РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 293/421/24
Провадження № 2/293/262/2024
01 жовтня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Сидорчука М.В.,
представника третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служби у справах дітей Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
І. СУТЬ ПОЗОВУ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, за змістом якого просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову, ОСОБА_1 зазначає, що він та відповідач ОСОБА_3 проживали у фактичному шлюбі з 2015 року. Від спільного проживання у них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В березні 2019 року відповідач зібрала свої речі та залишила сім`ю. На даний час її місце проживання невідоме. На протязі останніх п`яти років ОСОБА_3 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, жодного разу не відвідала дітей, не намагалася з ними поспілкуватися чи дізнатися про обставини їхнього життя. Відповідач також не надає дітям матеріальної допомоги.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.03.2024 справа № 293/421/24 передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч 6 ст. 187 ЦПК України, суд отримав відомості від Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про те, що відповідач ОСОБА_3 на території громади не зареєстрована та не проживає.
Ухвалою від 29.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 23.04.2024.
Ухвалою від 30.05.2024 суд відклав підготовче засідання на 17.07.2024 та за клопотанням представника позивача постановив витребувати докази.
На виконання вимог ухвали суду від 30.05.2024, 19.06.2024 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації направив до суду витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідача ОСОБА_3
19.06.2024 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою від 17.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 02.09.2024. За клопотання позивача здійснив виклик свідків.
02.09.2024 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти судове засідання на 01.10.2024.
01.10.2024 в судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_6 позов підтримали з підстав викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула. Правом на подання відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не скористалась. Копія ухвали про відкриття провадження від 29.03.2024 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом неодноразово направлялися на останню відому адресу проживання відповідача, однак поштові конверти повернулися на адресу суду не врученими із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 43, 55,71,76).
Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднене 02.09.2024.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Представник третьої особи служби у справах дітей Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Симон С.А. не заперечувала проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 01.10.2024, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2015 року по березень 2019 року проживали разом однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Від спільного проживання у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що посвідчується відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 7, 8).
Діти проживають разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання складеного в складі комісії Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14.03.2024 (а.с.9, 39).
ОСОБА_3 не виконує свої материнські обов`язки по відношенню до своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , більше 5 років. Мати не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не цікавиться навчанням та станом здоров`я своїх дітей, не дбає про підготовку до самостійного життя, матеріально не забезпечує.
Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 14.11.2018 відповідач ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме за невиконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, проте згідно ст. 39 КУпАП вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (а.с.8).
Відповідно до характеристики Високівського ліцею Високівської сільської ради Житомирської області від 11.06.2024, малолітній ОСОБА_4 навчається у 2 класі. Вихованням сина займається батько ОСОБА_1 самостійно. Він бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Мати ОСОБА_3 , із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являлась.
ОСОБА_3 не зверталася до Органу опіки та піклування Високівської сільської ради щодо розв`язання спорів стосовно її участі у вихованні та утриманні своїх синів.
04.04.2024 службою у справах дітей Високівської сільської ради обстежено умови проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 в ході обстеження встановлено, що будинок складається з 2 кімнат, кухні, коридору. Умови проживання задовільні, діти забезпечені усім необхідним для проживання, навчання та проведення дозвілля (а.с.61-63).
Згідно довідки-характеристики виданої Високівською сільською радою Житомирського району Житомирської області від 03.04.2024, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , характеризується з позитивної сторони, тактовний, працелюбний, веде особисте селянське господарство. Сам виховує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.39).
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету сільської ради 19.06.2024 №41, орган опіки та піклування вважав доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.60).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 2019 року проживають без матері з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Батько створив належні умови для проживання дітей, займається їх вихованням. Мати дітей ОСОБА_3 залишила дітей близько п`яти років тому, з того часу дітей не відвідує та не спілкується з ними.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Положеннями статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що відповідач з березня 2019 року залишила своїх дітей ОСОБА_4 , 2016 року народження, та ОСОБА_5 , 2018 року народження. З того часу позивач самостійно виховував своїх дітей, забезпечував їм належні умови проживання та виховання. Мати дітей ОСОБА_3 останні п`ять років не підтримує будь-яких стосунків з дітьми.
Вирішуючи питання щодо позбавлення батьківських прав, суд приймає до уваги ставлення матері до дітей, бажання спілкуватися і приймати участь у їх вихованні.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
З матеріалів справи та показань свідків слідує, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей, не цікавиться життям дітей, не спілкується з ними, не надає матеріальної допомоги.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним у судовому засіданні факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_3
адреса проживання:
АДРЕСА_2
РНОКПП: НОМЕР_1
Відповідач:
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_4
адреса проживання:
АДРЕСА_2
РНОКПП: НОМЕР_2
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
служба у справах дітей Високівської сільської ради
Житомирської області, як орган опіки та піклування
адреса місцезнаходження: 12341, Житомирська область,
Житомирський район, с.Високе, вул. Чеська, 46
код ЄДРПОУ: 44148436
Повне рішення складено та підписано 03.10.2024.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ
Суд | Черняхівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122055911 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Черняхівський районний суд Житомирської області
Збаражський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні