Постанова

від 25.09.2024 по справі 922/890/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/890/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

за участю представників:

від позивача Бенденжук Л.О. на підставі посвідчення №2662;

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам, м.Київ, (вх. №1771 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24 (суддя Усата В.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 27.06.2024)

за позовом: Харківської міської ради, м.Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам, м.Київ,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам, в якому просила суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам 1280299,51грн. на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 256 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.05.2007 №740767100027 за період з 17.03.2019 по 28.02.2022;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам 1280299,51грн. на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 19204,49грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 18.05.2007 № 740767100027

щодо сплати орендної плати за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, що полягало в тому, що відповідач сплачував орендну плату не в тому розмірі, що встановлений в пункті 9 договору (з урахуванням змін викладених в додатковій угоді від 02.09.2010 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та всупереч пункту 10 договору - без урахування застосування індексів інфляції, у зв`язку із чим в останнього виникла заборгованість за вказаний період в розмірі 1280299,51грн., який визначено як різниця між розміром орендної плати, обчисленим за відповідний період у відповідності до умов договору та фактично сплаченою відповідачем у цей період сумою орендної плати.

При цьому, позивач зазначав, що обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції у відповідності до пункту 10 договору здійснено кумулятивно, тобто при обчисленні орендної плати за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам на користь Харківської міської ради 1280299,51грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 256 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.05.2007 №740767100027 за період з 17.03.2019 по 28.02.2022; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 19204,49грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 526, 610, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, статей 1, 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 288 Податкового кодексу України, мотивовані правомірністю нарахування позивачем до стягнення заборгованості, яка визначена як різниця між розміром орендної плати, яку відповідач повинен був сплачувати з урахуванням пункту 9 (зі змінами) та пункту 10 договору з урахуванням індексу інфляції та фактично сплаченою відповідачем сумою орендної плати за період з 17.03.2019 по 28.02.2022.

Cуд зазначив, що правова позиція щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з урахуванням індексів інфляції, оскільки така умова передбачена як Законом України "Про оренду землі", так і умовами договору оренди землі, викладена Верховним Судом у постановах у справах з подібними правовідносинами, а саме: від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

Також суд врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, стосовно того, що при розрахунку інфляційних втрат за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, відповідно до яких індекс інфляції має нараховуватись кумулятивно.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рустам з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Апелянт зазначає, що сплачував орендну плату в розмірі, який відповідав встановленій у договорі оренди ставці 5,6% від розміру нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту індексації, як було узгоджено сторонами в пункті 10 договору та передбачено статтями 288-289 Податкового кодексу України.

Крім того, в пункті 5 додаткової угоди від 02.09.2010 до договору сторонами було передбачено сплату орендної плати саме з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки.

З урахуванням внесених змін до договору оренди під час розрахунку розміру орендної плати, який підлягав сплаті з 2019 по 2023, апелянтом було застосовано проіндексовану нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №6310138200:03:001:0014, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Московський, 256, які сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, №1189/0/45-18 від 27.12.2018 - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 44801247,00грн.; №944 від 11.02.2021 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 53672380,00грн.

Оскільки скаржником у 2018 та 2021 було отримано 2 витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які були видані компетентним органом, недійсними та/або скасованими не визнавались, останнім на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку, які містились у зазначених витягах, було розраховано розмір орендної плати та сплачувались орендні платежі.

Отже, апелянт, сплачуючи орендну плату на підставі витягів №944 від 11.02.2021 та №1189/0/45-18 від 27.12.2018, мав впевненість в тому, що він виконує свої зобов`язання за договором оренди належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам на рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 25.09.2024 о 11:30годині.

19.08.2024 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10866), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам, рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.09.2024 представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24 залишити без змін.

Враховуючи, що представник позивача з`явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відповідач (апелянт) був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 26.03.2006 №51/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" між Харківською міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рустам (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі від 23.04.2007 (надалі договір т.1 а.с.14-16), який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 18.05.2007 № 740767100027, строком до 01.07.2031 (пункт 8 договору).

За умовами вказаного договору ТОВ Рустам передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7509га по просп. Героїв Харкова, 256 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:001:0013) із земель несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови (пункти 1, 2 договору).

Пунктом 5 договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки:

- на період будівництва становить 1508479,00грн.;

- на період експлуатації становить 7542395,00грн.

Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

- ??на період будівництва згідно з довідкою №641/07 від 18.04.2007: 8258,92грн.;

- ??на період експлуатації згідно з довідкою №639/07 від 18.04.2007: з 01.03.2008 24324,22грн.

Згідно з пунктом 10 договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до пункту 11 договору, орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 13 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва торгово-розважального комплексу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації комплексу.

02.09.2010 між Харківською міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рустам (надалі - орендар) було укладено було укладено додаткову угоду до договору (т.1 а.с.20), якою було внесені зміни до пунктів 5 та 9 договору.

Зокрема, пункт 5 викладено в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №2192/08 від 07.07.2008 становить 16617719грн., а з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2008 та 2009 роки складає 20273617 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Пункт 9 договору викладено в наступній редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області, Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №931/10 від 29.04.2010 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 1135322,56грн., або в місяць - 94610,21грн.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що розмір орендної плати, яку повинен був сплатити орендар (відповідач) з 17.03.2019 по 28.02.2022 складає:

- за період 17.03.2019-31.12.2019 - 2366739,54грн;

- за період 01.01.2020-31.12.2020 (крім березня 2020) - 2811190,24грн;

- за період 01.01.2021-31.12.2021 - 3350378,67грн;

- за період 01.01.2022-28.02.2022 - 591294,59грн.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.11.2023 № 22230/5/20-40-04-02-12 ТОВ Рустам за земельну ділянку площею 0,7509га було сплачено орендну плату: за 2019 рік - 2508869,83грн., за 11 місяців 2020 року - 2299797,34грн., за 2021 рік - 3005653,28грн., за січень- лютий 2022 року - 551036,44грн., за 2023 рік - 3802150,91грн.

Різниця розміру орендної плати, яка була сплачена та яку необхідно було сплатити з урахуванням індексів інфляції за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 становить 1280299,51грн.

Посилаючись на те, що орендну плату відповідач сплачував не в тому розмірі, що встановлений в пункті 9 договору (з урахуванням змін внесених на підставі додаткової угоди б/н від 02.09.2010), та в порушення пункту 10 договору - без застосування індексів інфляції, позивач вважає, що стягненню підлягає заборгованість зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції, яка за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 складає 1280299,51грн., який визначено як різниця між розміром орендної плати, обчисленим за відповідний період у відповідності до умов договору та фактично сплаченою відповідачем у цей період сумою орендної плати.

Вказані обставини і стали підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду Харківської області з відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам за захистом свого порушеного права (т.1 а.с.1-21).

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у даній справі позов задоволено, з підстав викладених вище (т.1 а.с.120-124).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Вказане кореспондується з положеннями частини першої статті 96 Земельного кодексу України та розділом 13 Податкового кодексу України, відповідно до яких, землекористувач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за користування земельними ділянками, у розмірі, визначеному законодавцем.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3-х відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто норми ст. 288 Податкового кодексу України встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках від нормативної грошової оцінки.

Крім цього, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17).

Виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України „Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу.

Аналогічний правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20.

Так, відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, зазначена норма Закону прямо передбачає здійснення обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції в разі, якщо інше не встановлено договором оренди землі та не обумовлює таке обчислення укладенням сторонами додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати внаслідок індексації, оскільки індекс інфляції є за своєю суттю частиною розміру орендної плати(ціни).

Як було зазначено вище, 23.04.2007 між Харківською міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рустам (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 18.05.2007 № 740767100027, строком до 01.07.2031.

За умовами вказаного договору ТОВ Рустам передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7509га по просп. Героїв Харкова, 256 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:001:0013) із земель несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови для будівництва торгово-розважального комплексу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації комплексу

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №931/10 від 29.04.2010 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 1135322,56грн., або в місяць - 94610,21грн.

Пунктом 10 договору прямо передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, здійснення якого не обумовлено укладенням сторонами додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати внаслідок індексації, оскільки пункт 13 договору жодним чином не встановлює механізм реалізації пункту 10 договору, а лише встановлює можливість перегляду орендної плати у випадку інфляції.

В контексті спірних правовідносин судова колегія суддів враховує правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних спорів та прав власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18 щодо правомірності нарахування індексу інфляції відповідно до положень частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" при визначенні розміру орендної плати за землю, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

При цьому Верховний Суд у вказаних постановах зазначив, що за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди, а індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

Щодо способу обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексу інфляції, колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається "послідовність, утворена за певною закономірністю". При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, відповідно до яких індекс інфляції підлягає нарахуванню кумулятивним способом , за яким при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

Так, Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).

Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, в протилежному випадку штучно виводяться інфляційні збитки за попередній місяць із загальної вартості грошей у поточному місяці, в якому проводився розрахунок, чим порушується та математична послідовність, яка закладена Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, колегія суддів вважає, що при розрахунку індексу інфляції - інфляційних втрат в процесі обчислення розміру орендної плати за землю до відповідних цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, а також Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007, якими передбачено кумулятивне нарахування інфляційних втрат. Порядок індексації грошових коштів для цих цілей визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Крім цього, пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 № 786, встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, тобто передбачено кумулятивне нарахування індексу інфляції.

В постанові від 29.06.2021 у справі № 922/2434/20 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду висловився щодо правомірності застосування пункту 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 № 786 до правовідносин щодо оренди землі комунальної форми власності.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 924/976/22 закрито касаційне провадження із зазначенням, що застосована судами методика розрахунку розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції відповідає загальному принципу обрахування індексу інфляції та узгоджується з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними, зокрема, у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

Отже, Верховний Суд дотримується правової позиції щодо правомірності застосування кумулятивного нарахування індексу інфляції до правовідносин щодо визначення розміру орендної плати за землю, враховуючи при цьому правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 щодо такого нарахування інфляційних втрат при застосуванні відповідальності за порушення грошових зобов`язань, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України як компенсації знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, з огляду на те, що принцип обрахування індексу інфляції є загальним.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, пунктом 9 договору сторони погодили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області, Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №931/10 від 29.04.2010 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 1135322,56грн., або в місяць - 94610,21грн.

Згідно з пунктом 10 договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до пункту 11 договору, орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом "б" пункту 31 договору визначено, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановленими цим договором.

З аналізу вищевикладених умов договору вбачається, що відповідач мав сплачувати орендну плату за звітний місяць з урахуванням індексу інфляції, протягом наступного місяця.

Отже, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, відповідно до пунктів 9, 10 договору оренди землі від 18.05.2007 відповідач мав сплачувати орендну плату за звітний місяць з урахуванням індексу інфляції, протягом наступного місяця, а тому за заявлений позивачем період з 17.03.2019 по 28.02.2022 відповідач мав сплатити орендну плату в розмірі 9119603,04грн., обраховану виходячи з визначеного договором щомісячного розміру орендної плати та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця.

Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.11.2023 № 22230/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Рустам" за земельну ділянку площею 0,7509 га було сплачено орендну плату: за 2019 рік - 2508869,83 грн, за 11 місяців 2020 року - 2299797,34 грн, за 2021 рік - 3005653,28 грн, за січень- лютий 2022 року - 551036,44 грн, за 2023 рік - 3802150,91 грн орендної плати.

Тобто, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 відповідачем сплачено 7839303,53грн. орендної плати.

А отже, різниця розміру орендної плати, яка була сплачена та яку необхідно було сплатити з урахуванням індексів інфляції за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 становить 1280299,51грн.

Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ "Рустам" земельною ділянкою загальною площею 0,7509 га по просп. Героїв Харкова, 256 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:001:0013), відповідно до умов договору оренди землі від 18.05.2007 № 740767100027 (з урахуванням індексу інфляції), за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 складає 1280299,51грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що сплачував орендну плату в розмірі, який відповідав встановленій у договорі оренди ставці 5,6 % від розміру нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту індексації, як було узгоджено сторонами в пункті 10 договору та передбачено статтями 288-289 Податкового кодексу України.

Крім того, в пункті 5 додаткової угоди від 02.09.2010 до договору сторонами було передбачено сплату орендної плати саме з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки.

З урахуванням внесених змін до договору оренди під час розрахунку розміру орендної плати, який підлягав сплаті з 2019 по 2023, апелянтом було застосовано проіндексовану нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №6310138200:03:001:0014, розташованої за адресою м. Харків, проспект Московський, 256, які сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, №1189/0/45-18 від 27.12.2018 - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 44801247,00грн.; №944 від 11.02.2021 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 53672380,00грн.

Оскільки скаржником у 2018 та 2021 було отримано 2 витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які були видані компетентним органом, недійсними та/або скасованими не визнавались, останнім на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку, які містились у зазначених витягах, було розраховано розмір орендної плати та сплачувались орендні платежі.

Отже, апелянт, сплачуючи орендну плату на підставі витягів №944 від 11.02.2021 та №1189/0/45-18 від 27.12.2018, мав впевненість в тому, що він виконує свої зобов`язання за договором оренди належним чином.

Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Підпунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами статті 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Як було зазначено вище, 02.09.2010 між Харківською міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рустам (надалі - орендар) було укладено було укладено додаткову угоду до договору (т.1 а.с.20), якою було внесено зміни до пунктів 5 та 9 договору.

Зокрема, пункт 5 викладено в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №2192/08 від 07.07.2008 становить 16617719грн., а з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2008 та 2009 роки складає 20273617 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки."

Пункт 9 договору викладено в наступній редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області, Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №931/10 від 29.04.2010 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 1135322,56грн., або в місяць - 94610,21грн.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В статті 3 Цивільного кодексу України серед загальних засад цивільного законодавства закріплено свободу договору.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В контексті приписів частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України врегульовано зміну та розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин. Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидом яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 36 договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

За наведених обставин, як вірно зазначено місцевим господарським судом, здійснення розрахунку розміру орендної плати за використання земельної ділянки у період з 17.03.2019 по 28.02.2022, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у наданих відповідачем витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.12.2018 та від 11.02.2021, було б можливим лише у разі укладання сторонами відповідних додаткових угод до договору щодо внесення змін до пункту 5 договору або визнання такої додаткової угоди укладеною в судовому порядку.

Проте, матеріали справи не містять укладених між сторонами додаткових угод після 02.09.2010 щодо визначення іншого розміру орендної плати, або можливість відповідача самостійно здійснювати відповідний розрахунок з урахуванням нових витягів про нормативну грошову оцінку, без урахуванням пункту 10 договору оренди землі.

Щодо посилань апелянта на положення пункту 5 договору (в редакції додаткової угоди б/н від 02.09.2010), яким встановлено обов`язок орендаря отримувати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та направляти його контролюючому органу, судова колегія зазначає, що вказаним пунктом передбачено, що при змінах у нормативно грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Проте, умовами договору не передбачено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як база для обрахунку розміру орендної плати у договірних правовідносинах сторін, після її (нормативної грошової оцінки земельної ділянки) оновлення змінюватиметься автоматично без внесення змін і доповнень до договору.

Всупереч твердженням апелянта, з умов пункту 5 договору не вбачається обов`язку орендаря проводити розрахунок орендної плати з урахуванням нового розміру нормативної грошової оцінки. Визначений вказаним пунктом договору обов`язок орендаря не створює підстав для автоматичної зміни означеної сторонами у договорі нормативної грошової оцінки земельної ділянки і, як наслідок, не впливає на розрахунок належної до сплати відповідачем орендної плати (за відсутності внесення відповідних змін до договору оренди).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем вірно визначено розмір орендної плати відповідно до умов пункту 9 додаткової угоди №б/н від 02.09.2010 до договору з урахуванням індексу інфляції (пункт 10 договору оренди землі).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,7509га по просп. Героїв Харкова, 256 у м.Харкові за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 в розмірі 1280299,51грн.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рустам залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/890/24 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03.10.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий