Ухвала

від 03.10.2024 по справі 911/1606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1606/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ароматика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр»

про стягнення 32 506,92 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ароматика» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр» про стягнення 32 506,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 01/10/2018ВЦ від 01.10.2018 в частині оплати за поставлений товар. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 32 506,92 грн основного боргу.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1606/24. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 17.07.2024. Отже станом на дату відкриття провадження у справі № 911/1606/24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр» не мало зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що у відповідача станом на дату відкриття провадження у справі був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.06.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Святоюріївська, буд. 11, офіс 13, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08133.

Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу за довіреністю 22.07.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600938034947.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про вручення судом про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

26.07.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив вх. № суду 8052 від 26.07.2024 на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із викладеними у позові обставинами, вважає підстави позову надуманими та такими, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та договору. Відповідач не заперечує обставину укладення між ТОВ «Вітамін-Центр» та ТОВ «Ароматика» договору поставки № 01/10/2018ВЦ від 01.10.2018 та факт отримання товару від позивача в період з 29.08.2023 по 08.04.2024 по видатковим накладним, які зазначені у позовній заяві на загальну суму 42 275,04 грн. Разом з цим відповідач стверджує, що позивачем замовчується обставина того, що у листопаді 2023 року, на прохання відповідача, останній прийняв повернення товару у зв`язку із закриттям аптечних закладів відповідача в загальному розмірі 19 647,70 грн, на підтвердження чого відповідач долучив до відзиву на позовну заяву розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.11.2023 та акт звірки розрахунків на 31.12.2023. Отже, за ствердженням відповідача, загальна сума заборгованості за видатковими накладними, на які посилається позивач, складає 22 627,34 грн (42275,04 - 19647,70). Відповідач вважає твердження позивача щодо повної сплати за отриманий товар хибними, оскільки відповідачем за період з вересня 2023 року (період сплати за серпень 2023 року) по червень 2024 року було сплачено 31 723,26 грн; відповідач надавав, а позивач приймав від відповідача звіти за реалізований товар без будь-яких зауважень, що лише підтверджує неправомірність позовних вимог з боку позивача. Крім того відповідач зауважив, що акт звіряння взаєморозрахунків від 31.05.2024, на який посилається позивач, лише підтверджує факт отримання товару на суму 34 817,28 грн, який відповідач повинен оплатити відповідно до умов п. 4.1 договору поставки. При цьому, як зазначив відповідач, загальний залишок товару це залишок товару в загальному значені, який був отриманий відповідачем від позивача за весь строк дії договору поставки, враховуючи ті накладні, на які посилається позивач у своєму позові. За ствердженням відповідача, між позивачем та відповідачем було підписано протокол узгодження розбіжностей, у пункті 3.7 якого погоджено, що товар поверненню не підлягає, але, як виключення, відповідач має право повернути до 5 % конкретного найменування товару та за покупцем залишається право повернути нереалізований товар за 3 місяці до закінчення терміну придатності такого товару. Відповідач зазначив, що листом № 15/04-3 від 15.04.2024 звернувся до позивача з пропозицією повернення товару відповідно до умов договору (тобто відповідно до п. 3.7 в редакції протоколу розбіжностей) без наміру змінити умови договору в односторонньому порядку, про що стверджує позивач у позові. Відповідач твердить, що замість погодження пропозиції відповідача, позивач безпідставно склав претензію щодо повернення повної суми заборгованості. Також відповідач вважає недоцільними посилання позивача на ч. 2 ст. 530 та ст. 692 ЦК України, оскільки умовами договору встановлений строк виконання зобов`язання в частині оплати товару, а саме до 15 числа кожного місяця саме за фактично реалізований товар; звіти про фактично реалізований товар надаються до 5 числа того ж місяця, умови якого відповідачем дотримується в повному обсязі. З урахуванням зазначеного вище, відповідач просить суд у позові ТОВ «Ароматика» до ТОВ «Вітамін-Центр» відмовити в повному обсязі.

Одночасно відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд визначити причини пропуску строку на надання відзиву поважними та поновити пропущений строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі № 911/1606/24 у задоволенні клопотання ТОВ «Вітамін-Центр» про визначення причин пропуску строку на надання відзиву поважними та поновлення пропущеного строку відмовлено. Прийнято відзив ТОВ «Вітамін-Центр» вх. № суду 8052 від 26.07.2024 на позовну заяву з додатками до розгляду.

07.08.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Щодо дотримання позивачем строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву суд зазначає наступне.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно зі статтею 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Судом встановлено, що зазначена заява була направлена до суду відповідачем засобами поштового зв`язку.

Суд встановив, що відповідь на відзив позивача була прийнята у відділенні зв`язку АТ «Укрпошта» 29.07.2024, що підтверджується поштовим конвертом, засвідченим календарним штемпелем відділу поштового зв`язку, що наявний в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ГПК України, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.06.2024 про відкриття провадження у справі № 911/1606/24 було надано позивачу строк на подання відповіді на відзив на позов протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 28.07.2024.

З урахуванням строків, встановлених ухвалою суду від 28.06.2024, позивач мав можливість подати до суду відповідь на відзив на позовну заяву у строк не пізніше 29.07.2024 (враховуючи, що 28.07.2024 припадало не неділю).

Отже відповідь на відзив на позовну заяву подана до суду із дотриманням процесуальних строків, встановлених ухвалою суду від 28.06.2024 про відкриття провадження у справі, у зв`язку із чим суд приймає відповідь на відзив позивача до розгляду та долучає її до матеріалів справи.

14.08.2024 до суду від позивача надійшла заява вих. № 88 від 14.08.2024 про зменшення позовних вимог, в якому позивач повідомляє суд, що в ході перевірки стану розрахунків між сторонами позивачем було встановлено, що 12.07.2024 відповідачем було сплачено за поставлений товар 1 750,92 грн та 09.08.2024 1 946,94 грн, а всього грошові кошти на суму 3 697,86 грн, на підтвердження чого позивач долучив до заяви банківські виписки за 12.07.2024 та 09.08.2024. У зв`язку із цим станом на 13.08.2024 залишок не сплаченого боргу за поставлений товар становить 28 809,06 грн. З урахуванням вказаного, позивач на підставі ч. 2 ст. 46 ГПК України просить суд прийняти дану заяву при розгляді справи, позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача 28 809,06 грн основного боргу за поставлений товар.

Розглянувши заяву ТОВ «Ароматика» про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, ч. 2 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

У даній справі судове засідання не призначалось та не проводилось, отже, заява про збільшення або зменшення розміру позовних вимог могла бути подана протягом 30 днів з дня відкриття провадження.

Як було зазначено судом вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/827/23.

За приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням приписів ст. 46, 252 ГПК України та ст. 253 ЦК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог у даній справі у період з 29.06.2024 до 29.07.2024 (враховуючи, що 28.07.2024 припадало не неділю).

Заява ТОВ «Ароматика» про зменшення позовних вимог подана до канцелярії суду 14.08.2024.

Отже заява позивача вих. № 88 від 14.08.2024 про зменшення позовних вимог подана з порушенням строку, встановленого процесуальним законом та не містить клопотання про поновлення пропущеного строку для подання даної заяви.

Як визначено ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного вище, суд залишає без розгляду заяву позивача вих. № 88 від 14.08.2024 про зменшення позовних вимог як таку, що подана до суду з порушенням строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та не містить клопотання про поновлення пропущеного строку для подання останньої.

Разом з цим судом встановлено, що до заяви про зменшення позовних вимог позивач долучив нові докази банківські виписки за 12.07.2024 та 09.08.2024 на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат після відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи вимоги законодавства України щодо умов збору та дослідження доказів, ухвалення рішення по справі, оскільки долучені позивачем до заяви про зменшення позовних вимог банківські виписки є тими доказами, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду долучені позивачем до заяви про зменшення позовних вимог банківські виписки та врахувати їх під час розгляду справи.

17.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо суті спору в порядку ст. 42 ГПК України, в яких відповідач повідомив суд, що у період з липня по вересень 2024 року відповідачем було сплачено по факту реалізації за поставлений товар грошові кошти в загальному розмірі 7 216,98 грн (1 750,92 сплачено у липні за реалізацію у червні 2024 року, 1 946,94 грн сплачено у серпні за реалізацію у липні та 3 519,12 грн сплачено у вересні за реалізацію у серпні 2024 року). Отже, як зазначив відповідач у поясненнях, загальний залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 25 289,9 4грн, яку відповідач повинен сплатити та сплачує відповідно до умов п. 4.1 договору поставки. Крім того відповідач повідомив суд, що листом № 15/04-3 від 15.04.2024 відповідач звернувся до позивача з пропозицією про намір повернути товар відповідно до умов договору без наміру змінити умови договору в односторонньому порядку, як про це наголошує позивач, проте домовленості щодо повернення товару між сторонами досягнуто не було. Разом з поясненнями відповідач подав до суду копії платіжних інструкцій щодо сплати за поставлений товар на загальну суму 7 216,98 грн, а саме: № 20977 від 12.07.2024 на суму 1750,92 грн, № 21152 від 09.08.2024 на суму 1946,94 грн та № 21324 від 11.09.2024 на суму 3 519,12 грн.

18.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких позивач підтверджує факт часткової оплати 11.09.2024 за поставлений товар в сумі 3 519,12 грн, проте не згоден з доводами відповідача щодо того, що останній не змінював умови договору в односторонньому порядку. Позивач просив суд прийняти до уваги додаткові пояснення при розгляд справи по суті та стягнути з відповідача на користь позивача 25 289,94 грн основного боргу за поставлений товар та сплачений позивачем при подачу позову судовий збір.

Наразі, господарський суд, оцінюючи зміст позовної заяви та поданих сторонами заяв по суті спору, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано позивачем в обґрунтування своїх вимог та відповідачем в обґрунтування своїх заперечень, дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При цьому, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеш та інші проти Ческьої Республіки»).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії». Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Претто та інші проти Італії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом № 2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, а також наявних доказів по справі, суд зазначає, що з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення судового засідання.

З урахуванням зазначеного вище, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності за власної ініціативи призначити справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ароматика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр» про стягнення 32 506,92 грн до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України та з метою всебічного та повного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне призначити судове засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що сторони в пункті 4.1 договору узгодили, що покупець здійснює оплату на умовах реалізації з моменту здійснення поставки, згідно умов цього договору. Оплата здійснюється на підставі звіту про реалізацію за попередній місяць до 15-го числа поточного місяця. Звіт про реалізацію за минулий місяць повинен бути наданий до 5-го числа поточного місяця.

Відповідач у додаткових поясненнях щодо суті спору в порядку ст. 42 ГПК України повідомив суд, що у період з липня по вересень 2024 року відповідачем було сплачено по факту реалізації за поставлений товар грошові кошти в загальному розмірі 7 216,98 грн (1 750,92 сплачено у липні за реалізацію у червні 2024 року, 1 946,94 грн сплачено у серпні за реалізацію у липні та 3 519,12 грн сплачено у вересні за реалізацію у серпні 2024 року).

Разом з цим доказів реалізації поставленого позивачем товару на вказані суми протягом зазначеного періоду відповідач до суду не подав, що позбавляє суду можливості встановити обставини того, що відповідач продовжує здійснювати оплати поставленого позивачем товару відповідно до п. 4.1 договору.

Крім того відповідач стверджує, що протягом існування між сторонами договірних відносин відповідач здійснював та продовжує здійснювати оплату поставленого позивачем товару відповідно до п. 4.1 договору по факту реалізації товару.

З огляду на зазначене, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, суд вважає за потрібне, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр» надати суду письмові пояснення щодо реалізації поставленого товару на вказані у додаткових поясненнях суми протягом зазначеного відповідачем періоду, а також докази направлення/вручення позивачу звітів про реалізацію товару за спірний період, а також витребувати у позивача письмові пояснення щодо обставин здійснення відповідачем оплат протягом існуванням між сторонами договірних відносин по факту реалізації поставленого товару.

Керуючись ст. 12, 121, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 911/1606/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2. Призначити судове засідання у справі № 911/1606/24 на 30.10.2024 о 15:50. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал № 3. Викликати для участі в засіданні представників учасників справи.

3. Зобов`язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітамін-Центр» надати до суду:

- письмові пояснення щодо обставин здійснення відповідачем часткових оплат протягом липня - вересня 2024 року по факту реалізації поставленого товару;

- докази реалізації відповідачем поставленого позивачем товару протягом червня серпня 2024 року на загальну суму 7 216,98 грн;

- докази направлення/вручення позивачу звітів про реалізацію товару за період червень серпень 2024 року відповідно до п. 4.1 договору.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ароматика» надати до суду письмові пояснення щодо здійснених відповідачем оплат протягом існуванням між сторонами договірних відносин по факту реалізації поставленого товару.

6. Попередити сторін, що у відповідно до ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, судом, відповідно до статей 131, 135 ГПК України, будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 ГПК України.

8. Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 ГПК України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

9. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

10. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Л.В. Сокуренко