Рішення

від 03.10.2024 по справі 927/711/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/711/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву від 27.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди

код ЄДРПОУ 37487519, вул. Шевченка, 5, офіс 123, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Утенка Олександра Сергійовича

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

предмет спору: про стягнення 55 114,77 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Утенка Олександра Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди (код ЄДРПОУ 37487519, вул. Шевченка, 5, офіс 123, м. Чернігів, 14000) 37 583,32 грн основної заборгованості, 9 370,08 грн пені, 2 132,78 грн 3% річних, 6 028,59 грн інфляційних втрат та 3 028,00грн судового збору.

30.09.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява, що сформована в Електронному суді 27.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №927/711/24, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 330,00грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників справи та проведення судового засідання, тому, розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення здійснюється судом у порядку прийняття рішення у справі №927/711/24 без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди від 27.09.2024 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 15 330,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив у тексті позовної заяви, зазначивши, що розмір витрат на професійну правову допомогу станом на день подання позову становить 30 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки, у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, в даному випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що позивачем заяву від 27.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №927/711/24 надіслано до суду через Електронний суд 27.09.2024. Отже, позивачем, при зверненні до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, дотримано визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Інтереси позивача у даній справі представляв адвокат Красненко Юрій Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000001 від 28.03.2014.

На підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 22.07.2024, укладений між адвокатом Красненком Юрієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди (клієнт), відповідно до п. 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат зобов`язується вчиняти від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії, а саме представництво прав та інтересів клієнта в Господарському суді Чернігівської області у справі за позовною заявою клієнта до Фізичної особи-підприємця Утенка Олександра Сергійовича про стягнення заборгованості за надані послуги.

Згідно з п. 2.1 Договору, розмір гонорару адвоката становить 15 330,00грн, в рахунок оплати гонорару зараховуються платежі, сплачені клієнтом адвокату 17 та 20 травня 2024 року згідно рахунків №1,2 та 3 від 17.05.2024 в розмірі 15 330,00грн.

Позивачем також надано суду: договори про надання професійної правничої допомоги від 01.05.2024 (3 шт.); договори №1, 2, 3 від 22.07.2024; виписку банку за 20.05.2024; рахунки від 17.05.2024 №1, 2, 3; довіреність на справи господарського судочинства від 19.07.2024.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16).

Варто також зазначити, що згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Відповідачем заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, незгоди із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Судом встановлено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений договором у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Таким чином, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу у даній справі подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України) не вимагається.

З наданих до матеріалів справи доказів випливає, що адвокатом надано, а позивачем прийнято та оплачено юридичні послуги загальна вартість яких складає 15 330,00 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, враховуючи що позивачем у межах строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України подано до справи належні докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, беручи до уваги, що за результатом розгляду спору позов задоволено повністю, суд, дійшов висновку про те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 330,00грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та є підставою для прийняття додаткового рішення у справі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву від 27.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Утенка Олександра Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисвіт назавжди (код ЄДРПОУ 37487519, вул. Шевченка, 5, офіс 123, м. Чернігів, 14000) 15 330,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається у строки та порядку, визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор