Рішення

від 03.10.2024 по справі 160/20960/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 рокуСправа №160/20960/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6Я, ЄДРПОУ 42424288) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішень

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2024 року №UA110130/2024/000053/1, 20.02.2024 року №UA110130/2024/000079/1 та від 04.03.2024 року №UA110130/2024/000097/1.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «Фруталія» з метою митного оформлення товарів подало до митниць електронні митні декларації. Під час декларування товару в електронних митних деклараціях Товариством обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару митницями не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митні органи не навели доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23.08.2024 року на адресу суду від Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

28.08.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзиви, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзиви є законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.10.2023 року між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією KARSA SEBZE LIMITED SIKETI (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2710-36 від 27.10.2023 року.

Відповідно до п. 1.1 Контракту компанія KARSA SEBZE LIMITED SIKETI (Продавець) Продавець приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця свіжі овочі та фрукти (Товар), а Покупець ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (Покупець) зобов`язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених даним Контрактом.

Відповідно до інвойсу №KAR2024000000013 від 31.01.2024 р. (специфікація №13 від 31.01.2024р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Томати свіжі» брутто 16600 кг, вага нетто 15290 кг, ціною 0,65 долара США за 1 кг., «Кабачки свіжі» вага брутто 1700 кг, вага нетто 1550 кг, ціною 0,65 долара США за 1 кг., «Перець свіжий» вага брутто 2650 кг, вага нетто 2350 кг, ціною 1,05 долара США за 1 кг., «Перець свіжий чілі» вага брутто 600 кг, вага нетто 530 кг, ціною 1,05 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 13970,00 доларів США. Умови поставки згідно специфікації №13 від 31.01.2024р. - FCA (Інкотермс-2020), м. Анталія, Туреччина.

Відповідно до інвойсу №KAR2024000000020 від 14.02.2024 р. (специфікація №14 від 14.02.2024р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Томати свіжі» брутто 13800 кг, вага нетто 12700 кг, ціною 0,65 долара США за 1 кг., «Кабачки свіжі» вага брутто 2800 кг, вага нетто 2550 кг, ціною 0,60 долара США за 1 кг., «Перець свіжий» вага брутто 2450 кг, вага нетто 2135 кг, ціною 1,05 долара США за 1 кг., «Огірки свіжі» вага брутто 2650 кг, вага нетто 2450 кг, ціною 0,60 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 13496,75 доларів США. Умови поставки згідно специфікації №14 від 14.02.2024р. - FCA (Інкотермс-2020), м.Анталія, Туреччина.

Відповідно до інвойсу №KAR2024000000027 від 25.02.2024 р. (специфікація №15 від 25.02.2024р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Томати свіжі» брутто 14300 кг, вага нетто 13070 кг, ціною 0,65 долара США за 1 кг., «Кабачки свіжі» вага брутто 2800 кг, вага нетто 2600 кг, ціною 0,60 долара США за 1 кг., «Перець свіжий» вага брутто 3250 кг, вага нетто 2880 кг, ціною 1,05 долара США за 1 кг., «Перець свіжий чілі» вага брутто 650 кг, вага нетто 585 кг, ціною 1,05 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 13693,75 доларів США. Умови поставки згідно специфікації №14 від 14.02.2024р. - FCA (Інкотермс-2020), м.Анталія, Туреччина.

З метою митного оформлення товару, ТОВ «ФРУТАЛІЯ» було подано до митниці митні декларації, а саме: №24UA110130002452U6 від 05.02.2024 року; №24UA110130003770U2 від 20.02.2024 року; №24UA110130004826U5 від 04.03.2024 року.

Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: Копія контракту №2710-36 від 27.10.2023 з додатковою угодою №1 від 30.10.2023 р. Копія інвойсу №KAR2024000000013 від 31.01.2024 р. та специфікації №13 від 31.01.2024р. Копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR №б/н від 31.01.2024 р. Копія договору-заявки №31/01 на перевезення вантажу від 31.01.2024 р. Копія рахунку №005 від 05.02.2024 р. Копія довідки про транспортні витрати за вих. №05/02-1 від 05.02.2024 р. Копія акту надання послуг №06/02-1 від 06.02.2024 р. Копія інвойсу №KAR2024000000020 від 14.02.2024 р. та специфікації №14 від 14.02.2024р. Копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR №б/н від 14.02.2024 р. Копія договору-заявки №016/02 на перевезення автомобільним транспортом від 11.02.2024 р. Копія рахунку №16 від 18.02.2024 р. Копія довідки про транспортні витрати за вих. №02 від 18.02.2024 р. Копія інвойсу №KAR2024000000027 від 25.02.2024 р. та специфікації №15 від 25.02.2024р. Копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR №747214 від 25.02.2024 р. Копія договору-заявки №25/02 на перевезення автомобільним транспортом від 25.02.2024 р. Копія рахунку №9 від 26.02.2024 р. Копія довідки про транспортні витрати за вих. №б/н від 26.02.2024 р.

У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «ФРУТАЛІЯ» повідомлення, відповідно до яких за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

Щодо митної декларації №24UA110130002452U6 від 05.02.2024 зазначено:

1. Згідно частини 6, а саме пункту 6.2 контракту передбачено 100% передплату за товар. До митного контролю не надано платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та суму такої сплати для здійснення перевірки числових значень митної вартості. Відповідно до ч.4-5 ст.58 МКУ: 4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. 5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Рахунок-фактура не є розрахунковим документом встановленої форми (платіжним дорученням, розрахунковим чеком, касовим чеком, розрахунковою квитанцією, випискою з карткового рахунку, квитанцією до прибуткового касового ордеру), який мав би засвідчувати факт купівлі товару. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

2. Згідно відомостей митної декларації країни відправлення від 31.01.2024 № 24070100EX00002787 та наявні відмітки «mal mukabili» із зазначенням розміру такої оплати. Переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Крім того, номер інвойсу зазначений у даній митній декларації відрізняється від наданого інвойсу до митного контролю від 31.01.2024 №KAR2024000000013.

3. В рахунку фактурі від 31.01.2024 №KAR2024000000013 відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано.

4. Комерційна пропозиція від 31.01.2024 не містить періоду дії зазначених цін. Крім того, згідно документу незрозуміло згідно якого договору видана пропозиція, оскільки положення щодо відстрочення платежу, що зазначені не відповідають положенням частини 6, а саме пункту 6.2 вищезазначеного контракту.

5. Відомості щодо сортності та інших якісних характеристик товару відсутні в сертифікаті якості від 31.01.2024 № 31-01/2024-11. При цьому в даному сертифікаті міститься посилання на перелік продукції, що відповідає інвойсу від 31.01.2024 №KAR2024000000013 та специфікації від 31.01.2024 №13. Опис товару зазначений у інвойсі від 31.01.2024 №KAR2024000000013 та специфікації від 31.01.2024 №13 містить між собою розбіжності. Крім того, в фіто санітарному сертифікаті від 31.01.2024 № EC/TR A 5492540 відсутні відомості щодо коктейльних помідорів, в той час як така інформація міститься в сертифікаті походження товару від 31.01.2024 №A1639815. Таким чином, документи містять між собою розбіжності у своїх положеннях.

6. До митного контролю заявлено умови поставки є FCA Анталія. Дані умови поставки означають: FCA Free Carrier / Франко перевізник "Free Carrier/ Франко перевізник" означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Сторонам настійно рекомендується найбільш чітко визначити пункт в пойменованому місці поставки, так як ризик переходить на покупця в цьому пункті. З огляду на вищевказане витрати по транспортуванню організовує і оплачує саме покупець. Заявка на перевезення від 31.01.2024 № 31/01 містить відомості щодо вартості перевезення 63000 грн. До митного контролю надано рахунок на оплату транспортних витрат від 05.02.2024 № 005, в якому вже зазначено розподілену суму вартості послуг 40000 грн до митного кордону та 20000 після митного кордону відповідно. Окремо зазначено про вартість експедиторських послуг 3000 грн, без зазначення та/або виділення складової до митного кордону чи після. При цьому до розрахунку за ЕМД зазначені витрати не включені. Таким чином, до складових митної вартості товару не включені складові митної вартості, що стосуються експедиторських витрат. Рахунок на оплату транспортних послуг від 05.02.2024 № 005 не містить відомостей щодо вартості видачі документа Т1 (від 31.01.2024 №24TR07010000020174), не містить посилання на договір на перевезення або надання транспортно-експедиційних послуг. Розмір таких витрат не підтверджено документально та не піддається обчисленню.

7. Наданий документ довідка щодо транспортних від 05.02.2024 № 05/02-1 не є бухгалтерським документом, крім того даний документ не містить відомостей в рамках якого договору він наданий, не містить посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

8. У відповідності до закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надана декларантом довідка від 05.02.2024 № 05/02-1 має інформаційний характер, не дає розуміння формування складових та принципу розділення вартості 63000 грн, зазначеної у рахунку від 05.02.2024 № 005. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін.., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Складові митної вартості не підтверджено документально. Враховуючи вищевикладене та відсутність платіжних документів, щодо оплати товару у митного органу є сумніви, щодо достовірності заявленого рівні митної вартості товару.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) транспортні документи, договір на перевезення товару.

Декларантом ТОВ «ФРУТАЛІЯ» було повідомлено про відсутність інших документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2024 №UA110130/2024/000053/1.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Щодо митної декларації № 24UA110130003770U2 від 20.02.2024 року зазначено:

1. Згідно частини 6, а саме пункту 6.2 контракту передбачено 100% передплату за товар. При цьому до митного контролю не надано платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та суму такої сплати для здійснення перевірки числових значень митної вартості.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.53 МКУ до митного оформлення надаються платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до ч.4-5 ст.58 МКУ: 4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. 5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

2. Згідно відомостей митної декларації країни відправлення від 14/02/24 № 24070100EX00004212 та наявні відмітки «mal mukabili» із зазначенням розміру такої оплати. Переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Крім того, номер інвойсу зазначений у даній митній декларації відрізняється від наданого інвойсу до митного контролю від 14/02/24 №KAR2024000000020.

3. В рахунку фактурі від 14/02/24 №KAR2024000000020 відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано.

4. Комерційна пропозиція від 14.02.2024 не містить періоду дії зазначених цін.

5. Відомості щодо сортності та інших якісних характеристик товару відсутні в сертифікаті якості від 14.02.2024 № 14-02/2024-11. При цьому в даному сертифікаті міститься посилання на перелік продукції, що відповідає інвойсу від 14/02/24 №KAR2024000000020 та специфікації від 14/02/24 №14. Але опис товару зазначений у інвойсі від 14/02/24 №KAR2024000000020 та специфікації від 14/02/24 №14 містить між собою розбіжності, в тому числі в описі товарів: томати коктейльні та перець capia наявні у інвойсі та відсутні у специфікації. В фіто-санітарному сертифікаті від 14.02.2024 № EC/TR A 5591489 відсутні відомості щодо коктейльних помідорів та перцю capia, опис товарів відрізняється від наданих до митного контролю інвойсу та специфікації. Документи містять між собою розбіжності у своїх положеннях. Враховуючи вищезазначене, інвойс та специфікація містять між собою розбіжності не тільки в якісних відомостях , а і в умовах оплати за товар. Враховуючи кількість поставок подібних товарів в адресу даного підприємства, на підтвердження сплаченої суми вартості товару за попередні поставки в якості додаткових документів до митного контролю такі платіжні документи не надавались.

6. До митного контролю заявлено умови поставки є FCA Анталія.

До митного контролю надано рахунок на оплату транспортних витрат від 18/02/24 № 16, в якому зазначено не розподілену суму вартості послуг 40278 грн до митного кордону та після митного кордону відповідно. Рахунок на оплату транспортних послуг від 18/02/24 № 16 не містить відомостей щодо вартості експедиторських послуг, щодо вартості видачі документа Т1 (від 14.02.2024 №24TR07010000029761), не містить посилання на договір на перевезення або надання транспортно-експедиційних послуг. Таким чином, до складових митної вартості не включено вартість експедиторських витрат.

7. Наданий документ довідка щодо транспортних від 18/02/24 № 02 не є бухгалтерським документом, крім того даний документ не містить відомостей в рамках якого договору він наданий, не містить посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

8. Декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін.., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально. Враховуючи вищевикладене та відсутність платіжних документів, щодо оплати товару у митного органу є сумніви, щодо достовірності заявленого рівні митної вартості товару. Таким чином, враховуючи вищезазначені розбіжності у документах унеможливлюють здійснення перевірки митної вартості оцінюваної партії товару. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) транспортні документи, договір на перевезення товару.

Декларантом ТОВ «ФРУТАЛІЯ» було повідомлено про відсутність інших документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2024 №UA110130/2024/000079/1.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Щодо митної декларації № 24UA110130004826U5 від 04.03.2024 року зазначено:

1. Згідно частини 6, а саме пункту 6.2 контракту передбачено 100% передплату за товар. При цьому до митного контролю не надано платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та суму такої сплати для здійснення перевірки числових значень митної вартості.

2. Згідно відомостей митної декларації країни відправлення від 25.02.2024 № 24070100EX00005200 та наявні відмітки «mal mukabili» із зазначенням розміру такої оплати. Переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу.

3. Номер інвойсу зазначений у даній митній декларації відрізняється від наданого інвойсу до митного контролю від 25.02.2024 №KAR2024000000027.В рахунку фактурі від 25.02.2024 №KAR2024000000027 відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано.

4. Комерційна пропозиція від 25/02/24 не містить періоду дії зазначених цін. Крім того, згідно документу незрозуміло згідно якого договору видана пропозиція, оскільки положення щодо відстрочення платежу, що зазначені не відповідають положенням частини 6, а саме пункту 6.2 вищезазначеного контракту. В розрахунку вартості не зазначено відомості щодо вартості навантаження товару, в той час як згідно зазначених у документі умов поставки FCA навантаження здійснюється за рахунок відправника товару.

5. Відомості щодо сортності та інших якісних характеристик товару відсутні в сертифікаті якості від 25/02/24 № 25-02/2024-11. Крім того, в сертифікаті походження товару від 25.02.2024 №A 1639825 відсутні відомості щодо перцю видів Capia, California, Chili в той час як така інформація міститься в інших документах. Опис товару відрізняється між собою у наданих до митного контролю документах від 25.02.2024 №EC/TR A 5592826, від 25/02/24 №25-02/2024-11, від 25/02/24 №A 1639825. Таким чином, документи містять між собою розбіжності у своїх положеннях. При цьому, враховуючи кількість поставок подібних товарів в адресу даного підприємства, на підтвердження сплаченої суми вартості товару за попередні поставки в якості додаткових документів до митного контролю такі платіжні документи не надавались.

6. До митного контролю заявлено умови поставки є FCA Анталія. Заявка на перевезення від 25/02/24 № 25/02 містить відомості щодо вартості перевезення 65133,38 грн. До митного контролю надано рахунок на оплату транспортних витрат від 26/02/24 № 9, в якому вже зазначено розподілену суму вартості послуг до митного кордону України та після митного кордону України відповідно. Відомості щодо вартості експедиторських послуг відсутні. Рахунок на оплату транспортних послуг від 26/02/24 № 9 не містить відомостей щодо вартості видачі документа Т1 (від 25.02.2024 №24TR07010000036575), не містить посилання на договір на перевезення або надання транспортно-експедиційних послуг. Розмір таких витрат не підтверджено документально та не піддається обчисленню.

7. Наданий документ довідка щодо транспортних від 26/02/24 № б/н не є бухгалтерським документом, крім того даний документ не містить відомостей в рамках якого договору він наданий, не містить посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) транспортні документи, договір на перевезення товару.

Декларантом ТОВ «ФРУТАЛІЯ» було повідомлено про відсутність інших документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 04.03.2024 №UA110130/2024/000097/1.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту від 27.10.2023 року №2710-36, укладеного між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією KARSA SEBZE LIMITED SIKETI (Туреччина).

Щодо зауважень відповідача відносно відомостей у документах з оплати товару та щодо ненадання саме банківських платіжних документів, суд зазначає про таке.

Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України (які зазначалися вище) надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Крім того, як встановлено судом, специфікація №13 від 31.01.2024р, специфікація №14 від 14.02.2024р. та специфікація №15 від 25.02.2024р. містить умови оплати товару, а саме 100% протягом 60 днів після отримання товару.

Отже, суд вказує, що на момент подання декларації позивачем не повинен був надавати саме банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу реквізити документів щодо оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим реквізити документів щодо оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак певні недоліки їх оформлення або суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Щодо вимог митного органу про надання до митного оформлення сертифікату якості та пакувального листа, суд зазначає, що стаття 53 Митного кодексу України не визначає такі документи, як такі, що подаються в обов`язковому порядку. А відтак, сертифікат походження та пакувальний лист не є документами на підставі яких перевіряється правильність визначення декларантом митної вартості товару, а відповідно і не можуть бути підставою для відмови у застосуванні методу визначення митної вартості товару визначеного декларантом.

Стосовно посилань митного органу на те, що сертифікати якості містять посилання на інвойси, які не надано до митного оформлення, суд зазначає, що зазначений недолік жодним чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товару, а тому не може бути перешкодою у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо тверджень відповідача відносно копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано: Копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR №б/н від 31.01.2024 р. Копія договору-заявки №31/01 на перевезення вантажу від 31.01.2024 р. Копія рахунку №005 від 05.02.2024 р. Копія довідки про транспортні витрати за вих. №05/02-1 від 05.02.2024 р. Копія акту надання послуг №06/02-1 від 06.02.2024 р. Копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR №б/н від 14.02.2024 р. Копія договору-заявки №016/02 на перевезення автомобільним транспортом від 11.02.2024 р. Копія рахунку №16 від 18.02.2024 р. Копія довідки про транспортні витрати за вих. №02 від 18.02.2024 р. Копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR №747214 від 25.02.2024 р. Копія договору-заявки №25/02 на перевезення автомобільним транспортом від 25.02.2024 р. Копія рахунку №9 від 26.02.2024 р. Копія довідки про транспортні витрати за вих. №б/н від 26.02.2024 р.

Враховуючи доводи та твердження митного органу, саме щодо достатності документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд звертає увагу на таке.

У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Тому надані позивачем документи до митного оформлення про транспортні витрати та калькуляції транспортних витрат є належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на перевезення товару.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як встановлено судом позивачем заявлено вимогу майнового характеру та подано до суду вказану позовну заяву за допомогою системи «Електронний суд», а отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дану позовну заяву, виходячи з ціни позову у розмірі 5319,19 грн.

В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн., а отже позивачем переплачено судовий збір на 3764,81 грн.

З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митнці на користь позивача судовий збір у розмірі 5319,19 грн.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 5319,19 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6Я, ЄДРПОУ 42424288) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2024 року №UA110130/2024/000053/1, 20.02.2024 року №UA110130/2024/000079/1 та від 04.03.2024 року №UA110130/2024/000097/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6Я, ЄДРПОУ 42424288) судовий збір у розмірі 5319,19 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський