Ухвала
від 18.09.2024 по справі 910/14124/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.09.2024Справа № 910/14124/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №910/14124/22

За позовом Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад»

до Київської міської ради

до Центрального територіального управління капітального будівництва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київське квартирно-експлуатаційне управління

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталія Петрівна

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України

про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_4, Дядюк О.В.;

від відповідача-1: Перепелицін К.М.;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Лазько С.В. , Парицька Н.О. ;

від третьої осоюби-1: не з`явився;

від третьої осоюби-2: Мехреньгіна А.Б.;

від третьої осоюби-3: не з`явився;

від третьої осоюби-4: Шокун О.В.

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач 1) та Центрального територіального управління капітального будівництва (далі - відповідач 2) про:

- визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", в частині, яка залишилася чинною після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 5011-51/5456-2012 та в цілому;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, а саме - запис в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування запису щодо реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018 (з присвоєнням їй вказаного кадастрового номера) із зазначенням дати та підстави скасування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 (суддя Баранов Д.О.) позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не обґрунтовано наявність повноважень для звернення з даним позовом з метою представництва інтересів держави.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 апеляційну скаргу Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 задоволено, ухвалу суду скасовано, матеріали справи повернуто до суду для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 (суддя Баранов Д.О.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14124/22 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.04.2023.

30.03.2023 року через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення Міністерства оборони України щодо суті заявленого позову Громадською організацією «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад».

12.04.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/14124/22 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №910/1412/22 в порядку касаційного провадження у Верховному Суді.

У судовому засіданні 12.04.2024 (суддя Баранов Д.О.) суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 03.05.2024.

02.05.2024 року через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, у яких Київська міська рада заперечила проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що матеріали позовної заяви не містять жодних належних доказів вилучення земельної ділянки (як АДРЕСА_4 так і АДРЕСА_1) для державних потреб в порядку передбаченому приписами статті 38 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970, а оскільки за вказаними земельними ділянками було оформлено право користування третіми особами, то твердження про набуття вказаною земельною ділянкою категорії земель оборони прямо спростовується. Разом з тим, КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації земель» це у 2004 році було складено проект відведення земельної ділянки Центральному спеціалізованому будівельному управлінню, однак Міністерство оборони України не спромоглося у тривалий проміжок часу належним чином оформити право користування земельною ділянкою, та відповідно не набуло права (у тому числі постійного) користування нею. Крім того, наголошує, що всупереч положенням Господарського процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України позивач, як суб`єкт звернення до суду, не зазначає яке саме право (землекористування) чи охоронюваний інтерес порушено оскаржуваним рішенням, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

03.05.2023 року через відділ діловодства суду надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач просить суд, у зв`язку з необхідністю привести позовні вимоги у відповідність до положень чинного законодавства, змінити предмет позову шляхом викладення пункту 2 резолютивної (прохальної) частини позову в наступній редакції: «Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018 з одночасним припиненням таким рішенням суду усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018.».

03.05.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про залучення третьої особи, у якому позивач просить залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київське квартирно-експлуатаційне управління, оскільки рішення у справі №910/14124/22 буде впливати на його права та обов`язки, як постійного користувача спірної земельної ділянки, відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.1948 №37 «Про поновлення відведення та встановлення меж земельних ділянок призначення Гарнізонної квартирно-експлуатаційної частини Київського воєнного округу в Молотовськом районі міста Києва».

У судовому засіданні 03.05.2023 (суддя Баранов Д.О.) суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про виключення з суб`єктного скаладу учасників справи Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері та відкладення підготовчого засідання у справі на 31.05.2024.

30.05.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому заявник просить долучити до матеріалів справи копію звернення мешканців будинків від 17.01.2023 з підписами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 (суддя Баранов Д.О.) зупинено провадження у справі №910/14124/22 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 в порядку касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.06.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 (суддя Баранов Д.О.) поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 23.08.2023.

23.08.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких третя особа просила суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що Громадська організація «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» під головуванням ОСОБА_4 ініціює подання до Господарського суду міста Києва ряду позовів, аналогічні тим у яких раніше військовій прокуратурі уже було відмовлено, намагаючись у такий спосіб домогтися перегляду остаточних судових рішень у справах, які вже були предметом розгляду судів всупереч принципу правової визначеності. Разом з тим, зауважено, що положення Закону України «Про громадські об`єднання» не передбачає право громадських об`єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, повноваження на захист прав, свобод та інтересів інших осіб, а тим більше державних чи суспільних інтересів, оскільки право на їх представництво встановлюється відповідними законами України, у даному випадку, позивач як суб`єкт звернення до суду за захистом порушеного права не визначає в чому саме його права та охоронювані законом інтереси порушені, тому звернення до суду з даним позовом фактично в інтересах територіальної громади міста Києва, є таким, що суперечить положенням чинного законодавства. При цьому, наголошує, що можливість захисту суспільних інтересів не залежно від категорії спору належить, зокрема прокуратурі, проте в даному випадку органи прокуратури виступають на боці позивача у даній справі, тобто громадської організації, що, у свою чергу, суперечить положенням статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

23.08.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» надійшла заява про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду із пропуску загального строку позовної давності, оскільки оспорюване рішення було прийнято у 2004 році, а державна реєстрація земельної ділянки відбулася у 2005 році.

23.08.2023 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшла заява про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову у справі №910/14124/22, у якій заявник просить суд доповнити позов новими вимогами, оскільки вони є похідними та зумовлять відновлення порушених прав та інтересів позивача, а саме: визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", в частині, яка залишилась чинною після набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 05.09.2012 у справі №5011-51/5456/2012 та в цілому, з наступними змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 14.06.2007 №803/1464 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею"; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018 з одночасним припиненням таким рішенням суду усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Кравченко Н.П. від 12.04.2016 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 12.04.2016 за індексним №29208361, на земельну ділянку площею 0,9645 га за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, на підставі якого до державного реєстру речових прав нею було внесено відомості, згідно яких визначено власником даної земельної ділянки Київську міську раду (номер запису про право власності / довірчої власності: 14122070), а також на підставі якого нею внесено відомості про інше речове право на дану ділянку - право оренди даної земельної ділянки за Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (орендар) у відповідності до угоди про поновлення договору оренди від 12.04.2016 №95 із Київською міською радою (орендодавець) та передано в оренду зазначену земельну ділянку Центральному територіальному управлінню капітального будівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899657980000 (номер запису про інше речове право: 14122271), а також на підставі якого відомості про інше речове право на дану ділянку доповнені записом щодо договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (серія та номер 365, від 28.09.2022), видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М.; крім того, - у відповідності з яким цільове призначення даної земельної ділянки було визначено: - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а вид використання - для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; визнати недійсною з моменту укладення та скасувати угоду про поновлення договору оренди, укладену між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (серія та номер: 95, видану 12.04.2016), видавник: Кравченко Н.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, укладений між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (серія та номер: 365, виданий 28.09.2022), видавник: Дем`яненко Т.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

У судовому засіданні 23.08.2023 (суддя Баранов Д.О.) суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 06.09.2023.

06.09.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшла заява про залучення Київського квартирно-експлуатаційного управління у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, при цьому, підставою для залучення вказаної особи є той факт, що Київське квартирно-експлуатаційне управління є постійним користувачем спірних об`єктів державної власності.

У судовому засіданні 06.09.2023 (суддя Баранов Д.О.) суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення Київського квартирно-експлуатаційного управління в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відкладення підготовчого засідання на 13.09.2023.

11.09.2023 року через відділ діловодства суду від Центрального територіального управління капітального будівництва надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 не погодився з доводами позовної заяви та вважає її необґрунтованою та безпідставною з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі №5011-51/5456-2012 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 визнано недійсним пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-24/1829 в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.1948 №37. При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №910/4268/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 відмовлено у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-24/1829, а Господарським судом міста Києва у справі №910/248/20 також відмовлено Військовому прокурору Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання недійсною угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016 та визнання недійсним з моменту укладення договору про будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 та укладених до нього додаткових договорів, вказане рішення було залишено без змін постановами Північного апеляційного господарського суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, у той час як предмети позову у перелічених вище справах є тотожними тому предмету спору, який було заявлено позивачем у даній справі. Окрім того, зауважує на тому, що зі змісту заявленого позову не вбачається будь-яких порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак наведене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. У той же час, з огляду на дату пред`явленого позову, відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву викладено заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 13.09.2023 (суддя Баранов Д.О.) суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття заяви про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову від 23.08.2023 та відкладення підготовчого засідання на 18.10.2023.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1119/23 від 16.10.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14124/22 за результатом проведення якого матеріали справи передані для розгляду судді Васильченко Т.В., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023.

18.10.2023 року через відділ діловодства суду від Центрального територіального управління капітального будівництва надійшла заява про застосування строку позовної давності, у якому заявник просить застосувати наслідки пропуску загального строку позовної давності для всіх позовних вимог, з урахуванням прийнятої до розгляду заяви позивача про доповнення предмету позову та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

18.10.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» надійшла заява про застосування строку позовної давності у справі №910/14124/22, зі змісту якої слідує, що позивачем у даній справі під час звернення до суду з даним позовом було пропущено загальний строк позовної давності, а відтак, на переконливу думку третьої особи, наявні правові підстави для застосування наслідків пропуску строків позовної давності та відмови у задоволенні заявленого позову з урахуванням заяви про доповнення предмету позову.

18.10.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» надійшли письмові пояснення, у яких третя особа повторно наголосила на тому, що заявлений позов із прийнятою до розгляду заявою про доповнення предмету позову є ніщо інше, як спробою позивача здійснити переоцінку обставин, які були встановлені під час розгляду інших справ з тотожним предметом позову, заявником по яких був прокурор. Також у поданих поясненнях третя особа зауважили про значну кількість поданих позивачем у даній справі до Господарського суду міста Києва позовів, які, у свою чергу, прямо чи опосередковано стосуються предмету позову у даній справі, зокрема, щодо визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", в частині, яка залишилася чинною після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 5011-51/5456-2012 та в цілому. Як наголошує заявник, справи з подібними предметами спору, як у цій справі, уже були предметом розгляду у господарських справах, а тому при винесені рішення у даній справі, слід зважати на принцип правової певності, який є одним з основних аспектів верховенства права та вимагає, серед іншого, щоб остаточні рішення суддів не могли бути поставлені під сумнів.

18.10.2023 року через відділ діловодства суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшли письмові пояснення, у яких третя особа зауважили, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на те, що у господарських справах №5011-51/5456-2012, №910/4268/16 та №910/248/20 уже розглядались тотожні предмети спору з тим, що розглядається у даній справі, однак у більшій мірі з причин пропуску позовної давності прокуратурі, яка зверталася у даних справах в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління було відмовлено у задоволенні позовних вимог. При цьому, суди, розглядаючи вищезгадані справи, встановили протиправність рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та укладеної в подальшому угоди про поновлення договору оренди, укладену між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва від 12.04.2016. У даному випадку, позов стосується земель оборони щодо яких встановлено спеціальний порядок відчуження, без дотримання якого по вказаних земельних ділянках не можна змінювати їх цільове призначення, при цьому, на думку Київського квартирно-експлуатаційного управління, позивач звернувся до суду фактично з негаторним позовом, а оскільки порушення є триваючим, то наслідки спливу строку позовної давності у даному випадку не застосовуються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 справу №910/14124/22 прийнято суддею Васильченко Т.В. до свого провадження, встановлено відповідачам строк - протягом 16-ти днів з дня вручення цієї ухвали - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, встановлено третім особам строк - протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали для подання до суду пояснень щодо позову та/або відзиву, призначено підготовче засідання у справі на 14.11.2023.

01.11.2023 року через відділ діловодства суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшли письмові пояснення в яких зауважує, що ТОВ «Будінпроект» у поданих до суду заявах свідомо маніпулює відомостями щодо розглянутих господарським судом справ: №5011-51/5456-2012, №910/4268/16 та №910/248/20, та не вказує про те, що суди, розглядаючи вказані спори, дійшли змістовного та обґрунтованого висновку про те, що спірні землі є землями оборони та відносяться до земель державної форми власності.

Судове засідання 14.11.2023 року не відбулося, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 підготовче засідання у справі призначено на 28.11.2023.

27.11.2023 року через відділ діловодства суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшло клопотання про відкладення, у якому заявник повідомив про неможливість прибуття представника у визначену дату та час для розгляду справи №910/14124/22, оскільки відповідний представник приймає участь у справі Шевченківського районного суду міста Києва №761/26819/21, яка розглядається по суті, тоді як інші представники будуть приймати участь у справах призначених на 28.11.2023, а саме: №910/5300/22, №910/11915/23, №754/10421/23,№754/10432/23, №754/10425/23 та №754/10424/23.

28.11.2023 року через відділ діловодства суду надійшло два аналогічні за змістом клопотання ТОВ «Будінпроект» про відкладення розгляду справи, у яких заявник просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

28.11.2023 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням єдиного уповноваженого представника на лікарняному.

У судовому засіданні 28.11.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотань учасників справи про відкладення справи №910/14124/22 та відкладення підготовчого засідання на 12.12.2023.

12.12.2023 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшла заява про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову, у якій позивач просить доповнити предмет позову новою вимогою, яка є похідною від первісної вимоги, а саме: визнання недійсним та скасування договору про будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1) від 01.10.2015 та укладені до нього додаткові договори між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та ТОВ «Будінпроект».

У судовому засіданні 12.12.2023 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 21.12.2023.

У судовому засіданні 21.12.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову від 12.12.2023, задоволення усного клопотання позивача про залучення ТОВ «Будінпроект» в якості співвідповідача та залучення ТОВ «Будінпроект» в якості співвідповідача у справу та виключення його зі складу третіх осіб, встановлення процесуальних строків учасникам справи на подачу заяв по суті спору з урахуванням залучення нового відповідача у справі та оголошення перерви у судовому засіданні до 16.01.2024.

Так, частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тобто, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

З поданої позивачем заяви від 12.12.2023 про зміну (уточнення та доповнення) предмета позову вбачається, що позивач здійснив доповнення позовних вимог однією вимогою, яка за своєю суттю є похідною вимогою від вимог, які були заявлені у первісній редакції позову та у прийнятій судом заяві про зміну (уточнення та доповнення) позовних вимог від 23.08.2023, без зміни обставин, на яких ґрунтується подана позовна заява, тобто змінив предмет позову.

На підставі наведеного та враховуючи, що заява про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову подана до закінчення підготовчого засідання вона приймається судом.

При цьому, з огляду на прийняту до розгляду судом заяву позивача про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову, останнім у судовому засіданні 21.12.2023 було заявлено усне клопотання про залучення ТОВ «Будінпроект» в якості співвідповідача.

Як вбачається з положень статті 48 Господарського процесуального кодексу України законом не встановлено вимог щодо форми клопотання про залучення співвідповідача у справу, відтак його може бути викладено і у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного, що узгоджується з приписами частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача чи частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача замінювати неналежного відповідача чи залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові КГС ВС від 31.07.2019 у справі №902/644/18 вказано, що залучення у справі інших відповідачів (співвідповідачів) згідно з частинами 1, 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України можливі не лише на час подання позову, а й на пізніших стадіях розгляду справи - за наявності відповідного клопотання позивача.

Відповідно до частини 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Враховуючи викладене, оскільки клопотання позивача заявлено до закінчення підготовчого провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» в якості співвідповідача у справі.

Водночас, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» в якості відповідача-3, то вказане зумовлює зміну його процесуального статусу з третьої особи-1 на відповідача-3.

Крім того, у судовому засіданні 21.12.2023 представником Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» було подано клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Дем`яненко Тетяну Миколаївну та приватного нотаріуса Кравченко Наталію Петрівну, оскільки на переконання позивача рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

04.01.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-3 заперечив проти задоволення позову, з підстав того, що позивачем у справі було ініційовано низку подібних спорів з тотожним предметом спору у Господарському суді міста Києва, які за своїми підставами та предметом є схожими із даними підставами та предметом позову. Крім того, на розгляді у Господарському суді міста Києва перебувало ряд справ (5011-51/5456-2012, №910/4268/16 та №910/248/20) з аналогічним предметом спору, які були ініційовані органами прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління, у задоволенні позовних вимог прокурора було відмовлено з огляду на пропуск загального строку позовної давності. Відповідач-3 також звертає увагу на те, що суб`єкт звернення до господарського суду повинен належним чином обґрунтувати в чому саме полягає зміст його порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, у той час як позивач не наводить в чому саме порушено його право та інтерес, поміж тим, позивач у даній справі не є тим уповноваженим органом, який має право на звернення до суду за захистом інтересів територіальної громади міста Києва в цілому, як і не є тим органом, що уповноважений на звернення до суду для належного захисту суспільних та загальнодержавних інтересів. Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем-3 було подано заяву про застосування строку позовної давності у справі №910/14124/22.

12.01.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Кравченко Наталії Петрівни, оскільки на переконання позивача рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

16.01.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про продовження строку для подачі відповіді на відзив, у зв`язку з тим, що представник позивача є інвалідом ІІ групи та має складності у користуванні оргтехнікою, а тому вимушений залучати для допомоги у складенні документів сторонніх осіб, інших представників ГО «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» немає.

16.01.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Кравченко Наталії Петрівни, у вказаному клопотанні позивач повторно наголосив на необхідності залучення приватного нотаріуса та послався на актуальну судову практику з подібних питань.

16.01.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про доповнення клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Кравченко Наталії Петрівни, у якому позивач як безумовну необхідність залучення приватного нотаріуса у справу вказує, що остання обізнана з обставинами проведеної державної реєстрації, а тому відомості, які остання може повідомити суду є одними з ключових для розгляду даної справи.

16.01.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Дем`яненко Тетяну Миколаївну, оскільки на переконання позивача рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

Також, 16.01.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить суд витребувати з Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 8000000000:91:165:0018 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899657980000) з Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Необхідність витребування пояснює тим, що з матеріалів реєстраційної справи можна буде встановити правомірність чи неправомірність самої процедури прийняття державним реєстратором відповідного рішення про реєстрацію угоди щодо поновлення договору оренди та права власності за Київською міською радою спірної земельної ділянки, адже відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно» рішення реєстратора приймається на підставі поданих документів, а згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, серед загальних засад державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

У судовому засіданні 16.01.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталії Петрівни в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів; відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення у справу в якості третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяни Миколаївни; зобов`язання Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 899657980000, а саме: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018; задоволення клопотання позивача про продовження строку для подачі відповіді на відзив та відкладення підготовчого засідання на 06.02.2024.

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також заперечення щодо нього, проголошенні у судовому засіданні, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталії Петрівни в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

У той же час, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення у справу в якості третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяни Миколаївни, оскільки Громадською організацією «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» не наведено обґрунтованих підстав того, що рішення у даній справі може вплинути і на права та обов`язки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяни Миколаївни.

Разом з тим, суд, з метою дотримання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, дійшов висновку про зобов`язання Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 899657980000, а саме: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, змагальність сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Звертаючись до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 23.06.1993 у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії").

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993р., серія A, N274, с. 19, §33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, §38).

Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.

Враховуючи вищевикладене, керуючись принципами господарського судочинства з урахуванням конвенційного права кожного на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 899657980000, а саме: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018.

Окрім того, судом було задоволено клопотання позивача про продовження строку для подачі відповіді на відзив, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У судовому засіданні 21.12.2023 позивачу був встановлений строк протягом 7 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву ТОВ «Будінпроект» .

Останній день строку припадає на 15.01.2024, а відтак позивач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку для подання відповіді на відзив до його закінчення.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку для подачі відповіді на відзив, з метою сприяння позивачу у реалізації ним процесуальних прав, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та продовження позивачу процесуального строку встановленого судом для подачі відповіді на відзив.

У судовому засіданні 06.02.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про повторне зобов`язання Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 899657980000, а саме: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018 та відкладення підготовчого засідання на 05.03.2024.

07.02.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшла заява про зміну (доповнення) предмету позову, у якій позивач просить доповнити предмет позову новою вимогою, яка є похідною від первісної вимоги, а саме: визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір оренди земельної ділянки від 06.09.2005 (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.09.2005 під № 91-6-00484 зі змінами, внесеними договором від 26.12.2008 № 91-6-00829, укладеним на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 23/176) для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:91:165:0018, площа 0, 9645 га), укладений між Київською міською радою та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням.

07.02.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшла відповідь на відзив у якій позивач заперечив проти доводів відповідачів, з огляду на те, що місцева громада, яка наразі об`єдналась для захисту своїх прав у господарському процесі шляхом створення ГО «Врятуймо Київ», з 2005 року виборювала право на збереження на території по АДРЕСА_1 існуючих зелених насаджень, що підпадають під пряму забудову (з яких 50 дерев вже були знищені), та на створення на цій території (в разі ліквідації військового містечка № 138) зеленої зони у відповідності до рішення Київради від 06.10.2005 № 28/3492, що свідчить про зацікавленість членів ГО у правильному та законному використанні земель за їх призначенням як того вимагає Закон і недопущення свавілля у сфері забудови міста Києва, з метою нанесення невідворотної шкоди довкіллю міста. Як зазначає позивач, в порушення приписів ст. ст. 13, 41 Конституції України, у відповідності до яких власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, а використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі, права місцевої громади кварталу, обмеженому вул. Січових Стрільців, Тургенєвською, Павлівською та Гоголівською, нівелюються через виконання комплексу незаконних земляних та інших будівельних робіт по АДРЕСА_1, а тому ГО «Врятуймо Київ», в силу ст. ст. 91, 96, 103, 104 Земельного кодексу України, має право вимагати припинення незаконного використання Київською міською радою об`єктів права власності, що призводить до погіршення екологічної ситуації у кварталі та до порушення прав громади, передбачених ст. ст. 27, 30, 38, 54 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач наголошує, що права мешканців, які проживають у безпосередній близькості до об`єкту будівництва та спірної земельної ділянки, внаслідок протизаконних дій Київської міської ради, зокрема, щодо прийняття рішення від 15.07.2004 № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», є порушеними, а відтак громадське об`єднання для здійснення своєї мети (цілей) має право звертатися із відповідними заявами (позовними заявами) також і до суду у порядку, визначеному законом, адже Конституція України, Цивільний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України визнають, що способом захисту законних прав, свобод і інтересів як фізичних так і юридичних осіб є, в тому числі, звернення відповідних осіб до суду із позовами про захист їхніх порушених прав та інтересів, при цьому, право звернення до суду за захистом порушених або невизнаних прав, свобод та інтересів гарантується ст. 55 Конституції України. Крім того, враховуючи предмет спору та статус позивача у даній справі, звертає увагу на те, що Громадська організація «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» є також організацією, що відноситься до зацікавленої громадськості у сфері охорони навколишнього природного середовища (довкілля), тобто має інтерес щодо збереження довкілля в м. Києві, а відтак наділено правом захищати екологічні права не лише своїх членів та осіб, які звернулися до неї з таким проханням, а й відповідно до статті 9 Орхуської конвенції заявляти позови в інтересах суспільства, тобто в інтересах невизначеного кола осіб. У даному випадку, метою даного позову є встановлення істини та законності проведення забудови територій міста Києва, що здійснюється із значним нанесенням шкоди довкіллю, на основі встановлених преюдиціальних фактів у попередніх рішеннях суду та зауважує, що позивач, у даному випадку, не міг порушити заявлений відповідачами у даній справі строк позовної давності, оскільки ГО розпочало існування лише у серпні 2022, таким чином будь-яких перепон у позивача на звернення до суду з даним позовом не існує. Наголошує на тому, що доводи відповідачів у даній справі зводяться виключно до намагання позивача здійснити переоцінку обставинам встановлених у попередніх справах, однак це не відповідає дійсності, оскільки ГО на підсилення своєї позиції використовує уже встановлені обставини судами у справах № 5011-51/5456-2012, № 910/4268/16 та № 910/248/20 та намагається унеможливити продовження незаконного будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, з метою усунення триваючого порушення прав членів ГО, в тому числі найближче проживаючих мешканців до незаконного об`єкту будівництва.

12.02.2024 року через відділ діловодства суду від Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 по справі №910/14124/22 надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 899657980000, а саме: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899657980000).

У судовому засіданні 05.03.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову від 07.02.2024 та оголошення перерви у судовому засіданні до 21.03.2024.

Частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

З поданої позивачем заяви від 07.02.2024 про зміну (уточнення та доповнення) предмета позову вбачається, що позивач здійснив доповнення позовних вимог однією вимогою, яка за своєю суттю є похідною вимогою від вимог, які були заявлені попередньо, без зміни обставин, на яких ґрунтується подана позовна заява, тобто змінив предмет позову.

13.03.2024 та 18.03.2024 року через відділ діловодства суду від ТОВ «Будінпроект» надійшли заяви про застосування строків позовної давності до всіх вимог позовної заяви з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяв про зміну (уточнення та доповнення) предмету позову у справі №910/14124/22.

21.03.2024 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла додаткова відповідь на відзив Київської міської ради, у якій позивач вкотре наголосив, що факт належності спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, площею 0,9645 га, за виключенням частки площею лише 0,01 га, до земель державної власності та віднесення її до категорії земель оборони, був підтверджений в рамках трьох преюдиціальних судових проваджень. Так, позивач наголошує, що відповідно до трьох преюдиціальних рішень господарських судів у справах № 5011- 51/5456-2012 від 05.09.2012, № 910/4268/16 від 30.05.2016 та № 910/248/20 від 16.11.2020 за участі Військової прокуратури Київського гарнізону, Військової прокуратури Центрального регіону України, Міністерства оборони України, ЦТУ КБ, Київської міської ради, що набули законної сили, було підтверджено факт належності території військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (тобто, фактично, належності спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, площею 0,9645 га за виключенням третьої її складової площею лише 0,01 га, спеціально виділеної з земель міської забудови при формуванні нової спірної ділянки відповідно до затвердженого рішенням Київради від 15.07.2004 № 419/24-1829 проекту землевідводу) до державної власності та віднесення її до категорії земель оборони, розпорядником якої є виключно Кабінет Міністрів України, а також встановлено незаконність укладення як первісного договору оренди даної ділянки від 08.09.2005, так і угоди від 12.04.2016 про його поновлення. При цьому, у двох останніх з трьох вищезазначених справ, а саме: № 910/4268/16 та № 910/248/20 наведені вище висновки та обставини були підтверджені відповідними рішеннями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Крім того, на думку позивача, сам факт землевідведення (або рішення уповноваженого органу влади про його поновлення) землекористувачу конкретної земельної ділянки в період дії як Земельного кодексу УРСР 1922 року (1922 - 1970), а так само і в період 1970 - 1990 років - період дії Земельного кодексу УРСР 1970 року, є цілком достатньою підставою для виникнення у даного землекористувача відповідного права на землекористування відповідною земельною ділянкою - в незалежності від наявності чи відсутності оформлення такого права відповідно до вимог як Земельного кодексу УРСР 1922 року, а так само, відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1970 року, а відсутність таких оформлень не тягне за собою ані виникнення відповідного права користування, ані припинення відповідного права, що повністю спростовує правову позиції Київради у поданих поясненнях.

Судове засідання, призначене на 05.03.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 призначено підготовче засідання у справі на 30.04.2024.

30.04.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України, обґрунтовуючи тим, що Кабінет Міністрів України є єдиним власником державного майна, зокрема, військового майна, а тому лише Кабінет Міністрів України може уповноважувати підприємства чи організації на реалізацію такого майна на внутрішньому ринку. Поряд з тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 666-р «Про погодження переліку земельних ділянок, що належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням небюджетних коштів» військове містечко № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) було включено до зазначеного переліку, що, у свою чергу, підтверджує форму власності цього майна як державну, а також повноваження Кабінету Міністрів України, як розпорядника цього майна.

Також 30.04.2024 року через відділ діловодства суду надійшли заперечення Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» на заяву ТОВ «Будінпроект» про застосування строку позовної давності, у вказаних запереченнях позивач наголосив, що представник ТОВ «Будінпроект» невірно визначає момент початку перебігу строку позовної давності, відраховуючи його від моменту прийняття оскаржуваного позивачем акту та від моменту укладення відповідних правочинів та їх реєстрації. Так, як вказує позивач, у відповідності до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак юридична особа, якою є ГО «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад», не могла дізнатись про порушення своїх прав та прав інших осіб, раніше ніж вона була створена та зареєстрована 19.08.2022, а від цієї дати до подання позову не минуло трьох років.

У судовому засіданні 30.04.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення Кабінету Міністрів України в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, встановлення третій особі-4 строку на подачу пояснень по суті спору та відкладення підготовчого засідання на 14.05.2024.

Як наголошує в поданому клопотанні позивач, Кабінет Міністрів України будучи власником державного майна, зокрема, військового майна, відповідно до постанови КМУ №436 від 22.05.2013 «Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту», уповноважує підприємства чи організації на реалізацію військового майна на внутрішньому ринку. При цьому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 666-р «Про погодження переліку земельних ділянок, що належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням не бюджетних коштів» військове містечко № 138 ( АДРЕСА_2 ) було включено до зазначеного переліку.

З урахуванням наведеного, враховуючи предмет та підстави позову, а також заперечення щодо нього, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

14.05.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач наголосив, що всупереч положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності Київської міської ради на спірну земельну ділянку зареєстровано не на підставі затвердженої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а лише на підставі Земельного кодексу України (серія та номер: 2768-ІІІ, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна Рада України), до того ж, навіть, без зазначення конкретної норми виникнення такого права та без посилання на рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею». Тоді як, таке посилання на Земельний кодекс України, як на правову підставу для прийняття рішення про реєстрацію права власності, не передбачено ані Законом України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно», ані Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. На переконання позивача, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Кравченко Н.П. від 12.04.2016, про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно від 12.04.2016 за № 29208361 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899657980000) на земельну ділянку площею 0,9645 га за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, яким визначено власником Київську міську раду було прийняте всупереч принципам достовірності, об`єктивності та повноти, тобто всупереч загальним засадам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, гарантованих державою відповідно до ч. ч. 1, 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно») і є незаконним.

У судовому засіданні 14.05.2024 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 30.05.2024.

15.05.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшла заява від 14.05.2024 про доповнення підстав позову, у якій позивач фактично систематизовано наводить ті самі підстави, які слугували для зміни (уточнення та доповнення) предмету позову у даній справі та акцентує увагу на підставах звернення ГО «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» до суду з відповідною позовною заявою і повторно наголошує на належності нерухомого майна (будівель і споруд), розташованого на земельній ділянці військового містечка АДРЕСА_3 ) до майна державної форми власності, а саме: до військового державного майна, а, відтак і належності земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 за своїм цільовим призначенням до земель оборони.

23.05.2024 року через відділ діловодства суду від Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-4 наголосила, що спірна земельна ділянка перебуває у сфері управління Міністерства оборони України, розпорядження якою здійснює Кабінет Міністрів України, адже за цільовим призначенням вона відноситься до земель оборони та належить до державної власності. КМУ наголосив, що відповідно до положень Закону України «Про використання земель оборони», землі оборони можуть використовуватися, зокрема, для будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, таке будівництво здійснюється відповідно до Порядку організації будівництва житла військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №715 та на виконання вказаного порядку розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 666-р погоджено перелік земель, що належать до земель оборони, на яких планується відповідне будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, однак на цей час спірну земельну ділянку не включено до переліку земельних ділянок, що належать до земель оборони на яких планується будівництво житла. Разом з поясненнями Кабінетом Міністрів України подано клопотання про поновлення строку для подання письмових пояснень.

30.05.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло два аналогічні за змістом клопотання про витребування доказів, у яких заявник просить суд витребувати у Київського квартирно-експлуатаційного управління копії наявних у ньому форм обліку земельних ділянок по АДРЕСА_1 , які складали територію військового містечка № НОМЕР_1 (за формою 405 або в інших наявних формах) за період часу з 2003 року по 2018 рік, оскільки, на думку позивача, зазначені документи будуть свідчити про наявність та публічність обліку земельних ділянок по АДРЕСА_1 , у якості ділянок оборони, що, у свою чергу, визнавалось виконавчим органом Київської міської ради.

Того ж дня, до відділу діловодства суду від ОСОБА_4 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, з підстав того, що заявник приймав участь у ряді схожих, тотожних з даним предметом позову судових справах, які були ініційовані, в тому числі, органами прокуратури в інтересах Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління до Київської міської ради, ТОВ «Будінпроект» та Центрального територіального управління капітального будівництва і залучення ОСОБА_4 у подібних справах відбувалося з метою належного захисту інтересів мешканців, що проживають у безпосередній близькості до незаконного об`єкту будівництва. У даній справі представництво та захист інтересів мешканців міста Києва здійснюється безпосередньо через Громадську організацію «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад», однак це не нівелює тих обставин, що суб`єктивні права та інтереси ОСОБА_4 , як мешканця Києва, члена ГО та активіста за збереження довкілля міста Києва, є порушеними, внаслідок протиправних дій Київської міської ради, що свідчить про доцільність залучення заявника у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Крім того, ОСОБА_4 будучи інвалідом ІІ групи має пільги щодо сплати судового збору у судах будь-якої інстанції, відтак, оскільки позивач за своєю організаційно-правовою формою є неприбутковим підприємством, доцільним є залучення ОСОБА_4 до участі у справі з метою подальшого належного захисту порушених прав членів ГО у судах вищої інстанції.

У судовому засіданні 30.05.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання Кабінету Міністрів України про поновлення строку на подачу пояснень по суті спору та прийняття їх до розгляду, прийняття до розгляду заяви позивача про доповнення підстав позову, відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про залучення у справу в якості третьої особи та відкладення підготовчого засідання у справі до 04.06.2024.

Так, за приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.

Дотримання принципу верховенства права перебуває у тісному взаємозв`язку з забезпеченням права на доступ до правосуддя, в тому числі з реалізацією принципу змагальності сторін, який означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).

Принцип змагальності сторін нерозривно пов`язаний і з принципом рівності сторін. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Кабінету Міністрів України та поновлення строку на подачу письмових пояснень по суті спору та прийняття їх до розгляду.

Згідно приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю - вже новий позов. Такі вимоги можуть бути предметом лише іншого самостійного (окремого) позову, що подається в передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

В свою чергу, суд наголошує, що формулювання позовних вимог та їх підстав відноситься до виключної компетенції позивача у справі, оскільки згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України за принципом диспозитивності учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета та підстав спору на власний розсуд.

З огляду на те, що зміна позовних вимог та підстав позову є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, що не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, процесуальні права учасників справи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, зважаючи на те, що за своїм фактичним змістом заява про доповнення підстав позову лише систематизує правову позицією позивача щодо усіх попередньо поданих заяв та заперечень, які прийняті судом, суд прийшов до висновку про прийняття заяви про доповнення підстав позову, з метою повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, до розгляду.

Відповідно до приписів частини 1, 2, 4, 5 та 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Зі змісту статті 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.

Приписи частини 1 та 2 статі 81 Господарського процесуального кодексу України врегульовують, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Позаяк, в порушення приписів частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не наведено будь-якого обґрунтування неможливості подання клопотання про витребування, у строк передбачений процесуальним Законом, з причин, що не залежали від нього, а відтак суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Згідно з частинами першою - третьою статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Таким чином, в силу положень наведеної норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права/інтереси та обов`язки.

Інститут третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу такій особі і передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. У зв`язку з цим важливо розмежовувати випадки, коли рішення суду порушує права осіб і коли рішення суду може зачіпати права таких осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Отже, вирішуючи питання наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у цій справі наділено таку особу новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Розглядаючи заяву про вступ у справу в якості третьої особи, суд повинен виходити також із загальних принципів господарського судочинства, зокрема, із принципу змагальності, який є одним з основних принципів господарського судочинства і полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог, такий принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

При цьому, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши наведені заявником у зазначеній заяві обставини в обґрунтування можливості впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду цієї справи по суті спору, на права або обов`язки ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що вирішення спору у цій справі на користь будь-якої зі сторін не може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_4 , з огляду на що правові підстави для залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відсутні.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд виходить з того, що ОСОБА_4 вже приймає участь в даній справі як засновник та голова Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад», якою ініційовано судовий розгляд даної справи та яка згідно приписів пункту 1.1 статуту і створена для здійснення і захисту прав і свобод людини та громадянина та задоволення, зокрема, суспільних, екологічних, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших прав та інтересів своїх членів та/або інших осіб.

Доводи викладені у заяві про надання ОСОБА_4 процесуального статусу в якості третьої особи, оскільки це забезпечить йому можливість оскарження рішення у даній справі без сплати судового збору, не є тими підставами для залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, що визначені приписами статті 50 Господарського процесуального кодексу України та не мають за мету дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства в цілому.

При цьому, суд враховує і те, що у відповідності до положень статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відтак, ОСОБА_4 у будь-якому випадку непозбавлений права та можливості звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення суду першої інстанції, у порядку та строки передбачені Законом.

04.06.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад" надійшли додаткові пояснення, у яких позивач наголошує на відсутності станом на 12.04.2016 законодавчого дозволу проведення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на спірну земельну ділянку (під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, площею 0, 9645 по АДРЕСА_1), а також, відповідно, реєстрації права оренди цієї ділянки на користь Центрального територіального управління капітального будівництва під житлову забудову, згідно з укладеною між відповідачем-2, в якості орендаря, та відповідачем-1, в якості орендодавця, угодою про поновлення договору оренди № 95 від 12.04.2016. Разом з тим, у поданих поясненнях наполягає на факту антипублічності правочинів, так, зокрема, договір оренди між Київською міською радою та ЦТУ КБ від 08.09.2005 № 91-6-00484, угода між Київською міською радою та ЦТУ КБ від 12.04.2016 № 95 про поновлення договору оренди, договір між Київською міською радою та ЦТУ КБ від 28.09.2022 № 365 про укладення договору оренди на новий строк та договір про будівництво від 01.10.2015 між ЦТУ КБ та ТОВ «Будінпроект», за своєю суттю порушують публічний порядок управління, а відтак, згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними правочинами, а отже недійсними в силу закону, при цьому недійсність настає з моменту вчинення і не потребує визнання судом, а тому ці правочини завідомо не мають жодних правових наслідків, окрім наслідків, пов`язаних з їх недійсністю.

Також, 04.06.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшов відзив на пояснення Кабінету Міністрів України, який за своєю суттю є запереченнями, у яких позивач зазначає, що дійсно спірну земельну ділянку станом на поточний рік не включено до переліку земельних ділянок, що належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців, членів їх сімей із залученням небюджетних коштів, проте причиною такого невключення можна вважати штучне вибуття земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з переліку об`єктів державної власності внаслідок проведення державним реєстратором - приватним нотаріусом Кравченко Н.П. 12.04.2016 державної реєстрації речових прав на зазначену земельну ділянку (рішення за індексним № 29208361 від 12.04.2016) про реєстрацію права власності за Київською міською радою, а права оренди - за Центральним територіальним управлінням капітального будівництва. Отже, після 2016 року Кабінет Міністрів України не міг планувати включення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до переліку земельних ділянок, що належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням небюджетних коштів в силу появи правової невизначеності щодо цільового призначення цієї земельної ділянки та, відповідно, щодо її форми власності. У той же час, позивач погодився із Кабінетом Міністрів України про те, що спірна земельна ділянка перебуває у сфері управління Міністерства оборони України, розпорядження нею здійснює Кабінет Міністрів України, а за цільовим призначенням така ділянка відноситься до земель оборони та належить до державної власності, що також було встановлено преюдиціальними рішеннями Господарського суду м. Києва у справах № 5011-51/5456-2012, № 910/4268/16, № 910/248/20, а також ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2023 у справі № 761/27724/23, якою було накладено арешт на земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, площею 0,9645 га, по АДРЕСА_1 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаною земельною ділянкою.

У судовому засіданні 04.06.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 11.07.2024.

11.07.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, у якій позивач з посиланням на практику Верховного Суду, на підставі статті 236 Господарського процесуального кодексу України просив суд повернутися на стадію підготовчого провадження з метою подачі ОСОБА_4 нової заяви про вступ у справу в якості третьої особи, з новим фактичним та юридичним обґрунтуванням.

У судовому засіданні 11.07.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження та оголошення перерви у судовому засіданні до 18.07.2024.

Так, однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Отже, суд може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак підстави для цього мають бути винятковими і вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У даному клопотанні, як підставу для повернення на стадію підготовчого провадження, позивач зазначає про необхідність подачі нової заяви ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача з наведенням нового юридичного обґрунтування та фактичних обставин.

Втім, наведені позивачем обставини необхідності подання нової заяви ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, не є винятковою обставиною, яка б свідчила про наявність правових підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Водночас, суд зауважує, що ОСОБА_4 звертався із відповідною заявою про вступ у справу 30.05.2024, однак суд, керуючись приписами частин 4 та 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.05.2024 постановив ухвалу, яка була занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні вказаної заяви. Отже, з 30.05.2024 року ОСОБА_4 будучи обізнаним про відмову в задоволенні його заяви про вступ у справу в якості третьої особи, мав розумний строк на звернення до суду із заявою про вступ у справу в якості третьої особи із новим обґрунтуванням та підставами для його залучення до закриття підготовчого провадження, втім такої заяви не подав.

Необґрунтоване повернення на стадію підготовчого провадження не повинно призводити до збільшення розумного строку розгляду справи в цілому.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 р. у справі № 6-1957цс16.

Відтак, оскільки наведені у клопотанні підстави для повернення на стадію підготовчого провадження є необґрунтованими, вказане клопотання не підлягає задоволенню, а повторна заява ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана поза межами підготовчого провадження у справі.

При цьому, суд зауважує, що у будь-якому випадку, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (стаття 254 Господарського процесуального кодексу України).

18.07.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшли додаткові пояснення по справі - клопотання про застосування преюдиціальних фактів, врахування позиції судів у подібних правовідносинах та пояснення щодо перешкоджання практичній реалізації прав та інтересів ГО «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» через втілення у житті незаконного рішення Київської міської ради №419-24/1829, у яких позивач повторно наголосив на необхідності врахування під час вирішення спору по суті преюдиціальних фактів, встановлених рішеннями Господарського суду м. Києва у справах №5011-51/5456-2012 від 05.09.2012, №910/4268/16 від 30.05.2016 та №910/248/20 від 16.11.2020, а також ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2023 у справі № 761/27724/23, які в цілому мають суттєве значення для об`єктивного, повного та всебічного розгляду усіх обставин у даній справі.

У судовому засіданні 18.07.2024 року, у зв`язку із порушенням порядку ведення судового процесу, сперечання з головуючим суддею, висловлення оцінки з приводу процесуальних дій головуючого судді, ігнорування зауважень головуючого у справі судді щодо припинення неналежної поведінки, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про видалення представника позивача - ОСОБА_4 із зали судового засідання та здійснено виклик працівників Служби судової охорони з метою забезпечення правопорядку у судовому процесі. Однак, на зауваження головуючого у справі судді представник позивача - ОСОБА_4 продовжував не реагувати, вимоги працівників Служби судової охорони щодо залишення зали судового засідання ігнорував, у зв`язку з чим судове засідання закрито.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 судове засідання у справі призначено на 14.08.2024.

22.07.2024 року через систему Електронний суд, що зареєстрована відділом діловодства суду 23.07.2024 року, від позивача надійшла заява про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/14124/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Васильченко Т.В. від участі у розгляді справи №910/14124/22, передано заяву Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» про відвід судді Васильченко Т.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 26.07.2024, матеріали справи № 910/14124/22 та заяву про відвід судді передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи № 910/14124/22.

30.07.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» надійшли зауваження з приводу неправильності чи неповноти протоколу судового засідання від 18.07.2024 року, в яких Громадська організація "Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад" вказує про необхідність внесення коригування до вказаного протоколу судового засідання, а саме: "дія №23 об 17:10:38 за якою судом занесені до протоколу судового засідання зауваження представнику позивача - ОСОБА_4 за порушення порядку ведення судового засідання та сперечання з головуючим суддею" - позивач не був обізнаним з винесенням його представнику зауважень або попереджень; "дія №35 об 17:58:50 за якою, у зв`язку із порушенням порядку у залі судового засідання, зокрема, сперечання з головуючим суддею, відповідно до ст. 132 ГПК України до уповноваженого представника позивача застосовані попередження" - представник позивача намагався пояснити необґрунтованість позиції Київської міської ради і йому судом було надано дозвіл на озвучення своєї репліки; "дія №41 об 17:34:57 за якою, у зв`язку із повторним порушенням порядку у залі судового засідання, висловлення оцінки з приводу процесуальних дій головуючого судді, відповідно до ст 132 ГПК України до уповноваженого представника позивача - ОСОБА_4 застосовано попередження" - дії представника позивача у відведений йому час були спрямовані на пояснення резонантності даної справи; "дія №43 об 17:41:17 за якою, у зв`язку із систематичним порушенням порядку ведення судового процесу, ігнорування зауважень головуючого у справі судді щодо припинення неналежної поведінки, судом постановлено протокольну ухвалу про видалення представника позивача - ОСОБА_4 із зали судового засідання, здійснено виклик працівників Служби судової охорони з метою забезпечення правопорядку у судовому процесі. Однак, на зауваження головуючого у справі судді представник позивача - ОСОБА_4 продовжував не реагувати, вимоги працівників Служби судової охорони щодо залишення зали судового засідання ігнорував" - представник позивача висловив оцінку щодо процесуальних дій суду, вчинених у судових засіданнях 04.06.2024 та 11.07.2024 року, а саме щодо результатів розгляду заяв ОСОБА_4 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , як фізичної особи і громадського діяча.

При цьому, у зауваженнях вказує про наявність підстав для поновлення строку для подання зауважень, оскільки 19.07.2024 в Електронному кабінеті системи Електронного суду був розміщений протокол судового засідання від 18.07.2024 року (у стислому вигляді) до якого в заархівованому вигляді доданий протокол судового засідання у повному вигляді, втім доступ до вкладення, тобто до протоколу у повному вигляді йому було надано лише 22.07.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 поновлено пропущений процесуальний строк для подання зауважень на протокол судового засідання від 18.07.2024 у справі №910/14124/22, при цьому, зауваження Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» на протокол судового засідання від 18.07.2024 відхилено.

Судове засідання, призначене на 14.08.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 судове засідання у справі призначено на 18.09.2024.

16.09.2024 року через відділ діловодства суду від Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» повторно надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, у якій позивач просить суд, як виняток, повернутись на стадію підготовчого засідання, виконати вимоги ч. 1 ст. 177, п. 15 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а саме: остаточно визначити предмет спору; обставини справи, які підлягають встановленню; порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про залучення його до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, з урахуванням додаткових аргументів, викладених ним у другій поданій до суду його заяві (залишеній судом без розгляду).

Як виняткову підставу для повернення на стадію підготовчого провадження у справі №910/14124/22 заявник зазначає про те, що судом у підготовчому засіданні окремо не було обговорено з учасниками справи коло питань, що входить до предмету доказування, а відтак і не було визначено обставини справи, які підлягають встановленню, крім того, у підготовчому засіданні не було обговорено і встановлено порядку з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та не було встановлено порядку дослідження доказів, якими обґрунтовуються необхідні обставини під час розгляду справи по суті, про що свідчить відсутність відповідної протокольної ухвали чи іншої відповідної інформації у протоколах підготовчого засідання. Поряд з тим, необхідність у поверненні на стадію підготовчого провадження існує для дослідження доповнень заяви ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача фактичними та юридичними аргументами, за наслідками якої суд може прийти до висновку, що рішення у цій справі не може не впливати на особисті права та обов`язки ОСОБА_4

18.09.2024 року через відділ діловодства суду від Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшла заява про вступ у справу, на правах окружної прокуратури, з метою захисту інтересів держави.

У судове засідання 18.09.2024 року з`явились представники позивача, відповідача-1, відповілача-3, третьої особи-2 та третьої особи-4.

У судовому засіданні суд, заслухавши думку представника прокуратури та учасників справи з приводу заяви Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про вступ у справу, керуючись положеннями статті 233 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відхилення заяви прокуратури про вступ у справу.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті

Як вбачається з матеріалів справи, суд у судовому засіданні 04.06.2024, виходячи з того, що було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Отже, заява Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про вступ у справу подана з порушенням строку передбаченого імперативними приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, а тому відхиляється судом.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №910/24431/16.

Також, розглянувши клопотання Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» про повернення на стадію підготовчого провадження, заслухавши пояснення та заперечення сторін, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось судом, однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 Господарського процесуального кодексу України).

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Позаяк, наведені позивачем обставини, як підставу для повернення на стадію підготовчого провадження, не є винятковими обставинами задля яких суд має здійснити повернення до стадії підготовчого провадження.

Так, положеннями статті 177 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Частиною 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

При цьому, фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання (частина 2 статті 222 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 статті 223 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

Як свідчать звукозаписи усіх судових засідань, проведених в межах підготовчого провадження, судом було виконано вимоги Господарського процесуального кодексу України, що передбачені, зокрема, у статтях 177 та 182 вказаного Кодексу, в тому числі, але не виключно щодо встановлення порядку з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті.

Виконання вказаних кодексом вимог та завдань підготовчого провадження, не зобов`язує суд проводити їх у одному (конкретному) судовому засіданні, з винесенням окремого процесуального документу, а відтак виконання їх протягом усього підготовчого провадження не суперечить Господарському процесуальному кодексу України та не є підставою для повернення зі стадії розгляду справи по суті до підготовчого провадження.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу заявника на те, що не відображення секретарем судового засіданні у текстовій версії протоколу за наслідком проведеного судового засідання відомостей, в тому числі, але не виключно про виконання судом вимог щодо встановлення порядку з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, не може свідчити про невиконання судом такого обов`язку. Положення чинного Господарського процесуального кодексу України не вимагають відображати у текстовій версії протоколу, кожен фрагмент розмови між учасниками справи та судом в межах проведених судових засідань.

Відтак, посилання на відсутність відповідної протокольної ухвали чи іншої відповідної інформації у текстових версіях протоколів підготовчого засідання, зокрема, але не виключно, щодо обговорення з учасниками справи коло питань, що входить до предмету доказування, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, встановлення порядку з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також встановлення порядку дослідження доказів, якими обґрунтовуються необхідні обставини під час розгляду справи по суті, судом відхиляються як необгрунтовані.

Відхиляє суд і посилання позивача на необхідність у поверненні на стадію підготовчого провадження для дослідження доповнень заяви ОСОБА_4 про вступ його у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача новими фактичними та юридичними аргументами, за наслідками чого суд може прийти до висновку, що рішення у цій справі не може не впливати на особисті права та обов`язки ОСОБА_4 , оскільки сам факт повторного звернення до суду із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, з наведенням додаткових обґрунтувань, в задоволенні якої судом попередньо було відмовлено, не може свідчити про винятковість такої обставини, як підстави для повернення на стадію підготовчого провадження, а лише свідчить про не згоду заявника з процесуальним рішення суду про відмову в задоволенні попередньої заяви про залучення заявника до участі у справі в якості третьої особи.

При цьому, суд неодноразово наголошував на тому, що у будь-якому випадку, заявник, тобто ОСОБА_4 не позбавлений права та можливості звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення суду першої інстанції, якщо, на думку заявника, таке рішення зачіпає його інтереси та впливає на його суб`єктивні права і обов`язки.

Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, суд дійшов висновку, що, у даному випадку, Громадська організація «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» звертаючись повторно до суду із клопотанням про повернення на стадію підготовчого провадження не навела будь-яких виключних та вагомих підстав для здійснення повернення на стадію підготовчого провадження, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 15, 17, 50, 53, 183, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Громадської організації «Врятуймо Київ - зелене древнє місто-сад» відмовити.

Ухвала набирає законної сили 18.09.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст складено та підписано 03.10.2024.

СуддяТ.В. Васильченко


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	18.09.2024
Оприлюднено	05.10.2024
Номер документу	122054178
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Васильченко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 18.09.2024 по справі 910/14124/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/14124/22

Ухвала від 18.09.2024

Ухвала
від 18.09.2024 по справі 910/14124/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА