Постанова

від 02.10.2024 по справі 916/177/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/177/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Куриш В.І., за довіреністю;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області

від 01 квітня 2024 року (повний текст складено 01.04.2024)

у справі № 916/177/24

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до відповідачів:

1. Приватного багатопрофільного підприємства "ПАРІТЕТ";

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 903 140,14 грн., -

суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 02.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі також - позивач, АТ «Райффайзен Банк», Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з Приватного багатопрофільного підприємства "ПАРІТЕТ" (далі також - відповідач-1, ПБП «ПАРІТЕТ», Підприємство) та ОСОБА_1 (далі також - відповідач-2, ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором від 21.04.2021 №011/89811/01058311 у розмірі 903 140,14 грн., яка складається із: основної заборгованості у сумі 741 893,49 грн. та 161 246,65 грн. заборгованості за відсотками. Також позивач просить покласти на відповідачів в рівних частинах судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПБП «ПАРІТЕТ» своїх зобов`язань за кредитним договором від 21.04.2021 №011/89811/01058311 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

Оскільки виконання зобов`язань ПБП «ПАРІТЕТ» за кредитним договором забезпечено договором поруки від 21.04.2021 №149029/89811/328351, укладеним між поручителем - ОСОБА_1 та кредитором АТ «Райффайзен Банк», позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 у справі №916/177/24 (суддя Петренко Н.Д.) позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" задоволені у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується надання позичальнику кредитних коштів; відсутність доказів повернення кредиту; прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно із поручителя за кредитними зобов`язаннями Підприємства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулось безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 у справі №916/177/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, ухваленим з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідності висновків суду обставинам справи.

Так, зазначаючи про порушення судом норм процесуального права, апелянт вказує, що він не був жодним чином повідомлений про відкриття судового провадження у справі №916/177/24 та про розгляд позовних вимог Банку; про дату, час та місце судового засідання. Аа враховуючи, що відповідач-2 також не отримував копії позовної заяви з додатками, він був позбавлений можливості приймати участь у справі, подати відзив на позов, надати суду свої пояснення по суті справи тощо. Тому, з посиланням на положення п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 переконана у тому, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню.

Водночас, на думку відповідача-2, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи полягало у тому, що поза увагою суду залишився той факт, що 21.01.2022 між кредитором та позичальником був укладений новий Кредитний договір №011/89811/01361783 до Генерального договору на загальну суму 1 580 000 грн. зі строком дії Ліміту кредитної операції - 21.01.2023. При цьому, відповідно до п. 2.5 Генерального договору, новий договір може бути укладений лише при належному виконанні позичальником умов Генерального договору та відсутність обставин дефолту.

Апелянт звертає увагу на те, що дефолт - обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором та/або Договорами забезпечення.

Відтак, відповідач-2 наполягає на тому, що у випадку неналежного виконання позичальником умов кредитного договору від 21.04.202, Банк за жодних обставин не уклав би з боржником новий кредитний договір від 21.01.2022.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 додала вищевказаний кредитний договір від 21.01.2022 №011/89811/01361783.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 у справі № 916/177/24; розгляд справи призначено на 26.06.2024 об 11:00 год.; позивачу встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Вказану ухвалу направлено до електронних кабінетів позивача та представника апелянта, а також на офіційні поштові адреси відповідачів: ОСОБА_1 та ПБП "ПАРІТЕТ". Крім того, для додаткового повідомлення сторін про хід апеляційного провадження та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 (в редакції Закону №2217-ІХ від 21.04.2022), текст ухвали від 14.05.2024 розміщено на офіційному сайті Південно-західного апеляційного господарського суду.

15.05.2024 від АТ "Райффайзен Банк" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, вважає її безпідставної та, наводячи свою правову позицію щодо доводів відповідача-2, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Узагальнена позиція Банку полягає у тому, що:

- станом на дату укладення кредитного договору від 21.01.2022 №011/89811/01361783 у ПБП «ПАРІТЕТ» була відсутня прострочена заборгованість за спірним кредитним договором від 21.04.2021 №011/89811/01058311, що і дало змогу укласти новий кредитний договір, про який зазначає апелянт;

- позичальник - ПБП «ПАРІТЕТ» не заперечує факт укладення спірного кредитного договору та порядок його виконання;

- апеляційна скарга подана фінансовим поручителем ОСОБА_1 , тому доводи апеляційної скарги можуть стосуватись виключно щодо прав та обов`язків фінансового поручителя, яка, в свою чергу, не заперечує факт підписання договору поруки від 21.04.2021 №149029/89811/328351, відповідно до якого вона на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язаннях позичальника;

- процесуальні документи надсилались судом першої інстанції згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи за останніми відомими адресами місця реєстрації/знаходження сторін у справі.

У зв`язку із перебуванням у відпустці з 24.06.2024 по 28.06.2024 та з 01.07.2024 по 26.07.2024 судді Діброви Г.І. та з 24.06.2024 по 04.07.2024 - судді Принцевської Н.М. , судове засідання, призначене на 26.06.2024 у справі №916/177/24 не відбулось.

Ухвалою суду від 02.09.2024 продовжено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 на розумний строк. Повідомлено учасників справи №916/177/24, що її розгляд відбудеться 02.10.2024 о 10:30 год.

Також 02.09.2024 було задоволено заяву представника АТ "Райффайзен Банк" - адвоката Куриша Василя Івановича про надання йому можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon". Вирішено здійснювати розгляд справи №916/177/24 в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 02.10.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , просив суд апеляційної інстанції у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити в силі.

Представники ПБП "ПАРІТЕТ" та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, що від учасників справи до суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату та те, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, а явка представників сторін в судове засідання не визнавалася апеляційним судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні 02.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 25.03.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор) та Приватним багатопрофільним підприємством «ПАРІТЕТ» (Позичальник), в особі Генерального директора ОСОБА_1 , укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/81-1/218 із загальним лімітом кредитування 2 000 000,00 грн. (а.с. 59-66).

За умовами цього Генерального договору Кредитор зобов`язується здійснювати на користь Позичальника кредитні операції у межах Загального ліміту, в порядку визначеному статтею 2 Генерального договору, а Позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають із змісту Кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку Кредитної операції.

Додатком до Генерального договору є Умови кредитних операцій (а.с. 67-70).

За умовами Генерального договору (п.п. 2.4, 2.5, 2.6, 2.9), надання кредитних коштів здійснюється за окремими заявами позичальника на підставі укладеного відповідного Кредитного договору, за умовами, зокрема, належного виконання умов раніше укладеного Кредитного договору та відсутності обставин Дефолту.

Положеннями п. 3.2 Генерального договору встановлено, при здійсненні Кредитних операцій Позичальник сплачує проценти та комісії в порядку, визначеному Умовами/ Договором, на рахунки, що зазначаються в Генеральному договорі/ Договорах, або на інші рахунки, повідомленні Кредитором Позичальнику.

Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку визначеному Генеральним договором та Договорами, не пізніше відповідного останнього дня строку дії ліміту Кредитної операції, та виконати зобов`язання щодо сплати комісії за обслуговування Загального ліміту відповідно до пункту 3.3 Генерального договору (п. 5.1 Генерального договору).

Згідно п 12.1. Генерального договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених Генеральним договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями Генерального договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані Генеральним договором, застосовуються відповідні норми законодавства України

Судом першої інстанції встановлено, що правонаступником Кредитора за Генеральним договором є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", що підтверджується витягом зі Статуту (а.с. 17-18).

В межах вищевказаного Генерального договору 21.04.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ПБП "ПАРІТЕТ" було укладено Кредитний договір №011/89811/01058311 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі відновлювального ліміту в сумі 1 450 000,00 грн., з видачою кредитних коштів частинами (траншами) на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності (пп. 1.1-1.3 п. 1 Кредитного договору) (а.с. 56-58).

Відповідно до пп. 1.4.1 п. 1 Кредитного договору, проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13,5% річних.

Згідно пп. 1.4.2 Кредитного договору, у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки у розмірі 13,5% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту (як відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.5 Кредитного договору передбачено, що останнім днем строку дії ліміту Кредитної операції (кінцевий термін погашення кредиту) є 21.04.2022.

Кінцевий термін надання кредиту - 21.04.2022 (п. 1.6 Кредитного договору).

Підпунктом 1.9.1 п. 1.9 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов`язаний здійснювати погашення основної заборгованості та сплату процентів за схемою зниження лімітів відповідно до підпункту 5.2.1. п. 5.2. Розділу 1 Умов, відповідно до Графіку зниження Ліміту (додаток 1 до Договору).

Підпунктом 1.9.2 п. 1.9 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язаний здійснювати сплату процентів у валюті кредиту щомісячно, кожного 21 числа (надалі - Дата платежу) та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі, відповідно до умов Договору та до підпункту 5.2.1. п. 5.2. Розділу 1 Умов.

Позичальник зобов`язаний з періодичністю, визначеною цією статтею Договору та Графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату - процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення (пп. 1.9.4 п. 1.9 Кредитного договору).

За умовами пп. 1.10.2 п. 1.10 Кредитного договору, зобов`язання Позичальника за останнім забезпечуються порукою.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору, на взаємовідносини сторін за цим Договором поширюються положення Генерального договору.

Пунктом 9 Кредитного договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором.

Додатком №1 до Кредитного договору від 21.04.2021 №011/89811/01058311 сторони погодили Графік погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (а.с. 58 зворотн. стор.).

Так, з 21.04.2021 по 21.01.2022 ліміт Кредитної операції становить 1 450 000,00 грн., з 22.01.2022 по 21.02.2022 - 1 087 500,00 грн., з 22.02.2022 по 21.03.2022 - 725 000,00 грн., з 22.03.2022 по 21.04.2022 - 362 500,00 грн.

Сторонами також передбачено, що сума неповернутої Основної заборгованості, що перевищує ліміт Кредитної операції, згідно Графіку зменшення ліміту, вважається простроченою заборгованістю Позичальника.

Також, 21.04.2021 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Генеральним договором від 25.03.2019 №01/81-1/218 та Кредитним договором від 21.04.2021 №011/89811/01058311 між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки №149029/89811/328351 (далі - Договір поруки), за яким, у відповідно сті до п. 1.1, Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобовязань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за Договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сум тощо (а.с. 71-73).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (п. 1.2 Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконанням ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з п. 2.2 Договору поруки, Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підтягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором.

Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Пунктом 5.1 Договору поруки сторони узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень Договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Строк поруки, що встановлена Договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання (п. 6.2 Договору поруки).

З огляду на матеріали справи вбачається, що 21.04.2021, 28.04.2021, 30.04.2021 та 13.05.2021 ПБП "ПАРІТЕТ" звернувся до Банку із заявами про надання кредитних коштів на загальну суму 1 450 000,00 грн. (а.с. 40-43).

На виконання Кредитного договору від 21.04.2021 Банк видав Позичальнику кредитні кошти у загальній сумі 1 450 000,00 грн. шляхом перерахування їх на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк", що підтверджується банківською випискою по рахунку ПБП "ПАРІТЕТ" (а.с. 28-33).

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Кредитного договору та вказаного вище Графіку повернення заборгованості, Позичальник лише частково погасив кредитні зобов`язання, що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1, яка містяться у матеріалах справи, що в свою чергу, мало наслідком виникнення кредитної заборгованості у розмірі 903 140,14 грн., з яких:

- 741 893,49 грн. - заборгованість за кредитом;

- 161 246,65 грн. - заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 158 777,06 грн).

Тому листом від 07.12.2023 вих. №114/5-293011 Банк направив на електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_2) Позичальника Вимогу про виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором, в якій зазначив, що станом на 04.12.2023 загальний розмір простроченої заборгованості відповідача-1 по Кредитному договору дорівнює 900 670,55 грн., з яких: прострочена заборгованість по процентам - 158 777,06 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 741 893,49 грн. У зв`язку з цим, Банк вимагав від Позичальника протягом 30 календарних днів з дати відправлення Вимоги здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 903 140,14 грн. При цьому, Кредитор вказав, що у разі невиконання Позичальником даної Вимоги, Банк звернеться до суду для вжиття заходів щодо відповідного стягнення у примусовому порядку (а.с. 25).

Аналогічну Вимогу Банк направив також 07.12.2023 на електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_1) Поручителя (а.с. 24).

Вищезазначені електронні адреси вказані відповідачами в опитувальнику Банку для клієнта: юридичної особи-резидента (а.с. 50-53) та клієта: фізичної особи (а.с. 76).

Крім того, Вимога стосовно ПБП "ПАРІТЕТ" направлялась останньому засобами поштового зв`язку на адресу для листування 73000, Херсонська обл., м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 25 (а.с. 39).

Однак, зазначені Вимоги залишились з боку відповідачів без задоволення та будь-якого реагування.

Вказані обставини, стали підставою для звернення Банку до господарського суду із відповідним позовом.

При цьому, позивач вказує, що відповідно до рішення Кредитора сума пені не зазначається та не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися, що не суперечить нормам чинного в Україні законодавства.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Перш за все судова колегія зазначає, що апелянтом жодним чином не оспорюється факт укладення між відповідачем-1 та Банком Кредитного договору від 21.04.2021 та надання відповідачу-1 кредитних коштів у сумі 1 450 000,00 грн. Також скаржник не спростовує узгоджений сторонами порядок виконання Кредитного договору як і не заперечує проти факту укладення з відповідачем-2 Договору поруки відносно спірного Кредитного договору. Тобто, доведеність вищенаведених фактів не підлягає повторному встановленню.

Виходячи з доводів апеляційної скарги вбачається, що апелянт наполягає лише на тому, що:

- він не був повідомлений про розгляд спірних правовідносин у судовому порядку;

- порушення з боку відповідача-1 умов спірного Кредитного договору щодо своєчасної сплати передбачених цім Договором платежів спростовується укладенням нового Кредитного договору від 21.01.2022 №011/89811/01361783 до Генерального договору

Враховуючи вказане, апеляційна колегія переглядає дану справу лише в межах апеляційних вимог, відповідно до положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо аргументів ОСОБА_1 про те, що укладенням нового Кредитного договору від 21.01.2022 №011/89811/01361783 до Генерального договору спростовуються твердження позивача про порушення відповідачами умов Кредитного договору від 21.04.2021 №011/89811/01058311.

Так, на переконання апелянта, у відповідачів відсутня заборгованість за спірним Кредитним договором від 21.04.2021, оскільки, в іншому випадку з Позичальником Банк не уклав би новий Кредитний договір від 21.01.2022 №011/89811/01361783 (до Генерального договору) на загальну суму 1 580 000 грн. зі строком дії Ліміту кредитної операції - 21.01.2023.

При цьому, апелянт посилається на вимоги п. 2.6 Генерального договору, згідно з якими надання кредитних коштів здійснюється, у тому числі, за умови належного виконання раніше укладеного Кредитного договору та відсутності обставин Дефолту.

Проте, судова колегія звертає увагу на те, що у відповідності Додатку №1 до спірного Кредитного договору від 21.04.2021 №011/89811/01058311 сторони погодили Графік погашення кредиту, за яким у період з 21.04.2021 по 21.01.2022 ліміт Кредитної операції за вказаним Кредитним договором для відповідача-1 становив 1 450 000,00 грн.

Тобто, станом на 21.01.2022 існування Кредитного зобов`язання у ПБП «ПАРІТЕТ» у розмірі 1 450 000,00 грн. було належним і не вважалось простроченим.

Тому, укладення саме 21.01.2022 нового Кредитного договору №011/89811/01361783 жодним чином не свідчить про відсутність чи наявність заборгованості за попереднім Кредитним договором, а тому відповідні аргументи апелянта є безпідставними.

Навпаки, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем-1 умов Кредитного договору від 21.04.2021 та наявність простроченого зобов`язання, що не було спростовано ні апелянтом, ні ПБП «ПАРІТЕТ», а тому, відповідні доводи скаржника відхиляються апеляційною колегією.

Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та посилання відповідача-2 на положення п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось вище, в апеляційній скарзі відповідач-2 зазначає про те, що справу розглянуто судом за відсутності повідомлення відповідачів про дату час та місце судового засідання та про те, що апелянт не отримував від суду повідомлення про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У цьому контексті судова колегія наголошує на тому, що відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 22.01.2024, якою відкрито судове провадження у справі №916/177/24 за позовом АТ "Райффайзен Банк" до ПБП "ПАРІТЕТ" та ОСОБА_1 , останньою визначено розглядати справу за правилами ст.ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного, письмового провадження.

Так, статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи (ч. 1). У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2). У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини (ч.4).

З наведених вище норм випливає, що даний спір не відноситься до виняткових справ, що встановлені ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, відповідно місцевий господарський суд мав всі підстави розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження.

При цьому, частиною 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судова колегія звертає увагу на те, що термін «без повідомлення учасників справи» визначає, що розгляд справи буде здійснюватись без виклику сторін у судове засідання.

Матеріали справи свідчать, що жодна зі сторін не заявляла клопотання про розгляд справи №916/177/24 з викликом сторін.

Тобто, у даному випадку суд першої інстанції не був зобов`язаний розглядати дану справу саме у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За положеннями ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, якщо судове рішення було ухвалено без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В силу положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно зі ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Твердження апелянта про ненаправлення відповідача копії ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі №916/177/24 спростовуються наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за штрих-кодовими ідентифікаторами 06 002 464 832 45 (а.с. 94) та 06 002 464 832 70 (а.с. 98), згідно з якими відповідна ухвала суду була направлена відповідачам на поштову адресу (яка збігається в обох відповідачів), а саме: АДРЕСА_1 .

Вказана поштова адреса є офіційною адресою як ПБП «ПАРІТЕТ», так і Фоміної Т.В., що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 82-84) і до цього Реєстру не внесені будь-які зміни щодо офіційної адреси будь-якого з відповідачів.

Більш того, вищенаведена адреса також зазначена апелянтом у своїй апеляційній скарзі.

Проте поштові конверти із копією ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі №916/177/24 були повернути відправнику підприємством поштового зв`язку з причин відсутності відповідача-1 та відповідача-2 за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 12.04.2021 у справі №910/8197/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).

Окремо апеляційний суд наголошує на тому, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки копії ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі №916/177/24 у повній відповідності до вимог процесуального закону були направлені на офіційно зареєстровані адреси відповідачів, то місцевий господарський суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення ПБП «ПАРІТЕТ» та ОСОБА_1 про розгляд даної справи.

Окремо, у питанні визначення належного способу повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 07.06.2024 у справі №904/1273/23.

У вказаній справі об`єднана палата ВС зазначила, що процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції (що відповідає часу постановлення ухвали судом першої інстанції у цій справі), передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п. 37 гл. 2 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС.

Так, Верховною Радою України 29.06.2023 прийнято Закон України №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон №3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Згідно з новою редакцією ч.ч. 5, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України відповідно до Закону №3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону №3424-ІХ в абзац 1 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та викладення ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3200-IX, офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 28.06.2022 у справі №761/21436/20, від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а.

Відповідно до ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Матеріали справи свідчать, що у порушення вищенаведених приписів законодавства ПБП «ПАРІТЕТ» не зареєструвало свій Електронний кабінет в ЄСІТС. Також ОСОБА_1 не має зареєстрованого Електронного кабінету. Водночас, відповідачі не мають і офіційних електронних адрес, оскільки інформація щодо наявності останніх відсутня у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А тому, у даному випадку основним способом, за допомогою якого суд першої інстанції здійснив повідомлення відповідачів у даній справі, було надіслання повісток.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №916/177/24.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, яке винесено з наданням належної оцінки наявним доказам у справі та з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Пунктом 1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 у справі №916/177/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 у справі №916/177/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 03.10.2024

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.