2/754/6427/24
Справа № 754/13976/24
У Х В А Л А
Іменем України
03 жовтня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСББ - адвокат Панова І.Ю. через систему «Електронний суд» по дала до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Вивчивши письмові матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може буди адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Положенням ч. 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року (справа №811/1507/18).
З письмових матеріалів справи вбачається, що позовна заява, яка подана до Деснянського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд», підписана представником позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - адвокатом Пановою І.Ю.
Прохальна частина позовної заяви містить позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять -30».
Натомість, на підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_5 до позовної заяви долучено ордер на надання правничої правової допомоги Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять» від 18.06.2024 № 1083729.
Таким чином, до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження повноважень адвоката Панової І.Ю. діяти від імені позивача ОСББ «Прип`ять-30» та підписувати позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява ОСОБА_5 підписана не уповноваженою особою та не приймає ордер від 18.06.2024 № 1083729, як належний доказ повноважень представника особи - позивача, а відтак така заява підлягає поверненню.
Також, суд роз`яснює позивачу про те, що відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - повернути.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення та підписання ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 03.10.2024.
Суддя В.О.Сенюта
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122058180 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Сенюта В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні