Ухвала

від 02.10.2024 по справі 530/2099/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зіньківський районний суд Полтавської області

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/2099/24

Номер провадження 1-кс/530/545/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2024 р. м. Зіньків

Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170490000303 від 03.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н ОВ И В :

До Зіньківського районного суду Полтавської області надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170490000303 від 03.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтуванняслідчий СВВП №4Полтавського РУПГУНП вПолтавській області ОСОБА_4 посилається на те, що 02.08.2024 до чергової частини ВП № 4 (Котельва) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшов рапорт ДОП СПД№1 ВП№4 майора поліції ОСОБА_5 про те, що під час об`їзду земель розташованих на території Великорублівської ОТГ, Полтавської області, було встановлено факт самовільного зайняття та розорювання невстановленою особою самовільно зайнятих земельних ділянок з кадастровими номерами 5322283700:00:001:0210 площею 2,000 га., 5322283700:00:001:0211 площею 2,000 га. 5322283700:00:001:0221 площею 2,000 га. в зоні санітарної охорони водного об`єкта, а саме: річки Мерла в межах с. Шевченкове, Великорублівської ОТГ, Полтавської області.

У ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в межах Великорублівської та Опішнянської сільської ради Полтавської області, знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером: 5322283700:00:001:0223 засіяна соєю на площі 1,5873 га та земельна ділянка без кадастрового номеру площею 6,3237 га, яка розташована неподалік від с. Шевченки.

08.08.2024, заступником начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за участі спеціаліста інженера-геодезиста проведено огляд вказаних земельних ділянок у ході чого виявлено, що вони засіяні соєю.

Також, 28.09.2024, слідчим СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за участі агронома ОСОБА_6 проведено огляд земельної ділянки та встановлено, що вони засіяні єдиним масивом.

Відповідно до допиту свідка агронома встановлено що урожайність з 1 га сої у 2024 році та з урахуванням особливості ґрунтового покриву землі становить 10000 гривень за тону з 1 гектара землі.

Також, встановлено, що в Єдиному державному реєстрі речового права на нерухоме майно відсутня інформація стосовно орендарів зазначених земельних ділянок. На даний час встановлено, що завдані збитки внаслідок самовільного використання земельної ділянки в зоні прибережної захисної смуги площею 1,4643 га становлять 16898,11 грн а також самовільного використання земельної ділянки площею 4,8630 га становлять 50126,26 грн, збитки внаслідок самовільного використання земельної ділянки площею 1,5875 га встановлюються. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України підтверджується зокрема тим, що об`єкт кримінально-протиправних дій а саме земельна ділянка з кадастровим номером 5322283700:00:001:0223 засіяна соєю на площі 1,5873 га та земельна ділянка без кадастрового номеру площею 6,3237 га, яка розташована неподалік від с. Шевченки із зростаючими на них сільськогосподарською культурою (врожаєм) сої, що розташовані на території Великорублівської та Опішнянської сільської ради Полтавської області є доказом кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Враховуючи, що земельна ділянка із кадастровим номером 5322283700:00:001:0223 засіяна соєю на площі 1,5873 га та земельна ділянка без кадастрового номеру площею 6,3237 га, яка розташована неподалік від с. Шевченки із зростаючою на них сільськогосподарською культурою (врожаєм) сої, що розташовані на території Великорублівської та Опішнянської сільської ради Полтавської області є речовим доказом, тобто об`єктом кримінально протиправних дій предметом, на який було безпосередньо спрямовано кримінально протиправне посягання, тобто відповідає критеріям встановленим у ст. 98 КПК України, а тому на вказані речі може бути накладений арешт з метою збереження речових доказів.

В судове засідання слідчий СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

Згідност.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Поняття верховенства права та його зміст розкрито уРішеннях Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004тавід 11.10.2011 року №10-рп/2011.

Відповідно до положеньст.9 цього Кодексу, під час кримінального провадження дізнавач, слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства (принцип законності). При цьому, дізнавач, слідчий зобов`язаний (а не має право) всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом з цим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами (ст.22 КПК України).

Відповідно дост. 92 КПК України, обов`язок доказування покладається на дізнавача, слідчого, прокурора.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1ст.84 КПК України).

Належними є докази, які прямо або непрямо підтверджують існування чи відсутність інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1ст.94 КПК України).

У відповідності до п.1 та п.2 ч.2ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Згідно ч.2ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч.7ст.237 КПК Українипри огляді дізнавач, слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно п.7 ч.2ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3ст.132 КПК Українивстановлено перелік обставин, які повинен довести слідчий, прокурор з метою необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч.5 цієї статті, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на вони посилаються під час розгляду питання про застосування заходів кримінального провадження.

Статтею 98 КПК Українивизначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. За своєю юридичною суттю та змістом, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п.3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Сукупність досліджених матеріалів клопотання про накладення арешту на майно дає підстави вважати, що слідчим та прокурором відповідно до ч.2ст.171 КПК Українидоведено: 1) підстави та мету відповідно до положеньст.170 КПК Українита відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати.

Згідно з ч. 2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що 02.08.2024 до чергової частини ВП № 4 (Котельва) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшов рапорт ДОП СПД№1 ВП№4 майора поліції ОСОБА_5 про те, що під час об`їзду земель розташованих на території Великорублівської ОТГ, Полтавської області, було встановлено факт самовільного зайняття та розорювання невстановленою особою самовільно зайнятих земельних ділянок з кадастровими номерами 5322283700:00:001:0210 площею 2,000 га., 5322283700:00:001:0211 площею 2,000 га. 5322283700:00:001:0221 площею 2,000 га. в зоні санітарної охорони водного об`єкта, а саме: річки Мерла в межах с. Шевченкове, Великорублівської ОТГ, Полтавської області.

У ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в межах Великорублівської та Опішнянської сільської ради Полтавської області, знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером: 5322283700:00:001:0223 засіяна соєю на площі 1,5873 га та земельна ділянка без кадастрового номеру площею 6,3237 га, яка розташована неподалік від с. Шевченки.

08.08.2024, заступником начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за участі спеціаліста інженера-геодезиста проведено огляд вказаних земельних ділянок у ході чого виявлено, що вони засіяні соєю.

Також, 28.09.2024, слідчим СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за участі агронома ОСОБА_6 проведено огляд земельної ділянки та встановлено, що вони засіяні єдиним масивом.

Відповідно до допиту свідка агронома встановлено що урожайність з 1 га сої у 2024 році та з урахуванням особливості ґрунтового покриву землі становить 10000 гривень за тону з 1 гектара землі.

Також, встановлено, що в Єдиному державному реєстрі речового права на нерухоме майно відсутня інформація стосовно орендарів зазначених земельних ділянок. На даний час встановлено, що завдані збитки внаслідок самовільного використання земельної ділянки в зоні прибережної захисної смуги площею 1,4643 га становлять 16898,11 грн а також самовільного використання земельної ділянки площею 4,8630 га становлять 50126,26 грн, збитки внаслідок самовільного використання земельної ділянки площею 1,5875 га встановлюються.

Відповіднодо ст.171КПК України,клопотання слідчого,прокурора проарешт тимчасововилученого майнаповинно бутиподано непізніше наступногоробочого дняпісля вилученнямайна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,у якоїйого буловилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на земельні ділянки необхідно відмовити, оскільки воно є передчасним та невмотивованим, до матеріалів клопотання не додані технічні документації на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з чим неможливо чітко встановити їх межі, також відсутній висновок експерта, що підтвердив би розорювання прибережної захисної смуги річки Мерли.

Також згідно клопотання від 30.09.2024 року вказано, що слідчий просить накласти арешт на врожай сої, що зростає на вказаних земельних ділянках, що на думку судді є неможливим, оскільки як слідує з клопотання, соя на даний час ще зростає та незібрана, і тому вона не може на даний час вважатися врожаєм, в зв`язку з чим неможливо визначити її обсяг та вагу, більше того, у випадку накладення заборони користування земельними ділянками, як того прохав слідчий в клопотанні збір врожаю сої стає неможливим.

Слідчий суддя зазначає , що слідством не встановлено власників земельних ділянок та просить накласти арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному проваджені.

Відповідно до Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 7.02.2014 року вказано, що згідно ч 1 ст.167 КПК України Згідно зч. 1 ст. 167 КПКарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленомуКПКпорядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України вказано, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Також не надано суду доказів, що дане майно може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано, втрачено, знищено, відчужено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 22, 84, 91, 92, 94, 98, 131, 132, 167, 170, 171, 172-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170490000303 від 03.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України відмовити.

Копію ухвали слідчого судді направити слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області прокурором, підозрюваним, захисником, законним представником, цивільним позивачем та іншими заінтересованими особами, - протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, виклик яких не проводився, - у той самий строк після одержання ними копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1