Рішення

від 03.10.2024 по справі 905/1038/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2024 Справа № 905/1038/24

Господарський суд Донецької області у складі

судді Лободи Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, код 40121452

до Приватного підприємства "Фірма Експерт", м. Краматорськ Донецької області, код 30201342

про стягнення 10 201,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма Експерт" про стягнення заборгованості за договором №101/ПГ-0867-К постачання природного газу від 06.11.2020 за період грудень 2020 - квітень 2022 в загальній сумі 10 201,76 грн, з якої основна заборгованість у сумі 6 575,49 грн, пеня у сумі 1 705,50 грн, 3% річних у сумі 440,63 грн та інфляційні втрати в сумі 1 480,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №101/ПГ-0867-К постачання природного газу від 06.11.2020 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1038/24; розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення позивача про відкриття провадження у справі суд копію ухвали суду від 05.08.2024 направив до його особистого електронного кабінету в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 05.08.2024 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету позивача 05.08.2024.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, враховуючи відсутність зареєстрованого особистого кабінету відповідача в системі "Електронний суд", копію ухвали суду від 05.08.2024 було направлено на його адресу, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, вказана ухвала була повернута до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду без вручення з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що Приватне підприємство "Фірма Експерт" належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Разом з цим суд зазначає, що судом з метою повідомлення відповідача про розгляд справи вживались додаткові альтернативні способи повідомлення учасника справи. Так, 13.08.2024 суд намагався передати відповідачу відповідну телефонограму за відомими номерами телефону, однак передати телефонограму виявилось неможливим.

Крім того, копію ухвали суду від 05.08.2024 було направлено на електронну пошту відповідача, відомості про яку містяться в спірному договорі. Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 05.08.2024 доставлена до електронної скриньки відповідача.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 05.08.2024 у справі № 905/1038/24 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Отже, приймаючи до уваги те, що судом вжиті всі необхідні заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд судової справи, суд дійшов висновку, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

06.11.2020 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та ПП "Фірма Експерт" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №101/ПГ-0867-К (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язуєшся поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

За цим Договором обсяг споживання газу Споживачем в кожному окремому розрахунковому періоді за ціною відповідно до п. 4.4.6 не може перевищувати 10 тис.куб.м. Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором становить 5,4 тис.куб.м, у тому числі по розрахункових періодах, тис.куб.м: січень 1,00, лютий 0,90, березень 0,90, квітень 0,40, травень 0, червень 0, липень 0, серпень 0, вересень 0, жовтень 0,50, листопад 0,70, грудень 1,0 (п. 1.2 Договору).

Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором та обсяги постачання по розрахункових періодах, зазначені в п.1.2 цього Договору, можуть змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених Постачальником Споживачу протягом строку дії цього Договору.

Згідно з п. 1.8 Договору обов`язковою умовою для постачання газу Споживачу за цим Договором, є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору на розподіл природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) або з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газотранспортної системи), на підставі яких Споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної або газотранспортної системи, та присвоєння Споживачу (його об`єктам споживання) ЕІС-кодів.

За умовами п. 1.9 Договору місцезнаходженням точки комерційного обліку споживача є м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, 53, ЕІС-код точки комерційного обліку 56ХО0000U5L9100I, назва точки виходу з газотранспортної системи "Донецькоблгаз".

Постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця (п. 2.1 Договору).

Постачальник забезпечує постачання обсягу газу, замовленого згідно п.п. 1.2., 1.3. цього Договору. Підписання Споживачем даного Договору є підставою для включення його Постачальником до власного Реєстру споживачів у визначеному в Договорі та додаткових угодах до нього розрахунковому періоді (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3.2 Договору коригування загального замовленого обсягу постачання газу, зазначеного в п.1.2. цього Договору, здійснюється шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до Договору.

За розрахункову одиницю поставленого газу приймається кубічний метр, приведений до стандартних умов (п. 2.4 Договору).

Згідно з умовами п. 2.6 Договору приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом (п. 2.7 Договору).

Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п. 2.8 Договору).

Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу (п. 2.9 Договору).

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше (п. 2.10 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна за 1 тис.куб.м газу протягом дії цього Договору , публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.

