Рішення

від 03.10.2024 по справі 905/739/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2024 Справа №905/739/24

Господарський суд Донецької області у складі

судді Лободи Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Адмікчерз", м. Київ, код 39608592,

до Фізичної особи-підприємця Лошакової Юлії Миколаївни, м. Миколаївка Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 36 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал Адмікчерз" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Лошакової Юлії Миколаївни про стягнення суми відшкодування вартості втраченого перевізником вантажу за Договором на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за договором перевезення вантажу в частині доставки товару до пункту призначення, у зв`язку з чим вантаж вважається втраченим, а у відповідача виникло зобов`язання по сплаті позивачу відшкодування вартості вантажу в сумі 36 000,00 грн.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/739/24; розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення позивача про відкриття провадження у справі судом копію ухвали суду від 20.05.2024 було направлено до його особистого електронного кабінету в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 20.05.2024 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету позивача 20.05.2024.

З метою повідомлення відповідачки про відкриття провадження у справі, враховуючи відсутність на момент відкриття провадження у справі зареєстрованого особистого кабінету відповідачки в системі "Електронний суд", копію ухвали від 20.05.2024 суд направив на її адресу, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, вказана ухвала була повернута до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідачки, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що ФОП Лошакову Ю.М. належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Разом з цим суд зазначає, що з метою повідомлення відповідачки про розгляд справи судом вживались додаткові альтернативні способи повідомлення учасника справи. Так, 20.05.2024 суд передав відповідну телефонограму Лошаковій Ю.М.

Крім того, копію ухвали суду від 20.05.2024 було направлено відповідачці на її електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену позивачем у позовній заяві.

20.05.2024 (зареєстровано в суді 21.05.2024) з вищевказаної електронної пошти відповідачки на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідачки, в якому зазначається, що у зв`язку з бойовими діями зруйнована квартира відповідачки за адресою АДРЕСА_1 (яка є місцезнаходженням ФОП Лошакової Ю.М.), а тому отримувати листи за такою адресою неможливо. Також в клопотанні повідомляється, що Лошакова Ю.М. зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, а тому просить кореспонденцію направляти їй за адресою: АДРЕСА_2 .

04.06.2024 від відповідачки через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка заперечує проти позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що заява не аргументована належними та допустимими доказами, оскільки Договір № ДМ-00118 від 31.07.2023 року (далі - Договір) підписаний за допомогою факсимільного відтворення підпису, однак до суду не надано двосторонньої згоди сторін на використання факсимільного відтворення підпису; матеріали справи не містять належного підтвердження отримання вантажу згідно з умовами Договору, а тому вина відповідачки не доведена матеріалами справи та відсутні підстави для притягнення до відповідальності; позивачем не було направлено заяву на повернення вантажу, а подання позову є передчасним, оскільки товар не може вважається втраченим.

У відзиві відповідачка зазначає, що нею понесені витрати по справі у суді першої інстанції у розмірі витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої загалом становить 4 000, 00 грн за підготовку відзиву на позовну заяву. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду до ухвалення рішення суду або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

10.06.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не визнає аргументи відзиву відповідачки. Зокрема, наполягає, що договір було укладено у встановленому чинним законодавством порядку, а претензія про сплату суми відшкодування вартості втраченого перевізником вантажу направлялась на всі відомі адреси відповідачки.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.06.2024 зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал Адмікчерз" надати суду оригінали документів, які 16.08.2023 були надіслані ФОП Лошаковою Ю.М. на адресу позивача, а саме Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023, Акт надання послуг № 962 від 02.08.2023 та рахунок на оплату № 962 від 02.08.2023.

08.07.2024 на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2024 до суду від позивача надійшли оригінали витребуваних судом документів.

Отже, приймаючи до уваги те, що судом вжито всі необхідні заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд судової справи, зважаючи на те, що від всіх учасників справи надходили заяви по суті справи, суд дійшов висновку, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань, а також всім учасникам справи надана можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог.

За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що у період з 01.07.2024 по 31.07.2024 суддя Лобода Т.О., в провадженні якої знаходиться дана справа, перебувала у щорічній відпустці.

Враховуючи відпустку судді, а також оголошення постійних повітряних тривог у м. Харкові, де розташований суд, за об`єктивних обставин розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2024 з електронної пошти ТОВ "Корал Адмікчерз" (ІНФОРМАЦІЯ_2) на електронну пошту ФОП Лошакової Ю.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в якості оферти було направлено скан-копію підписаного позивачем Договору на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023 (у листуванні іменується "заявка").

У відповідь на вказаний електронний лист з електронної пошти ФОП Лошакової Ю.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну пошту ТОВ "Корал Адмікчерз" (ІНФОРМАЦІЯ_2) надійшов акцепт, у вигляді скан-копії підписаного ФО П Лошаковою Ю.М. Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023.

31.07.2023 ФОП Лошакова Ю.М. зі своєї електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) направила на електронну пошту ТОВ "Корал Адмікчерз" (ІНФОРМАЦІЯ_2) підписаний нею Акт надання послуг № 962 від 02.08.2023 та рахунок на оплату № 962 від 02.08.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи додано скріншот з електронної пошти позивача.

На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додано скріншоти з електронної пошти позивача, а також підтверджується сторонами в заявах по суті спору.

За умовами Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023 замовником є ТОВ "Корал Адмікчерз"; постачальником послуг є ФОП Лошакова Юлія Миколаївна; маршрут: м. Білгород Дністровський - м. Запоріжжя; дата відвантаження: 1 серпня 2023 року; дата вивантаження: 2 серпня 2023 року; назва вантажу: тара; вага, об`єм: 0,84т; вимога до транспорту: крита; спосіб навантаження: задня; вартість фрахту: 5 000,00грн; умова оплати: безготівковий розрахунок без ПДВ; автомобіль: МЕРС, держ.номер НОМЕР_2 ; П.І.Б. водія: ОСОБА_2

Відповідно до Додаткових умов Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023:

1. У своїй діяльності сторони керуються положеннями цього договору, ЦКУ, ЦПК.

2. Замовник забезпечує навантаження і розвантаження транспортного засобу.

3. Транспортний засіб вважається не зданим у разі його надання в несправному стані або виявлення поломки в процесі навантаження. штраф постачальника послуг за несвоєчасну подачу транспортного засобу 50,00 грн з ПДВ за кожну годину запізнення, при неподанні транспортного засобу постачальником послуг штраф 600,00 грн з ПДВ.

4. Категорично не допускається розвантаження вантажу за адресою, яка суперечить даними ТТН та договору.

5. Договір, отриманий по факсимільному зв`язку, має юридичну силу за наявності печатки сторін. Всі незгоди вирішуються шляхом прямих переговорів. Якщо згоди не досягнуто - розглядатися в арбітражному суді за місцем знаходження замовника. Усі витрати відшкодовує винна сторона.

6. За несвоєчасну доставку вантажу штраф 600,00 грн з ПДВ за кожен день прострочення.

7. Відповідно до Податкового Кодексу України у податковій накладній у графі "вид цивільно-правового договору" вказувати реквізити рахунку. Оплата при своєчасній реєстрації ПН та отриманні оригіналів документів (рахунок, акт, договір, ТТН з відміткою вантажоодержувача).

8. Ємність автоцистерни повинна бути очищена (промита та пропарена) і не містити сторонніх домішок. В разі виявлення замовником, шляхом відбору контрольних проб при прийманні вантажу, наявності сторонніх домішок, постачальник послуг повинен відшкодувати замовнику вартість вантажу в повному обсязі.

9. Тентований транспортний засіб має бути подано до зазначеного часу і мати можливість повною розтентування.

Як стверджує позивач, 01.08.2023 вантаж, а саме 12 кубоконтейнерів, загальною вартістю 36 000,00 грн, було передано до перевезення відповідачу, на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи товарно-транспортну накладну № 229 від 01.08.2023.

Однак, за твердженнями позивача, відповідачка не виконала взятих на себе зобов`язань та не доставила вантаж до пункту призначення/розвантаження.

16.08.2023 ФОП Лошакова Ю.М. засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" направила ТОВ "Корал Адмікчерз" оригінал підписаного нею та скріпленого печаткою Акту надання послуг № 962 від 02.08.2023, оригінал рахунку на оплату № 962 від 02.08.2023, а також примірник Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023, який був роздрукований нею з електронної пошти та підписаний нею з проставленням печатки.

Суд зазначає, що оригінали зазначених документів разом з конвертом, в якому вони направлялись, було надано позивачем до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2024.

11.01.2024 позивач направив на юридичну адресу відповідача та на адресу, зазначену в спірному договорі, з якої в тому числі було направлено позивачу оригінали договору, акту та рахунку, претензію вих. №11-01 від 11.01.2024 з вимогою сплатити йому суму відшкодування вартості втраченого перевізником вантажу за Договором № ДМ- 00118 від 31.07.2023 (ТТН № 229 від 01.08.2023 р.) в розмірі 36 000,00 грн.

Вказана претензія не була вручені відповідачці під час доставки та була повернута відправнику з обох адрес.

Як стверджує позивач, відповідачка залишила претензію позивача без розгляду та задоволення.

На думку позивача, відповідачка пропустила визначений Договором і діючим законодавством строк доставки вантажу, у зв`язку з чим він вважається втраченим, а у відповідачки виникло зобов`язання по сплаті позивачу як замовнику/вантажовідправнику/вантажоодержувачу суми відшкодування вартості вантажу в розмірі 36 000,00 грн. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом.

В свою чергу відповідачка заперечує щодо наявності в неї зобов`язань за спірним договором, оскільки позивачем не надано до суду доказів укладення договору у відповідності до чинного законодавства.

Так, відповідачка стверджує, що до суду не надано належної письмової угоди, за якою сторони передбачили б підписання договору за допомогою факсимільного відтворення підпису. Тому укладений договір не можна вважати укладеним у відповідності до норм законодавства та таким, за яким може проводитися стягнення. На думку відповідачки, належним чином підписаним можна було б вважати договір, який би містив в собі відомості щодо його підписання сторонами в електронному вигляді у встановлений законодавством спосіб. За відсутністю належного підписання договору - неможливо встановити дійсність та погодження укладеного між сторонами договору. Однак, відсутні будь-які докази, які б підтверджували електронне листування між сторонами, обмін інформацією, наявність анкети та інше, що підтверджує дійсність укладання Договору в електронній формі. Стверджує, що укладення договору перевезення має бути здійснене в письмовій формі (електронній формі) з належним підписанням вказаного договору, а порушення ж порядку підписання угоди свідчить про неукладеність такої угоди.

Також відповідачка стверджує, що не отримувала вантаж для перевезення, а тому відсутні підстави вважати його втраченим і вона не зобов`язана відшкодовувати позивачу збитки та компенсувати вартість вантажу. Зокрема, зазначає, що між ФОП Лошаковою Ю.М. та водієм ОСОБА_2 відсутні будь-які письмові домовленості щодо необхідності виконання поставки за яким-небудь договором про транспортне експедирування. Вказує, що з наданих до суду копії товарно-транспортної накладної з нібито підписом водія та копії посвідчення водія вбачається, що такі документи мають різні зразки підпису, що не може слугувати належним підтвердженням видачі водію товарно-транспортної накладної на перевезення вантажу, а тому відповідно, відсутні підстави вважати, що саме водієм було отримано вантаж та підписано товарно-транспортну накладну. Стверджує, що товарно-транспортна накладна не отримувалась водієм, не передавалась до відповідачки та відповідно не може слугувати належним доказом покладання на відповідачку обов`язку щодо перевезення вантажу. Вини відповідачки в не доставленні товару немає, оскільки відповідачкою товар не приймався для перевезення.

Крім того, відповідачка звертає увагу, що до матеріалів справи надано акт виконаних робіт та рахунок на оплату від 02.08.2023 року. Однак, з наданого скріншоту вбачається, що такі документи направлені 31.07.2023, що свідчить лише про те, що надані рахунки на оплату були направлені як пропозиції без обов`язку сплати коштів за вказаними документами. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару (послуги) не є первинним документом, носить інформаційний характер.

На думку відповідачки, якщо позивач вважає, що вантаж дійсно було отримано відповідачкою задля перевезення, то останній повинен направити відповідачці вимогу щодо повернення вантажу. Натомість, матеріали справи не містять та відповідачка підтверджує, що жодної вимоги про повернення вантажу від позивача отримано не було. Натомість, позивач бажає одразу стягнути кошти з відповідачки не переконавшись в тому, чи дійсно відповідачка отримувала вказаний вантаж та чи було здійснено відправлення вантажу від точки завантаження до точки розвантаження. При цьому, в справі відсутні будь-які відомості, які надали б розуміння щодо ціни "втраченого" вантажу.

Тому відповідачка вважає, що позивачем не було вжито будь-яких заходів щодо повернення вантажу, не визнано у передбачений законодавством спосіб статус вантажу як втраченого та відповідно передчасно подано до відповідачки позовну заяву про стягнення суми відшкодування вартості втраченого перевізником вантажу.

Спірним питанням в даних правовідносинах стало те, чи був фактично укладений Договір на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023 між сторонами.

Відповідно до статті 205 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з статтею 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Статтею 181 Господарського Кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір транспортного експедирування повинен вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їх установчими документами.

Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.

Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, позивач підготував проект Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023, роздрукував його. В подальшому такий договір був підписаний директором ТОВ "Корал Адмікчерз" Безсоновим М.П. та скріплений печаткою ТОВ "Корал Адмікчерз". Договір з підписом директора та печаткою ТОВ "Корал Адмікчерз" був відсканований позивачем.

31.07.2024 з електронної пошти ТОВ "Корал Адмікчерз" (ІНФОРМАЦІЯ_2) на електронну пошту ФОП Лошакової Ю.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в якості оферти було направлено відсканований підписаний позивачем Договір на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023, при цьому у листуванні в електронній поштовій скриньці такий договір йменується як заявка.

У відповідь на вказаний електронний лист, 31.07.2023 з електронної пошти ФОП Лошакової Ю.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну пошту ТОВ "Корал Адмікчерз" (ІНФОРМАЦІЯ_2) надійшов акцепт, у вигляді скан-копії підписаного ФОП Лошаковою Ю.М. Договору на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023.

16.08.2023 ФОП Лошакова Ю.М. засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" направила ТОВ "Корал Адмікчерз" оригінал отриманого нею на електронну пошту Договору на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023.

З наданих пояснень та наданого до суду примірника Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023 вбачається, що текст договору був підписаний директором позивача та скріплений печаткою товариства, потім такий текст відсканований та направлений на електронну поштову скриньку відповідачки; отриманий текст договору був роздрукований з електронної поштової скриньки ФОП Лошаковою Ю.М., такий текст був підписаний особисто ФОП Лошаковою Ю.М. та скріплений її печаткою; примірник договору з підписами був направлений ФОП Лошаковою Ю.М. засобами поштового зв`язку позивачу.

Суд зазначає, що в самому тексті договору передбачено особливий порядок набрання ним юридичної сили.

Так відповідно до п. 5 Додаткових умов Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023 договір, отриманий по факсимільному зв`язку, має юридичну силу за наявності печатки сторін.

Факсимільний зв`язок - електронне пересилання зображень за допомогою системи комп`ютеризованого телефонного зв`язку з метою приймання їх у вигляді документальної копії.

Суд встановив, що, проект спірного договору був підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений печаткою товариства, переданий відповідачці факсимільним зв`язком, відповідачкою були погоджені запропоновані умови.

Вищевикладене спростовує твердження відповідачки про неукладеність договору.

Одночасно суд зауважує, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої палати Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

З матеріалів справи вбачається що відповідачкою здійснювались дії, направлені на виконання своїх зобов`язань за Договором на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023 (надання транспорту для завантаження, надання на підписання акту надання послуг № 962 від 02.08.2023), що також свідчить про акцептування пропозиції укласти договір.

У відзиві на позовну заяву відповідачка зазначає, що нею товар не приймався для перевезення, товарно-транспортна накладна не отримувалася водієм, не передавалася до неї, а між відповідачкою та водієм ОСОБА_2 відсутні будь-які письмові домовленості щодо необхідності виконання поставки за яким-небудь договором про транспортне експедирування.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерством транспорту України № 363 від 14.10.1997 (надалі - Правила №363), встановлено правила оформлення документів на перевезення.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил №363).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил №363).

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику (п. 11.5 Правил № 363).

Позивачем до позовної заяви додано копію товарно-транспортної накладної №229 від 01.08.2023.

Суд зазначає, що надана до матеріалів справи товарно-транспортна накладна оформлена належним чином, у відповідності до вимог законодавства України та містить всі необхідні дані і реквізити. Така товарно-транспортна накладна, зокрема, містить підпис особи, яка приймала участь у здійсненні операції, а саме підпис вантажовідправника - ТОВ "Корал Адмікчерз", який засвідчений печаткою товариства. Також товарно-транспортна накладна, крім вищезазначеної інформації, містить дані про перевізника, автомобіль, водія, його підпис, які повністю співпадають з погодженими даними сторонами в спірному договорі, а саме: перевізник - ФОП Лошакова Ю.М.; автомобіль - МЕРС НОМЕР_2 ; водій - ОСОБА_2 . Також товарно-транспортна накладна містить дані про місце завантаження вантажу ( АДРЕСА_3 ) і місце його розвантаження (м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Г). Підпису вантажоодержувача товарно-транспортна накладна № 229 від 01.08.2023 не містить.

Одночасно суд зазначає, що підписавши власноручно Договір на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023 ФОП Лошакова Ю.М. погодила автомобіль та особу водія. Саме в такий автомобіль було завантажено вантаж для перевезення, а про отримання вантажу свідчить підпис водія ОСОБА_2 у вищевказаній накладній.

Суд не приймає заперечення відповідачки, що копії товарно-транспортної накладної та копії посвідчення водія мають різні зразки підпису ОСОБА_2 , оскільки такі твердження не підтверджені належними доказами та ґрунтуються лише на припущеннях відповідачки.

Також суд не приймає заперечення відповідачки, що між ФОП Лошаковою Ю.М. та водієм ОСОБА_2 відсутні будь-які письмові домовленості щодо необхідності виконання поставки за яким-небудь договором про транспортне експедирування.

Так, відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Тобто, саме відповідачка зобов`язалась організувати виконання визначених спірним договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а тому безпідставним є посилання відповідачки на відсутність будь-якої письмової домовленості між нею та водієм щодо необхідності виконання поставки за яким-небудь договором про транспортне експедирування.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що сторонами було вчинено належні дії для укладення договору (підписано договір уповноваженими особами сторін та скріплено їх печатками), а також здійснено дії, направлені на виконання своїх зобов`язань за договором (зокрема, надання відповідачем транспорту для завантаження, завантаження позивачем транспорту вантажем для перевезення), з огляду на умови п. 5 Додаткових умов договору, суд дійшов висновку, що Договір на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023 є укладеним.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що в надісланому позивачем проекті договору № ДМ-00118 вже були вказані дані автомобіля, який буде надано для перевезення, та дані водія, при направленні такого проекту позивачем на електронну скриньку відповідачки електронний лист був помічений як "Заявка+уставні (змінилась юр.адреса) "; у позивача також наявна копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який подавався до завантаження і зазначений в товарно-транспортній накладній № 229 від 01.08.2023, а також копія посвідчення водія ОСОБА_2 , що може свідчити про те, що між сторонами існували взаємовідносини не тільки за спірним договором, а відповідачкою і раніше надавались послуги позивачу та/або про попереднє погодження відповідачкою даних про водія та транспорт, які зазначені в спірному Договорі. Крім того, проставлення відповідачкою свого підпису на спірному Договорі та направлення такого тексту договору 15.08.2023 року засобами поштового зв`язку також підтверджує факт узгодження відповідачкою як транспортного засобу, так і особи водія, якому позивачем і був переданий вантаж. Вказане спростовує посилання відповідачки на те, що у неї відсутні взаємовідносини з водієм ОСОБА_2 .

Посилання відповідачки на те, що направлення 31.07.2023 на електронну поштову скриньку позивача листа, зокрема, акту наданих послуг та рахунку на оплату, які датовані 02.08.2023, не можна вважати як обов`язкові до підписання, спростовуються тим, що відповідачкою оригінали таких документів були направлені позивачу засобами поштового зв`язку 15.08.2023.

Суд вбачає недобросовісність та суперечливість у поведінці відповідачки, тобто поведінку, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023, відповідачка мала організувати для позивача послуги з перевезення вантажу за маршрутом: м. Білгород Дністровський - м. Запоріжжя, автомобілем МЕРС НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2

01.08.2023 автомобіль МЕРС НОМЕР_2 перевізника ФОП Лошакової Ю.М. було завантажено в АДРЕСА_3 вантажовідправником ТОВ "Корал Адмікчерз" наступним вантажем: кубоконтейнер в кількості 12 штук загальною вартістю 36 000,00 грн. Вантаж для перевезення отримав водій ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються наданою до суду копією товарно-транспортної накладної № 229 від 01.02.2023.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами договору на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023 сторони погодили строк відвантаження вантажу - 01.08.2023 та строк вивантаження вантажу - 02.08.2023.

Таким чином, виходячи з умов договору, відповідачка мала доставити вантаж вантажоодержувачу 02.08.2023.

Проте, відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за Договором на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023, доставки вантажу до місця розвантаження так і не відбулось. Відповідачкою не надані докази доставки вантажу вантажоодержувачу або повернення вантажу вантажовідправнику, такі докази відсутні в матеріалах справи.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної № 229 від 01.02.2023 ФОП Лошакова Ю.М. є перевізником вантажу.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частинами 1, 2 ст. 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

За змістом ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Частинами 1, 2 ст. 924 ЦК України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим (ч. 2 ст. 919 ЦК України).

Оскільки відповідачкою вантаж не виданий вантажоодержувачеві та тридцятиденний строк після строку доставки вантажу закінчився, то станом на день звернення позивача до суду вантаж - кубоконтейнер в кількості 12 штук загальною вартістю 36 000,00 грн, вважається втраченим.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 Цивільного кодексу України).

На підставі частин 1,3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

В силу ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Із зазначеного вбачається, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Укладаючи договір на надання транспортно-експедиційних послуг №ДМ-00118 від 31.07.2023, сторони визначили, що усі витрати відшкодовує винна сторона. Вартість переданого до перевезення товару визначена в товарно-транспортній накладній № 229 від 01.08.2023.

Суд встановив, що внаслідок порушення відповідачкою договірного зобов`язання, спірний вантаж було втрачено, чим завдано позивачу збитки в розмірі 36 000,00 грн.

Щодо посилань на те, що позивачем не направлена вимога про повернення вантажу, суд зазначає, що встановлені строки доставки товару та 30 днів після визначеної дати доставки товару на даний час закінчилися, відповідачка не надає доказів наявності в неї вантажу, заперечує сам факт отримання його до перевезення, що свідчить про фактичну неможливість видачі вантажу відправнику/одержувачу такого вантажу. Крім того, позивачем направлялись вимоги про сплату коштів у розмірі вартості втраченого вантажу, які не були отримані відповідачкою в відділеннях поштового зв`язку.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, вчиненого ФОП Лошаковою Ю.М., та існування у відповідачки обов`язку відшкодувати на користь позивача 36 000,00 грн вартості втраченого вантажу, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лошакової Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_4 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Корал Адмікчерз" (03065, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 47/15, код 39608592) 36 000,00 грн відшкодування вартості втраченого вантажу за Договором на надання транспортно-експедиційних послуг № ДМ-00118 від 31.07.2023 та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2024.

Суддя Т. О. Лобода