Рішення

від 02.10.2024 по справі 909/795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/795/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі Шкіндер П.А. секретарі судового засідання Попович Л.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ДП Український державний центр радіочастот в особі Карпатської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", вул.Січових Стрільців, 30-б, м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вул. Промислова, буд.4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306

про стягнення заборгованості за договором в сумі 6060,17грн.

представники не з"явились

ВСТАНОВИВ

Карпатська філія Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості в сумі 6060,17грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про проведення робіт в частині оплати отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд по суті призначено на 02.10.2024.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 29.08.2024 об 18:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 29.08.2024 об 18:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

2 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ" (надалі за текстом - Відповідач), як замовником з однієї сторони, та Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (надалі - УДЦР та Позивач) в особі Карпатської філії державного підприємства «Український державний центр радіочастот» як виконавцем з другої сторони, укладено Договір № 26.3-9-011/17 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (надалі за текстом - Договір; копія договору додається).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 44 Закону України «Про електронні комунікації» радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов`язань і положень Регламенту радіозв`язку Міжнародного союзу електрозв`язку у сфері радіочастотного спектра.

Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах.

Відповідно до Порядку здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК), від 19.04.2023 № 139, загальні користувачі радіочастотного спектра здійснюють оплату вартості робіт УДЦР з радіочастотного моніторингу на договірних засадах (пункт 1 розділу 5).

Пункт 2. Розділу V Порядку: користувач радіочастотного спектра укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу користування радіочастотним спектром відповідно до вимог законодавства (в електронній формі або паперовому вигляді на вибір користувача).

Пункт 4. Розділу V Порядку: Оплата робіт з проведення радіочастотного моніторингу здійснюється користувачем радіочастотного спектра на підставі укладеного договору згідно з тарифами на роботи (послуги) УДЦР, які встановлюються НКЕК.

Тарифи на роботи (послуги) УДЦР в установленому порядку затвердженні Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК) 17.08.2021 року за номером 302.

Так, на виконання норм чинного законодавства, предметом укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору № 26.3-9-011/17 є проведення Виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, які зазначені у Додатку 1 до договору, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.2.2. Договору Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати на користь Виконавця плату за виконання робіт.

За змістом пункту 3.1. Договору, ціна виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством України.

Розрахунок вартості робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід`ємною частиною.

Зміни переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов`язаним з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, Сторони узгоджують шляхом підписання нового Додатку до Договору, (без укладання додаткової угоди (пункту 3.5. Договору)).

Згідно з п.3.2. Договору виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаним обома сторонами.

Відповідно до п.3.3. Договору Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.

3.3.1. Якщо Замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову.

3.3.2. У випадку не підписання Замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п.3.3.1 Договоруу акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що Розрахунки між: Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Згідно пунктів 6.1. - 6.4. Договору:

- Договір укладений на строк 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін.

- цей Договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі Сторін за ЗО (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій Стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.2.);

- зобов 'язання за цим Договором можуть бути припинені за взаємною згодою Сторін за умови належним чином оформленого та у встановленому чинним законодавством порядку припинення експлуатації всіх РО та ВП Замовника і надання Виконавцю документального підтвердження (п. 6.З.);

- припинення зобов`язань за Договором оформлюється шляхом укладання відповідної додаткової угоди до цього Договору (п. 6.4.).

- оплата робіт, пов 'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, здійснюється Замовником до моменту набрання чинності додаткової

угоди про припинення зобов 'язань за Договором, (п. 6.5.).

- закінчення дії цього Договору не звільняє Замовника від сплати заборгованості за цим Договором, (п. 6.6.).

Звернень відповідача щодо припинення експлуатації РО/ВП, чи припинення строку дії договору позивачу не надходило, відповідно Договір від 02.10.2017 року №26.3-9-011/17 є чинним а відповідач облікується як належний користувач радіочастотного спектра.

На виконання пункту З.З., п 3.5. Договору а також на підтвердження належного виконання в повному обсязі робіт, Позивач належно щомісячно оформлював рахунки за виконанні роботи (з квітня по липень місяць 2024 року) та разом з Актами виконаних робіт на загальну 5864,64 гри. (Пять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 64 коп.) надсилав на адресу Відповідача (Оскільки в умовах укладеного між: Позивачем та Відповідачем Договору, конкретної умови щодо способу надсилання рахунків та актів виконаних робіт не передбачено, Позивач відповідні рахунки на оплату та акти виконаних робіт, щомісячно надсилав на поштову адресу Відповідача простими поштовими відправленнями. Так як поштове відправлення приймається для пересилання оператором поштового зв`язку без видачі розрахункового документа про прийняття та доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) без розписки, належним доказом відправки рахунків Позивачем Відповідачу є засвідчена копія витягу з реєстру на відправлену кореспонденцію що ведеться в Карпатській філії УДЦР, а саме: рахунок № 730 від 22.04.2024 на суму: 1466,16 грн. (за квітень 2024); акт № 24-08-730 від 30.04.2024 на суму: 1466,16 грн. (за квітень 2024); рахунок №1012 від 20.05.2024 на суму: 1466,16 грн. (за травень 2024); акт № 24-08-1012 від 31.05.2024 на суму: 1466,16 грн. (за травень 2024); рахунок № 1085 від 20.06.2024 на суму: 1466,16 грн. (за червень 2024); акт № 24-08-1085 від 31.05.2024 на суму: 1466,16 грн. (за червень 2024); рахунок № 1290 від 19.07.2024 на суму: 1466,16 грн. (за липень 2024); акт № 24-08-1290 від 31.07.2024 на суму; 1466,16 грн. (за липень 2024).

В порушення п.п. 2.2.2. 3.3.1. та 3.4. Договору, Відповідач жодного акту про виконання робіт з не підписав, нам не повернув, оплату виконаних робіт не здійснив.

При цьому, доказів пред`явлення Відповідачем заперечень щодо якості та обсягів виконаних Позивачем робіт, а також претензій або заперечень щодо повного та належного виконання Позивачем умов договору на адресу Позивача не надходило.

У порушення умов Договору (пункт 3.4.) оплата за актами про виконання робіт за період з квітня по липень місяць 2024 року на час звернення Позивача до суду, Відповідачем на суму: 5864,64 грн. здійснена не була.

Надіслані позивачем рахунки підлягали оплаті відповідачем у строк не пізніше: 25.05.2024 - рахунок №730 від 22.04.2024 року на суму 1466,16 грн.; 25.06.2024 - рахунок № 1012 від 20.05.2024 року на суму 1466,16 грн.; 25.07.2024- рахунок № 1085 від 20.06.2024року на суму 1466,16 грн.; 25.08.2024 - рахунок № 1290 від 19.07.2024року на суму 1466,16 грн..

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або/чи неналежне виконання своїх зобов 'язань за цим Договором.

Згідно п. 4.2. Договору - за порушення грошових зобов`язань Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожний день прострочення.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати Замовником суми боргу але не більше ніж: за 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту, коли зобов 'язання мало бути виконане.

Отже, у позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" за договором на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів складає суму основного боргу у розмірі 5864,64 грн. (Пять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 64 коп.) та пені у розмірі 195,53 грн. (Сто дев`яносто п`ять гривень 53 коп).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини 4 та частини 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З приписів вищенаведених норм вбачається, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, оскільки в разі реального виконання підрядником робіт та відсутності обґрунтованих зауважень замовника щодо недоліків робіт, навіть непідписаний акт є підставою для розрахунків за підрядні роботи, і в такому випадку ефективним способом захисту порушеного права буде вимога про стягнення вартості робіт.

Згідно частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України, за договором підряду замовник зобов`язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5864,64грн боргу за проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів слід задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем суми пені у розмірі 195,53 грн, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4.2. договору, за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 4.3. договору пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був встановлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж за 180 календарних днів з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 195,53 пені слід задовольнити.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (юридична адреса: 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, 4, ЄДРПОУ: 33129683) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (юридична адреса: 03179, місто Київ, проспект Перемоги, 151, код ЄДРПОУ 01181765) в особі Карпатської філії державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (адреса: 76018, м. Івано-Франківськ вул. Січових Стрільців 30-6, код ЄДРПОУ: 20564880) 6060,17грн. заборгованості,. що складається з 5864,64 грн. (Пять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 64 коп.) основного боргу та 195,53 грн. (Сто дев`яносто п`ять гривень 53 коп.) пені, а також 3028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "02" жовтня 2024 р.

СуддяШкіндер П.А.