У випадку, якщо обсяг споживання газу в розрахунковому періоді перевищить 10 тис.куб.м, обсяг спожитого газу понад 10 тис.куб.м, підлягає оплаті за ціною, яка розраховується за наступною формулою: Ц = Цп * 1,5, де Ц - ціна, яка підлягає оплаті за 1 тис.куб.м газу, спожитого понад 10 тис.куб.м; Цп-ціна визначена п 3.1. Договору (п. 3.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору ціна газу за цим Договором може змінюватись шляхом опублікування/оприлюднення Постачальником зміненої/оновленої ціни за 1 тис.куб.м газу на офіційному сайті Постачальника без оформлення Додаткової угоди до цього Договору. У випадку недосягнення Сторонами згоди щодо ціни газу, Споживач має право змінити постачальника на відповідний період, а Постачальник має право не здійснювати постачання газу Споживачу у відповідному розрахунковому періоді. При цьому, призупинення постачання/споживання замовлених обсягів газу не є розірванням цього Договору.

За умовами п. 3.4 Договору до ціни газу, визначеної у п.3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. № 3013 -136,576 грн. за 1 тис.куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за цим Договором за 1000 куб. м. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у п. 3.1. цього Договору та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у п. 3.4. цього Договору (п. 3.5 Договору).

Сума платежу за розрахунковий період (далі - сума платежу за газ) визначається як добуток обсягу газу, замовленого на розрахунковий період, та вартості 1 тис.куб.м. газу, визначеної у п.3.5. цього Договору (п. 3.6 Договору).

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що оплата за цим Договором здійснюється Споживачем на рахунок Постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 20 газового місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю).

Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені пунктом 3.6. цього Договору (п. 3.8 Договору).

Відповідно до умов п. 3.9 Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м, остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням п. 3.1.1. Договору.

3а наявності у Споживача заборгованості, грошові кошти, що перераховуються Споживачем, зараховуються Сторонами в рахунок погашення існуючої заборгованості в порядку черговості її виникнення (п. 3.10 Договору).

Фактична вартість даного Договору визначається шляхом складання вартості обсягів газу, поставлених Постачальником Споживачу протягом строку дії даного Договору (п. 3.13 Договору).

За умовами п.4.4.6 Договору Постачальник зобов`язаний на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі "Для бізнесу" не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору при порушенні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.2 Договору в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. За взаємною згодою Сторін Договір може бути припинено достроково. При цьому, Сторона, яка має намір розірвати Договір письмово попереджає про це іншу Сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання (п. 10.1 Договору).

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк (п. 10.1.1 Договору).

Суд зазначає, що Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

З огляду на те, що доказів припинення/розірвання дії договору сторонами не надано, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжувався на кожний наступний календарний рік та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалось постачання природного газу відповідно до умов Договору протягом грудня 2020 року квітня 2022 року на загальну суму 196 241,14 грн, на підтвердження чого до позовної заяви додані наступні акти приймання-передачі природного газу:

- № 5584 від 31.12.2020 про передачу 0,81271 тис. куб.м природного газу у грудні 2020 року на суму 5 740,90 грн, у тому числі ПДВ 956,82 грн;

- № 2030 від 31.01.2021 про передачу 1,01490 тис. куб.м природного газу у січні 2021 року на суму 8 082,55 грн, у тому числі ПДВ 1 347,09 грн;

- № 4244 від 28.02.2021 про передачу 0,78744 тис. куб.м природного газу у лютому 2021 року на суму 7 027,03 грн, у тому числі ПДВ 1 171,17 грн;

- № 6235 від 31.03.2021 про передачу 0,92820 тис. куб.м природного газу у березні 2021 року на суму 7 559,16 грн, у тому числі ПДВ 1 259,86 грн;

- № 17468 від 30.11.2021 про передачу 0,78540 тис. куб.м природного газу у листопаді 2021 року на суму 28 902,64 грн, у тому числі ПДВ 4 817,11 грн;

- № 30432 від 31.12.2021 про передачу 0,78540 тис. куб.м природного газу у грудні 2021 року на суму 29 590,64 грн, у тому числі ПДВ 4 931,77 грн;

- № 1476 від 31.01.2022 про передачу 0,79662 тис. куб.м природного газу у січні 2022 року на суму 42 502,78 грн, у тому числі ПДВ 7 083,80 грн;

- № 3566 від 28.02.2022 про передачу 0,80682 тис. куб.м природного газу у лютому 2022 року на суму 35 451,58 грн, у тому числі ПДВ 5 908,60 грн;

- № 7158 від 30.04.2022 про передачу 0,71400 тис. куб.м природного газу у квітні 2022 року на суму 31 383,86 грн, у тому числі ПДВ 5 230,64 грн.

Акти за грудень 2020 та січень-березень 2021 року підписані обома сторонами, решта вищевказаних актів відповідачем не підписані. Акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди направлялись на електронну пошту відповідача, а також рекомендованими листами.

Відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату вартості поставленого за спірний період природного газу за договором на суму 189 665,65 грн, що підтверджується позивачем в наданому розрахунку боргу. Сплата боргу за спірний період здійснювалась з порушенням встановленого Договором строку.

Таким чином, станом на момент пред`явлення позову відповідач фактично має часткову заборгованість за поставлений природний газ у квітні 2022 року в сумі 6 575,49 грн.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановив суд, надана до справи копія договору постачання природного містить підпис представника відповідача у відповідній графі. Відповідачем факт підписання та укладання договору постачання природного газу не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними останнього до матеріалів справи не надано.

При цьому, у договорі №101/ПГ-0867-К від 06.11.2020 сторонами узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

На підтвердження постачання відповідачу природного газу у період з грудня 2020 року по квітень 2022 року на загальну суму 196 241,14 грн позивач надав акти приймання-передачі природного газу.

Суд зазначає, що Акти приймання-передачі за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року не підписані споживачем, однак направлялися останньому на електронну пошту та рекомендованими листами. Решта актів за спірний період відповідачем підписана.

У визначений договором строк споживач не повернув підписані акти приймання-передачі, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано. Крім того, відповідач здійснював оплату отриманого природного газу, що свідчить про підтвердження спожитих обсягів.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 3.9 Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

Отже, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, відповідач частково здійснив оплату вартості поставленого природного газу за Договором на суму 189 665,65 грн.

Фактично залишилась часткова заборгованість за поставлений природний газ у квітні 2022 року в сумі 6 575,49 грн за Актом приймання-передачі природного газу №7158 від 30.04.2022.

Доказів сплати заборгованості у сумі 6 575,49 грн на час розгляду справи суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростована.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 6 575,49 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути 3 % річних у сумі 440,63 грн та інфляційні втрати в сумі 1 480,14 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем здійснені нарахування процентів річних на суму заборгованості за січень 2021, оскільки така сума була сплачена несвоєчасно, нарахування здійснені за 2 дні прострочення оплати, також здійснені нарахування процентів річних на суми заборгованості за березень 2021, оскільки такі сума були сплачені несвоєчасно, нарахування здійснені за 64 дні прострочення оплати, крім того нараховані 3% річних на заборгованість за квітень 2022 року, період нарахувань з 21.05.2022 по 30.06.2024.

З наданого розрахунку інфляційних втрат вбачається, що нарахування інфляційних втрат здійснено на заборгованість за березень 2021 року, період нарахувань - травень 2021 року, а також на заборгованість за квітень 2022 року, період нарахувань з червня 2022 року по червень 2024 року.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 480,14 грн та 3% річних у сумі 440,63 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 705,50 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6.2 Договору в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

З наданого розрахунку пені вбачається, що позивачем здійснені нарахування пені на суму заборгованості за січень 2021, оскільки така сума була сплачена несвоєчасно, нарахування здійснені за 2 дні прострочення оплати, також здійснені нарахування пені на суми заборгованості за березень 2021, оскільки такі сума були сплачені несвоєчасно, нарахування здійснені за 64 дні прострочення оплати, крім того нараховано пеню річних на заборгованість за квітень 2022 року, період нарахувань з 21.05.2022 по 20.11.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 705,50 грн підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма Експерт" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринича, буд. 12, кв. 7, код 30201342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 40121452) заборгованість за спожитий у квітні 2022 року природний газ у сумі 6 575,49 грн, пеню в сумі 1 705,50 грн, 3% річних у сумі 440,63 грн, інфляційні втрати в сумі 1 480,14 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2024.

Суддя Т. О. Лобода