Рішення

від 25.09.2024 по справі 910/6266/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2024Справа № 910/6266/24Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Калашнік Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/6266/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація

про усунення перешкод в користуванні власністю,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп" (далі - відповідач) про усунення перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" код 01043342, у користуванні нерухомим майном, житловим будинком розташованим за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, шляхом встановлення відсутності місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп", код 35809939 за адресою: місто Київ, вул. Старонаводницька, будинок 17/2; зобов`язання відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп", код 35809939, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про зміну місцезнаходження товариства з адреси: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 на іншу адресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

30.05.2024 від позивача через систему Електронний суд надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6266/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2024, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію.

14.06.2024 через електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" надійшла заява на виконання ухвали суду.

25.06.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли пояснення по справі в яких містилось клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

08.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 10.07.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 24.07.2024.

18.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 04.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 виправлено описки в ухвалах Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, від 10.07.2024, від 10.07.2024 та 24.07.2024 у справі №910/6266/24, по тексту ухвал Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, від 10.07.2024, від 10.07.2024 та 24.07.2024 у справі №910/6266/24 вважати вірним: «третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:»

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2024.

25.09.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 25.09.2024 представники відповідача та третьої особи не з`явилися.

В судовому засіданні 25.09.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЛЯ І КО.ЛТД», є власником нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 з 11 серпня 2023.

11.08.2023 між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ Укрексімбанк) (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Доля і Ко» (далі - Покупець) укладеного Договір купівлі-продажу майна (далі - Договір), за умовами якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність майно, визначене у п. 1.2 цього Договору, та сплачує Продавцю за майно ціну, визначену цим Договором.

Згідно, п. 1.2 Договору майном, що передасться Продавцем Покупцю за цим Договором у власність є: Житловий будинок, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 17,89,0 кв.м., житловою площею 825,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 (сімнадцять дріб два) (надалі - Житловий будинок).

Житловий будинок належить Продавцю на праві приватної власності па підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого Решетніковою С.І. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.06.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 4670.

Право власності Продавця на Житловий будинок зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2023 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66930263 від 25.03.2023), номер запису про право власності: 49694720, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 2710823880000, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 326983636. виданим 25.03.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.Є.

Дане нерухоме майно позивачем було придбано за результатами проведення електронних торгів, де Товариство з обмеженою відповідальністю «Доля і Ко» згідно протоколу № 591057 визнано переможцем.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням (юридичною адресою) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІТЕС ГРУП», код 35809939, зазначено місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2.

Також у позовній заяві позивач (ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД») зазначає, що він як власник нерухомого майна за вказаною адресою, не укладав жодних договорів з ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» на користування нерухомим майном за адресою АДРЕСА_1 .

28.03.2024 позивач звернувся з листами до загальних зборів, директора ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» та засновників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому повідомив, що ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» є власником нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 з 11 серпня 2023 та просив терміново змінити місцезнаходження ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» з будинку 17/2 вулиця Старонаводницька, міста Києва на інше місцезнаходження (адресу).

Вказані листи було повернуто позивачу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

На звернення ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» з адвокатським запитом (від 29.03.2024 №29/03-1) до Головного управління ДПС у м. Києві, останній листом за № 33907/6/26-15-12-01-07 від 03.04.2024 повідомив, зокрема, що ТОВ «Еквітес Груп» (податковий номер 35809939) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва), як платник податків за основним місцем обліку, місцезнаходження 01015, м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, буд. 17/2, телефон 2070471, інформація щодо адреси електронної пошти відсутня. Окрім цього, даним листом повідомлено, що за адресою місцезнаходження нерухомого майна позивача - місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 зареєстровано 12 юридичних осіб.

Також, на звернення ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» з адвокатським запитом (від 09.04.2024 №09/04-1) до Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України», останній листом за № 0000609/12218-24 від 19.04.2024 повідомив, що за період з 19.08.2009 року по 11.08.2023 року, період протягом якого банк був власником вищевказаного нерухомого майна, договір користування цим нерухомим майном з ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» не укладався. Відомостями щодо передачі нерухомого майна, розташованого за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 у період з 19.08.2009 по 11.08.2023 в суборенду АТ «Укрексімбанк» не володіє.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація на адвокатський запит позивача № 10/04-1 від 10.04.2024 про наявність в матеріалах реєстраційних справ юридичних осіб договорів оренди або іншого документу яким підтверджується право користування нерухомим майном та внесення відомостей до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про місцезнаходження юридичних осіб за адресою місто Київ, вул. Старонаводницька, буд. 17/2, в межах повноважень, листом від 15.04.2024 № 105-4241 повідомила, що відповідні реєстраційні справи не містять запитуваних документів, оскільки державна реєстрація юридичних осіб не передбачала та не передбачає подання таких документів.

У позовній заяві позивач зазначає, що дата реєстрації ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП», згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є - 25.03.2008, номер запису: 10701020000032634. Таким чином, з урахуванням викладеного, використання ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» адреси місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, як місцезнаходження Товариства є неправомірним.

Також, ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД обґрунтовує позов тим, що відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про місцезнаходження ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 є недостовірними та порушують права власника, що є підставою для термінового усунення порушення права власності та внесення змін в порядку визначеному діючим законодавством, щодо зміни місцезнаходження ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП».

У позовній заяві позивач також звертає увагу на бездіяльність відповідача щодо необхідної зміни місцезнаходження товариства з адреси належного позивачу майна, з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є протиправною поведінкою відповідача. Формальне використання зазначеної адреси відповідачем для визначення місцезнаходження юридичної особи, без її згоди, як власника об`єкта нерухомого майна, створює перешкоди у здійсненні права власності та є порушенням прав позивача. Також вказана бездіяльність є порушенням вимог закону та вказує на те, що іншого способу захисту права власності та усунення вишевказаних перешкод ніж судовий захист не має.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 58)).

Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21, від 25.05.2021 у справі № 910/91/20.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у cправі № 911/1375/22.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» є власником нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 з 11 серпня 2023, що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 11.08.2023.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 447364848070 від 10.07.2024 ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» зареєстровано в реєстрі за адресою: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2. Тобто в належному на праві власності позивачу нерухомому майну.

Доказів укладення між сторонами будь-яких цивільно-правових угод, що надають відповідачу право на користування належним позивачу нерухомим майном, суду не надано.

Вищезазначеним підтверджується, що ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» за адресою: вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 не знаходиться та діяльність за вказаною адресою не здійснює.

Також суд звертає увагу, що згідно листа ДПС України ГУ ДПС у м. Києві від 03.04.2024 № 33907/6/26-15-12-01-07 за адресою місцезнаходження нерухомого майна Позивача - місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 зареєстровано 12 юридичних осіб.

Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р., відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.", Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушенні і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння.

Власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 911/1659/19 та постанови ОП КГС ВС від 06 серпня 2021 року у справі № 910/20607/17.

Отже, пред`явлення негаторного позову (про усунення порушень права власності) відповідає змісту суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Частиною третьою статті 89 Цивільного кодексу України встановлено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі за текстом - Закон України № 755-IV).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту десятого частини другої статті 9 Закону України № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до частини 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються: рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, а також установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

Отже, вирішення питання про зміну місцезнаходження відповідача з внесенням змін віднесено до виключної компетенції уповноваженого органу управління юридичної особи - відповідача.

Таким чином, відсутність за зареєстрованою адресою відповідача органів управління товариства та фактичного місця ведення діяльності чи розташування офісу суперечить ст.93 Цивільного кодексу України, п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України, п.10 ч.2 ст.9 та ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Використання адреси нерухомого майна для визначення місцезнаходження юридичної особи та отримання від цього відповідної вигоди, без отримання згоди власника об`єкта нерухомого майна, є порушенням права власності та створює перешкоди власнику (в даному разі позивачу) у здійсненні ним своїх прав вільно та на власний розсуд користуватись та розпоряджатись майном.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до загальних зборів, директора ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» та засновників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому повідомив, що ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» є власником нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 з 11 серпня 2023 та просив терміново змінити місцезнаходження ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» з будинку 17/2 вулиця Старонаводницька, міста Києва на інше місцезнаходження (адресу). Вказані листи повернуто за закінченням терміну зберігання, ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» зміна місцезнаходження не відбувалася.

Вказане вище свідчить, що позивачем вчинялися засоби для досудового врегулювання спору щодо зміни місцезнаходження відповідача, проте бажаного результату не отримано.

Отже, оскільки питання про зміну місцезнаходження ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» не вирішено, суд вважає, що порушуються права позивача, як власника нерухомого майна, що підлягають судовому захисту.

Суд зазначає, що формальне використання адреси (місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2) ТОВ «ЕКВІТЕС ГРУП» для визначення місцезнаходження юридичної особи, без згоди власника об`єкта нерухомого майна, створює перешкоди у здійсненні права власності та є порушенням прав позивача, а відтак позивач має право на усунення таких порушень, шляхом встановлення відсутності місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп", код 35809939 за адресою: місто Київ, вул. Старонаводницька, будинок 17/2.

Таким чином, вимога позивача про усунення перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" код 01043342, у користуванні нерухомим майном, житловим будинком розташованим за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, шляхом встановлення відсутності місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп", код 35809939 за адресою: місто Київ, вул. Старонаводницька, будинок 17/2 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

У той же час, рішення про зміну місцезнаходження юридичної особи є виключним правом вищого органу управління товариства. При цьому, приймаючи судове рішення суд не може підміняти повноваження органів управління юридичної особи.

Суд зазначає, що станом на дату ухвалення даного рішення місцезнаходження відповідача з адреси належного позивачу нерухомого майна не змінено, про що відповідно не внесено відомостей до Єдиного державного реєстру, які фактично містять недостовірну інформацію стосовно відповідача, а чинне законодавство України не містить будь-яких інших механізмів, які дозволяють позивачу встановити певний факт та вплинути на відповідача, ніж вирішення спору судом

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю код 35809939, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про зміну місцезнаходження товариства з адреси: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 на іншу адресу.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Доля і Ко. ЛТД» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Доля і Ко. ЛТД» - задовольнити.

2. Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" код 01043342, у користуванні нерухомим майном, житловим будинком розташованим за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, шляхом встановлення відсутності місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп", код 35809939 за адресою: місто Київ, вул. Старонаводницька, будинок 17/2.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп", код 35809939, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про зміну місцезнаходження товариства з адреси: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 на іншу адресу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітес Груп" (01015, м. Київ, Старонаводницьтка, 17/2; ідентифікаційний код 35809939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доля і Ко. ЛТД» (01015, м. Київ, провулок Памви Беринди, 4; ідентифікаційний код 01043343) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.10.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА