:0049та відкрито Поземельну книгу, що згідно до вимог абз. 3 п. 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки, саме як земельної ділянки з категорією - землі житлової та громадської забудови.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України), а надання громадянам у користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг - переліком цілей, не пов`язаних із житловим будівництвом (частина четверта статті 59, пункт "г" частини другої статті 61, частина третя статті 62 ЗК України, частина третя статті 85, пункт 4 частини другої статті 89, частина перша статті 90 ВК України), і встановив обмежений режим діяльності на відповідних ділянках (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

За змістом абзацу другого частини другої статті 178 ЦК України обмежено оборотоздатні об`єкти можуть бути визначені як в окремому законі, присвяченому оборотоздатності об`єктів, так і в інших законах, зокрема кодексах, які визначають правовий режим певних об`єктів.

Отже, з огляду на приписи статті 59, підпунктів «ґ», «е» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України тощоцивільний оборот земельних ділянок, які знаходяться у прибережних захисних смугах є обмеженим законодавчо.

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України. Томузайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45) та інших. Томупротиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України).

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду неприводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов(див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452 цс 18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46) та інші)».

Так, Відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.02.2022№10-23-0.2-953/2-22, земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформована ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Зазначене також підтверджується пунктом 1 договору оренди землі від 21.12.2007, укладеним на підставі рішення Черкаської міської ради від 04.10.2007№4-63, яким у строкове платне користування передано земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель водного фонду (прибережна захисна смуга), яка знаходиться в районі рибінспекції мікрорайону Дахнівський.

Як вже було зазначено, відповідно до пояснювальної записки даної землевпорядної документації, площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 становить 0,0632га та щодо якої застосовані наступні обмеження:

- Код 05.01. - водоохоронна зона - площею 0,0632га.

- Код 05.02. - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм

та на островах - площею 0,0632га.

- Код 06.01. - зона особливого режиму забудови (пов`язане з реалізацією містобудівної документації) - площею 0,0632га.

Відповідно до ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об?єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води. Для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

У відповідності ст. 61 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, у тому числі: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об?єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період).

Межень (меженний період) - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність (ст. 1 ВК України).

У той же час, Кременчуцьке водосховище річки Дніпро є штучно створеним водним об?єктом, рівень водності в якому визначений його паспортом та регулюється штучно.

Нормальний підпірний рівень Кременчуцького водосховища, відповідно до його водогосподарського паспорту, встановлений на позначці 81,00 мБс.

Із вказаного слідує, що Кременчуцькому водосховищу річки Дніпро, яке є штучно створеним водним об?єктом, рівень водності в якому регулюється штучно, шляхом регулювання протоку водних мас на Канівській та Кременчуцькій ГЕС, не притаманний меженний період, а його лінія узрізу визначається при нормальному підпірному рівні, тобто на позначці 81,00 мБс.

Рішення, а ні Будищенською, а ні Свидівоцькою сільськими радами щодо затвердження будь-якої проектної документації із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро, в межах спірної земельної ділянки не приймалось. Вказане підтверджується листом Будищенської сільської ради від 28.03.2023№02-17/1344.

Таким чином, законодавством передбачений механізм захисту від можливого шкідливого впливу на водні об?єкти з точки зору забезпечення збереження в комунальній або державній власності територій прибережних захисних смуг, межі яких не встановлені відповідними проектами із землеустрою.

Вказане доводить повне входження спірної земельної ділянки до земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Загальні норми порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначені ст. 118 та ст. 123 ЗК України.

Відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.02.2022 №10-23-0.2-953/2-22, земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформована за рахунок земель, які попередньо перебували у користуванні ДАК «Хліб Україна» та відносились до земель водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро, а сформовано було її 11.10.2019із одночасним внесенням до Національної кадастрової системи України відомостей про неї на підставі технічної документації розробленої ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр».

Як наслідок, земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га сформовано було вперше ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр», в ході виготовлення вказаної документації із землеустрою.

Проте, ч. 5 ст. 79-1 3К України визначено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. ч. 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

3 урахуванням того, що спірна земельна ділянка була вперше сформована ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, без дотримання вимог ст. ст. 118, 123 ЗК України, в частині необхідності отримання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою уповноваженим органом, розроблений вид документації із землеустрою не відповідає вимогам ст. 79-1 ЗК України.

Водночас, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, у тому числі на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст. 79-1 ЗК при їх формуванні (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

3 огляду на вказане, суд погоджується з доводами прокурора, що до Державного земельного кадастру України внесено відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, в порядок та спосіб, що суперечить ст. ст. 79-1, 118, 123 ЗК України та ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», адже з урахуванням первинного її формування, необхідно було розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) на підставі дозволу уповноваженого органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 05.08.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою

АДРЕСА_1 розробником землевпорядної документації зазначається, що земельна ділянка, якою користується ОСОБА_1 , без визначення підстав такого користування, повністю входить до складу водоохоронної зони Кременчуцького водосховища р. Дніпро (код 05.01. з площею 0,0632га) та до його прибережної захисної смуги (код 05.02. з площею 0,0632га).

Водночас, самою документацією із землеустрою передбачено, що земельна ділянка буде використовуватись для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Проте, ч. 1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення та підлягає погодженню в порядку встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Таким чином, встановлення цільового призначення земельних ділянок повинен здійснювати орган державної влади відповідно до наданих ЗК України повноважень.

Ураховуючи, що вказаної процедури дотримано не було, тобто визначеного ЗК України порядку зміни цільового призначення не дотримано, а відтак цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049залишилось, як землі водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Як наслідок, під час формування земельної ділянки, визначення її в натурі (на місцевості) та встановлення її цільового призначення, як землі житлової та громадської забудови, яка буде використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), протиправно визначено цільове призначення земель зайнятих прибережною захисною смугою Кременчуцького водосховища р. Дніпро, розміри та межі якої визначені в силу положень закону.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 469/1393/16-ц, відповідно до якої землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Аналогічні за змістом висновки Верховного Суду наведені у постановах: від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

На спірну земельну ділянку було сформовано кадастровий номер 7124986000:01:001:0049та відкрито Поземельну книгу, що в розрізі вимог абз. 3 п. 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки, саме як земельної ділянки з категорією - землі житлової та громадської забудови.

Враховуючи те, що землі водного фонду - прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро є землями, які обмежені в цивільному обороті, не можуть бути передані для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою та територіальними громадами м. Черкаси та с. Свидівок саме, як землі водного фонду, має місце порушення права власності територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок, як невід?ємної частини та складової держави вцілому, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру України на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої за заявою ОСОБА_1 від 05.08.2019 ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр», з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 б належить до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

Крім того,встановлені обставинисправи свідчатьпро те,що привнесенні відомостейдо Державногоземельного кадаструУкраїни зміненокатегорію земельта їхцільове призначенняіз земельводного фондуна земліжитлової тагромадської забудови,які будутьвикористовуватись длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка)без дотриманняпередбаченої закономпроцедури,оскільки змінацільового призначенняземельних ділянокздійснюється запроектами землеустроющодо їх відведення та підлягає погодженню в порядку встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Таким чином, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

У такому разі позовну вимогу про повернення земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

За такихобставин,суд вважає,щовимога усунутиперешкоди державів особітериторіальної громадис.Свидівок вособі Будищенськоїсільської ради, Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, шляхом скасування державної реєстрації (запису) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді

Відповідно до ст. 1311Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до частин 3-5 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Зміст поняття «інтереси держави» розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999. Так, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок та висновки Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 440/6738/18.

Також слід зазначити, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

У такому випадку, обґрунтованим є втручання прокурора у спірні правовідносини з метою поновлення порушеного інтересу держави та територіальних громад м. Черкаси та с. Свидівок, в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро шляхом звернення з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування ії державної реєстрації.

Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви та його участь у розгляді справи за позовною заявою, оскільки це необхідно для захисту інтересів держави.

Додатково слід зазначити, що згідно з п. 2 Рекомендацій СМ/Rес (2012) щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

Відповідно до висновку № 3 (2008) Консультативної Ради Європейських прокурорів «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» прокурор має реалізовувати функції від імені суспільства та на захист державних інтересів.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54).

Судовою практикою Верховного Суду України зокрема у постановах від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц15, від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16 підставою для представництва інтересів держави прокурором визнано захист «суспільного» «публічного» інтересу, яким є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання.

Згідно листа Будищенської сільської ради від 28.03.2023 №02-17/1344, Будищенська сільська рада не вживала та не буде вживати у майбутньому заходи представницького характеру, націлені на поновлення порушеного інтересу в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Черкаська міська рада листом від 10.04.2023№4443-01-11 повідомила, що питання вжиття заходів представницького характеру націлені на поновлення порушеного інтересу в частині вільного використання земель водного фонду - прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки не відноситься до компетенції Черкаської міської ради, оскільки остання, згідно кадастрового номеру, розташована на території Свидівоцької сільської ради.

З огляду на вищевикладене,враховуючи незаконністьреєстрації правна земельнуділянку водногофонду,аотже,порушення майновихінтересів територіальноїгромади,даний позовподається досуду прокуроромв інтересахпозивачів уповноваженихдержавою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради наділених державою, окрім іншого, можливістю самостійного відреагувати на порушене право та захистити його у передбаченому законодавством порядку, зокрема, шляхом звернення до суду з аналогічним позовом, але яким не вжито заходів на поновлення власних майнових державних інтересів у сфері земельних відносин.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог, слід стягнути з кожного із відповідачів судовий збір у розмірі 3355 гривні. (2684 грн. за подання позову та 1342+2684 грн. за забезпечення позову з урахуванням апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, а всього 6710грн./2= по 3355 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 16, 21, 182, 328, 376, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 20, 21, 47-49, 79-1, 118, 122 ЗК України, ст.ст. 2, 5, 12, 81, 83, 141, 209, 247, 258, 259, 263, 264, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації - задовольнити.

Усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:01:001:0049площею 0,0632га, шляхом скасування державної реєстрації (запису) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури, м.Черкаси, бул.Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119 на р/р НОМЕР_2 в Державній казначейській службі України в м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800 судовий збір у розмірі 3355,00 гривень.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Черкаської обласної прокуратури, м.Черкаси, бул.Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119 на р/р НОМЕР_2 в Державній казначейській службі України в м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800 судовий збір у розмірі 3355,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення поданняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 03.10.2024р.

Головуючий: Т.Є. Троян

Позивачі: Черкаська окружна прокуратура м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 60, ЄДРПОУ 02911119.

Черкаська міська рада м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542.

Будищенська сільська рада вул. 30 років Перемоги, б. 42, с. Будище Черкаського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 04407750.

Відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 .

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 29765890.

СудСоснівський районний суд м.Черкас
Дата ухвалення рішення03.10.2024
Оприлюднено04.10.2024
Номер документу122049190
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них

Судовий реєстр по справі —707/1816/23

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Василенко Л. І.

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Василенко Л. І.

Ухвала від 15.11.2024

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Василенко Л. І.

Ухвала від 15.11.2024

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Василенко Л. І.

Рішення від 03.10.2024

Цивільне

Соснівський районний суд м.Черкас

Троян Т. Є.

Рішення від 30.09.2024

Цивільне

Соснівський районний суд м.Черкас

Троян Т. Є.

Ухвала від 19.04.2024

Цивільне

Соснівський районний суд м.Черкас

Троян Т. Є.

Ухвала від 14.02.2024

Цивільне

Соснівський районний суд м.Черкас

Романенко В. А.

Постанова від 23.01.2024

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

Постанова від 23.01.2024

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні