Ухвала

від 03.10.2024 по справі 302/1446/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1446/24

Провадження № 2/302/426/24

17

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.10.2024 селище Міжгір`я Закарпатської області

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В. П.,

розглянувши матеріали позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Закарпатській області №1569-СГ 06.10.2014, визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу №, №838, 810 від 30.10.2024, 14.09.2021, знесення самочинно збудованих будівель на земельній ділянці з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, яка розташована за межами населеного пункту урочище «Квас»,-

В С Т А Н О В И В:

01.10.2024 року позивач звернувся до суду з такими позовними вимогами:

1) визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Закарпатській області № 1569-СГ від 06.10.2014 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 з першочерговою її конфігурацією та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 57,08 га в урочищі «Квас» на території Келечинської сільської ради тодішнього Міжгірського району Закарпатської області була передана безоплатно у власність ОСОБА_1 .

2) Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу N 838 від 30.10.2014, згідно якого земельну ділянку за кадастровим номером 2122482000:03:002:0013, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області продано ОСОБА_2 .

3) Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, відомості про що 13.01.2015 внесено до ЄДРРП.

4) Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу N 810 від 14.09.2021, згідно якого земельну ділянку з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області, було продано повторно ОСОБА_3 .

5) Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», код ЄДРПОУ 44475072, засновником і керівником якого, згідно відомостей реєстру від 16.09.2021, є ОСОБА_3 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області, відомості про що 27.09.2021 внесено до ЄДРРП.

6) Винести рішення про знесення усіх самочинно збудованих будівель Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», код ЄДРПОУ 44475072, засновником і керівником якого, згідно відомостей реєстру від 16.09.2021, є ОСОБА_3 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області, за її рахунок.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що її необхідно повернути з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч.4 ст.188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

ВП ВС неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивач у своїй позовній заяві об`єднав вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а саме в цивільному та господарському з огляду на таке.

Суд вважає, що перші три вимоги позивача з урахуванням змісту позовної заяви та положень статті 19 ЦПК України належить розглядати у цивільному судочинстві, з огляду на суб`єктний склад правовідносин (однією зі сторін у спорі є фізична особа), предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Натомість вимоги позивача про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу N 810 від 14.09.2021, згідно якого земельну ділянку з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області, було продано повторно ОСОБА_3 ; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», код ЄДРПОУ 44475072, засновником і керівником якого, згідно відомостей реєстру від 16.09.2021, є ОСОБА_3 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013 площею 57,08 га, розташовану за межами населеного пункту урочище «Квас» на території Келечинської сільської ради колишнього Міжгірського району Закарпатської області, відомості про що 27.09.2021 внесено до ЄДРРП стосуються правовідносин із захисту права власності на майно, яке використовується в господарській діяльності. Крім того, сторонами цього спору, по суті, є юридичні особи, що відповідає критеріям належності справи до господарського судочинства. При цьому, визначення позивачем у позові такого складу сторін у справі (позивача та відповідача), який не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, не може змінювати вид судочинства, в якому слід розглядати такий спір. Адже по своїй суті ці вимоги пред`явлені Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», засновником і керівником якого є ОСОБА_3 .

Крім того, аналіз позовної заяви свідчить про те, що об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013, речові права за змістом позовної заяви на яку зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», код ЄДРПОУ 44475072, які позивач вважає самочинним будівництвом здійснило саме ТОВ «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», що підтверджується і відповіддю №825258 від 03.10.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, ця вимога стосується спору, який виник між двома юридичними особами з приводу знесення самочинного (на думку позивача) будівництва - нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 2122482000:03:002:0013, будівництво якого здійснило Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК-КЕЛЕЧИН», що вказує на те, що ця вимога належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

З урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій об`єднав вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а саме в цивільному та господарському, його позовна заява підлягає поверненню на підставі п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 19, 185 ч.4 п.2, 188, 258-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Повернути позовну заяву і додані до неї документи Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В. П. Кривка