Постанова

від 25.09.2024 по справі 911/2492/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Справа№ 911/2492/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Семеняка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка»

на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 (повне рішення складено 22.04.2024)

у справі №911/2492/23 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Кур`ята Миколи Станіславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка»

про стягнення 282 542,46 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Кур`ята Микола Станіславович звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» про стягнення за Договором підряду № ДГ- 0000009 від 19.06.2023 заборгованості в розмірі 282 542,46 грн з яких: 240 000,00 грн основного боргу, 18 542,46 грн пені та 24 000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору підряду в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи та поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у вказаній сумі, яку позивач просить суд стягнути з відповідача із врахуванням передбаченої договором пені та штрафу.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/2492/23 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» на користь Фізичної особи-підприємця Кур`ята Миколи Станіславовича 240 000 грн. 00 коп. основного боргу, 24 000 грн. 00 коп. штрафу, 10 919 грн. 45 коп. пені та 4 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення, здійснивши перерахунок заявленої пені у зв`язку з тим, що позивачем неправильно визначено початок перебігу прострочення виконання зобов`язань відповідачем.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/2492/23 та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2492/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/2492/23.

24.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2492/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/2492/23 - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

26.07.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» надійшла заява про усунення недоліків та заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2492/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/2492/23. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2024.

12.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а також залишено без правової оцінки клопотання скаржника, що викладене у відзиві на позовну заяву про зменшення заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, зазначаючи наступне:

- відповідач вважає, що позивач не звертався до відповідача в порядку позасудового врегулювання спору з претензію про погашення заборгованості, а отже висновок суду за оскаржуваним рішенням про відсутність в ТОВ «СГП ім. А.Г. Кравченка» заперечень щодо якості поставленого обладнання є безпідставним;

- Акт №ОУ-0000016 від 20.06.2023 та видаткова накладна №РН-0000021 від 20.06.2023 уповноваженою особою відповідача не підписувались, тому звернення позивача з даним позовом є передчасним, а висновок суду, що печатка належить до даних, які дають змогу ідентифікувати особу є безпідставним;

- судом проігноровано клопотання скаржника про зменшення розміру штрафу та пені до 1 000,00 грн, яке обґрунтовано незазначенням у позовній заяві обставин понесення позивачем збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.

Водночас, у поданій заяві про розгляд справи за відсутності позивача та його представника останній зазначив, що апеляційну скаргу не визнає та просить відмовити в її задоволенні.

2.4. інші процесуальні дії у справі

У судове засідання 25.09.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення, у яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, а тому, з метою забезпечення принципу розумності строків розгляду спору, судова колегія з урахуванням обставин справи та наявних в ній доказів, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

19.06.2023 року між Фізичною особою-підприємцем Кур`яти Миколою Станіславовичем (Підрядник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка (Замовник, відповідач) укладено договір підряду № ДГ- 0000009 (далі Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати за дорученням Замовника та відповідно до умов Договору роботу та поставити обладнання, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити згідно рахунка-фактури № СФ-00000031 від 19.06.2023 (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість обладнання, виконаних робіт та наданих послуг, Підрядником по даному Договору, складає 240 000,00 грн без ПДВ.

Оплата за цим Договором здійснюється Замовником Підряднику відповідно до Графіку платежів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок Підрядника в національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт Підрядником на підставі актів виконаних робіт та/або видаткових накладних.

Оплата по даному Договору здійснюється Замовником частинами: - оплата згідно видаткової накладної в день отримання обладнання; - оплата за виконанні роботи здійснюється протягом З (трьох) банківських днів після підписання (прийняття) Замовником Актів виконаних робіт (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору приймання виконаних по даному Договору робіт оформляється шляхом підписанням Сторонами актів здачі-прийняття виконаних робіт які є не від`ємним додатком до даного Договору на протязі 5-ти робочих днів з моменту їх отримання. Вразі якщо Замовник не підписав акт прийому - здачі виконаних робіт на протязі 5-ти робочих днів з дня їх отриманий та не заявив претензій Підряднику щодо неналежної якості робіт або порушення строків виконання робіт, дані роботи вважаються Замовником прийнятими та підлягають оплаті відповідно до умов даного Договору.

Строк виконання Підрядником робіт до 27.06.2023 (пункт 4.3 Договору).

Згідно з пунктом 5.4 Договору за невчасне здійснення розрахунків Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь Підрядника за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десять ) % від суми боргу.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами обов`язків належним чином (пункт 7.3 Договору).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Позивач зазначає, що ним було поставлено та прийняте відповідачем обладнання для наступного монтажу, даний факт підтверджується видатковою накладною № РН-0000021 від 20.06.2023 року на суму 200 000,00 грн.

Обладнання відповідно до вище вказаної видаткової накладної відповідачем прийняте, зауваження щодо кількості та якості у момент прийняття відсутні.

Відповідно до умов вище вказаного договору, підрядником виконанні роботи з демонтажу та монтажу обладнання на загальну суму 30 000,00 грн без ПДВ, а також надані транспортні послуги на загальну суму 10 000,00 грн без ПДВ, що підтверджується Актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ - 0000016 від 20.06.2023 року на загальну суму 40 000,00 грн, які прийнятті відповідачем без зауважень.

Видаткова накладна та акт здачі-прийняття робіт, які містяться в матеріалах справи, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Позивач вказує на те, що ним, як Підрядником, виконані в повному обсязі взяті на себе договірні зобов`язання, при цьому жодних претензій щодо якості або строків виконання робіт від відповідача на адресу позивача не надходило.

За твердженнями позивача, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару та виконані роботи не здійснив, таким чином за останнім облікується заборгованість на загальну суму 240 000,00 грн з яких: 200 000,00 грн за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-0000021 від 20.06.2023 року, яка мала бути сплачена 20.06.2023 року та 40 000,00 грн за Актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ - 0000016 від 20.06.2023 року, які мали бути сплачені 23.06.2023 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками; акт здачі-прийняття робіт та видаткова накладна, що долучені до матеріалів справи, містять посилання на даний договір, підтверджують виконання позивачем робіт і поставку обладнання та прийняття їх Замовником, які останнім не оплачені.

У свою чергу відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та повної сплати коштів за виконану позивачем роботу та поставку обладнання не надав, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості та суми виконаних робіт суду не надав.

Відповідач як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі зазначає про те, що акт здачі-прийняття робіт та видаткова накладна підписані не уповноваженою на те особою.

Судом перевірено матеріали справи та встановлено, що Договір підряду № ДГ- 0000009 від 19.06.2023 року, видаткова накладна № РН-0000021 від 20.06.2023 року, Акт здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ - 0000016 від 20.06.2023 року підписані представниками сторін, у тому числі відповідача, і скріплені печатками юридичних осіб.

Слід зауважити, що печатка зокрема належить до даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Заперечуючи проти вказаного, відповідач посилається на положення частини третьої статті 58-1 Господарського кодексу України, якою передбачено, що наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Натомість, такі посилання судом сприймаються критично, оскільки відповідачем не доведено по - перше, факту протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, по - друге, факту звернення до правоохоронних органів через втрату чи викрадення печатки.

Суд наголошує, що відповідачем не надано й доказів повідомлення правоохоронних органів про факт підроблення підписів на первинних документах.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, у суду відсутні підстави вважати, що у даному випадку підпис та печатка використовувалася проти волі відповідача.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідачем не надано жодних підтверджуючих доказів щодо звернення до відповідача з приводу поставки товару неналежної якості, так як і не надано письмових претензій у строк, який відповідає п 4.2 Договору.

За викладених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 240 000,00 грн, яка на час прийняття рішення відповідачем не погашена, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати товару, позивач просить стягнути 18 542,46 грн пені за загальний період з 28.04.2023 року по 28.07.2023 року та 24 000,00 грн штрафу на підставі п. 5.4. Договору нарахованої від сум заборгованості по акту здачі-приймання робіт та видатковій накладній окремо.

Згідно з пунктом 5.4 Договору за невчасне здійснення розрахунків Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь Підрядника за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десять ) % від суми боргу.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, розрахунок пені не узгоджується і з умовами Договору, зокрема позивачем неправильно визначено початок перебігу прострочення виконання зобов`язань відповідачем, оскільки умовами Договору передбачено, що оплата здійснюється згідно видаткової накладної в день отримання обладнання, а саме 20.06.2023 року; - оплата за виконанні роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання (прийняття) Замовником Актів виконаних робіт, а саме 23.06.2024 року.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За порушення передбачених Договором строків оплати за поставлений товар та виконані роботи, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день порушення строку з урахуванням вимог частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про здійснення розрахунку пені виходячи із сум прострочених оплат, з урахуванням п. 3.2 Договору, у зв`язку з чим здійснено перерахунок пені на підставі наявних у матеріалах первинних документів, з урахуванням наступних періодів:

- за видатковою накладною № РН-0000021 від 20.06.2023 року за період з 21.06.2023 року по 28.07.2023 року на суму 200 000,00 грн;

- за актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ - 0000016 від 20.06.2023 року, за період з 24.06.2023 року по 28.07.2023 року на суму 40 000,00 грн.

За висновком суду першої інстанції сума пені, яка підлягає стягненню - 10 919,45 грн пені (в межах заявлених періодів позивачем), а тому позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, з чим погоджується судова колегія.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що штраф правомірно нарахований в розмірі 24 000,00 грн, що відповідає п. 5.4. Договору, а тому з огляду на арифметичну правильність розрахунку штрафу, дана позовна вимога підлягає задоволенню в заявленому розмірі в сумі 24 000,00 грн.

Водночас судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Суд першої інстанції також зазначив, що всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування відповідача у справі залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 274 919,45 грн, з яких 240 000,00 грн основного боргу, 24 000,00 грн штрафу та 10 919,45 грн пені.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з договорів та правочинів.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту Договору вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням, регулюються положеннями Глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 854 Цивільного кодексу України передбачає, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково;

В силу статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини першої, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач, стверджуючи про те, що Акт №ОУ-0000016 від 20.06.2023 та видаткова накладна №РН-0000021 від 20.06.2023 його уповноваженою особою не підписувались - не надає належних доказів своїх тверджень, а тому в суду відсутні підстави вважати, що у даному випадку підпис та печатка використовувалася проти волі відповідача, а самі лише твердження про вказане без надання відповідних доказів не можуть бути достатньою підставою для висновків про те, що відповідачем такі документи не підписувались чи відповідна печатка не ставилась.

Отже, заперечення відповідача щодо якості поставленого обладнання та доводи про те, що акт та видаткова накладна відповідачем не підписувались визнаються судовою колегією необґрунтованими та недоведеними.

Також скаржник вважає, що судом першої інстанції проігноровано клопотання скаржника про зменшення розміру штрафу та пені до 1 000,00 грн, викладене у відзиві на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи та зміст відзиву на позовну заяву, судовою колегією встановлено, що фактично відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу та пені до 1 000,00 грн не заявлялось, оскільки відзив на позовну заяву (а.с. 28-31) містить виключно посилання на положення статей 230, 233 ГК України та статті 551 ЦК України, натомість як будь - якого обгрунтування, тверджень чи доводів щодо зменшення розміру штрафу та пені відзив на позов не містить (як його мотивувальна, так і прохальна частини), також в матеріалах справи відсутнє окремо оформлене клопотання про зменшення розміру штрафу та пені.

Відтак, колегія суддів вважає, що самі лише посилання у відзиві на позов на норми законодавства без наведення будь - яких доводів, прохань чи висновків не можна розцінювати як клопотання про зменшення розміру штрафу та пені, а тому доводи апелянта про те, що судом проігноровано клопотання скаржника про зменшення розміру штрафу та пені до 1 000,00 грн, судова колегія вважає безпідставними.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що з огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку оплати за поставлене неякісне обладнання, відсутність з боку позивача жодних дій по позасудовому врегулюванню спору, враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені є занадто великим (що становить більше 10% від суми стягнутої основної заборгованості), присудження до стягнення якої у повному обсязі матиме наслідком покладання на відповідача надмірного тягаря та отримання позивачем невиправданого прибутку, враховуючи, що продовольча безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи Товариства, який за рішеннями компетентних органів на 2023 - 2024 років визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань, погіршення фінансового стану, - наявні підстави для зменшення розміру неустойки (штрафу та пені), що підлягає стягненню з відповідача до 1 000,00 грн.

Суд зазначає, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Досліджуючи доводи відповідача щодо зменшення розміру пені та штрафу судова колегія враховує, що позивачем зобов`язання виконувалось належним чином, однак відповідачем не було оплачено отриманий товар у строки, визначені договором; при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідач не довів винятковості випадку та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені чи штрафу, а тому доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу судом відхиляються як недоведені.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/2492/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/2492/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/2492/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/2492/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2492/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук