Постанова

від 13.09.2024 по справі 758/4200/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4200/24

3/758/2357/24

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковбасюк О.О. за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Енергетичної митниці Швед А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (код ЄДРПОУ 20620454),

за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва надійшли протоколи №0001/90300/24, №0002/90300/24, №0003/90300/24 від 03.01.2024 про порушення митних правил з відповідними матеріалами, складені відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 МК України (справи №758/4200/24, №758/4201/24, №758/4202/24).

Крім того, до суду надійшов протокол №0069/90300/24 від 29.03.2024 про порушення ОСОБА_2 митних правил, складений за ч. 1 ст. 483 МК України (справа №758/6790/24).

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.09.2024 вказані справи об`єднані в одне провадження, об`єднаним справам присвоєно №758/4200/24.

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0001/90300/24 від 03.01.2024 року, 22.12.2022 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки транспортним засобом p.н. НОМЕР_5/НОМЕР_6 підприємство-перевізник ТОВ «Валентина» (ЄДРПОУ 20620454) на митну територію України на адресу ТОВ «Валентина» (код ЄДРПОУ 20620454) ввезено товар «бензин автомобільний» у кількості 25 623 кг, 34,467 тис. л при 15° С, вартістю 19 711,77 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: ??митна декларація типу «ІМ 40 ЕА» від 22.12.2022 №22UA903050052050U5; ??товаротранспортна накладна CMR від 19.12.2022 №LV-HUS-191222/05; ?рахунок (commercial invoice) від 19.12.2022 № BP 665/2022; ??сертифікат якості від 03.12.2022 №161427_4829005; ??зовнішньоекономічний контракт від 25.10.2022 №32.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем товару виступає швейцарське підприємство «Hussar» AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, CH, Switzerland), відправку товару здійснено з території вільної зони Ризького порту підприємством SIA «Pars Terminals» (Tvaika str. 7A, Riga, Latvia), одержувачем та покупцем є ТОВ «Валентина».

22.12.2022 зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» № 22UA903050052050U5. В гр. 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейська Спільнота). Крім того, з метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 228:2012+A1:2017, відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» від 22.12.2022 №22UA903050052050U5.

Листом №20/20-01-01/7.6/21 від 01.03.2023 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб?єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».

З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений проект запиту до митних органів Латвійської та Литовської Республік (лист Енергетичної митниці від 01.03.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/26/4/694).

Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 27.07.2023 №26/26-04/7.6/1861) одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Валентина».

06.11.2023 до Енергетичної митниці надійшла відповідь митних органів Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06.11.2023 № 26/26-04/7.6/2879). Згідно з інформацією та копіями документів, наданих митними органами Литовської Республіки, сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 №161427_4829005 був виданий на партію товару «бензин 95/ unleaded petrol «Premium» grade 95 with oxygen of 2.7%, class D» y кількості 466 970 кг, який був реалізований латвійському підприємству SIA «Orlen Latvija» та переміщений від виробника залізничним транспортом (8 залізничних цистерн).

Крім того, митними органами Литовської Республіки повідомлено, що наданий митним органам України сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005 відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в частині фактичних показників якості товару та підпису співробітника підприємства.

Також Public Company «Orlen Lietuva» повідомила (лист від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), що придбана в Компанії продукція може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об`єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов`язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0002/90300/24 від 03.01.2024 року, 23.12.2022 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки транспортним засобом p.н. НОМЕР_2 /НОМЕР_6 підприємство-перевізник ТОВ «Валентина» (ЄДРПОУ 20620454) на митну територію України на адресу ТОВ «Зеро Транс Плюс» (код ЄДРПОУ 44358144) ввезено товар «бензин автомобільний» у кількості 25 298 кг, 34,030 тис. л при 15° С, вартістю 19 342,85 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: ??митна декларація типу «ІМ 40 ЕА» від 23.12.2022 №22UA903050052341U1; ??товаротранспортна накладна CMR від 20.12.2022 №LV-HUS-201222/03; ?рахунок (commercial invoice) від 20.12.2022 № BP 676/2022; ??сертифікат якості від 03.12.2022 №161427_4829005; ??зовнішньоекономічний контракт від 25.10.2022 №32.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем товару виступає швейцарське підприємство «Hussar» AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, CH, Switzerland), відправку товару здійснено з території вільної зони Ризького порту підприємством SIA «Pars Terminals» (Tvaika str. 7A, Riga, Latvia), одержувачем та покупцем є ТОВ «Валентина».

23.12.2022 зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» № 22UA903050052341U1. В гр. 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейська Спільнота). Крім того, з метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 228:2012+A1:2017, відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» від 22.12.2022 №22UA903050052341U1.

Листом № 20/20-01-01/7.6/21 від 01.03.2023 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб?єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».

З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений проект запиту до митних органів Латвійської та Литовської Республік (лист Енергетичної митниці від 01.03.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/26/4/694).

Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 27.07.2023 №26/26-04/7.6/1861), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Валентина».

06.11.2023 до Енергетичної митниці надійшла відповідь митних органів Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06.11.2023 № 26/26-04/7.6/2879). Згідно з інформацією та копіями документів, наданих митними органами Литовської Республіки, сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 №161427_4829005 був виданий на партію товару «бензин 95/ unleaded petrol «Premium» grade 95 with oxygen of 2.7%, class D» y кількості 466 970 кг, який був реалізований латвійському підприємству SIA «Orlen Latvija» та переміщений від виробника залізничним транспортом (8 залізничних цистерн).

Крім того, митними органами Литовської Республіки повідомлено, що наданий митним органам України сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005 відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в частині фактичних показників якості товару та підпису співробітника підприємства.

Також Public Company «Orlen Lietuva» повідомила (лист від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особамза умови, що сертифікат якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об`єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов`язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0003/90300/24 від 03.01.2024 року, 23.12.2022 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки транспортним засобом p.н. НОМЕР_3 /НОМЕР_6 підприємство-перевізник ТОВ «Валентина» (ЄДРПОУ 20620454) на митну територію України на адресу ТОВ «Валентина» (код ЄДРПОУ 20620454) ввезено товар «бензин автомобільний» у кількості 25 026 кг, 33,664 тис. л при 15° С, вартістю 19 252,50 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: ??митна декларація типу «ІМ 40 ЕА» від 23.12.2022 №22UA903050052380U0; ??товаротранспортна накладна CMR від 20.12.2022 №LV-HUS-201222/02; ?рахунок (commercial invoice) від 20.12.2022 № BP 673/2022; ??сертифікат якості від 03.12.2022 №161427_4829005; ??зовнішньоекономічний контракт від 25.10.2022 №32.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем товару виступає швейцарське підприємство «Hussar» AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, CH, Switzerland), відправку товару здійснено з території вільної зони Ризького порту підприємством SIA «Pars Terminals» (Tvaika str. 7A, Riga, Latvia), одержувачем та покупцем є ТОВ «Валентина».

23.12.2022 зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» № 22UA903050052380U0. В гр. 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейська Спільнота). Крім того, з метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 228:2012+A1:2017, відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» від 22.12.2022 №22UA903050052380U0.

Листом № 20/20-01-01/7.6/21 від 01.03.2023 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб?єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».

З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений проект запиту до митних органів Латвійської та Литовської Республік (лист Енергетичної митниці від 01.03.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/26/4/694).

Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 27.07.2023 №26/26-04/7.6/1861), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Валентина».

06.11.2023 до Енергетичної митниці надійшла відповідь митних органів Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06.11.2023 № 26/26-04/7.6/2879). Згідно з інформацією та копіями документів, наданих митними органами Литовської Республіки, сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 №161427_4829005 був виданий на партію товару «бензин 95/ unleaded petrol «Premium» grade 95 with oxygen of 2.7%, class D» y кількості 466 970 кг, який був реалізований латвійському підприємству SIA «Orlen Latvija» та переміщений від виробника залізничним транспортом (8 залізничних цистерн).

Крім того митними органами Литовської Республіки повідомлено, що наданий митним органам України сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005 відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в частині фактичних показників якості товару та підпису співробітника підприємства.

Також Public Company «Orlen Lietuva» повідомила (лист від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особамза умови, що сертифікат якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об`єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов`язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Валентина» є громадянин ОСОБА_2 .

Тобто директором ТОВ «Валентина» гр. ОСОБА_2 до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427-4829005, який відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03.12.2022 року №161427_4829005, надісланого митними органами Литовської Республіки в частині фактичних показників якості товару та підпису співробітника підприємства.

Таким чином директором ТОВ «Валентина» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бензин автомобільний» у кількості 25 026 кг, 33,664 тис. л при 15° С, вартістю 19 252,50 Євро або 748 849,09 грн. (станом на 23.12.2022. курс становив 1 Євро = 38,8962 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст.ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.

Таким чином, в діях директора ТОВ «Валентина» гр. ОСОБА_2 наявні ознаки порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Місце вчинення порушення митних правил: пункт пропуску «Яготин-Дорогуск», митний пост «Яготин» Волинської митниці. Час вчинення порушення митних правил 03 год. 18 хв 23.12.2022 (перетин митного кордону України).

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0069/90300/24 від 29.03.2024 року, 01.03.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (09423, Україна, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Сніжки, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 1Ж, код ЄДРПОУ 20620454) були переміщені товари «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 20 460 кг, 38,03 тис. л при 15 град. С та загальною вартістю 9104,70 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 353 472,68

Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі: ??сертифіката (паспорта) якості від 01.02.2023 №162615_4912929; ??рахунка фактури (інвойса) від 27.02.2023 №250001; ??міжнародної автомобільно-транспортної накладної 27.02.2023 №LV-23MN-000000527;

Зазначені товари були оформлені в Енергетичній митниці за митною декларацією типу IM40 від 28.02.2023 №23UA903050009236U3.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 22.02.2023 №22/02-2023, укладеного між чеським підприємством PPS GROUP s.r.o. (Sazovicka 457/20, 155 21 Praha 55, Czech Republic), в особі директора Світлани Стриха, та ТОВ «ВАЛЕНТИНА», в особі директора ОСОБА_3 .

Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений», «дизельне паливо» та «бензини», якість яких має відповідати чинному на момент відвантаження ТУ, зазначеному в сертифікаті (паспорті) якості, виданому виробником або продавцем, або незалежною лабораторією.

На виконання статті 198 Митного кодексу (далі - МК) України митним брокером ФОП ОСОБА_4 до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 01.02.2023 №162615_4912929, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva».

01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 №62 від Представництва АТ «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.

З метою перевірки законності ввезення товарів «Газ вуглеводневий скраплений», які надійшли на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА», зокрема, справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 01.02.2023 №162615_4912929, Енергетичною митницею був направлений запит до Представництва АТ «Orlen Lietuva» в Україні (вих. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15.01.2024).

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався відправнику (Latvijas propana gaze SIA) товару «Газ вуглеводневий скраплений» нa 19 420 кг.

Однак фактично ТОВ «ВАЛЕНТИНА» з наданням сертифікату якості від 01.02.2023 №162615_4912929 було ввезено на митну територію України 20 460 кг, що на кг перевищує кількість відвантаженого Latvijas propana gaze SIA товару.

Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ВАЛЕНТИНА» є ОСОБА_2 .

На запрошення Енергетичної митниці від 21.03.2024 №7.6-3/20/13/1369 ОСОБА_2 не з`явився. В своїх поясненнях (вх. №2150/13 від 27.03.2024) він повідомив, що особою, яка здійснює контроль за додержанням вимог митного (податкового) законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є саме він особисто.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувався.

Таким чином, керівником ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_2 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 1 040 кг вартістю 462,80 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 17 967,33 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Виходячи з вищевикладеного, в діях керівника ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_2 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 просила закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483МК України, в діях ОСОБА_2 посилаючись на те, що:

-ТОВ «ВАЛЕНТИНА» є добросовісним суб`єктом господарювання, платником податків, який відкрито, розумно та прозоро здійснює свою діяльністю з 1998 року;

- ОСОБА_2 - директор ТОВ «ВАЛЕНТИНА» жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення порушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 482,483 Митного кодексу України;

-ТОВ «Валентина» придбала товар «бензин моторний автомобільний неетильований Преміум Євро, class D» загальною вагою 75 947 кг, що підтверджується документами, які містяться у матеріалах справи та були надані продавцем товару;

-ТОВ «Валентина» придбала товар «Газ вуглеводневий скраплений», вагою 20 460 кг, відповідно до товаросупровідних документів, наданих продавцем;

-в матеріалах справи немає жодного доказу, який підтверджує, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА», директором якої є ОСОБА_2 , було перевезено з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару, документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, що підтверджується також і документами, наданими захисником;

- в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України (відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України);

-протоколи про порушення митних правил та документи, якими митний орган обґрунтовує вчинення ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, не відповідають вимогам МК України та КУпАП (не були засвідчені належним чином, не легалізовані країною, що їх видала, документи, подані для підтвердження вини особи викладені іноземними мовами, не перекладені на державну мову або містять неналежний переклад, не засвідчені належним чином).

Представник Енергетичної митниці вважала доведеними обставини, викладені в протоколах про порушення митних правил, підтримала подані до суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення захисника та представників митного органу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари для митного контролю і митного оформлення, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Згідно ч. 5. ст. 265 МК України декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. У відповідності до ч. 4 та 5 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ч. 1 ст. 195 МК України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Пунктом 49 частини першої статті 4 МК України визначено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;

За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 статті 483 МК України встановлено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є безпосередньо переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Стаття 494 МК України визначає перелік даних, які повинен містити протокол про порушення митних правил, зокрема, в ньому зазначається місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил.

Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Судом встановлено, що 22.12.2022 та 23.12.2022 через митний кордон України, пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці, з Литовської Республіки в України на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (ЄДРПОУ 20620454) був переміщений товар «Бензин автомобільний» загальною вагою 75 947 кг, вартістю 58 307,12 Євро.

Зазначений товар був оформлений за митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕА» від 22.12.2022 №22UA903050052050U5, «ІМ 40 ЕА» від 23.12.2022 №22UA903050052341U1, «ІМ 40 ЕА» від 23.12.2022 №22UA903050052380U0.

ТОВ «ВАЛЕНТИНА» придбала товар у HUSSAR AG (Продавець) на підставі зовнішньоекономічного договору №32 від 25.10.2022 року

Відповідно до п. 1 вказаного договору продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти у кількості, специфікаціях та умовах відповідно до загальних умов у додатку А та специфікацій, наведених у додатку В до договору. Відповідно до п. 2 договору: тип, якість, та кількість товару, що постачається згідно з угодою, наведено в додатку А та В, що додаються. Продавець надає покупцю сертифікати на товар згідно п. 7.7 цього договору.

У протоколах про порушення митних правил №0001/90300/24, №0002/90300/24 №0003/90300/2 від 03.01.2024 митний орган зазначив, що посадовими особами ТОВ «ВАЛЕНТИНА» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а саме сертифіката якості від 03.12.2022 №161427_4829005.

Однак, ні протоколи, ні інші матеріали справи не містять розкриття поняття «документів, одержаних незаконним шляхом», а саме не визначають, у який саме незаконний спосіб чи з порушенням якого порядку ОСОБА_2 було отримано документи - сертифікати якості.

Також в матеріалах справа відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (директором ОСОБА_2 ) було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості, або що будь яким іншим імпортером було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару «бензин автомобільний» здійснювався на виконання умов Контракту №32 від 25.10.2022 року, укладеного між ТОВ «ВАЛЕНТИНА» в особі директора ОСОБА_2 (покупець) та швейцарським підприємством «HUSSAR AG» (продавець). Відповідно до п. 2 Договору: Тип, якість, та кількість Товару, що постачається згідно з Угодою, наведено в Додатку А та В, що додаються. Продавець надає Покупцю сертифікати на Товар згідно п. 7.7 цього Договору.

Отже, відповідно до умов Контракту обов`язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію «HUSSAR AG» як продавця товару. Громадянин України ОСОБА_2 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 03.12.2022 №161427_4829005 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Крім того, відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57-V від 01.08.2006 року, (далі по тексту - Конвенція), Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару «бензин автомобільний)» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародних автотранспортних накладних (CMR) від 19.12.2022 №LV-HUS-191222/05, 20.12.2022 №LV-HUS-201222/03, від 20.12.2022 №LV-HUS-201222/02.

Пунктом g) частини першої статті 6 Конвенції встановлено, що вантажна накладна містить перелік документів, переданих перевізнику.

У відповідності до частини першої статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Відповідно до відомостей графи «5» наявних у матеріалах справи CMR, перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, рахунки (commercial invoice) та сертифікат (паспорт) якості № НОМЕР_4 .

Таким чином, виходячи з положень Конвенції, обов`язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи покладений на продавця, яким в даному випадку виступала компанія «HUSSAR AG».

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими доводи захисника про те, що громадянин України ОСОБА_2 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа не мав права/обов`язку виготовляти, отримувати та надавати необхідні для експорту товару з території Європейського Союзу документи, у тому числі сертифікати якості №161427_4829005.

Також суд бере до уваги той факт, що відповідно до відповіді, наданої на запит ТОВ «ВАЛЕНТИНА», компанія - продавець підтверджує факт продажу і поставки на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА» товару «бензин моторний автомобільний неетильований Преміум Євро, class D, виробництва Рublic Company "Orlen Lietuva» та підтверджує, що сертифікат якості №161427_4829005 був наданий продавцем HUSSAR AG ТОВ «ВАЛЕНТИНА».

Щодо посилання в протоколах про порушення митних правил №0001/90300/24, №0002/90300/24 та №0003/90300/24 від 03.01.2024 на те, що ОСОБА_2 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бензин автомобільний» з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а саме сертифікату якості №161427_4829005, то суд такі оцінює критично, оскільки Волинською митницею листами №7.3-2/28-08-04/8.19/5461 від 17.05.2024 та №28-08-04/28-08-04/8.19/3947 від 31.05.2024 надано копії документів, на підставі яких на митному посту «Ягодин» Волинської митниці 22.12.2022 та 23.12.2022 здійснювався пропуск на митну територію України товару, що переміщувався в адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА», а саме: контрольного талону №UA903050/2022/052050; №UA903050/2022/052341; №UA903050/2022/05238; міжнародної автомобільної накладної (CMR) LV-HUS-191222/05, LV-HUS-201222/03, LV-HUS-201222/02, комерційного інвойсу від 19.12.2022 року, 20.12.2022 року, 20.12.2022 року, транзитного/супровідного документу.

Таким чином, лист Волинської митниці та додані до нього копії документів спростовують твердження Енергетичної митниці про те, що сертифікати якості на товар подавалися у пункті пропуску на кордоні - митному пості «Ягодин» Волинської митниці, як підстава для переміщення товарів через митний кордон України та є тим документом, без якого здійснення пропуску товару через митний кордон України є неможливим.

Дослідивши у сукупності вказані докази, суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №161427_4829005 надавалися отримувачу відправником - компанією HUSSAR AG - при поставці товару, а отже, були отримані ТОВ «ВАЛЕНТИНА» законним шляхом, а доказів ввезення більшої кількості товарів, ніж та, що зазначена у сертифікаті мирними органами надано не було, що в свою чергу підтверджує відсутність події митного правопорушення та його об`єктивної сторони.

Суд також не бере до уваги посилання в протоколах про порушення митних правил №0001/90300/24, №0002/90300/24 та №0003/90300/24 від 03.01.2024 на інформацію від митних органів Литовської Республіки, які повідомили, що наданий митним органам України сертифікат (паспорт) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005 відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03.12.2022 № 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в частині фактичних показників якості товару та підпису співробітника підприємства, оскільки вказане спростовується листом від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), в якому Public Company «Orlen Lietuva» повідомила, що сертифікати, щодо яких зверталися українські митні ограни, є справжніми.

Окрім того, суд звертає увагу, що документи, які містяться у матеріалах справи, не містять будь-якої інформації про те, що посадовими особами ТОВ «ВАЛЕНТИНА», зокрема, ОСОБА_2 було отримано документи незаконним шляхом або що такі документи містять неправдиві відомості щодо кількості товару, або що сертифікат якості від 03.12.2022 №161427_4829005 не видавалися литовським підприємством «Orlen Lietuva».

Дослідивши у сукупності вказані докази, суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 161427_4829005 надавалися перевізнику та отримувачу продавцем та відправником - компанією HUSSAR AG у відповідності до умов Контракту №32 від 25.10.2022 доказів, які підтверджують, що у ТОВ «ВАЛЕНТИНА» був інший сертифікат, ніж той, що виданий компанією-виробником, матеріали справи не містять, а отже, були отримані ТОВ «ВАЛЕНТИНА» законним шляхом, що виключає подію правопорушень, викладених в протоколах про порушення митних правил Енергетичної митниці, та підтверджує відсутність об`єктивної сторони в діях ОСОБА_2 .

Щодо об`єктивної сторони, зазначеної у протоколах про порушення митних правил №0001/90300/24, №0002/90300/24 та №0003/90300/24 від 03.01.2024, митний орган визначив, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА», директором якої є ОСОБА_2 , завезла з приховуванням від митного контролю товар, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів:

- одержаних незаконних шляхом, зокрема сертифікату якості №161427_4829005;

- що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, зокрема сертифікату якості №161427_4829005.

Разом із цим, у протоколах не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, не вказано конкретно, що саме здійснив ОСОБА_2 - переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням.

Крім того, Енергетичною митницею не надано жодних доказів, які б підтвердили, що товар був ввезений на територію України шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів одержаних незаконних шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

При цьому суд звертає увагу, що об`єктивною стороною правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що чітко зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.

Митним органом не ставиться питання щодо вказання неправдивих відомостей щодо митної вартості товару взагалі.

Отже, дії, нібито вчинені ОСОБА_2 , спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бензин автомобільний з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів одержаних незаконних шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, не охоплюються способами (діями), перелічених у ч. 1 ст. 483 МК України, а отже, не є об`єктивною стороною ч. 1 ст. 483 МК України.

Окремо суд звертає увагу на те, що з матеріалів справи чітко вбачається, що обов`язок надати товаросупроводжувальні документи покладається на продавця товару - «HUSSAR AG», відповідно до п. 2, 7 зовнішньоекономічного договору №32 від 25.10.2022, який міститься в матеріалах справи, а не на покупця - ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (директора ОСОБА_2 ).

Таким чином, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, в діях ОСОБА_2 відсутня.

Крім того, Енергетичною митницею не подано до суду доказів того, що саме ОСОБА_2 здійснював переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України чи його декларування. Натомість суд звертає увагу, що у графах 23 міжнародних товаротранспортних накладних CMR та у копіях документів контролю доставки, поданих Енергетичною митницею, вказані дані про фізичних осіб - перевізників, серед яких відсутній ОСОБА_2 . У графі 54 митних декларацій вказано декларантом ФОП ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 .

Щодо обставин, наведених у складеному відносно ОСОБА_2 протоколі №0069/30900/24 від 29.03.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту вказаного протоколу 01.03.2023 через митний кордон України, пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділи митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці, з Латвійської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (09423, Україна, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Сніжки, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 1Ж, код ЄДРПОУ 20620454) були переміщені товари «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 20 460 кг, 38,03 тис. л при 15 град.

Зазначений товар був оформлений за митною декларацією типу IM40 від 28.02.2023 №23UA903050009236U3.

ТОВ «ВАЛЕНТИНА» придбала товар у PPS GROUP s.r.o (Продавець) на підставі зовнішньоекономічного договору - контракту №22/02-2023 від 22.02.2023 року.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець має намір продати, а покупець має намір купити газ зріджений вуглеводневий, дизельне паливо та бензин, іменовані надалі «товари» на умовах та в порядку, обумовлених у цьому контракті, додаткових угод дод цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 якість товару, поставленого за умовами цього контракту повинна відповідати чинному на момент відвантаження ТУ, зазначеним у паспортах якості (сертифікатах), що видаються лабораторією виробника або продавця, або акредитованою лабораторією, що має міжнародний сертифікат відповідності.

Сертифікат якості від 01.02.2023 №162615_4912929, що був наданий продавцем PPS GROUP s.r.o покупцеві ТОВ «ВАЛЕНТИНА», був виданий на кількість (вагу) 20 460 кг.

У протоколі про порушення митних правил №0069/90300/24 від 29.03.2024 митний орган зазначив, що посадовими особами ТОВ «ВАЛЕНТИНА» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а саме сертифіката якості від 03.12.2022 №162615_4912929.

Разом із цим, в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості;

Відповідно до митної декларації, що міститься у матеріалах справи, ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ввезла на територію України товар - «Газ вуглеводневий скраплений» у кількості 20 460 кг, що дорівнює кількості, зазначеній у сертифікаті якості.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару «бензин автомобільний» здійснювався на виконання умов Контракту №22/02-2023 від 22.02.2023, укладеного між ТОВ «ВАЛЕНТИНА» в особі директора ОСОБА_2 (покупець) та підприємством PPS GROUP s.r.o (продавець).

Отже, відповідно до вказаного договору ТОВ «ВАЛЕНТИНА» придбала у PPS GROUP s.r.o Газ вуглеводневий скраплений, документи на який було отримано покупцем від продавця, на підставі пунктів 2.1 договору. Якість, фізико-хімічні властивості, марка, країна походження товару підтверджувались сертифікатами якості та інвойсами, які надавались продавцем (або виробником).

Отже, відповідно до умов Контракту обов`язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію PPS GROUP s.r.o як продавця товару.

Громадянин України ОСОБА_2 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості №162615_4912929 компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Крім того, відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57-V від 01.08.2006 (далі по тексту - Конвенція), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару «газ вуглеводневий скраплений» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 27.02.2023 №LV-23MN-000000527.

Пунктом g) частини першої статті 6 Конвенції встановлено, що вантажна накладна містить перелік документів, переданих перевізнику.

У відповідності до частини першої статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Відповідно до відомостей графи «5» наявних у матеріалах справи CMR, перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, invoice (рахунок) та сертифікат (паспорт) якості №162615_4912929.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до положень Конвенції, обов`язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи покладений на продавця, яким в даному випадку виступала компанія PPS GROUP s.r.o, що в чергове доводить, що громадянин України ОСОБА_2 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа не мав права/обов`язку виготовляти, отримувати та надавати необхідні для експорту товару з території Європейського Союзу документи, у тому числі сертифікати якості №162615_4912929.

Також суд бере до уваги той факт, що відповідно до відповіді, наданої на запит ТОВ «ВАЛЕНТИНА», компанія - продавець PPS GROUP s.r.o. підтверджує, що 27.02.2023 за контрактом №22/02-2023 від 22.02.2023 року було поставлено ТОВ «ВАЛЕНТИНА» товар - Газ вуглеводневий скраплений у кількості 20 460 кг - виробництва Рublic Company "Orlen Lietuva" та підтверджує, що сертифікат якості №162615_4912929 був наданий продавцем PPS GROUP s.r.o ТОВ «ВАЛЕНТИНА».

Щодо посилання в протоколі про порушення митних правил №0069/90300/24 від 29.03.2024 на те, що ОСОБА_2 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а саме сертифікату якості №162615_4912929, то суд їх оцінює критично, оскільки: по-перше, в матеріалах справи немає сертифікату якості на ту кількість товару, яку митний орган вважає вірною; по-друге, Волинською митницею листом №7.3-2/28-08-04/8.19/7462 від 05.07.2024 надано копії документів, на підставі яких на митному посту «Ягодин» Волинської митниці 01.03.2023 здійснювався пропуск на митну територію України товару, що переміщувався в адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА», а саме: контрольний талон за документом № UA903050/2023/00936; міжнародна автомобільна накладна (CMR) LV-23MN-000000527, комерційний інвойс від 27.02.2023.

Таким чином, лист Волинської митниці та додані до нього копії документів спростовують твердження Енергетичної митниці про те, що сертифікат якості на товар подавався у пункті пропуску на кордоні - митному пості «Яготин» Волинської митниці, як підстава для переміщення товарів через митний кордон України та є документом, за наявності якого здійснюється пропуск товарів через митний кордон України.

Дослідивши у сукупності вказані докази суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №162615_4912929 надавалися отримувачу відправником - компанією PPS GROUP s.r.o - при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «ВАЛЕНТИНА», сертифікат якості не є підставою для переміщення товарів через митний кордон, а доказів ввезення більшої кількості товарів, ніж та, що зазначена у сертифікаті митними органами надано не було, що в свою чергу підтверджує відсутність події митного правопорушення та його об`єктивної сторони.

Суд не бере до уваги викладене у протоколі про порушення митних правил, стосовно того, що за результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався відправнику (Latvijas propana gaze SIA) товару «Газ вуглеводневий скраплений» нa 19 420 кг, оскільки з матеріалів справи, а саме листа №D2(12/11-9)-339 від 09.02.2024 від AB «Orlen Lietuva» вказане не вбачається.

Окрім того, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи не містять будь-якої інформації про те, що посадовими особами ТОВ «ВАЛЕНТИНА», зокрема, ОСОБА_2 було отримано документи, які містять неправдиві відомості щодо кількості товару, або що сертифікат якості №162615_4912929 не видавалися литовським підприємством «Orlen Lietuva».

Дослідивши у сукупності вказані докази, суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 162615_4912929 надавалися перевізнику та отримувачу продавцем та відправником - компанією PPS GROUP s.r.o у відповідності до умов Контракту №22/02-2023 від 22.02.2023 року.

Доказів, які підтверджують, що у ТОВ «ВАЛЕНТИНА» був інший сертифікат, ніж той, що виданий компанією-виробником матеріали справи не містять, а отже такі документи були отримані ТОВ «ВАЛЕНТИНА» законним шляхом, що виключає подію правопорушень, викладених в протоколах про порушення митних правил Енергетичної митниці, та підтверджує відсутність об`єктивної сторони в діях ОСОБА_2 .

У протоколі про порушення митних правил №0069/90300/24 від 29.03.2024 митний орган також зазначив, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА», директором якого є ОСОБА_2 , завезено з приховуванням від митного контролю товар, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, зокрема, сертифікату якості №162615_4912929;

Разом із цим, у протоколах не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, не вказано конкретно, що саме здійснив ОСОБА_2 - переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням.

Крім того, Енергетичною митницею не надано жодних доказів, які свідчили про те, що товар був ввезений на територію України шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Отже, дії, спрямовані переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 1 040 кг вартістю 462,80 Євро, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, не охоплюються способами (діями), перелічених у ч. 1 ст. 483 МК України, а отже, не є об`єктивною стороною ч. 1 ст. 483 МК України.

При цьому з матеріалів справи чітко вбачається, що обов`язок надати товаросупроводжувальні документи покладається на продавця товару - PPS GROUP s.r.o., відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, який міститься в матеріалах справи та відповіді PPS GROUP s.r.o на запит, а не на покупця - ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (директора ОСОБА_2 ).

Окрім того, вищевказаний протокол про порушення митних правил не містить деталізації та розкриття поняття «документу, що містять неправдиві відомості», які саме відомості в документі є неправдивими, а також які дії ОСОБА_2 було вчинено для переміщення товарів через митний кордон України.

Крім того, Енергетичною митницею не подано до суду доказів того, що саме ОСОБА_2 здійснював переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України чи його декларування. Натомість суд звертає увагу, що у графах 23 міжнародних товаротранспортних накладних CMR та у копіях документів контролю доставки, поданих Енергетичною митницею, вказані дані про фізичних осіб - перевізників, серед яких відсутній ОСОБА_2 . У графі 54 митних декларацій вказано декларантом ФОП ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 .

Власник чи представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, отриманих незаконним шляхом, та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України лише у тому випадку, коли вона з метою приховування від митного контролю особисто вчиняла дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 вчиняв будь-яку із дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України.

Таким чином, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, вказаних у протоколі №0069/30300/24 від 29.03.2024, в діях ОСОБА_2 відсутня.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, що містять неправдиві відомості. Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

При цьому, суд звертає увагу, що об`єктивною стороною правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що чітко зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.

При цьому, митним органом не ставиться питання щодо вказання неправдивих відомостей щодо митної вартості товару взагалі.

Тобто, обов`язковою умовою наявності об`єктивної сторони є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.

Додатково суд бере до увагу аргументи захисника щодо того, що лист AB «Orlen Lietuva» від 15.01.2024 складений іноземною (англійською) мовою та містить переклад без засвідченого належним чином перекладу на українську мову.

Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» - статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Офіційне тлумачення вказаної норми надане рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) від 14.12.1999 №10-рп/99 справа N 1-6/99.

Як вказав Конституційний суд України, «..Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо)…. Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо…».

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1)протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Таким чином, суд може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

Документ, які нібито підтверджує викладене у протоколі - лист AB «Orlen Lietuva» від 15.01.2024 складений іноземною (англійською) мовою та містить переклад без засвідченого належним чином перекладу на українську мову.

При розгляді справ суд оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством. Суд може брати до уваги докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.

Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».

Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/4473/17.

Таким чином, дані документи не можуть розцінюватися судом як належні та допустимі докази.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару чи наміру умисно перемістити товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу ОСОБА_2 вчиняти правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Власник чи представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, отриманих незаконним шляхом, та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України лише у тому випадку, коли вона з метою приховування від митного контролю особисто вчиняла дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 вчиняв будь-яку із дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару чи наміру умисно перемістити товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, одержаних незаконним шляхом, та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу ОСОБА_2 вчиняти правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд звертає увагу, що у протоколах про порушення митних правил лише процитовано норми Господарського кодексу України, при цьому: не вказано, які саме вимоги законів та інших нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів України з питань митної справи не були виконані ОСОБА_2 ; не вказано, якими правовими нормами або положеннями статуту саме на керівника підприємства покладено обов`язок виконання вимог, що не були виконані або виконані неналежним чином; не проаналізовано умови поставки, умови контракту, не здійснено перевірку обставини видачі/отримання сертифікату якості та рахунка-фактури та не вказано, які саме обов`язки керівник підприємства-імпортера мав виконати, але не виконав, або виконав у незаконний спосіб; не вказано якими фактичними обставинами (доказами) підтверджено невиконання, або неналежне виконання громадянином України ОСОБА_2 обов`язків, покладених на нього як на керівника підприємства; не вказано, які саме дії громадянина України ОСОБА_2 як керівника підприємства-імпортера призвели, на думку митниці, до переміщення товарів з приховуванням від митного контролю; не вказано, у який встановлений законодавством спосіб керівник підприємства покупця/отримувача має забезпечити достовірність та правдивість інформації, вказаній у товаросупровідних та комерційних документах безпосередньо продавцем/відправником товарів, а також має обов`язок встановлювати/перевіряти будь-які обставини, пов`язані із експортом товарів з території інших країн; не вказано, якими саме нормами законів та інших нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів України з питань митної справи встановлено вимоги для керівника підприємства - імпортера отримувати документи, необхідні для експорту товару, у тому числі сертифікат якості, або здійснювати перевірку дійсності документів, у тому числи сертифікату якості, що надаються експортером/відправником товарів.

Додатково суд бере до увагу аргументи захисника щодо того протокол про порушення митних правил та документи, якими митний орган обґрунтовує вчинення ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, не відповідають вимогам МК України та КУпАП

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

При цьому, докази, що були подані до суду разом з протоколом не засвідчені належним чином. Всі документи завірені головним державним інспектором П. Клочко та не містять дати засвідчення копії та ініціалів. Всі документи завірені головним державним інспектором енергетичної митниці ОСОБА_5 не містять дати засвідчення копії.

Подання документів у такому вигляді не відповідає вимогам, встановлених чинним законодавством, а тому документи подані Державною енергетичною службою не є доказами у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 495 МК України.

Документи, подані для підтвердження вини особи, не легалізовані країною, що їх видала і не засвідчені належним чином враховуючи наступне.

Підставою для складення вказаного протоколу про порушення митних правил став лист та документи надані державним органом Литовської республіки (від 24.10.2023)

Також, до матеріалів справи митним органом було додано лист від державного органу Латвійської республіки (від 19.06.2023).

Суд звертає увагу, що надані митним органом документи для підтвердження вини особи: лист митного органу Латвійської республіки від 19.06.2023 з додатками складений іноземною (російською) мовою, а додатки до листа складені іноземними (латвійською та англійською) мовами, проте їх переклад на українську мову не здійснений; лист митного органу Литовської республіки від 24.10.2023 з додатками складений іноземною (російською) мовою, а додатки до листа складені іноземними (литовською та англійською) мовами, проте їх переклад на українську мову не здійснений; лист Public Company «Orlen Lietuva» від 16.10.2023 з додатками складений іноземною (англійською) мовою та перекладений на українську мову, проте переклад на українську мову не здійснений належним чином.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 03.06.2005 № 2709-IV документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22.12.2003 для України набула чинності Гаазька конвенція від 05.10.1961, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. При застосуванні Гаазької конвенції виконується процедура проставлення апостиля на офіційних документах компетентними органами для представлення їх на території держав учасниць Конвенції.

Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок «Apostille» (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)» повинен бути викладений французькою мовою.

Латвійська та Литовській республіки є учасниками Гаазької Конвенції, відтак офіційні документи цієї країни не потребують проставлення апостилю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документи використані Державною митною службою для встановлення факту правопорушення - лист та документи надані державними органами Латвійської та Литовської республік, жодним чином не легалізовані, що унеможливлює підтвердження автентичності такого документа на предмет ідентифікації органу, що його видав та посадової особи, яка його підписала.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1)протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Таким чином, суд може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

При розгляді справ, суддя оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством. Суд може брати до уваги докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Отже у суду відсутні підстави вважати, що саме ОСОБА_2 вчинялися активні дії, передбачені диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, тобто здійснювалося переміщення товарів та/або подавалися митному органу будь-які документи, як підстава для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема одержані незаконним шляхом, та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. ЄСПЛ також неодноразово підкреслював, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, зазначено, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Отже, вина ОСОБА_2 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України а тому провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 483, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 Митного кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя О. О. Ковбасюк