Ухвала

від 30.09.2024 по справі 910/11549/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/11549/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації; 2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "Миргородський"

про стягнення 4 912,28 грн.

УСТАНОВИВ:

Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування за заявкою від 26.03.2022.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Так, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8229/24 за позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп., тобто справа про той самий предмет і з тих самих підстав, до того ж самого відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/8229/24 закрито провадження у справі в частині позову Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп., у зв`язку з поданням позивачем-1 заяви про відмову від позову.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, прокурор не має права звертатися з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп., оскільки є чинна ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/8229/24 про закриття провадження у справі.

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп., суд відзначає наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

На підтвердження неналежного захисту інтересів держави прокурором до позовної заяви додано лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за вих. № 9066/34/10-24 від 17.05.2024, в якому державний орган зазначив, що сторонами за Договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування за заявкою від 26.03.2022, укладеного на підставі правового акта державного органу влади, є: Чернігівська обласна військова адміністрація (замовник), Укрзалізниця (платник) та ТОВ "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" (постачальник). Відтак, Мінінфраструктури не є стороною за вказаним цивільним договором, а тому відсутні підстави для вжиття Міністерством заходів щодо стягнення з ТОВ "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних за договором на постачання продовольчих товарів.

Отже, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України у своєму листі зазначило про відсутність інтересів держави в особі Міністерства, які передбачають вчинення певних дій для їх захисту .

Суд звертає увагу прокурора на правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведені у подібних правовідносинах в постанові від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, зокрема, що спір за трьохстороннім договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, шляхом приєднання до його умов, оприлюдненого на сайті третьої особи за посиланням - https://uz.gov.ua/about/procurement, стосується відповідальності за неналежне виконання саме договірного зобов`язання.

При цьому, судом враховано наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Однак, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Отже, у кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини та з урахуванням положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, суд дійшов висновку, що прокурор не надав належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 175, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Керівнику Корюківської окружної прокуратури у відкритті провадження у справі в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "МИРГОРОДСЬКИЙ" про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

2. Повернути позовну заяву Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСОКОМБІНАТ «МИРГОРОДСЬКИЙ» про стягнення пені та 3% річних у розмірі 4 912 грн. 28 коп. на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

3. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов