Рішення

від 27.09.2024 по справі 140/4958/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4958/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Аршулік С.Р.,

представника позивача Михальченко С.П.,

представника відповідача Савчука Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Універсам до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання протиправними та нечинними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Універсам (далі ПП Універсам, підприємство, позивач) звернулося з позовом до Городоцької міської ради Хмельницької області (далі Городоцька міська рада, відповідач) про визнання протиправним та нечинним рішення від 14.07.2023 №48 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП Універсам є землекористувачем земельних ділянок міста Городок і на підставі договору оренди землі орендує земельні ділянки загальною площею 144,6519 га. Орендна плата визначена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, тобто прямо залежить від розміру нормативної грошової оцінки землі.

Так, 14.07.2023 Городоцькою міською радою було прийнято рішення №48 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області» (рішення розміщене на офіційному сайті Городоцької міської ради https://gorodocka-gromada.gov.ua/docs/1446566/). Зазначеним рішенням введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Городок з 01.01.2024. Таке рішення є аналогічним рішенню №33 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області», що вже було прийняте Городоцькою міською радою 05.01.2021 та затверджувало цю ж саму технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області, розроблену товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський земельний центр» в якій міститься висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11.12.2020 №5572-20.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №140/304/23 визнано протиправним та нечинним рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 05.01.2021 №33 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області». Рішення набрало законної сили 07.06.2023 та було залишено в силі Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2023.

Позивач вважає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №140/304/23 має значення для вирішення вказаної справи, оскільки оскаржуване рішення від 14.07.2023 №48 прийняте відповідачем ідентичне визнаному нечинним рішенню від 05.01.2021 №33 в судовому порядку.

Вказує, що з витягів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (кадастрові номери 68212110100:15:002:0009, 6821210100:14:034:0001) вбачається, що з 01.01.2024 застосовується нова нормативна грошова оцінка землі (яка значно збільшилася).

Зазначає, що оскаржуване рішення Городоцької міської ради від 14.07.2023 №48 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області є протиправним з огляду на порушення процедури його прийняття.

Як убачається зі змісту вказаного рішення, ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Водночас зі змісту затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, базова вартість одного квадратного метра міста Городок Хмельницької області» затверджується в розмірі 98,48 грн.

Оскаржуване рішення прийняте регуляторним органом місцевого самоврядування та стосується невизначеного кола осіб (оскільки затверджує нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарі/користувачі яких можуть змінитися), вказане рішення може бути застосовано неодноразово (у разі зміни користувача).

В порушення вимог статей 8, 9, 13, 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1160-IV) відповідачем не було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідно не було надано позивачу та іншим особам термін для надання зауважень та пропозицій щодо прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, відповідач порушив порядок оприлюднення вказаного рішення.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження. В ухвалі зобов`язано відповідача не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання, опублікувати оголошення у виданні, в якому рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 14.07.2023 №48 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області було офіційно оприлюднено (або мало бути офіційно оприлюднено), зазначивши в оголошенні вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце підготовчого засідання (а.с.18).

17.05.2024 у районній газеті Городоцький вісник опубліковано оголошення про оскарження в судовому порядку рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 14.07.2023 №48 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та час і місце судового розгляду справи (а.с.55).

Представник відповідача 27.05.2024 подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.41-44) у якому позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав дотримання вимог законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення не відноситься до регуляторних нормативно-правових актів, а є актом індивідуальної дії. Вказане рішення приймалось Городоцькою міською радою в порядку, передбаченому Законом України Про оцінку земель, з дотриманням вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Податкового кодексу України.

Зазначає, що відповідно до роз`яснень Державної регуляторної служби України від 07.03.2018 рішення органів місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту не є регуляторними актами в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», за умови, якщо рішення про їх затвердження не містить інших правових норм, у тому числі, щодо встановлення базової вартості 1 кв м землі в грошовому еквіваленті.

Спірне рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 14.07.2023 №48 за даних конкретних обставин справи, не має впливу, в тому числі регуляторного, на правовідносини, у яких виник спір, не змінює їх і не припиняє дію попередніх актів з цього питання, а відтак не може порушувати прав позивача й не вимагає застосування спеціальних регуляторних процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

ПП "Універсам" 06.06.2024 подало до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить також визнати протиправним та нечинним рішення Городоцької міської ради Хмельницької області №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області (а.с.180-181).

Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято до розгляду заяву позивача від 06.06.2024 про збільшення розміру позовних вимог та зобов`язано відповідача Городоцьку міську раду Хмельницької області не пізніше як за сім днів до наступного підготовчого засідання, опублікувати оголошення у виданні, в якому рішення Городоцької міської ради Хмельницької області №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області було офіційно оприлюднено (або мало бути офіційно оприлюднено), зазначивши в оголошенні вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце підготовчого засідання та надати суду докази такого опублікування (а.с.213).28.06.2024 у районній газеті Городоцький вісник було опубліковано оголошення про оскарження в судовому порядку рішення Городоцької міської ради Хмельницької області №49 від 14.07.2023 «Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області» та час і місце судового розгляду справи (а.с. 224).

До суду 05.07.2024 надійшов відзив на уточнену позовну заяву, у якій представник відповідача зазначив, що статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, із змінами та доповненнями» надано визначення: воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 10 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб єктам господарювання».

Враховуючи викладене вважає, що оскаржувані рішення Городоцької міської ради, які прийняті у період дії військового стану не підпадають під дію Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.214-216).

У відповіді на відзив (а.с.186-188) та у додаткових поясненнях (а.с.205-206) представник позивача підтримав доводи та аргументи викладені у позовній заяві та вказав на те, що ч.10 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» стосується виключно актів органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб, та не поширюється на проекти регуляторних актів.

Відповідно до роз`яснень Державної регуляторної служби України від 18.10.2022 щодо особливостей підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та військовими адміністраціями, а також їх посадовими особами в умовах воєнного стану з урахуванням Закону України від 12.05.2022 № 2259-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" саме Закон про регуляторну політику визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та встановлює єдиний порядок прийняття проектів регуляторних актів, вимоги до оприлюднення проектів та прийнятих регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу таких проектів, здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, їх перегляду тощо.

Тобто, цей закон є спеціальним та визначає всі етапи проходження регуляторного акта: від його планування та проектування до механізмів його подальшого перегляду після прийняття.

Державна регуляторна служба України як уповноважений орган, що реалізує державну регуляторну політику, дійшла висновку, що визначені Законом № 2259 обмеження не встановлюють іншого механізму розробки і прийняття проектів регуляторних актів, оскільки щодо проектів регуляторних актів Закон № 2259 не передбачає виключень, як це визначено іншими законами України.

Отже, органи місцевого самоврядування, військово-цивільні адміністрації та військові адміністрації, а також їх посадові особи повинні здійснювати всі процедури, пов`язані з підготовкою проектів та прийняттям регуляторних актів, передбачені Законом про регуляторну політику.

Інше трактування вказаних норм Закону №2259 суперечитиме комплексно сформованій позиції законодавця, який в той же день, окрім цього закону, прийняв ще окремі рішення щодо процесів прийняття певних категорій актів без застосування процедур, визначених Законом про регуляторну політику.

З огляду на вказане, позивач наголошує на тому, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Ухвалою суду від 11.07.2024 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 11 вересня 2024 року в залі судових засідань Волинського окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача Михальченко С.П. позов підтримала з мотивів та підстав, викладених у позові, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Савчук Ю.М. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заявах по суті справи та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 05.01.2021 Городоцька міська рада Хмельницької області прийняла рішення №33 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області, яким: затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області розроблену товариством з обмеженою відповідальністю Подільський земельний центр; затвердила базову вартість одного квадратного метра міста Городок Хмельницького району Хмельницької області в розмірі 98, 48 грн; ввела в дію нормативну грошову оцінку земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області з 01.01.2021 (а.с.9).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №140/304/23 за позовом ПП «Універсам» до Городоцької міської ради, визнано протиправним та нечинним рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 05.01.2021 №33 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області». Рішення набрало законної сили 07.06.2023 та було залишено в силі Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2023.

14.07.2023 Городоцька міська рада Хмельницької області прийняла рішення №48 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області, яким: затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області розроблену товариством з обмеженою відповідальністю Подільський земельний центр. Ввела в дію нормативну грошову оцінку земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області з 01.01.2024 (а.с.8). Зі змісту затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі вбачається, що базова вартість одного квадратного метра міста Городок Хмельницької області становить 98,48 грн (а.с. 59 (зворот)).

Цього ж дня Городоцька міська рада Хмельницької області прийняла рішення №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області, яким затвердила середню (базову) вартість одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області в розмірі 98, 48 грн та вказала, що середня (базова) вартість одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (а.с.183).

З пояснень представника відповідача вбачається, що вищевказані рішення оприлюднені на офіційному сайті Городоцької міської ради у відповідному розділі, що знаходиться за посиланням https://gorodocka-gromada.gov.ua/docs/1446566/ (№48) та https://gorodocka-gromada.gov.ua/docs/1446561/ (№49).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно з ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частинами 1-3 ст. 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 № 1378-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За приписами частин першої, четвертої статті 23 Закону № 1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України визначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У свою чергу, відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п. 34-35 ч. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Частинами 1, 2, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

Згідно зі ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що оскаржувані рішення Городоцької міської ради Хмельницької області області №48 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та №49 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області є нормативно-правовими регуляторними актами, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, поширюються на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло суб`єктів, на які поширюється його дія) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Верховний Суд розглядав справи, в яких висловлював правові висновки щодо правової природи рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Зокрема, у постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 27.11.2018 у справі №826/2507/18, від 06.03.2019 у справі №803/417/18,від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 10.04.2020 у справі №615/1182/15-a,від 29.04.2020 у справі №161/6580/16-а,від 10.06.2021 у справі № 823/902/17,від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а, від 16.12.2021 у справі № 826/8114/17, від 01.02.2022 у справі №160/1936/21, від 01.06.2022 у справі №280/5928/19 та від 02.02.2023 у справі №807/125/18, у справі №695/2607/17 від 04.02.2023, які в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні даної справи.

Крім того, правова позиція про те, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель населеного пункту є нормативно-правовим регуляторним актом висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а.

Відтак, розгляд цієї справи проведено в порядку адміністративного судочинства, за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтями 264, 265 КАС України, а відповідні оголошення щодо оскарження вказаних рішень були опубліковані у районній газеті Городоцький вісник (а.с. 55, 224).

Отже, оскільки суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення №48 та №49 від 14.07.2023 є нормативно-правовими регуляторними актами, тому вказані рішення підлягали правовій оцінці на предмет дотримання процедури їх прийняття, що визначена Законом № 1160-IV. У зв`язку з цим, суд не бере до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_1 , викладені у відзиві та в судовому засіданні про те, що вказані рішення не відноситься до регуляторних актів в розумінні Закону № 1160-IV.

Як передбачено статтею 4 Закону №1160-IV, одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1160-IV громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 7 Закону № 1160-IV регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

За правилами частин першої, другої статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Як передбачено частинами першою-четвертою статті 9 Закону № 1160-IV, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Згідно із частинами шостою-восьмою статті 9 Закону № 1160-IV строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Частиною п`ятою статті 12 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

За приписами частин другої, п`ятої статті 13 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Як встановлено судом, при прийнятті оскаржуваних рішень №48 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області Городоцька міська рада не дотримала вимог, передбачених Законом № 1160-IV.

Так, в порушення вимог частини другої статті 13, частини п`ятої статті 9 Закону №1160-IV, відповідач не оприлюднив шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів.

При цьому, суд звертає увагу на вимоги щодо форми та змісту повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, яке відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 1160-IV повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Отже, саме шляхом опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту виконуються вимоги законодавства щодо дотримання такого принципу державної регуляторної політики, як прозорість та врахування громадської думки (тобто, відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності).

Визначені частиною п`ятою статті 9 Закону № 1160-IV обов`язкові вимоги щодо форми та змісту повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта чітко вказують, що саме з моменту опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту у фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань виникає право надати зауваження та пропозиції на відповідну поштову та електронну адресу та у відповідний строк, визначений таким повідомленням. При цьому, саме з повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта фізичні та юридичні особи, їх об`єднання мають змогу також дізнатися про стислий виклад змісту проекту та інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (тобто, назву друкованого засобу масової інформації та/або адресу сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу), або інформацію про інший спосіб оприлюднення.

На думку суду, порушення вимог Закону №1160-IV щодо обов`язкового опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту порушує такий принцип державної регуляторної політики, як прозорість та врахування громадської думки, позбавляє права фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань надати зауваження та пропозиції.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що неопублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень з огляду на опублікування проектів рішень на офіційному сайті Городоцької міської ради у відповідному розділі, що знаходиться за посиланням https://gorodocka-gromada.gov.ua/docs/1446566/,https://gorodocka-gromada.gov.ua/docs/1446561/, оскільки проекти рішень №48 та №49 від 14.07.2023 були оприлюднені на офіційному сайті відповідача без опублікування самої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Городок, без зазначення адреси сторінки в мережі Інтернет, де опублікована чи розміщена технічна документація, та без зазначення поштової та електронної адрес та строку, протягом якого фізичні та юридичні особи, їх об`єднання мають право надати зауваження та пропозиції.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 33 Закону № 1160-IV у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.

Статтею 36 Закону № 1160-IV врегульовані особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

Зокрема, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Водночас, відповідачем не було надано доказів про проведення вказаних вище дій, зокрема опублікування відповідного плану діяльності з підготовки проекту даного регуляторного акту, оприлюднення його проекту, аналізу тощо.

Так, матеріали справи не містять доказів, які б відповідали вимогам ст.ст.73-76 КАС України, та доводили факт оприлюднення у встановленому порядку проектів вказаних вище рішення Городоцької міської ради, а також складання аналізу впливу, який справлятиме регуляторний акт.

При вирішенні даної справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а, відповідно до якої порушення процедури прийняття регуляторного акту є підставою для визнання нечинним такого акту.

Представник відповідача у відзиві на позов та у додаткових поясненнях вказує на те, що Городоцька міська рада не оприлюднювала проекти оскаржуваних рішень, оскільки не зобов`язана була цього робити в силу ч.10 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389 VІІІ (далі Закон №389) згідно якої у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Суд такі пояснення представника відповідача до уваги не бере з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну регуляторну службу України (надалі Положення) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 724 Державна регуляторна служба України (ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. ДРС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення).

Згідно п.4 Положення Державна регуляторна служба України відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та подає їх в установленому порядку Міністрові розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства;

2) розробляє проекти законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України з питань, що належать до сфери діяльності ДРС;

15) надає роз`яснення положень законодавства з питань державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Статтею 30 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що до повноважень уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики належать: надання роз`яснень положень законодавства про державну регуляторну політику.

Так, виконуючи свої функції, відповідно до Положення затвердженого Постановою КМУ №724 від 24.12.2014 та Закону України про регуляторну політику Державна регуляторна служба України 18.10.2022 надала роз`яснення щодо особливостей підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та військовими адміністраціями, а також їх посадовими особами в умовах воєнного стану з урахуванням Закону України від 12.05.2022 №2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану».

Відповідно до роз`яснень Державної регуляторної служби України від 18.10.2022 щодо особливостей підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та військовими адміністраціями, а також їх посадовими особами в умовах воєнного стану з урахуванням Закону України від 12.05.2022 № 2259-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" саме Закон про регуляторну політику визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та встановлює єдиний порядок прийняття проектів регуляторних актів, вимоги до оприлюднення проектів та прийнятих регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу таких проектів, здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, їх перегляду тощо.

Тобто, цей закон є спеціальним та визначає всі етапи проходження регуляторного акта: від його планування та проектування до механізмів його подальшого перегляду після прийняття.

Державна регуляторна служба України як уповноважений орган, що реалізує державну регуляторну політику, дійшла висновку, що визначені Законом № 2259 обмеження не встановлюють іншого механізму розробки і прийняття проектів регуляторних актів, оскільки щодо проектів регуляторних актів Закон № 2259 не передбачає виключень, як це визначено іншими законами України.

Отже, органи місцевого самоврядування, військово-цивільні адміністрації та військові адміністрації, а також їх посадові особи повинні здійснювати всі процедури, пов`язані з підготовкою проектів та прийняттям регуляторних актів, передбачені Законом про регуляторну політику.

Інше трактування вказаних норм Закону № 2259 суперечитиме комплексно сформованій позиції законодавця, який в той же день, окрім цього закону, прийняв ще окремі рішення щодо процесів прийняття певних категорій актів без застосування процедур, визначених Законом про регуляторну політику.

Таким чином законодавець уповноважив Державну регуляторну службу України надавати роз`яснення законодавства з питань державної регуляторної політики, які в силу вищевказаного Положення та Закону необхідно брати до уваги для однакового застосування норм права.

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що під час дії воєнного стану не було внесено жодних змін до положень частини дванадцятої статті 59 Закону №280/97-ВР, яка чітко визначає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Таким чином, Закон №280/97-ВР (який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування) зобов`язує органи місцевого самоврядування під час розробки, розгляду, прийняття та оприлюднення регуляторних актів дотримуватись порядку, встановленого Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

При вирішенні справи суд також враховує ту обставину, що запровадження в Україні воєнного стану в даному випадку жодним чином не перешкоджало відповідачу дотриматися вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відповідач, окрім формального посилання на ч. 10 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», не зазначив жодних індивідуальних, конкретних обставин (причин, підстав), що перешкоджали йому дотриматись встановленої процедури при прийнятті оскаржуваних регуляторних актів (враховуючи також ту обставину, що на території Волинській області не відбувалося активних бойових дій).

Аналізуючи норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану» слід дійти висновку, що при прийнятті регуляторних актів з питань запровадження заходів режиму воєнного стану застосовувати процедури, передбачені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не потрібно. Однак, у випадках прийняття регуляторним органом актів, не пов`язаних із забезпеченням заходів правового режиму воєнного стану (що має місце у даному випадку), регуляторна діяльність здійснюється за звичайними правилами та з дотриманням процедури передбаченої Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

В силу Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проекти рішень нормативно-правового характеру підлягають обговоренню, оскільки публікуються з метою одержання пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб (ст.9 Закону).

Суд не бере також до уваги посилання представника відповідача на те, що оскаржувані рішення Городоцької міської ради не порушують прав позивача з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ПП Універсам є землекористувачем земельних ділянок міста Городок і на підставі договору оренди землі укладених між Городоцькою міською радою та ПП Універсам (а.с. 10-12) орендує земельні ділянки загальною площею 144,6519 га. Орендна плата визначена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, тобто, прямо залежить від розміру нормативної грошової оцінки землі.

У матеріалах справи наявні витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 6821210100:15:002:0009 та 6821210100:14:034:0001 (а.с.13-14). Вказані витяги були сформовані у зв`язку із набуттям чинності нової нормативної грошової оцінки земель м. Городок Хмельницького району Хмельницької області, затвердженої рішеннями №48 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області.

Як уже зазначалось судом вказаними рішеннями затверджено базову вартість одного квадратного метра міста Городок Хмельницького району Хмельницької області в розмірі 98,48 грн.

Відтак, позивач є суб`єктом правовідносин, у яких застосовуються (та будуть застосовуватися) рішення №48 та №49 від 14.07.2023, у зв`язку із чим має безумовне право оскаржити вказані рішення в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №803/417/18, від 29.04.2020 у справі № 161/6580/16-а, від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 10.04.2020 у справі № 615/1182/15-а, від 25.09.2018 у справі 428/7176/14-а, від 06.03.2019 у справі № 803/417/18 предметом оскарження також виступали рішення органів місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок певної адміністративно-територіальної одиниці із одночасною вказівкою у ньому на показник базової вартості одного квадратного метра землі або ж без такої. У всіх цих випадках оскаржувались рішення, якими остаточно вирішено питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У вказаному контексті, суд звертає увагу, що у справі що розглядається (№140/4958/24), оскаржуваними рішеннями відповідача №48 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області вирішено питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Городок, введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області з 01.01.2024, а також затверджено базову вартість одного квадратного метра міста Городок у розмірі 98, 48 грн, а тому за своєю суттю вказані рішення безумовно мають усі ознаки регуляторних нормативно-правових актів.

Згідно із частиною третьою статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відтак, оскільки оскаржувані рішення від 14.07.2023 №48 та №49 є нормативно-правовими актами, тому вони можуть бути оскаржені протягом всього строку їх чинності (ч.3 ст.264 КАС України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що рішення Городоцької міської ради №48 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області прийняті з порушенням вимог частини другої статті 13, частини п`ятої статті 9, статей 33, 36 Закону №1160-IV, а також з недотриманням частини дванадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що призвело до порушення такого принципу державної регуляторної політики, як прозорість та врахування громадської думки, та позбавило прав фізичних та юридичних осіб (у тому числі позивача), їх об`єднань надати зауваження та пропозиції до проектів вказаних рішень як регуляторних актів, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними та нечинними рішень Городоцької міської ради Хмельницької області від 14.07.2023 №48 та №49.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто, суд не може встановлювати інший строк втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним протиправним та нечинним.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 6056, 00 грн, сплаченого платіжними інструкціями №156 від 06.05.2024 та №164 від 04.06.2024 (а.с.6, 184).

Керуючись статтями 243-246, 250, 264, 265 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Універсам до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання протиправними та нечинними рішень задовольнити.

Визнати протиправними на нечинними рішення Городоцької міської ради Хмельницької області №48 від 14.07.2023 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області та №49 від 14.07.2023 Про затвердження середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Городок Хмельницького району Хмельницької області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької міської ради Хмельницької області (32000, Хмельницька область, м. Городок, вул. Грушевського, 53, код ЄДРПОУ 04060708), на користь Приватного підприємства Універсам (44761, Волинська область, Володимирський район, с. Микуличі, вул. Мілашенкова, 35, код ЄДРПОУ 30089507) судові витрати у розмірі 6056, 00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Нормативно-правові акти втрачають чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч. 2 ст. 265 КАС України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 03 жовтня 2024 року

Суддя Т.М. Димарчук