Рішення

від 02.10.2024 по справі 272/481/24

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/481/24

Провадження № 2/272/315/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Чуб І.А.,

секретаря судових засідань - Хитоніній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті осіби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що він є власником 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 1820388300:06:000:0127, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0262 га, яка розташована за адресою: Старокотельнянський старостинський округ, Волицької сільської ради, Житомирського району, Житомирської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 , яка до дня смерті фактично проживала в с. Отинія, Коломийського району, Івано- Франківської області. Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0262 га., розташовану на території Старокотельнянської сільської ради Житомирського (Андрушівського) району, Житомирської області. На час смерті ОСОБА_5 разом з нею був зареєстрований її син (а брат позивача) - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцями ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_2 та діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Тобто інша 1/2 частини земельної ділянки, спадкоємцями якої є дружина його померлого брата - ОСОБА_2 та їх діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які у відповідності до ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, не оформлена належним чином. Право власності на неї не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав відповідно до статті 125 Земельного кодексу України. Саме тому відповідачем по справі є Волицька сільська рада, Житомирського району Житомирської області, адже відповідно до статті 1285 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки. ОСОБА_2 від будь -яких дій щодо оформлення права власності на іншу 1/2 частини земельної ділянки відмовляється, а діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходяться за кордоном і також ніяких дій не проводять. Позивачем було виявлено бажання щодо проведення поділу вказаної земельної ділянки з виділенням 1/2 його частки в окрему земельну ділянку із присвоєнням новоствореним земельним ділянкам окремих кадастрових номерів. Однак позивач, не має можливості у повній мірі розпоряджатись належною йому частиною земельної ділянки. На даний час відсутній власник іншої частини земельної ділянки, а тому він змушений звернутися до суду з метою забезпечення можливості реалізації свого права як власника на частину земельної ділянки. Просив виділити йому в натурі 1/2 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка становить 1,5131 га, із загальної площі 3,0262 га, кадастровий номер 1820388300:06:000:0127, що розташована за адресою: Старокотельнянський старостинський округ, Волицької сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, належну йому на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2651274518203, номер запису про право власності/довірчої власності 48261135, свідоцтва на право на спадщину за законом зареєстрованого в реєстрі за №769, номер спадкової справи 67/2021, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності.

Ухвалою суду від 04.06.2024 року було витребувано з Третьої коломийської державної нотаріальної контори Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області завірену належним чином копію спадкової справи № 67/2021 заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка надійшла до суду.

Ухвалою суду від 03.07.2024 року було залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання направив заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Волицької сільської ради подали відзив на позов(.а.с. 22), згідно якого позовні вимоги визнали, вважали їх обгрунтованими, також направили заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, зазначивши, що позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують щодо їх задоволення.

Треті осіби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 направили заяви в яких просили проводити розгляд справи без їхньої участі.

Судом встановлено, та як вбачається з матеріалів спадкової справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.37). Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0262 га, яка розташована на території Старокотельнянської сільської ради (а.с.63). Згідно даних спадкового реєстру виявлено наявність заповіту від 21.01.1992 року по реєстру № 13 від імені ОСОБА_5 (а.с.45 зворотній бік), згідно якого спадкоємцями є ОСОБА_1 (позивач по справі) та його брат ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 (позивачу) було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішення суду законної сили, яке набрало законної сили 24.02.2022 року (а.с.50-51). 27.10.2022 року державним нотаріусом Третьої коломийської ДНК (в.о. державного нотаріуса Першої коломийської ДНК) Мануляк І.В. на ім"я позивача ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадщини, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, загальною площею 3,0262 га (а.с.9,67). Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина - ОСОБА_2 та діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що також підтверджується довідкою Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, які на час смерті спадкодавиці ОСОБА_5 проживали разом з нею та були зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 , в тому числі і ОСОБА_6 (а.с.40 зворотній бік). Спадкоємці у відповідності до ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, однак спадщина не оформлена належним чином та право власності на неї не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав відповідно до статті 125 ЗК України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частиниа перша статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні ; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Цивільно-процесуальне законодавство відокремлює два види процесуальної категорії відповідач, вказуючи, що відповідач може бути належним і неналежним. Зі змісту ст. 4 і ч. 2 ст. 51 ЦПК судом виводиться поняття неналежного відповідача, яким є особа, яка не повинна відповідати за позовом, тому що вона не порушувала, не не визнавала або не оспорювала прав, свобод чи законних інтересів позивача.

Частиною 4 ст.263 ЦПК встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.07.2020 р. у справі № 759/3515/19 викладені наступні висновки щодо застосування норм права стосовно категорій належного і неналежного відповідача.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 до Волицької сільської ради є припинення режиму спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки. Задоволення позову, як і відмова в його задоволенні, не буде вирішенням питання про права, та (або) обов`язки Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, оскільки наявні спадкоємці за законом, які претендують на спірну спадщину.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

В даному випадку позивач не довів наявність підстав для задоволення його вимог, а також не обґрунтував, яким чином дії Волицької сілської ради порушують права позивача.

Виходячи із диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог та вирішити спір, який пред`явлений до неналежного відповідача, та застосувати інші, ніж заявлені позивачем, правові підстави позову.

Позивач у справі в ході підготовчого судового засідання клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача в порядку передбаченому ч.ч. 1 і 2 ст. 51 ЦПК не заявляв, подав до суду заяву про розгляді справи у його відстуність.

Суд не має права з власної ініціативи здійснювати заміну неналежного відповідача на належного, оскільки відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, із змісту позовної заяви видно, що позивачу було відомо на момент звернення до суду про інших спадкоємців брата ОСОБА_6 , який прийняв спадщину на спірну земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_5 ..

Відтак, Волицька сільська рада Житомирського району Житомирської області є неналежним відповідачем у справі, оскільки належними відповідачами у такій справі є особи, право на майно яких оспорюється, тобто у даній справі інші спадкоємці майна за законом, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були залучені судом у якості третіх осіб.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.07.2020 р. у справі № 759/3515/19).

Зазначені норми права національного законодавства, на переконання суду, не суперечать і відповідають Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в тому числі Європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до першого речення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На переконання суду, виходячи з цих вимог, вирішення питання щодо права на майно особи, позбавлення такої особи майна можливо в судовому порядку лише за участі такої особи у судовому процесі в якості відповідача.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 82, 258,263-265, 354ЦПК України, суд

ухвалив :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті осіби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Волицька сільська рада Житомирського району Житомирської області, знаходиться за адресою: с.Волиця, вул. Житомирська, 105/10, Житомирський район, Житомирська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. А. Чуб