Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/16043/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/16043/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Крючкова О.Б. за ордером;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 (повний текст складено 12.04.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 (повний текст складено 26.04.2024)

у справі №910/16043/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул.Андрія Мельника у м.Рівне "Промінь"

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації

про стягнення 262 019,37 грн,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул.Андрія Мельника у м.Рівне "Промінь" (далі - позивач, ОСББ) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач, Банк) про стягнення 262 019,37 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2020 між ОСББ та Банком були укладені три кредитні договори "Теплий кредит для ОСББ", згідно яких позивачу був наданий кредит в загальній сумі 2 498 952,00 грн. Кредити надавались в межах Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 року, крім якої також діяла Обласна програма відшкодування відсотків за кредитами, залученими на впровадження енергозберігаючих заходів в житловому секторі, що є складовою Комплексної програми енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 років. Відповідно до Обласної програми Банк повинен був подати Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації (далі - третя особа, Департамент) до 05.10.2020 заяви позичальника, однак відповідач відповідні заяви до Депертаменту не подав, як це передбачено Генеральним договором про взаємодію від 25.06.2019 між Банком і Департаментом, внаслідок чого позивача не було включено до зведеного реєстру позичальників і Департамент не здійснив відшкодування частини відсотків по кредиту. Загальна сума частині відсотків по кредиту в розмірі 10% від суми сплачених позивачем відсотків за період з 25.09.2020 по дату подання позову, яка підлягала відшкодуванню Департаментом, становить 262 019,37 грн, ця сума є збитками позивача, оскільки виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань. Також вказав, що попередній розмір витрат на правничу допомогу становить 18500,00 грн.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що позивачем не було надано всіх необхідних документів для включення його до зведеного реєстру позичальників, тому ОСББ не було включено до відповідного реєстру. Позивачем не доведено неправомірної поведінки Банку, спричинення будь-якої шкоди відповідачем позивачу з вини Банку та існування причинного зв`язку між поведінкою і шкодою, що виключає застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків. ОСББ не є стороною Генерального договору, предметом якого є співпраця відповідача та третьої особи. Вказаний позивачем розмір витрат в сумі 18500,00 грн на послуги адвоката є об`єктивно завищеним, необґрунтованим та недоведеним.

Третя особа у письмових поясненнях вказала, що ОСББ відсутнє у реєстрах, що надходили від Банку на адресу Департаменту та відповідні документи, які підтверджують повне виконання проекту з підвищення енергоефективності та темомодернізації ОСББ також не надходили. Урядову програму "теплих кредитів" в частині відшкодувань з державного бюджету для ОСББ з 01.01.2021 припинено в зв`язку із запуском програми "Енергодім" державної установи "Фонд енергоефективності", а кошти на відшкодування з обласного бюджету відсоткових ставок за кредитами ОСББ - учасників Урядової програми "теплих кредитів" наразі не виділені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул.Андрія Мельника у м. Рівне "Промінь" збитки в розмірі 262 019 грн 37коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 930 грн 29 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2024 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул.Андрія Мельника у м.Рівне "Промінь" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки надані позивачем окремі документи, нібито на підтвердження цільового використання коштів, не відповідають в повній мірі зазначеному переліку документів у пп.4 п.5 Порядку 1056 та у п.1.11 кредитних договорів, зокрема акти наданих послуг за одним кредитним договором, видаткові накладні за іншим договором, також взагалі не надано доказів оплати отриманих коштів, тому очевидним висновок, що позивачем не доведено наявності неправомірної поведінки Банку, спричинення позивачу будь-якої шкоди з вини Банку та існування причинного зв`язку між поведінкою та шкодою. Позивач не є стороною Генерального договору, тому є незрозумілим і безпідставним посилання позивача на порушення Банком вказаного договору, а порушення кредитних договорів з боку Банку по відношенню до ОСББ відсутні.

Крім цього, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки обсяг матеріалів справи не є значним і справа не відноситься до справ значної складності, тому суд без достатніх правових підстав дійшов помилкового висновку про те, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованою та стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 12000,00 грн.

Розгляд апеляційних скарг відповідача на рішення суду та додаткове рішення суду було об`єднано у одне провадження.

Позивач у відзиві на апеляційні скаргу заперечив проти їх задоволення та просить залишити оскаржувані рішення і додаткове рішення без змін, посилаючись на те, що на час спірних правовідносин існували Державна програма, Обласна програма (відшкодування відсотків за кредитами) та Міська програма і ОСББ, в рамках отримання "Теплих кредитів" від Банку, мав бути учасником усіх програм, про що до Банку було подано відповідні заяви, передбачені програмами та Генеральними договорами. Позивач отримував відшкодування по кредитах з державного та міського бюджету, однак відповідач не включив позивача в реєстр, який подавався до Департаменту, внаслідок чого по Обласній програмі не були відшкодовані відсотки за кредитами. Позивачем були надані всі необхідні документи, які підтверджують цільове використання кредитних та впровадження придбаного енергоефективного обладнання/матеріалів і ці ж документи були визнані Банком достатніми для включення позивача до зведених реєстрів по Державній та Міських програмах, відшкодування по яким вже отримано позивачем. Посилання відповідача на те, що ОСББ не є стороною Генерального договору, не спростовує факт існування порушення прав та інтересів позивача невиконання відповідачем встановлених вимог та зобов`язань, які для нього були передбачені в Комплексній та Обласній програмах та підтверджені підписанням Генерального договору. З поданих доказів чіткою прослідковується вина відповідача у невключенні позивача до зведених реєстрів позичальника, внаслідок чого позивач поніс збитки, самостійно сплативши відсотки за кредитами у тій частині, котра підлягала відшкодуванню Департаментом. Розмір задоволених судом першої інстанції вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу є цілком обґрунтованим та співмірним. Також просить стягнути з відповідача 8000,00грн витрат на професійну правничу допомогу за представництво при апеляційному розгляді справи.

Третьою особою подані заяви про розгляд справи без участі його представника.

За клопотанням представника позивача судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні 03.09.2024 підтримав доводи, викладені у апеляційних скаргах, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2024 заперечила проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у відзиві.

Згідно статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні оголошувалась перерва з 03 по 17 вересня 2024 року, після якої представник відповідача не з`явився, у зв`язку з чим, враховуючи рекомендації, викладені у пунктах 2.2 та 2.3 Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду, суд вважає можливим завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02.09.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 10 по вул. Андрія Мельника у м. Рівне "Промінь" на підставі Заяв №37198085-ТК-1, № 37198085-ТК-2 і № 37198085-ТК-3 приєдналося до розділів "Умови та Правила надання кредиту "Теплі кредити для ОСББ" та "Загальні положення" Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", розміщених в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, затвердженій Протоколом уповноваженого Колегіального органу Банку № 9 від 23.01.2020, чинній на дату підписання Заяв, які разом становлять кредитний договір.

Так, згідно з п. 1.1 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання кредиту "Теплі кредити для ОСББ" № 37198085-ТК-1 від 02.09.2020 Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит у розмірі та на умовах, що зазначені нижче, в обмін на зобов`язання Клієнта повернути кредит, сплатити відсотки в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до п. 1.2 Заяви № 37198085-ТК-1 мета кредиту: відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2011 № 1056, та підпункту 20 пункту 2 Додатка 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 - 2020 роки, затвердженої постановою КМУ від 01.03.2010 № 243, стимулювання ОСББ, ЖБК до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів, а саме:

- придбання обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів.

Розмір кредиту: 843 102, 27 грн. Строк кредиту: 84 місяців. Кінцева дата повернення кредиту 01.09.2027 року. Відсоткова ставка за користування кредитом 15,5% річних від суми кредиту (п.п. 1.3, 1.4, 1.8 Заяви №37198085-ТК-1).

Згідно з п. 1.1 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання кредиту "Теплі кредити для ОСББ" № 37198085-ТК-2 від 02.09.2020 Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит у розмірі та на умовах, що зазначені нижче, в обмін на зобов`язання Клієнта повернути кредит, сплатити відсотки в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до п. 1.2 Заяви № 37198085-ТК-2 мета кредиту: мета кредиту: відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2011 № 1056, та підпункту 20 пункту 2 Додатка 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 - 2020 роки, затвердженої постановою КМУ від 01.03.2010 № 243, стимулювання ОСББ, ЖБК до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів, а саме:

- придбання світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей у квартирах, для місць загального користування (під`їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ, та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;

- придбання дверей для місць загального користування (під`їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них.

Розмір кредиту: 746 955, 00 грн. Строк кредиту: 84 місяців. Кінцева дата повернення кредиту 01.09.2027 року. Відсоткова ставка за користування кредитом 15,5% річних від суми кредиту (п.п. 1.3, 1.4, 1.8 Заяви № 37198085-ТК-2).

Згідно з п. 1.1 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання кредиту "Теплі кредити для ОСББ" № 37198085-ТК-3 Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит у розмірі та на умовах, що зазначені нижче, в обмін на зобов`язання Клієнта повернути кредит, сплатити відсотки в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до п. 1.2 Заяви № 37198085-ТК-3 мета кредиту: мета кредиту: відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2011 № 1056, та підпункту 20 пункту 2 Додатка 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 - 2020 роки, затвердженої постановою КМУ від 01.03.2010 № 243, стимулювання ОСББ, ЖБК до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів, а саме:

- придбання обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів.

Розмір кредиту: 908 894,73 грн. Строк кредиту: 84 місяців. Кінцева дата повернення кредиту 01.09.2027 року. Відсоткова ставка за користування кредитом 15,5% річних від суми кредиту (п.п. 1.3, 1.4, 1.8 Заяви № 37198085-ТК-3).

Отже, загальна сума кредиту, отриманого ОСББ "Промінь" в АТ КБ "ПриватБанк", склала 2 498 952,00 грн.

При цьому кредитування ОСББ "Промінь" було проведене в межах Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2010 №243, яка передбачала відшкодування Держенергоефективності з коштів державного бюджету частини суми отриманого ОСББ кредиту.

Водночас, окрім Держаної програми, діяли також Обласна програма відшкодування відсотків за кредитами, залученими на впровадження енергозберігаючих заходів в житловому секторі, що є складовою Комплексної програми енергоефективності Рівненської області на 2018 - 2025 роки (далі - Обласна програма) та Програма термомодернізації багатоквартирних будинків міста Рівного на 2017- 2020 роки (далі - Міська програма).

Як зазначає позивач, маючи намір скористатися останніми в рамках отримання кредиту від АТ КБ "ПриватБанк", він одночасно з укладенням кредитних договорів № 37198085-ТК-1, № 37198085-ТК-2, № 37198085-ТК-3 02.09.2020 подав до Банку відповідні заяви про включення ОСББ "Промінь" до участі у названих Програмах, як те передбачено самими Програмами та Генеральними договорами про взаємодію, укладеними між Банком та Департаментом житлово - комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА у рамках Обласної програми, та між Банком й Управлінням економіки міста Виконавчого комітету Рівненської міської ради у рамках Міської програми.

У подальшому ОСББ "Промінь" отримало відшкодування з міського бюджету у розмірі 35% від вартості проекту на утеплення фасаду будинку, що склало 613 198,80 грн, та 25% від вартості проекту на придбання і встановлення вікон та дверей в місцях загального користування, що склало 186 738,75 грн.

Так само позивачу було здійснене відшкодування й Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України за кредитними договорами № 37198085-ТК-2 і № 37198085-ТК-3 від 02.09.2020 у повному обсязі у сумах 324 551,95 грн і 394 871,51 грн відповідно.

Вказані обставини підтверджуються листами - відповідями від 12.01.2024 №08-29 Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради та від 15.01.2024 № 20-1.1/7.1/09-24 Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, а також копіями меморіальних ордерів, наявними у матеріалах справи.

Однак, відшкодування сплачених відсотків по кредитах у рамках Обласної програми на рахунки ОСББ не надходило, у зв`язку з чим позивач листом від 23.07.2021 № 23/07/21 звернувся до Департаменту житлово-комунального господарства, енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації щодо з`ясування причин невключення ОСББ "Промінь" до участі у вказаній Обласній програмі.

Листом від 28.07.2021 № 2501/01.2/2 Департамент повідомив, що ОСББ "Промінь" відсутнє у реєстрах, що надходили від банківських установ на адресу Департаменту. Крім того, на адресу Департаменту також не надходили заява на ім`я керівника Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА (додаток № 1 до Генерального договору) та відповідні документи, які підтверджують повне виконання проекту з підвищення енергоефективності та термомодернізації ОСББ "Промінь". Враховуючи викладене, Департамент не володіє інформацією щодо причин не включення ОСББ "Промінь" кредитно-фінансовою установою, в якій оформлено кредит на реалізацію проекту з підвищення енергоефективності та термомодернізації, до зведених реєстрів позичальників (згідно із додатком 3 до Генерального договору).

У свою чергу Банк у відповідь на звернення позивача щодо роз`яснень причини не включення ОСББ "Промінь" до участі в Обласній програмі відшкодування відсотків за "теплими кредитами" (лист ОСББ "Промінь" від 26.04.2021) обмежився самою лише вказівкою на ненадання позивачем документів та повідомленням останнього про те, що компенсація за 2020 рік вже була (лист АТ КБ "ПриватБанк" вих. № 20.1.0.0.0/7-210511/4953 від 08.06.2021).

У зв`язку із викладеними обставинами, позивач звернувся до суду із даним позовом та стверджував про неправомірність дій Банку по невключенню ОСББ "Промінь" до участі в Обласній програмі, оскільки ним у розпорядження Банку було надано повний пакет необхідних документів як безпосередньо при оформленні кредитів, так і у подальшому по мірі придбання матеріалів та виконання робіт. Зокрема, йдеться про заяви щодо включення ОСББ "Промінь" до Обласної програми від 02.09.2020, а також документи, що підтверджують за всіма кредитними договорами цільове використання коштів й факт впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів, а саме: видаткова накладна № 33 від 09.11.2020, акт надання послуг № 2 від 12.11.2020, видаткова накладна № 16/11 від 16.11.2020, акт надання послуг № 18/1 від 18.11.2020. Така неправомірна поведінка відповідача мала своїм безпосереднім наслідком понесення позивачем реальних збитків, адже останній по дату подання даного позову фактично самостійно сплатив відсотки за кредитами у тій частині, котра підлягала відшкодуванню Департаментом згідно Обласної програми, у загальному розмірі 262 019,37 грн. Виходячи з наведеного, вказана сума заявляється позивачем до відшкодування за рахунок відповідача у порядку ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України.

Банк, у відзиві на позовну заяву, заперечив проти задоволення позову, наполягаючи на недоведеності позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Зокрема, протиправності дій Банку по невключенню позивача до участі в Обласній програмі, адже надані ОСББ документи на підтвердження цільового використання кредитних коштів й факту впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів у повній мірі не відповідали переліку, визначеному пп. 4 п. 5 Порядку 1056 (у редакції, чинній на дату укладення кредитних договорів), а також п. 1.11 самих кредитних договорів. Так, видаткова накладна № 16/11 від 16.11.2020 стосувалася кредитного договору № 37198085-ТК-3, а акт наданих послуг № 18/1 від 18.11.2020 - кредитного договору № 37198085-ТК-1. Тоді як видаткової накладної до договору № 37198085-ТК-1 і, відповідно, акта виконаних робіт до договору № 37198085-ТК-3 позивачем Банку надано не було. Так само не було надано позивачем і доказів оплати отриманих послуг. Крім цього, відповідач акцентує увагу й на тому, що доказів будь-яких порушень Банком кредитних договорів, укладених з позивачем, останнім до матеріалів справи не надано. Натомість, стверджуване позивачем порушення Банком Генерального договору, укладеного з Департаментом, виключає можливість пред`явлення ОСББ "Промінь" тих чи інших вимог до Банку, позаяк останнє стороною вказаного договору не є.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що доказами у справі підтверджується наявність у діях відповідача повний склад цивільного правопорушення, яке є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків і відповідачем не було доведено своєї вини у завданні позивачу збитків.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі на підставі укладених кредитних договорів № 37198085-ТК-1, № 37198085-ТК-2 і № 37198085-ТК-3 від 02.09.2020, укладених у рамках реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2010 №243.

Предметом розгляду даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення 262 019,37 грн збитків, які завдані позивачу внаслідок того, що Банк не включив ОСББ в реєстр, який подавався до Департаменту, внаслідок чого по Обласній програмі не були відшкодовані відсотки за кредитами по вказаним кредитним договорам.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною третьою статті 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно положень ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, при зверненні з позовом про відшкодування збитків позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а відповідач повинен довести відсутність своєї вини у завданні збитків або наявності підстав для звільнення його від відповідальності за порушення виконання зобов`язань, якими завдані збитки.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вірно встановив суд першої інстанції, між позивачем, як позичальником, та відповідачем, як кредитодавцем, на підставі укладених кредитних договорів №37198085-ТК-1, №37198085-ТК-2 і №37198085-ТК-3 від 02.09.2020 виникли кредитні правовідносини у рамках реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2010 №243, яка передбачала відшкодування Держенергоефективності з коштів державного бюджету частини суми отриманого ОСББ кредиту, залученого останнім, серед іншого, на придбання обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів; світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей у квартирах, для місць загального користування (під`їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ, та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них; дверей для місць загального користування (під`їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них.

Процедура використання бюджетних коштів на реалізацію вищевказаної Державної програми визначена Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження" від 17.11.2011 №1056 (далі - Порядок №1056).

Так, пунктом 5 Порядку №1056 унормовано, що для отримання позичальниками відшкодування частини суми кредиту уповноважені банки щомісяця до 15 числа місяця, що настає за звітним, але не пізніше 15 грудня поточного року подають Держенергоефективності два примірники зведеного реєстру позичальників, які мають право на отримання відшкодування, передбаченого підпунктами 3, 4 і 4-1 пункту 3 цього Порядку.

Обов`язковою умовою для включення уповноваженим банком відомостей до зведеного реєстру позичальників є подання таким позичальником до уповноваженого банку документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів (акт приймання-передачі, товарний чек, видаткова накладна), та документів, що підтверджують факт впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів (акт виконаних робіт (наданих послуг) (далі - підтвердні документи).

Позичальники зобов`язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір.

Аналогічні умови містяться й у п. 1.11 заявок №37198085-ТК-1, №37198085-ТК-2, №37198085-ТК-3.

Крім цього, розпорядженням Голови Рівненської ОДА від 13.03.2018 №166 (зі змінами) була схвалена та рішенням Рівненської обласної ради від 16.03.2018 №866 (зі змінами) затверджена Комплексна програма енергоефективності Рівненської області на 2018 - 2025 роки, відповідно до якої з метою забезпечення додаткової фінансової підтримки населення щодо впровадження енергозберігаючих заходів реалізується Обласна програма відшкодування відсотків за кредитами, залученими на впровадження енергозберігаючих заходів в житловому секторі.

Так, за умовами вказаної Обласної програми передбачене нею відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими житловими об`єднаннями на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків, здійснюється на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 Порядку № 1056, а також виконання робіт з реалізації проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації із застосуванням зазначеного обладнання та матеріалів.

Відшкодування відсоткових ставок за кредитами здійснюється на підставі Генерального договору про взаємодію (далі - Генеральний договір), укладеного між Департаментом житлово - комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА області та кредитно - фінансовими установами (додаток 15).

У програмі можуть брати участь такі банки (далі - кредитно - фінансові установи): Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"; Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"; Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України"; Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Відшкодування відсоткових ставок за кредитами відбувається згідно з договором, який укладений між житловим об`єднанням та кредитно -фінансовою установою, після дати підписання Генерального договору між Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА та відповідною кредитно - фінансовою установою.

Голова правління житлового об`єднання або уповноважений на підставі рішення загальних зборів укладає кредитний договір з кредитно-фінансовою установою, відповідно до внутрішньо-нормативних документів цієї установи та договір на виконання робіт з підвищення енергоефективності та термомодернізації будинку з визначеним виконавцем цих робіт. Одночасно голова правління житлового об`єднання або уповноважений пишуть заяву на ім`я керівника Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА (додаток 1 до Генерального договору про взаємодію), кредитно-фінансова установа передає до 5 числа місяця наступного за звітним усі заяви в департамент житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА.

Кредитно - фінансова установа перед укладанням кредитного договору з житловим об`єднанням зобов`язана узгодити з департаментом житлово -комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА наявність бюджетних коштів для відшкодування відсоткових ставок за кредитом, отриманим на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків.

Не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, кредитно - фінансова установа подає департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА зведений реєстр позичальників (додаток 3 до Генерального договору про співробітництво), які сплатили щомісячний платіж за кредитом, де зазначає суму сплачених ними відсотків.

Обов`язковою умовою для включення кредитно-фінансовою установою відомостей до реєстру позичальників є подання таким позичальником до кредитно-фінансової установи копій документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору.

Відшкодування відсоткових ставок проводиться в межах кошторисних призначень, передбачених на виконання даного розділу Програми в обласному бюджеті на відповідний рік.

Якщо роботи з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирного будинку житлового об`єднання завершуються в наступному бюджетному періоді департамент житлово - комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА передбачає резервування коштів, у відповідному періоді, за цим житловим об`єднанням.

Відшкодування відсоткових ставок здійснюється не пізніше тридцяти-денного терміну від дати отримання зведеного реєстру позичальників від кредитно - фінансової установи, шляхом перерахування коштів обласного бюджету на транзитний рахунок кредитно - фінансової установи, яка розподіляє ці кошти протягом п`яти робочих днів на позичкові рахунки відповідних житлових об`єднань.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2019 між Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" було укладено Генеральний договір про взаємодію №1-ПБ/2019 (далі - Генеральний договір), яким встановлено основні умови та принципи співпраці Сторін у процесі надання відшкодування частини відсотків по кредитних коштах, отриманих житловими об`єднаннями у Кредитно-фінансовій установі на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків, передбачених Обласною програмою відшкодування відсотків за кредитами, залученими на впровадження енергозберігаючих заходів в житловому секторі, що є складовою комплексної програми енергоефективності Рівненської області на 2018 - 2025 роки.

Згідно з п. 1.2 Генерального договору відшкодування може отримати Позичальник, який реалізує проект з підвищення енергоефективності та термомодернізації у відповідному багатоквартирному будинку Рівненської області, відповідає вимогам визначених Програмою та добровільно виявив бажання бути учасником Програми (додаток 1), надавши необхідні документи (додаток 2).

Кредитування Позичальників здійснюється Кредитно-фінансовою установою відповідно до внутрішніх нормативних документів Кредитно-фінансової установи (п. 1.3 Генерального договору).

Департамент надає відшкодування, що становить 10 відсотків, але не більше ніж відсоткова ставка, передбачена кредитною угодою (п. 1.4 Генерального договору).

Пунктом 4.1.4 Генерального договору на Кредитно-фінансову установу покладається обов`язок після отримання від Позичальника повного пакету документів, який посвідчує виконання робіт з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків, та після проведення першої сплати відсотків за користування кредитом в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним, формувати та подавати Департаменту зведений реєстр позичальників відповідно до додатку 3 до цього Договору та копії актів виконаних робіт по кожному Позичальнику. В подальшому в зведені реєстри включати всіх Позичальників, які беруть учать в Програмі та сплатили відсотки за користування кредитом в звітному періоді.

Пунктом 4.1.8 Генерального договору на Кредитно-фінансову установу покладається обов`язок надавати заяву Позичальників на ім`я керівника Департаменту (додаток 1) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

У силу п. 5.2 Генерального договору саме на Кредитно-фінансову установу покладається відповідальність за невключення осіб або недостовірність даних щодо Позичальників, які приймають участь у Програмі, у зведених реєстрах згідно з додатком 3 до цього Договору.

Також пунктом 1 рішення Рівненської міської ради від 27.04.2017 №2685 "Про затвердження Програми термомодернізації багатоквартирних будинків міста Рівного на 2017 - 2020 роки" було затверджено Програму термомодернізації багатоквартирних будинків міста Рівного на 2017 - 2020 роки.

За умовами вказаної Програми передбачене нею відшкодування частини кредитних коштів, залучених житловими об`єднаннями на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків, здійснюється на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 Порядку №1056, а також виконання робіт з реалізації проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації із застосуванням зазначеного обладнання та матеріалів.

Відшкодування частини кредитних коштів здійснюється на підставі Генерального договору про взаємодію, укладеного між Управлінням економіки міста та кредитно - фінансовими установами.

Відшкодування з місцевого бюджету здійснюється у розмірі 20% від загальної суми (тіла) кредиту, але не більше 500 тис. грн, при умові участі житлового об`єднання у програмі Держенергоефективності.

Голова правління житлового об`єднання або уповноважений на підставі рішення загальних зборів укладає кредитний договір з кредитно-фінансовою установою, відповідно до внутрішньо-нормативних документів цієї установи та договір на виконання робіт з підвищення енергоефективності та термомодернізації будинку з визначеним виконавцем цих робіт.

Кредитно - фінансова установа перед укладанням кредитного договору з житловим об`єднанням зобов`язана узгодити з Управлінням економіки міста наявність бюджетних коштів для відшкодування частини кредиту, отриманого на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків.

Для резервування за позичальником коштів, необхідних для відшкодування частин кредиту, Кредитно-фінансова установа щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, подає до Управління економіки міста реєстр нових позичальників (додаток 3 до Генерального договору), які отримали кредит на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків, відповідно до пункту 2 цього Порядку, а також заяву житлового об`єднання щодо участі у Програмі (додаток 1 до Генерального договору).

Після повного виконання робіт з підвищення енергоефективності будинку житлове об`єднання готує і передає Кредитно-фінансовій установі пакет документів (додаток 2 до Генерального договору), що підтверджує цільове використання коштів.

Після формування повного пакету документів щодо кредиту, отриманого на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків, Кредитно-фінансова установа надає Управлінню економіки міста до 15 числа місяця, наступного за звітним, два примірники зведених реєстрів позичальників, які завершили реалізацію проектів з підвищення енергоефективності та термомодернізації багатоквартирних будинків (додаток 4 до Генерального договору), а також копії актів виконання робіт по кожному житловому об`єднанню для прийняття рішення щодо відшкодування.

Рішення щодо здійснення відшкодування частини кредиту приймається на засіданні комісії, створеної розпорядженням міського голови, яким затверджено її кількісний та персональний склад.

Отже, з аналізу положень та умов названих вище Програм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кредитуючись у рамках реалізації Державної програми, ОСББ "Промінь" не було обмежене в праві водночас скористатися й додатковими компенсаціями, що надавалися на місцевому рівні задля впровадження енергозберігаючих заходів згідно з Обласною та Міською програмами.

Таким чином, посилання відповідача на те, що метою кредитування у пунктах 1.2 заяв про приєднання №37198085-ТК-1, №37198085-ТК-2, №37198085-ТК-3 значиться лише Державна програма, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, адже сама по собі відсутність одночасної вказівки й на Обласну (між тим, як і Міську) програму, на якій акцентує увагу відповідач, неспроможна нівелювати право позивача на отримання додаткових компенсацій за цими Програмами.

Також з аналізу положень і умов названих вище Програм вбачається й те, що реалізація означеного права позивача на отримання компенсацій з бюджету того чи іншого рівня здійснюється через єдиний за своєю суттю, тотожний у всіх випадках механізм - включення ОСББ до зведеного реєстру позичальників, обов`язок формування і подання якого до відповідних органів покладається саме на кредитно-фінансову установу, у якій отримано кредит.

При цьому обов`язковою умовою для такого включення є подання позичальником до банку документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів та факт впровадження енергоефективного обладнання чи матеріалів. До таких документів у розумінні кредитних договорів відносяться: акт приймання - передачі, товарний чек, видаткова накладна, акт виконаних робіт/наданих послуг.

Відповідач стверджує, що надані ОСББ документи на підтвердження цільового використання кредитних коштів й факту впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів у повній мірі не відповідали переліку, наведеному вище. Так, видаткова накладна № 16/11 від 16.11.2020 стосувалася кредитного договору №37198085-ТК-3, а акт наданих послуг №18/1 від 18.11.2020 - кредитного договору №37198085-ТК-1, тоді як видаткової накладної до договору №37198085-ТК-1 і, відповідно, акта виконаних робіт до договору №37198085-ТК-3 позивачем Банку надано не було. Таким чином, за доводами відповідача, позивач не був включений Банком до зведеного реєстру позичальників за Обласною програмою саме внаслідок неподання ним самим повного пакету документів по всім трьом кредитним договорам.

Однак, вказані твердження відповідача обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки, як зазначалося вище, кредитний договір №37198085-ТК-2 на суму 746 955, 00 грн укладався позивачем з метою реалізації проекту по придбанню і встановленню вікон та дверей в місцях загального користування.

У якості підтвердних документів до вказаного договору позивачем до Банку були надані видаткова накладна № 33 від 09.11.2020 на суму 746 955,00 грн та акт надання послуг № 2 від 12.11.2020 на суму 22 874,09 грн, які у своїй сукупності беззаперечно свідчать про цільове використання кредитних коштів, отриманих за даним договором, та впровадження придбаного енергоефективного обладнання/матеріалів.

Стосовно ж кредитних договорів № 37198085-ТК-1 на суму 843 102,27 грн і № 37198085-ТК-3 на суму 908 894,73 грн, то обидва укладалися позивачем на реалізацію єдиного проекту по утепленню фасаду багатоквартирного будинку №10 по вул. Андрія Мельника у м. Рівне , що і зумовлює єдність та неподільність підтвердних документів, наданих ОСББ "Промінь" по зазначених договорах.

Так, наявною у матеріалах справи видатковою накладною №16/11 від 16.11.2020 підтверджується придбання матеріалів, необхідних для проведення утеплення будинку на суму 908 894,73 грн за договором №37198085-ТК-3, тоді як акт надання послуг № 18/1 від 18.11.2020, долучений позивачем до кредитного договору № 37198085-ТК-1, свідчить про виконання уже самих будівельних робіт по утепленню фасаду будинку, загальною вартістю 843 102,27 грн.

Тобто, долучений позивачем до кредитного договору №37198085-ТК-1 акт надання послуг №18/1 від 18.11.2020 одночасно є й підтвердним документом по договору №37198085-ТК-3. Тоді як залучення всієї суми кредитних коштів, отриманих за договором №37198085-ТК-1, безпосередньо до виконання робіт у рамках проекту по утепленню фасаду багатоквартирного будинку (що також охоплюється відшкодуванням згідно Обласної та Місцевої програм) апріорі виключає можливість існування окремих видаткових накладних (актів приймання-передачі товару, товарних чеків) по договору № 37198085-ТК-1 та, відповідно, їх надання позивачем відповідачу.

Наведене дозволяє стверджувати про те, що надані позивачем Банку підтвердні документи засвідчують факт цільового використання кредитних коштів та факт впровадження енергоефективного обладнання/матеріалів по всім трьом кредитним договорам, та у повній мірі відповідають переліку документів, на який посилається Банк, як на необхідний.

Більше того, як зазначив позивач та що не спростовано відповідачем, цей же перелік документів був визнаний Банком достатнім для включення позивача до зведених реєстрів по Державній та Міській програмах, відшкодування за якими уже отримане позивачем.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Згідно зі ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Оскільки на підставі цього ж переліку документів позивач був включений Банком до зведених реєстрів по Державній та Міській програмах, то своїми діями та поведінкою Банк погодив надані документи як достатні. Таким чином, стверджуючи наразі, що надані позивачем підтвердні документи не в повній мірі відповідали переліку необхідних для включення ОСББ до зведеного реєстру в рамках Обласної програми, Банк діяв недобросовісно, усупереч загальним принципам права, встановленим ст. 3 ЦК України, оскільки відповідна його заява не відповідає його ж попередній поведінці, тоді як позивач розумно покладався на неї.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку про те, що позивачем доведено неправомірність дій Банку по невключенню ОСББ "Промінь" до участі в Обласній програмі.

Посилання відповідача на те, що оцінка дій Банку на предмет їх правомірності/неправомірності має здійснюватися судом у рамках винятково кредитних договорів, укладених з позичальником, обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки в обґрунтування даного позиву ОСББ покладені доводи про протиправність поведінки Банку не просто як кредитодавця за договорами, а як кредитно-фінансової установи - учасника Обласної програми, що, у свою чергу, розширює обсяг доказів та обставин, належних до дослідження судом.

Одним із принципів цивільного права є компенсація особі майнових втрат, заподіяних правопорушенням іншої особи. Цій меті, насамперед, слугує відшкодування збитків.

Під реальними збитками розуміється об`єктивне зменшення майнових благ особи, до якого включається: вартість втраченого або пошкодженого майна потерпілого, а також витрати, необхідні до здійснення потерпілим для усунення наслідків правопорушення.

Саме під поняття реальних збитків і підпадають витрати позивача, які той поніс, фактично самостійно сплативши відсотки за кредитами у тій частині, котра підлягала відшкодуванню Департаментом згідно Обласної програми - 10%, що у загальній сумі по трьом кредитним договорам становить 262 019,37 грн, розмір і розрахунок суми збитків відповідачем не оспорюється.

Вказані збитки позивача знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку саме з допущеним відповідачем неправомірним невключенням ОСББ до участі в Обласній програмі, будучи його об`єктивним і безпосереднім наслідком, а не якихось інших обставин.

Відповідачем, у свою чергу, не доведено відсутності вини Банку у заподіянні вказаних збитків позивачу, зокрема, матеріалами справи встановлено, а у судовому засіданні підтверджено, що заява на відшкодування сплачених процентів по кредитам у розмірі ціни позову подавалась до банку разом з пакетом документів на включення до відповідних програм з енергоефективності та одержання кредитів на їх реалізацію, проте банк, як учасник цих програм - уповноважений державою кредитор, маючи обов`язок комплексного збору пакету документів, передачі відповідних заяв від учасників програм-реціпієнтів коштів на енергомодернізацію, видачі кредитів та контролю за їх цільовим використанням, частково ухилився від виконання свого обов`язку і безпідставно не включив до реєстру та не передав заяви позивача до місцевих органів самоврядування на бюджетне відшкодування частини сплачених позивачем процентів, у зв`язку з чим позивач через закінчення відповідного бюджетного року та дії програми відшкодування втратив своє законне право і можливість одержати кошти відшкодування в розмірі ціни позову з місцевого бюджету.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, встановлені фактичні обставини справи та те, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення в діях відповідача, який є підставою для відшкодування збитків, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 262019,37 грн збитків.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги на рішення суду в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення суду, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивач вказав, що попередній розмір витрат на правничу допомогу становить 18500,00 грн, а докази надання та докази оплати витрат на правничу допомогу зі сторони позивача будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

29.03.2024, тобто в межах п`ятиденного строку, позивачем через систему "Електронний суд" була подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем до було надано:

- договір №66-ЮП про надання правової допомоги від 22.05.2023, який укладено між Адвокатським бюро "Крючкова" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул. Андрія Мельника у м.Рівне "Промінь";

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1072494 від 29.09.2023;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВЛ № 1017 від 16.03.2018;

- платіжну інструкцію №943 від 22.09.2023 на суму 18 500,00 грн;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу від 10.10.2023;

- акт №475 приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2024.

а результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позов було задоволено, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно умов п.1.1 договору про надання правової допомоги адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги клієнту, здійснення захисту чи представництва клієнта, що включає комплекс юридичних робіт та послуг, у відповідності з умовами договору (далі-послуги), а клієнт зобов`язується виконувати оплату таких робіт.

Послуги за договором надаються адвокатом Крючковою Оленою Богданівною та/або іншими особами, визначеними та призначеними на розсуд адвоката (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.9 Договору, приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом оплати клієнтом вартості послуг адвокатського бюро, згідно виставленого ним рахунка, в якому зазначаються перелік наданих послуг, витрачений адвокатським бюро час (при погодинній оплаті) та вартість наданих послуг. Сторони можуть фіксувати приймання-передачу наданих послуг шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг (акт). Акт може оформлятися про повне надання послуг, про часткове надання послуг (поетапно), або ж щомісячно, за фактично надані послуги у звітному періоді. Послуги вважаються наданими належним чином, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання клієнтом рахунка чи акту, останній не надав адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення.

Загальна сума договору становить 18 500,00 грн (п. 4.1 Договору).

Згідно до наданого представником позивача попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 10.10.2023, адвокатом Крючковою О.Б. було надано наступні види послуг:

- ознайомлення та вивчення документів наданих клієнтом - 1,5 год- 1 500 грн;

- юридичний прогноз справи, побудова стратегії представництва та формування правової позиції - 2 год- 2 000 грн;

- вивчення судової практики з відповідних правовідносини - 1 год- 1 000 грн.;

- розрахунок розміру збитків заборгованості- 2 год - 2 000 грн;

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості - 7 год- 7 000 гра;

- підготовка інших процесуальних документів - оплата залежно від складності;

- представництво інтересів клієнта в суді, участь у судових засіданнях (1000 грн - один судодень/орієнтовно 5 судоднів) - 5 000 грн.

Як вбачається з акту №475 приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2024, адвокатським бюро було надано правову допомогу згідно з договором №66-ЮП про надання правової допомоги від 22.05.2023. Загальна вартість наданих послуг становить 18 500,00 грн. Клієнт не має зауважень до якості, обсягу, своєчасності та вартості послуг.

Згідно платіжної інструкції №943 від 22.09.2023 позивач сплатив Адвокатському бюро "Крючоква" 18 500,00 грн за правову допомогу по договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у суді першої інстанції надавала адвокат Крючкова О.Б., яка діяла на підставі ордеру, виданих Адвокатським бюро "Крючкова".

Отже, вказаними доказами підтверджується факт надання Адвокатським бюро "Крючкова" позивачу правової допомоги при розгляді даної справи в суді першої інстанції на суму 18500 грн.

Оскільки договором визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 18500,00 грн, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 924/447/18.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначив, що виконані роботи (години, які витрачені на певну дію) та розмір судових витрат не є неспіввісними та непропорційними, враховуючи складність даної справи; заявлена сума витрат, яка становить 18 500,00 грн, на думку представника відповідача, об`єктивно завищена, необґрунтована та недоведена.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Судом першої інстанції при розгляді питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу було враховано характер спору, складність справи, обсяг наданих позивачу по справі адвокатом послуг, тривалість та кількість судових засідань, а також розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та встановлено, що справа не є складною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що розумним, пропорційним і обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката за розгляд справи у суді першої інстанції у даному спорі є сума 12000,00 грн, і вказаний висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України та правовими позиціями Верховного Суду, які підлягають врахуванню всіма судами.

За таких обставин доводи відповідача по суті його скарги на додаткове рішення в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування або зміни додаткового рішення господарського суду першої інстанції, тому апеляційна скарга на додаткове рішення не підлягає задоволенню.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційних скарг, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.10.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко