Рішення

від 02.10.2024 по справі 120/7646/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2024 р. Справа № 120/7646/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо не зарахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в управління поліції охорони у Вінницькій області вислугу років з 28.09.2016 року по 31.05.2023 року у Державній кримінально виконавчій службі України. Зокрема, зауважує, що служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) є аналогічною службі персоналу органів і установ виконання покарань.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зауважує, що зарахування стажу роботи в Державній пенітенціарній службі до стажу служби в поліції ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встанови наступні обставини справи.

Наказом Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" № 98/0с-23 від 30.05.2023 року старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" було звільнено з посади інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)" з Державної кримінально-виконавчої служби України у відповідності з Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням від 31.05.2023 року.

Вислуга років на день звільнення становить в календарному обчисленні 06 років 08 місяць та 03 дні, в пільговому обчисленні 08 років 05 місяці та 23 дні.

Відповідно до витягу з наказу управління поліції охорони у Вінницькій області № 106о/с від 28.08.2023 року ОСОБА_1 було призначено на посаду інженера технічної охорони Хмільницького РВ (м. Хмільник) Управління поліції охорони у Вінницькій області з 28.08.2023 року.

Наказом управління поліції охорони у Вінницькій області № 27о/с від 28.08.2023 року ОСОБА_1 було переведено для подальшого проходження служби до Вінницького ВПУ Департаменту поліції України.

30.04.2024 року рядовому поліції ОСОБА_1 заступникові начальника курсу Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони було присвоєно звання старший лейтенант, що підтверджується витягом з наказу № 722о/с від 30.04.2024 року.

20.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника Управління Поліції охорони в Вінницькій області із рапортом щодо зарахування йому як заступнику начальника курсу Вінницького ВПУ ДПО старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, зокрема ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)".

24.05.2024 року управління поліції охорони у Вінницькій області листом № 1706/43/21/01-2024 повідомило ОСОБА_1 , що відсутні підстави задля здійснення перерахунку вислуги років та зарахування до вислуги років у поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, зокрема ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)".

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не зарахування оспорюваного періоду до вислуги років у поліції, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції.

Як установлено судом, позивача наказом Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" № 98/0с-23 від 30.05.2023 року звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням від 31.05.2023 року.

Вислуга років на день звільнення становить в календарному обчисленні 06 років 08 місяць та 03 дні, в пільговому обчисленні 08 років 05 місяці та 23 дні.

З 28.08.2023 року позивача було призначено на посаду інженером технічної охорони Хмільницього РВ (м. Хмільник) Управління поліції охорони у Вінницькій області.

Відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони у Вінницькій області № 27 о/с від 13.02.2024 року позивача переведено до Вінницького ВПУ Департаменту поліції України.

Суд зауважує, що згідно із п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

При цьому, ч. 5 ст. 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

Згідно із преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Отже, суд вважає, що на позивача, як колишнього працівника органів Державної кримінально-виконавчої служби України, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Вказані висновки також підтверджуються тим, що позивача звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію".

У контексті спірних правовідносин суд також відмічає, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Аналогічні правові висновки наведено Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, які є обов`язковими для врахування під час розгляду даної справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що стаж служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає йому, зокрема, право на встановлення надбавки за вислугу років і визначення тривалості чергової відпустки.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності Управління поліції охорони у Вінницькій області щодо не зарахування до стажу служби наявну вислугу років в Державній кримінально-виконавчій службі України та зобов`язання від зарахувати до стажу служби в поліції наявну вислугу років з 28.09.2016 року по 31.05.2023 року (6 років 8 місяців 3 дні) в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони у Вінницькій області (провул. Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 40109131) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління поліції охорони у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Національній поліції України наявну вислугу років з 28.09.2016 року по 31.05.2023 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Зобов`язано Управління поліції охорони у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Національній поліції України наявну вислугу років з 28.09.2016 року по 31.05.2023 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович