Ухвала

від 08.01.2024 по справі 758/5326/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5326/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., представника скаржника ОСОБА_1 , стягувача ОСОБА_2 , представника стягувача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової О.С.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн., а також, вирішено питання по стягнення судового збору в розмірі 11 350 грн.

23.12.2022 судом видано видані два виконавчих листа.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.10.2023, Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1 414 500,00 грн.

28.11.2023 до суду від відповідача надійшла скарга на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

06.12.2023 до суду від Подільського ВДВС надійшли заперечення.

В судовому засіданні боржник та його представник вимоги скарги підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити. Проти задоволення скарги заперечив представник стягувача.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно із ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (частина друга статті 451 ЦПК України).

Скарга обґрунтована тим, що оскільки державним виконавцем було отримано відомості про скасування рішення суду на підставі якого було видано виконавчі листи, зведене виконавче провадження підлягає закінченню на підставі постанови державного виконавця, чого в даному випадку зроблено не було.

Подільське ВДВС заперечує проти задоволення скарги виходячи з того, що Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22.08.2022, яке частково скасовано Постановою Київського апеляційного суду від 18.10.2023, підлягає виконанню в частині яка залишилась без змін, а саме, стягнення з відповідача на користь позивача 1 414 500,00 грн. безпідставно набутого майна.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

У пункті 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) установлено, в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження; про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як встановлено судом, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 414 500,00 грн.

Постановою від 25.01.2023 року заступника начальника Подільського ВДВС у м. Києві Кравцової О. С. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 758/5326/20, виданого 23.12.2022 року Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів в розмірі 4 825 847,69 грн.

В межах даного виконавчого провадження постановою від 25.01.2023 року з боржника ОСОБА_4 стягнуто виконавчий збір в розмірі 482 584,77 грн.

Окрім того, заступником начальника Подільського ВДВС у м. Києві Кравцовою О. С. постановою від 25.01.2023 року відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 758/5326/20, виданого 23.12.2022 року Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 11 350 грн.

В межах даного виконавчого провадження постановою від 25.01.2023 року з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 1 135 грн.

Постановою від 25.01.2023 року дані виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження ВП № НОМЕР_3.

Судом встановлено, що рішення суду від 22.08.2022, на підставі якого було видано виконавчі листи, скасовано частково.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що боржником в повному обсязі виконано зобов`язання за судовим рішенням, що набрало законної сили, відтак, відсутні відповідні підстави для задоволення скарги боржника.

Поруч з цим, суд звертає увагу боржника, що останній не позбавлений можливості звернутись до суду з завою при визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню частково.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України, судові витрати за розгляд скарги покладаються на скаржника у зв`язку з залишенням скарги без задоволення.

Керуючись положеннями ст. ст. 447-450, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової О.С. - залишити без задоволення;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. В. Гребенюк