Рішення

від 02.10.2024 по справі 260/4370/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

вступна та резолютивна

02 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/4370/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю , представник - не з`явився

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел" , представник - не з`явився

третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості - представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел" , третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Відповідно до розрахунку, доданого до даного позову, за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 44 903,78 грн. Однак, відповідач до 15.04.2024 року, строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив. На день подачі позовної заяви до суду 04.07.2024 року строк прострочення платежу становить 80 днів, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 13% становить 537,60 грн.

05 липня 2024 року ухвалою ЗОАС було відкрито спрощене позовне провадження в справі та залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог : Закарпатський обласний центр зайнятості (вул. Новака Андрія, 45, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02771546.), зобов`язано Закарпатській обласний центр зайнятості надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали інформаціючи зверталося у 2023 році Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел" ( код ЄДРПОУ 44693954) про потребу у підборі працівників з інвалідністю або про відкриття вакансій , на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо так, то надати відповідні письмові докази, звіти.

Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 05 липня 2024 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», датованою 06.08.2024 року, що стверджується відміткою на поштовому конверті.

16 липня 2024 року від Закарпатського обласного центру зайнятості надійшов лист, відповідно до якого повідомлено, що 10 серпня 2023 року ТзОВ «Меблева фабрика Левел», код ЄДРПОУ 44693954, було подано звіт форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до Тячівської філії Закарпатського обласного центру зайнятості, в якому було зазначено про потребу у підборі працівників з інвалідністю.

03 вересня 2024 року ухвалою ЗОАС було вирішено дану адміністративну справу - призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел" надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали інформацію : чи зверталися у 2023 році особи з обмеженими можливостями до відповідача щодо працевлаштування згідно відомостей про вакансії, а також зобов`язано Закарпатський обласний центр зайнятості надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали інформацію : чи направлялися особи зазначені у звіті форми № 3-ПН для працевлаштування до відповідача?

Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 03 вересня 2024 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», датованою 20.09.2024 року, що стверджується відміткою на поштовому конверті.

10 вересня 2024 року від Закарпатського обласного центру зайнятості надійшов лист, відповідно до якого повідомлено, що Тячівською філією Закарпатського обласного центру зайнятості, відповідно до поданого звіту форми № З-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на посаду охоронник (особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку) від 10 серпня 2023 року ТзОВ «Меблева фабрика Левел», код ЄДРПОУ 44693954, за період актуальності вакансії з 10.08.2023 року по 29.12.2023 року, кандидати на працевлаштування не направлялися.

В судове засідання сторони не з`явилися. Відзиву або доказів, які би спростували позовні вимоги відповідачем не надано.

Обставини встановлені судом.

Відповідно до Відповіді № 820839 від 02.10.2024 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

ТзОВ «Меблева фабрика Левел», код ЄДРПОУ 44693954,

Місцезнаходження:

Україна, 90564, Закарпатська обл., Тячівський р-н, селище міського типу Тересва (з), вул. Заводська, будинок 1 с, офіс 1

Види економічної діяльності:

16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів

31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний)

31.02 Виробництво кухонних меблів

31.09 Виробництво інших меблів

46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами

46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям

46.65 Оптова торгівля офісними меблями

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах

47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами

62.02 Консультування з питань інформатизації

Назва КВЕД:Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі

Код КВЕД: 31.01

Реєстраційний номер: 10000002315748

Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань:

Дата державної реєстрації: 01.06.2022

Номер запису в реєстрі: 1003191020000003524

Дата запису в реєстрі: 01.06.2022

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2023 рік вТзОВ «Меблева фабрика Левел», складає 19 осіб, отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для такого становить 1 особа. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, в ТзОВ «Меблева фабрика Левел» складає 0 осіб.

Середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача складає 89807,56 грн. то за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу сума коштів адміністративно-господарських санкцій 44903,78 грн.

Відповідачем у добровільному порядку вищевказані санкції не сплачені.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що станом на 04.072024р. сума пені, яку необхідно сплатити дорівнює 17,96 грн. х 80 днів = 1436,80 грн.

Судом встановлено, що ТзОВ «Меблева фабрика Левел», 10 серпня 2024 року до Тячівської філії Закарпатського обласного центру зайнятості, подавався звіт Форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу , що стверджується звітністю ТзОВ «Меблева фабрика Левел» за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 10 серпня 2024 року.

10 серпня 2024 року Тячівською філією Закарпатського обласного центру зайнятості від ТзОВ «Меблева фабрика Левел» прийнято Звітність Форми № 3-ПН із зазначенням

- вакантної посади охоронник, розмір заробітної плати 8000 грн., характер виконуваної роботи - постійна. У розділі І зазначено коментар до вакантної посади :

- особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ "Про загальнообовзякове державне пенсійне страхування".

-інклюзивність будівель, споруд- сантарно-гігієнічні приміщення, розраховані для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення

- проводиться робота щодо доступності і безпеки робочого місця для особи з інвалідністю

Способи самостійного укомплектування вакансії:

-розміщення інформації про вакансії та офіційному вебсайті юридичної особи, на вебсайтах пошуку роботи, службою підбору персоналу юридичної особи,

Публікація інформації про вакансії на вебсайті Державної служби зайнятості з контактними даними роботодавця.

Мотиви та норми права застосовані судом

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон України № 875-ХІІ) визначені основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Стаття 18-1 Закону № 875-ХІІ передбачає, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".

Згідно ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.15 ч. 1 ст.1 ЗУ "Про зайнятість населення" працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Виходячи з вищевказаних понять та положень законів, суд констатує, що особа-інвалід, яка бажає працювати, сама повинна здійснити відповідні дії для того, щоби бути працевлаштована шляхом звернення до підприємств або до центру зайнятості населення , і тоді в подальшому бути працевлаштованою, що передбачає комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Тобто, стадія працевлаштування є другою після стадії безпосереднього звернення самого інваліда.

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" (далі по тексту Порядок № 316), Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки № 827-22 від 12.04.2022, Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання, який набув чинності 07.07.22 року.

Порядком 316 була встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та порядок її подання.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 5 Порядку № 316).

Відповідно до п. 1.6 Порядку 827-2 роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна .

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Як підтверджується матеріалами справи, у 2023 році у зв`язку з наявністю вакантних місць для осіб з інвалідністю, відповідач протягом 2023 року, подавав до Тячівської філії Закарпатського обласного центру зайнятості звіт за формою №3-ПН (Інформація про попит на робочу силу (вакансії), у якому вказував на наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, «охоронник» .

Також центр зайнятості у листі № 1369-05 від 06.09.2024 року підтвердив факт , що вони не направляли до відповідача для працевлаштування осіб з інвалідністю .

Подання відповідних звітів до центру зайнятості є належним підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда.

Подання відповідних звітів до центру зайнятості є належним підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Також судом врахована судова практика Верховного Суду за 2023 рік, а саме: постанова від 29 листопада 2023 року справа № 200/5659/21(адміністративне провадження № К/990/3548/22), постанова від 16 листопада 2023 року справа № 620/7848/23 .

Верховний Суд 13 листопада 2023 року у постанові № 320/6029/22 зазначив наступне:

- Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Крім того, відповідно до статті 20 частини 2 Закону України № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, законом передбачена відповідальність підприємств, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом.

Згідно зі статтею 217 частиною 1 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до статті 218 частини 1 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи норми права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає, що проголошене статтею 17 частиною 1Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення права інвалідів працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, реалізовано законодавцем у спосіб покладення обов`язків з працевлаштування інвалідів як на роботодавців, так і на органи державної служби зайнятості населення.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів позивачем не надано.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративного-господарських санкцій та пені, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Аналогічні висновки наведені у постанові ВААС від 06 серпня 2024 Справа № 260/5111/23.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел" в 2023 році в повній мірі виконав встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому підстави для застосування до такого передбачених ст. 20 Закону адміністративно-господарських санкцій в даному випадку відсутні.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих вимог, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову Закарпатського Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Левел", третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова