Рішення

від 12.08.2024 по справі 753/14801/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14801/23

провадження № 2/753/6997/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 р. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі також - відповідачка) про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - дитина, син).

Вимоги позову мотивовані тим, що у позивача є обґрунтовані сумніви щодо його генетичного споріднення з дитиною. Позивач зазначив, що в період ймовірного зачаття він перебував у службовому відрядженні у зв`язку з залученням його як поліцейського до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в Донецькій і Луганській областях, на той момент у них з дружиною вже була дочка і вони не планували мати ще дітей, спосіб життя, поведінка дружини та її ставлення до нього давали підстави сумніватись у її подружній вірності, а дитина за зовнішністю зовсім не схожа на нього. Вказав також, що після розлучення відповідачка з обома дітьми виїхала на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і тим самим розірвала з ним усі контакти та позбавила його можливості брати участь у житті та вихованні дітей. За міркуванням позивача вказана обставина додатково підтверджує, що відповідачка не вважає його біологічним батьком сина.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ухвалою суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 38-39).

Ухвалою суду від 20.12.2023 у справі призначено судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу та зупинено провадження у справі (а.с. 87-88).

22.04.2024 від експертної установи надійшло повідомленням про залишення ухвали про призначення експертизи без виконання з підстав ненадання зразків крові дитини, необхідних для проведення експертизи (а.с. 117).

Ухвалою суду від 24.04.2024 поновлено провадження у справі з призначенням підготовчого засідання (а.с. 120).

Протокольною ухвалою суду від 29.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 12.08.2024.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав пославшись на наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування.

За даними Державної прикордонної служби України 11.11.2021 відповідачка ОСОБА_3 разом з дітьми перетнула лінію розмежування з тимчасово окупованою територією України (Автономною Республікою Крим) у пункті пропуску «Каланчак» і у подальшому на підконтрольну територію України не поверталась (а.с. 20-21), зареєстроване місце її проживання (перебування) невідоме (а.с. 35-37), у зв`язку з чим її виклик до суду здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та шляхом направлення судових повісток на зазначену у позовній заяві електронну адресу.

Незважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, правом на подання відзиву відповідачка не скористалась і в судове засідання не з`явилась, а тому справу розглянуто за її відсутності на підставі пояснень та доказів позивача відповідно до положень частини частини восьмої статті 178, частини другої статті 191 та частини третьої статті 223 ЦПК України.

Заслухавши позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

02.11.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві склав актовий запис за № 1671.

В період зареєстрованого шлюбу сторін у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18, 19).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2021 шлюб сторін розірваний (а.с. 22-23).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2021 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн щомісячно (а.с. 24-27).

Дослідженням змісту вказаного рішення суду установлено, що ОСОБА_1 не заперечував свого обов`язку утримувати обох дітей до досягнення ними повноліття та визнав позов про стягнення аліментів в повному обсязі.

Пред`явленням цього позову ОСОБА_1 оспорює своє батьківство щодо сина ОСОБА_4 , обґрунтовуючи свої вимоги наявністю сумнівів у їх генетичному спорідненні.

Даючи оцінку заявленим позивачем вимогам та наданим на їх підтвердження доказам, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Народження дитини у шлюбі, створює презумпцію походження такої дитини від подружжя, яка знайшла своє вираження у статтях 122, 133 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

За приписами наведених норм дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Водночас частиною першою статті 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частина друга статті 136 Сімейного кодексу України).

У статті 12 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями статей 76-81 цього Кодексу предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об`єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Аналіз наведених положень матеріального та процесуального закону дає підстави для висновку, що предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є обставина відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, тягар доказування якої покладається на позивача.

З метою доведення заявлених вимог позивач заявив клопотання про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ураховуючи, що на сьогодні молекулярно-генетичне дослідження є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства щодо конкретної дитини, а його доказова цінність переважає будь-який інший доказ у справі, суд своєю ухвалою призначив таку експертизу.

Здійснюючи виконання ухвали про призначення експертизи, експертна установа неодноразово визначала дату, час та місце відібрання зразків крові позивача та дитини, вказану інформацію суд доводив до відома учасників справи, проте зразки крові дитини не були надані, що і послугувало підставою для повернення ухвали без виконання.

Відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже за змістом наведеної норми вирішення питання про визнання факту, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмови у його визнанні з підстав ухилення учасника справи від участі в експертизі належить до дискреційних повноважень суду, межі застосування яких визначаються оцінкою фактичних обставин справи, встановлених на підставі наданих сторонами доказів.

Дослідженням змісту наданої позивачем на підтвердження вимог позову довідки Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо періодів його залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в Донецькій і Луганській областях (а.с. 18), установлено, що у ній відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про перебування позивача у відрядженні у період ймовірного зачаття дитини.

Так загальновідомо, що вагітність жінки становить приблизно 37 акушерських тижнів (259 днів) від дня запліднення, а відтак ймовірною датою запліднення є 19.07.2016. Однак навіть якщо припустити, що пологи відбулися впродовж двох тижнів від цієї дати (за статистикою менше 10% пологів настають у визначений день, 50% пологів відбуваються впродовж тижня після цієї дати, а решта - впродовж двох тижнів) зачаття дитини відбулося не пізніше 05.07.2016.

Згідно з даними довідки позивач перебував у відрядженнях з 14.04.2016 по 29.05.2016 та з 11.08.2016 по 02.10.2016, доказів, які б свідчили про те, що дитина народилась недоношеною, суду не надано, а відтак вказана довідка не відповідає критерію належності доказів.

Не є належними доказами відсутності кровного споріднення між позивачем і дитиною їх фотозображення та відомості Державної прикордонної служби України про виїзд матері з дітьми на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим (а.с. 20-21, 30).

Жодних інших фактів та даних, які відносяться до предмету доказування у цій справі, позивач не навів і доказів на їх підтвердження не надав.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для визнання факту відсутності кровного споріднення між позивачем і дитиною та відмовляє у задоволенні позову за недоведеністю вимог.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України залишає за позивачем усі понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 03.10.2024.