Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/9265/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/9265/24Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БЕТОН"

про стягнення 406 421,34 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ТРАНС" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БЕТОН" про стягнення 406 421,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №01/02-ОТ від 01.02.2018.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 відкрито провадження у справі №910/9265/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 02.08.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 02.08.2024 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач на виконання умов договору поставив товар, а відповідач прийняв товар, проте оплатив його частково.

За доводами позивача, заборгованість відповідача складає 406 421, 34 грн., що підтверджується видатковими накладними №966 від 15.09.2021 року, №999 від 25.09.2021 року, №1042 від 30.09.2021 року, №1098 від 05.10.2021 року, №1151 від 20.10.2021 року, №1209 від 05.11.2021 року, №1322 від 30.11.2021 року, №1372 від 10.12.2021 року, №1401 від 20.12.2021 року, які підписані представником відповідача.

Також, сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за листопад 2021 року, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 30.11.2021 становила 699 356, 45 грн.

Також після 30.11.2021 позивачем було здійснено поставку товару на 99 236,99 грн.

Представником відповідача підписано акт звірки взаємних розрахунків за листопад 2021 року та починаючи з 10.12.2021 частково сплачено заборгованість за поставлені товари та надані послуги на загальну суму 392 172, 10 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання зі сплати поставленого товару не виконав неналежним чином, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 406 421,34 грн, з урахуванням часткової оплати у сумі 392 172, 10 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ТРАНС" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БЕТОН" (відповідач, покупець) укладений договір поставки №01/02-ОТ від 01.02.2018 (надалі - договір).

28.12.2018 сторонами укладено договір про внесення змін №1 до договору поставки №01/02-ОТ від 01.02.2018.

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується за заявками покупця поставляти у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Поставка товару здійснюється згідно погоджених сторонами графіків поставки. Оформлення та надання заявки проводиться покупцем у порядку, визначеному цим договором. (пункт 3.1 договору)

Відповідно до п. 4.1. договору, товар постачається покупцю силами постачальника в кінцевий пункт доставки, а вартість транспортування зазначається в рахунках на оплату товару окремим рядком та сплачується одночасно з оплатою вартості поставленого товару на умовах цього договору.

Передача товару оформляється товарно-транспортними накладними. Датою поставки товару покупцеві є дата підписання покупцем відповідної товарно-транспортної накладної або видаткової накладної. (пункт 4.3 договору).

Згідно з п. 4.6. договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна договору складається з вартості поставленого товару та оплати транспортних витрат з доставки товару.

Поставка товару підтверджується підписаною покупцем товарно-транспортною накладною (пункт 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, оплата здійснюється покупцем у безготівковій формі в строк, що не перевищує 7 (сім) календарних днів з дати підписання товарно-транспортної накладної або у інший погоджений сторонами спосіб, у т.ч. шляхом авансування.

Відповідно до п. 8.1 договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення підписів уповноважених осіб сторін печаткою сторін та діє до 31.12.2021 року. Якщо за 10 робочих днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не виявила бажання його розірвати, то договір продовжує свою дію на наступний календарний рік на тих же умовах.

Пунктом 8.2. договору передбачено що сплив строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань щодо усунення порушення умов договору, сплати штрафних санкцій за договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ТРАНС" (позивачем) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БЕТОН" (відповідачу) товар на загальну суму 798 593,44 грн, що підтверджується видатковими накладними №966 від 15.09.2021 року, №999 від 25.09.2021 року, №1042 від 30.09.2021 року, №1098 від 05.10.2021 року, №1151 від 20.10.2021 року, №1209 від 05.11.2021 року, №1322 від 30.11.2021 року, №1372 від 10.12.2021 року, №1401 від 20.12.2021, актом звірки взаємних розрахунків за листопад 2021 року.

Вказані вище видаткові накладні та акт звірки взаємних розрахунків скріплені печатками підприємств та підписами уповноважених представників сторін.

Однак, відповідач частково сплатив поставлений товар в сумі 392 172, 10 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача в період з 01.12.2021 по 18.07.2024.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині оплати поставленого позивачем товару за вказаними вище видатковими накладними, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 406 421, 34 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки №01/02-ОТ від 01.02.2018, відповідно до умов постачальник зобов`язується за заявками покупця поставляти у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач поставив на користь відповідача товар по договору в загальному розмірі 798 593, 44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.4. договору сторони погодили, що оплата здійснюється покупцем у безготівковій формі в строк, що не перевищує 7 (сім) календарних днів з дати підписання товарно-транспортної накладної або у інший погоджений сторонами спосіб, у т.ч. шляхом авансування.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлені договором строки оплати, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи відповідач частково сплати заборгованість у сумі 392 172, 10 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача в період з 01.12.2021 по 18.07.2024.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 406 421, 34 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №01/02-ОТ від 01.02.2018, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував. Доказів виконання зобов`язань за договором №01/02-ОТ від 01.02.2018 не надав.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач оплату поставленого позивачем товару у строки встановлені договором не здійснив, належні та достатні докази оплати відповідачем товару в матеріалах справи відсутні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 406 421,34 грн.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БЕТОН" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БЕТОН" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок, 34, ідентифікаційний код 41637970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ТРАНС" (03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок, 30д, ідентифікаційний код 38180530) заборгованість у розмірі 406 421,34 грн. та судовий збір у розмірі 6 096, 32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.10.2024.

Суддя О.В. Гулевець