Ухвала

від 30.09.2024 по справі 705/4309/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4309/24

1-в/705/291/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

представника установи ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення, подане засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Лисичанськ Луганської області, громадянином України, з середньою освітою, неодруженим, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючим до засудження за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимим, який відбуває покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2023, яким засуджений за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

У С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, у якому просив застосувати до нього, передбачену законом пільгу, а саме умовно-дострокове звільнення.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання, вважає, що став на шлях виправлення, що підтверджується його поведінкою. Відбув 2/3 строку покарання, за останні три роки відбування покарання жодного разу до нього не було застосовано стягнень. Також зазначив, що має 7 заохочень, відбуваючи покарання працевлаштувався каменотесом та належним чином виконує свої обов`язки. У зв`язку з цим просить суд клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково на невідбуту частину покарання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого, вважає, що підстав для його умовно-дострокового звільнення немає. Засуджений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення однорідних тяжких злочинів і уже звільнявся умовно-достроково, але після цього знову вчинив кримінальні правопорушення. За період відбування покарання він працевлаштувався лише у травні 2024 року, тобто незадовго до виникнення пільги. Заохочення, застосовані до засудженого мають формальний характер оскільки належна поведінка при відбуванні покарання є його обов`язком. ОСОБА_5 позитивно характеризувався не за весь період відбування покарання, у 2021 році двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності, хоча дійсно вказані стягнення погашені. Посилання на те, що він був працевлаштований днювальним не може розцінюватися, як фактичне працевлаштування, оскільки це є залученням засудженого до робіт з благоустрою колонії в порядку черговості. Вважає, що його поведінка не є стабільною протягом усього часу відбування покарання, а тому клопотання засудженого вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Представник установи ОСОБА_4 в судовому засіданні просить клопотання задовольнити, оскільки вважають, що засуджений своєю поведінкою довів своє виправлення. Зазначив, що засуджений ОСОБА_5 з самого початку відбування покарання в установі фактично був працевлаштований, оскільки постійно залучався до робіт із благоустрою та виконував обов`язки днювального відділення, а через певні організаційні питання не було можливості на той час укладати відповідні трудові договори. Свої обов`язки виконував старанно та належно, за що заохочувався правами начальника установи. Підтримує рівні стосунки з усіма засудженими, але більш тісно спілкується із засудженими позитивної спрямованості. Загалом ОСОБА_5 позитивно характеризується, виконує усі роботи по самообслуговуванню, бере активну участь у соціальних програмах установи, має позитивні плани на майбутнє. Вважає, що є достатньо підстав для звільнення засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково, враховуючи, що він відбув 2/3 строку покарання та своєю поведінкою довів, що став на шлях виправлення.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення клопотання.

У відповідності до приписів ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, вислухавши засудженого, представника установи, прокурора, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що клопотання засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до статті 539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.

Відповідно дост. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше був засуджений 10.11.2021 за вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців, а також 17.10.2023 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 01.08.2020.

Кінець строк відбування покарання 31.07.2025.

На момент звернення засудженого до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 відбув 2/3 строку покарання.

Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 16.08.2024, засуджений ОСОБА_5 має 6 заохочень за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та ПВР колонії. Крім того, як зазначив в судовому засіданні представник установи, дійсно на час розгляду клопотання засудженому було застосовано ще 1 заохочення, відомості про яке до вищевказаної довідки не внесені, оскільки вона складена станом на 16.08.2024. За час відбування покарання в колонії, у 2021 році мав 2 стягнення, які погашені.

Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» станом на 05.08.2024 невідбута ОСОБА_5 частина покарання становить 09 місяців 26 днів.

Крім того, двічі комісією державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)», приймалися рішення про доцільність направлення до суду матеріалів про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 , а саме в листопаді 2023 року та після виконання вказівок прокурора 22.08.2024 року, тобто на той час вказані матеріали справи за клопотанням засудженого уе перебували на розгляді в суді.

Відповідно до ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч.1ст. 6 КВК Українивиправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Таким чином процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_5 за період відбування покарання позитивно характеризується за місцем відбування покарання, сумлінно ставиться до праці, відбув 2/3 призначеного судом покарання, зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення, його поведінка та ставлення до праці є сумлінними. На думку суду, останній в повній мірі усвідомив наслідки вчинених ним злочинів, щиро шкодує про такі. Вказані обставини в своїй сукупності, на думку суду, свідчать про доведеність його виправлення.

Суд не враховує доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення після умовно-дострокового звільнення, не був працевлаштований протягом всього часу відбування покарання та формальний характер заохочень, оскільки за результатом аналізу матеріалів особової справи засудженого та пояснень представника установи, така позиція прокурора має формальний підхід. Так, прокурором не враховується активна, позитивна та стійка динаміка поведінки засудженого ОСОБА_5 протягом тривалого часу відбування покарання за відсутності будь-яких стягнень в цей період, оскільки наявні стягнення мали місце більше трьох років тому та є погашеними в установленому законом порядку. Також, хоча ОСОБА_5 і вчинив злочини, за які відбуває покарання, після умовно-дострокового звільнення але не в період невідбутої частини покарання.

За таких обставин, на думку суду, ОСОБА_5 дотримано умови застосування положень статті 81 КК України.

Суд також бере до уваги, що об`єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, що є підставою для відмови в застосуванні статті 81 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що з огляду на реально відбуту засудженим міру покарання, з врахуванням даних про його особу, поведінку під час відбування покарань, встановлене в ході судового розгляду клопотання сумлінне ставлення до праці, на цей час досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього підлягає до задоволення.

Суд також вважає, що саме таке рішення сприятиме подальшій ресоціалізації засудженого ОСОБА_5 після відбування покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення задовольнити.

Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину покарання 10 місяців 01 день.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1