Постанова

від 30.09.2024 по справі 291/256/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №291/256/23 Головуючий у 1-й інст. Митюк О.В.

Категорія 23 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №291/256/23 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про розірвання договору оренди землі

за апеляційноюскаргою Дочірнього підприємства«Рогачівське»

на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Митюк О.В.

встановив:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив розірвати договір оренди землі відносно земельної ділянки площею 3,8741 га, яка розташована на території Рогачівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825285600:01:000:0078, який укладений 25.06.2015 року між спадкодавцем ОСОБА_4 та Дочірнім підприємством «Рогачівське», із змінами та доповненнями, внесеними згідно додаткової угоди від 17.01.2019 року.

На обґрунтування позову вказував, що неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками вищевказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видане після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх баби ОСОБА_4 . Остання за життя передала вказану земельну ділянку в оренду відповідачу, який відмовляється виплачувати оренду плату власникам землі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 у 2019 році отримала орендну плату за земельну ділянку із кадастровим номером 1825285600:01:000:0078за декількароків напереду сумі100000,00 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору оренду, просить його розірвати.

21 червня 2023 року законний представник позивачів подав до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. На обґрунтування якого зазначив, що відповідачем ДП «Рогачівське» надано відзив, в якому відповідач посилається на те, що ОСОБА_4 в 2019 році подала до ДП «Рогачівське» письмову заяву, на підставі якої отримала орендну плату за земельну ділянку за декілька років наперед в сумі 100 000 грн., а тому будь-якої заборгованості по сплаті орендної плати у ДП «Рогачівське» на даний час не існує. На підтвердження вказаного, відповідачем надано копії видаткових касових ордерів, копію додаткової угоди від 17.01.2019 року. Законний представник позивачів вважає, що підпис на вказаних видаткових ордерах вчинено не ОСОБА_4 . Однак, оскільки вказана особа померла, то для встановлення тієї обставини чи підписувала вона вказані видаткові ордера для експерта необхідно надати достовірні вільні зразки її підпису, проте вказані зразки підпису не збереглися. А відтак, він вимушений просити суд поставити на розгляд експерта питання щодо підписання однією особою зазначених видаткових ордерів, договору оренди землі, додаткової угоди до договору оренди землі та письмової заяви про виплату орендної платить за наступні роки.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року призначено у справі посмертну судово-почеркознавчу експертизу.

На вирішення експерту поставлено наступні питання:

Чи вчинено підписи:

- в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі, відносно земельної ділянки площею 3.8741 га, кадастровий номер 1825285600:01:000:0078, який укладений 25.06.2015 між ОСОБА_4 та Дочірнім підприємством «Рогачівське»;

- в графі «Орендодавець» в додатковій угоді до договору оренди землі 25.06.2015р., відносно земельної ділянки площею 3.8741 га, кадастровий номер 1825285600:01:000:0078, яка укладена 17.01.2019 між ОСОБА_4 та Дочірнім підприємством «Рогачівське»;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 25 січня 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 29 січня 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 30 січня 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 31 січня 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 07 лютого 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 15 лютого 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 22 лютого 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 21 березня 2019 року;

- в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 23 березня 2019 року;

- в заяві ОСОБА_4 (дата заяви невідома) про виплату їй орендної плати за декілька років наперед, однією особою?

Проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи доручено експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розташованого за адресою: 10014, м. Житомир, вул.Театральна, 17\20, офіс 512.

В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №291/256/23, копію даної ухвали суду.

Провадження у справі зупинено на час проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ДП «Рогачівське» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ухвали Ружинського районного суду Житомирської області від 19.03.2024 року суд ставить перед експертом питання «чи вчинено підпис в графі «Підпис одержувача» видаткового касового ордеру, в графі «Орендодавець» договору оренди однією особою» очевидно мається на увазі ОСОБА_4 .

Вказує, що факт смерті ОСОБА_4 (25.05.2020 року) унеможливлює її ідентифікацію як виконавця підписів, у зв?язку з чим до клопотання мали б бути долучені вільні та умовно-вільні зразки (офіційні документи), на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані саме ОСОБА_4 . До того ж, позивач у своєму клопотанні чітко зазначає, що достовірні вільні зразки підпису померлої ОСОБА_4 не збереглися. Таким чином, з викладеного слідує, що в зв`язку з відсутністю достовірних вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку, проведення почеркознавчої експертизи згідно клопотання позивача є неможливим.

Також, в оскаржуваній ухвалі Ружинського районного суду Житомирської області від 19.03.2024 року в питаннях, що ставляться перед експертом, суд не конкретизував, що предметом дослідження є саме обставини «чи виконані підписи на документах саме ОСОБА_4 », а не «однією особою», як зазначено в ухвалі, тобто не конкретизовано саме ким вони виконані.

Вважає, що суд першої інстанції розглядаючи клопотання позивача про призначення почеркознавчої експерти не врахував вказаних фактичних обставин у справі та вимог діючого законодавства, чим припустився хибного рішення.

На думку, ДП «Рогачівське» клопотання позивача про призначення почеркознавчої експерти може бути пов`язане з метою затягування розгляду справи, адже з наданих доказів, в тому числі з довідки №141 від 23.03.2023 року ГУ ДПС у Житомирській області чітко слідує, що кошти на користь ОСОБА_4 були виплачені, в результаті чого до бюджету були сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а це означає, що заборгованості по виплаті орендної плати в ДП «Рогачівське» не має.

Сторона позивачів правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити її вимоги, скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Законний представник позивачів у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.

Задовольняючи клопотання законного представника позивачів та призначаючи у справі посмертну судово-почеркознавчу експертизу суд першої інстанції виходив із того, що з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи є доцільним проведення експертизи.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновку суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша стаття 7-1 Закону України «Про судову експертизу»).

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За правилами частини першої, четвертої та п`ятої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи.

Згідно із пунктом 1.1 Науково-методичної рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

В пункті 1.2 Науково-методичної рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень наведено орієнтовний перелік вирішуваних питань почеркознавчої експертизи.

Відповідно до п.1.3 Науково-методичної рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Необхідною умовою наданих на експертизу зразків є їх достовірність, тобто безсумнівна належність рукописів (підписів) особі, зразками почерку якої вони слугують.

До числа основних вимог, які необхідно виконувати при відборі порівняльного матеріалу зразків, відносяться їх належна якість та достатня кількість.

Під належною якістю зразків розуміється їх порівнянність з досліджуваним документом щодо часу виконання, темпу письма, виду документа, мови, матеріалу письма, способу виконання та, якщо можливо, за змістом та умовами виконання документа.

Достатня кількість зразків означає такий їх обсяг, який забезпечує можливість повного та всебічного співставлення всіх ознак почерку, які є в досліджуваному тексті (підпису).

Матеріали справи не містять даних про те, що суд до призначення почеркознавчої експертизи зібрав порівняльний матеріал (зразки почерку /підпису/ передбачуваного виконавця ОСОБА_4 ), ознайомив сторони із зібраним порівняльним матеріалом для встановлення достовірності зразків (безсумнівної належності рукописів, підписів ОСОБА_4 ), що будуть надані на експертизу, їх належної якості та достатньої кількості тощо.

Експертному дослідженню підлягають лише ті документи та порівняльний матеріал, що вказані судом. Експерт не має повноважень самостійно з матеріалів справи вибирати ті чи інші документи для порівняльного матеріалу.

Ухвала суду про призначення експертизи не містить переліку документів (із зазначенням аркушів справи, де такі знаходяться у матеріалах справи), які надаються судом як порівняльний матеріал для проведення почеркознавчої експертизи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи, оскільки відсутні вільні або умовно-вільні зразки почерку ОСОБА_4 , виконані за період близький до періоду виконання досліджуваних рукописних записів (орієнтовно 2019 року).

Відповідно до пункту 6, 7 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право: 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із врахування вимог прохальної частини апеляційної скарги ДП «Рогачівське», а ухвала про призначення експертизи як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права без дотримання законодавства, що регулює призначення судових експертиз, зокрема, почеркознавчої, підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства«Рогачівське» задовольнити частково.

Ухвалу Ружинського районногосуду Житомирськоїобласті від19березня 2024року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2024 року.

Головуючий Судді