Рішення

від 23.09.2024 по справі 916/5660/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5660/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул.Артилерійська,1,Одеса,Одеська область,65039) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Одеської міської ради Узбережжя Одеси (65058, ОДЕСЬКА ОБЛ., м. ОДЕСА, вул. СЕГЕДСЬКА, буд. 10А, ЄДРПОУ 41033818, e-mail: poberejye@omr.gov.ua) до відповідача: Приватне підприємство "Взморье" (вул. Старопортофранківська, буд. 109, кв.9, Одеса, 65053) про стягнення 352158,48 грн.;

за участю представників:

від позивача: Вакаренко І.В. - по довіреності;

від відповідача: Слободян Ю.В.- по довіреності;

від 3-ої особи: Міцура Д.В. - по довіреності;

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватне підприємство "Взморье" про стягнення 352158,48грн., з яких 303396,08грн. - орендна плата, 48762,40 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 29.12.2023 судом було відкрито провадження у справі № 916/5660/23, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно якому проти позову заперечує.

Відповідач у відзиві вказує на те, що 24.02.2022 був введений воєнний стан згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року No64/2022 (зі змінами).

Відповідач також зазначає, що з 24.02.2022 відповідач не має доступу до об`єкту оренди, не може ним користуватись, не може вивезти особисте майно, про що також свідчить лист КП Одеської міської ради Узбережжя Одеси від 04.01.2024 року №01-11/06, згідно якого уся територія пляжу Лузанівка використовується для оборони міста Одеси і прохід/проїзд на нього заборонений. Загальновідомим фактом є обставина того, що уся територія з Миколаївської дороги та вздовж усього узбережжя огороджена.З урахуванням означеного, на підставі положень ч.6 ст. 762 ЦК України відповідач звільнений від сплати орендної плати за увесь час, що не міг користуватися орендованим майном через обставини, за які він не відповідає.По закінченню воєнного стану до дати закінчення строку дії договору оренди відповідач має намір поновити користування орендованим майном. Задоволення вимог про стягнення пені є неможливим, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про стягнення орендної плати, яка є неправомірною.

05.04.2024 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Одеської міської ради Узбережжя Одеси

Ухвалою суду від 22.04.2024 судом залучено Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

29.04.2024 третьою особою подано до суду пояснення .

Ухвалою від 17.06.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 23.09.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Дочірнє підприємство «Взморье» виробничо технічного підприємства «Чорноморбудіндустрія» згідно з договором оренди № 154/92 від 31.05.1999 (далі - Договір) укладеним з Суворовською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради надано в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье». Термін дії договору до 10.05.2004.

Відповідно до додаткового узгодження від 25.05.2000 сторони домовились внести зміни до договору 154/92 від 31.05.1999, а саме у преамбулі Договору оренди назву Орендодавця змінити на КП «Гідропарк «Лузаніка» в особі директора Чмілевскього Віктора Павловича на підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації № 402/1 від 15.05.2000 «Про передачу об`єктів комунальної власності, розташованих у пляжно - парковій зоні «Лузанівка» комунального підприємства «Гідропарк «Лузанівка».

Відповідно до додаткового договору від 05.03.2002 сторони домовились внести зміни до договору 154/92 від 31.05.1999, а саме у преамбулі Договору назву Орендаря змінити на «Приватне підприємство «Взморье».

Відповідно до додаткового договору від 05.03.2004 сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 11.05.2004 до 11.04.2005 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 11.04.2005сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 11.04.2005 до 06.04.2006 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 03.04.2006сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 06.04.2006 до 06.10.2006 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 06.10.2006сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 06.10.2006 до 06.09.2007 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 06.10.2006сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 04.06.2007 до 04.05.2008 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 05.03.2008сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 05.05.2008 до 05.04.2009 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 02.04.2009сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 06.04.2009 до 28.02.2010 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 20.02.2010сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 01.03.2010 до 31.01.2011 .

Відповіднодододатковогодоговорувід 31.01.2011сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 01.02.2011 до 14.12.2011 .

Відповідно до додаткового договору від 01.12.2011 сторони домовились продовжити термін дії договору 154/92 від 31.05.1999 з 15.12.2011 до 14.12.2018.

Згідно додаткового договору від 18.04.2019 «Про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 154/92 від 31.05.1999 сторони за взаємною згодою домовились внести зміни до договору № 154/92 від 31.05.1999 укладеного між комунальним підприємством Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» та приватним підприємством «Взморье», а саме:

- п. 1.1. керуючись рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 № 1962-УП «Про визнання таким, що втратило чинність, рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 № 56-У «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», рішенням Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2284- VII «Про визначення органу, уповноваженого управляти майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси» та на підставі акту приймання - передачі приміщення у преамбулі та розділі «Місцезнаходження сторін» Договору назву Орендодавця змінити на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради»;

- п. 1.2. Пункт 1.1. розділу 1. «Предмет та строк дії договору» договору оренди № 154/92 від 31.05.1999 викласти в новій редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», загальною площею 511,1 кв.м.»;

- п. 1.3. Пункт 1.2. розділу 1 «Предмет та строк дії договору» викласти в новій редакції: « 1.3. Продовжити термін дії цього договору з 19 квітня 2019 року до 19 березня 2022 року»;

- п.3.1 викладено у наступній редакції «За орендоване майно Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату: з 01.01.2018 в розмірі 27 317,44 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць, а з 19.04.2019 у розмірі 34 207,48 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Орендар зобов`язується вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності» З 01.01.2018 Орендар перераховує орендну плату, у встановленому даним договором розмірі, з урахуванням індексу інфляції та ПДВ, на рахунки Орендодавця та Балансоутримувача. Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунок Балансоутримувача та Орендодавця проводиться орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік».

Згідно п. 3.1 Договору, ст. 762 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Відповідач зобов`язаний сплачувати встановлену орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Позивач вказує, що Відповідач продовжує не виконувати вказані вимоги, не сплачує орендну плату і станом на 12.12.2023 існує заборгованість у розмірі 303 396,08 грн.

Також позивач зазначає, що оскільки, Відповідач прострочив сплату орендної плати, Департаментом нарахована пеня у розмірі 48 762,40 грн., яка підлягає стягненню, що передбачено п. 3.4. Договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Суд звертає увагу на те, що правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21, № 910/13158/20, № 910/10657/19, № 914/2857/20, № 915/1046/19, № 914/2264/17, № 911/3067/20.

Так Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20 виклав наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України:

- підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;

- при оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати;

- при цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Оцінюючи обставину неможливості для відповідача користуватися орендованим майном з позиції її доведеності, суд враховує, що за змістом частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79, статті 86 ГПК України кожна сторона повинна довести належними, допустимими та достовірними доказами ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Загальновідомим є факт збройної агресії Російської Федерації проти України, внаслідок чого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні на 30 діб введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому було продовжено.

З моменту введення воєнного стану територія пляж "Лузанівка" є такою, що обмежена в доступі для громадян, у зв?язку з використанням зазначеної території, господарських споруд на ній для оборони м. Одеси.

Така обставина визнається судом загальновідомою, не потребує доказування згідно до ч.3 ст.75 ГПК України, та сторонами не спростована.

Дана обставина в повній мірі підтверджується також наказом голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командира військової частини НОМЕР_1 від 21 травня 2022 року №9 Про заборону перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області», яким встановлено заборону перебування осіб, окрім тих, що виконують військові/спеціальні завдання, на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області на час дії воєнного стану до його скасування/припинення, або до видачі окремого наказу, враховуючи те, яка з цих подій настане раніше.

Також, це підтверджується листом КП Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» від 04.01.2024 року №01- 11/06.

Тобто внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території пляжу "Лузанівка" заборонено перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в`їзд/виїзд транспортних засобів, а отже суд зазначає про доведення обставини неможливості користування відповідачем переданим йому в оренду майном, з причин, які від нього жодним чином не залежать, що відповідно має наслідком звільнення ПП "Взморье" від сплати орендної плати з моменту введення в Україні воєнного стану, та відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оскільки вимоги про стягнення пені є похідними вимогами від встановлення факту порушення зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати, відсутність якого встановлена судом, суд зазначає про відмову у задоволенні таких похідних вимог.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для покладення на відповідача судових витрат у вигляді судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Одеської міської ради Узбережжя Одеси до Приватного підприємства "Взморье" про стягнення 352158,48 грн. - відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Повне рішення складено та підписано 03 жовтня 2024 р.

Суддя С.В. Літвінов