Рішення

від 25.09.2024 по справі 260/394/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/394/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярген Груп" представник Коцай Ганна Володимирівна;

відповідач Закарпатська митниця представник Сочка Оксана Ярославівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярген Груп" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярген Груп" (90556, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Гірська, буд. 16, код ЄДРПОУ 43625815) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості № UА305000/2028/000095/1 від 01.09.2023 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА305270/2023/000091 від 01.09.2023 р.; 3. Судові витрати покласти на відповідача.".

30 січня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач діяв правомірно та відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що митному органу були подані неповні відомості щодо умов поставки, що вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності як заявлених складових митної вартості так і безпосередньо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті на таких договірних умовах. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.

В судовому засіданні представник відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 24 серпня 2023 року позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Закарпатської митниці електронну митну декларацію МД 23UА 305270002879UА4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (Т. 1 а.с. 25).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією МД 23UА 305270002879UА4, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт на поставку № ТВ-СFN/01 від 26 травня 2023 року із додатком № 1 від 10 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 26-31); комерційний інвойс (рахунок-фактура) № ТВ-СFN/01 від 16 червня 2023 року (Т. 1 а.с. 32); проформу-інвойс б/н від 26 травня 2023 року (Т. 1 а.с. 36); пакувальний лист б/н від 16 червня 2023 року (Т. 1 а.с. 37); сертифікат походження 23С1303А5247/00006 від 16 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 39-41); коносамент БХЕ23060469 від 22 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 44-46); Банківські платіжні документи 000999437 від 15 червня 2023 року та №1 від 06 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 42,43); СМК 407277 від 18 серпня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 55, 56); Копія експортної ВМД країни відправлення 021720230000155132 від 22 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 57, 58); Договір на перевезення 0001 від 14 червня 2023 року (Т. 1 а.с. 59-69); Документ, що підтверджує вартість транспортних витрат №407277 від 18 серпня 2023 року (Т. 1 а.с. 175).

За наслідками опрацювання наданих документів Закарпатська митниця надіслала повідомлення у якому зазначала, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв`язку із чим, декларанту необхідно надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (акт виконаних робіт, рахунок, платіжні документи тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару (Т. 1 а.с.а.с 75, 76).

Позивачем на вказану вимогу було надано витребувані документи: контракт на поставку № ТВ-СFN/01 від 26 травня 2023 року із додатком № 1 від 10 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 26-31); комерційний інвойс (рахунок-фактура) № ТВ-СFN/01 від 16 червня 2023 року (а.с. 32); проформу-інвойс б/н від 26 травня 2023 року (Т. 1 а.с. 36); пакувальний лист б/н від 16 червня 2023 року (Т. 1 а.с. 37); сертифікат походження 23С1303А5247/00006 від 16 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 39-41); коносамент БХЕ23060469 від 22 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 44-46); Банківські платіжні документи 000999437 від 15 червня 2023 року та №1 від 06 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 42,43); CMR 407277 від 18 серпня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 55, 56); Копія експортної ВМД країни відправлення 021720230000155132 від 22 червня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 57,58); Договір на перевезення 0001 від 14 червня 2023 року (Т. 1 а.с. 59-69); Документ, що підтверджує вартість транспортних витрат №407277 від 18 серпня 2023 року, Сертифікат якості від 16 червня 2023 року.

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2023/000095/1 від 01 вересня 2023 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 305270/2023/000091 від 01 вересня 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 129-132).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, наступне: "В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України 13.03.2012 № 4495-УІ (далі - МКУ), за - результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення основні документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у ст .58. МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. За результатами розгляду надісланих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Переміщення товару здійснювалось із застосуванням морського фрахту з Китаю до польського порту Гданськ та подальшого сухопутного перевезення автомобільним транспортом до кордону України. В якості складових митної вартості декларантом заявлено витрати на морське та сухопутне перевезення, з урахуванням витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами України. Але у довідці про транспортні витрати № 407277 від 18.08.2023 (далі - довідка про транспортні витрати) зазначено, що морське перевезення вантажу здійснювалося за коносаментом № 228372131, в той час як до митного оформлення подано коносамент № SXE23060469 (далі - коносамент). Водночас, посилання на документ № 228372131 наявне в експортній декларації з Китаю № 021720230000155132. Дані розбіжності викликають сумнів у достовірності відомостей, поданих для підтвердження витрат на перевезення товару, а також ускладнюють ідентифікацію перевізних документів з оцінюваними товарами. В митній декларації та в декларації митної вартості (далі -ДМВ) зазначено умов и поставки FOB Tianjin (Китай). Водночас, відповідно до інвойса, коносамента, довідки про транспортні витрати - відправка товару здійснена з порту Xingang (Китай), що свідчить про наявність розбіжностей в умовах поставки. Також, у довідці про транспортні витрати наведено вартість міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом без зазначення географічного пункту відправки, що унеможливлює перевірку достовірності числового значення заявлених транспортних витрат. При цьому, задеклароване декларантом загальне числове значення транспортних витрат в митній декларації, взагалі не піддається арифметичному обчисленню та перевірці, оскільки відрізняється від числових значень, наведених експедитором у довідці про витрати. Пунктом 2.1.6 договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 0001 від 14.06.2023 передбачено обов`язок експедитора після надання послуг укласти акт виконаних робіт (послуг) та надіслати його клієнтові. У пункті 4.1.3.1 договору зазначено: при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт клієнт оплачує платежі за послуги з перевезення та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням, протягом трьох банківських днів з моменту виставлення/видання експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Однак акти виконаних робіт (послуг), рахунки від експедитора, документи про оплату за послуги з перевезення вантажу до митного оформлення не надавалися. У поданих до митного оформлення рахунку-проформі від 26.05.2023р., комерційному рахунку № TB-CFN/01 від 16.06.2023 (далі-інвойс), пакувальному листі від 16.06.2023р., коносаменті. CMR та всіх інших документах не зазначено чіткі реквізити покупця (адреса не деталізує вулицю та номер будинку), що ускладнює ідентифікацію контрагента. При цьому, слід зазначити, що в графі 44 митної декларації та в графі 4 ДМВ вказані номери інвойсу та контракту, які суперечать аналогічним реквізитам на відповідних документах. Таким чином, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв`язку із зазначеним, відповідно до положень ст.53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (акт виконаних робіт, рахунок, платіжні документи тощо);- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також відповідно до ч. 5 ст.55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, які наявна в митному органі. На запит митного органу декларантом надано - коносамент №228372131 без зазначення дати складання. У коносаменті у графі "Charges name (найменування зборів) зазначено, що такі збори як Conteiner protect Essential (збори на покриття пошкодження контейнера) та Documentation Fee Destination (оплата за документацію при прибуття) підлягають оплаті вантажоодержувачем в порту призначення Collect. Однак, з наданих документів (як основних та і додаткових) не виявляється можливості встановити чи включено декларантом вищезазначені збори , які належать до загальних витрат на транспортування (доставку) товару до складових митної вартості:- банківська платіжна інструкція від 06.06.2023 №1 ( документ наданий повторно); - банківська платіжна інструкція від 31.08.2023р. № 449 на суму 172140,54 грн. у графі призначення платежу зазначено, що оплата здійснюється за експедиторські послуги відповідно до рахунку від 21.08.2023 № LS-4602559 зазначений рахунок до митного оформлення не надавався. Сума платежів у зазначеному документі відрізняється від числових значень, зазначених в довідці експедитора про транспортні виграти. Також декларантом не спростовано розбіжності та неточності в документах. Таким чином, питання розбіжностей та неточностей в документах, а також відсутності необхідних відомостей щодо складових митної вартості декларантом не усунуто. Інших документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на запит митниці декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень ч.2 ст. 58 МКУ, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2 а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2 б ( за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку із відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотримання вимог ст.59.60 та 61 МКУ. Метод 2 в ( на основі віднімання вартості) та 2 г (на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ. у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використання способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна гуртуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Ключовим принципом статті VII угоди ГАТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів в міру можливості, або якщо це неможливо, на вартості найбільш наближеній до реальної вартості. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку із наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужбм інформація щодо визначення митної вартості аналогічних товарів за МД UA209170/2023/064551 від 14.08.2023р. (2,05 дол. США), UA209170/2023/064575 від 14.08.2023 р. (2,05 дол. США) та UA209170/2023/088285 від 21.08.2023 р. (2,05 дол. США)..".

Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як передбачено статтею 49 частиною 1 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 52 частинами 1, 2 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 частин 1, 3 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 257 частиною 1 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено статтею 52 частиною 2 пунктом 2 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із статтею 55 частиною 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимогами статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Проте обґрунтованих сумнівів зазначено не було. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

За правилами статті 58 частини 1 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 58 частин 4, 5 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 58 частиною 9 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В даному рішенні зазначається, що Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що до митного оформлення декларантом було подано довідку TOB "Ламан Шилінг" про транспортні витрати № 407277/1 від 31 серпня 2023 року (Т. 1 а.с. 175), рахунок фактуру № LS-4502559 від 21 серпня 2023 року (Т. 1 а.с. 71) згідно із яким вартість транспортних витрат становила 172140,54 грн.

В графі 45 МД 23UA305270002879U4 від 24 серпня 2023 року декларант визначив мигну вартість товару в сумі 1050884 грн, а саме: 24020 дол. США (вартість товару зазначена у гр. 22 даної МД)* 36,5686 (гр. 23 курс валюти) + 172140,54 грн (транспортні витрати) (Т. 1 а.с. 25).

Окрім того, до митного оформлення декларантом було долучено договір № 0001 про транспортно-експедиторське обслуговування від 14 червня 2023 року (Т. 1 а.с. 59-68) між позивачем та експедитором TOB "Ламан Шилінг". Згідно пункту 2.1.1. зазначеного договору TOB "Ламан Шилінг" за рахунок клієнта організовує перевезення його вантажів на умовах погоджених Сторонами, а також надає інші послуги, в т.ч. числі митне оформлення вантажу, оплату провізної плати та інші послуги, пошук і підбір перевізників, з метою забезпечення доставки вантажів у міжнародних перевезеннях.

Відповідно до пункту 4.1.3.1 договору перевезення при перевезення вантажу морським сполученням у режимі імпорт - Клієнт сплачує платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку.

Декларантом було надано до митного оформлення довідку про транспортні витрати від 18 серпня 2023 року № 407277 із зазначенням вартості транспортно-експедиційного обслуговування за межами України, якою підтверджено інформацію про вартість міжнародного перевезення вантажу в автомобілі ВС3297ОН/ВС5250ХF, яке становило за межами державного кордону з порту Гданськ до п/п Рава-Руська - 57400 грн, по території України від Рава-Руська до смт. Буштино 26021 грн та транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону- 36634,14 грн (Т. 1 а.с. 175).

Довідка ТОВ "Ламан Шилінг" про транспортні витрати № 407277 від 18 серпня 2023 року містить витрати на транспортування товару до митного кордону України, які були понесені позивачем, в той час як рахунок фактура ТОВ "Ламан Шилінг" № LS-4502559 від 21 серпня 2023 року включає транспортно-експедиційне обслуговування на території України та експедиторську нагороду.

Судом у поданих документах не встановлено будь-яких суперечностей та неповноти, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару, відтак висновок митного органу про розбіжності у перевізних документах не знаходять свого підтвердження.

Щодо стосується не надання декларантом до митного оформлення актів виконаних робіт (послуг), документів про оплату за послуги з перевезення вантажу, то суд зазнає, що відповідно до пункту 4.1.6. договору перевезення виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунок Експедитора (Т. 1 а.с. 59-68).

Відповідно до пункту 2.1.6 Договору № 001 від 14 червня 2023 року про транспортно-експедиторське обслуговування, зазначено обов`язок Експедитора після надання послуг укласти акт виконаних робіт (послуг) та надати його Клієнтові. У розрізі даного пункту договору, акт наданих послуг міг бути підписаний Сторонами лише після розвантаження Товару.

Оскільки на момент митного оформлення 24 серпня 2023 року та подання МД 23UA305270002879U4 надання послуг експедитором не було закінчено, то відповідно декларант не міг надати і акти виконаних робіт

Зауваження митного органу з приводу недоліків оформлення рахунку-проформи від 26 травня 2023 року комерційного рахунку № TB-CFN/01 від 16 червня 2023 року, пакувального листа від 16 червня 2023 року, коносаменту, CMR та всіх інших документах, а саме адреса покупця не деталізує вулицю та номер будинку, жодним чином не стосуються числових значень митної вартості. А ідентифікація покупця та його повна адреса зазначена в договорі № 001 від 14 червня 2023 року про транспортно-експедиторське обслуговування та контракті на поставку №TB-CFN/01 від 26 травня 2023 року

Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № 23UA305160026933U8 позивачем подані необхідні документи, які з врахуванням статті 53 МК України, повністю підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення.

У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації.

Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано другорядний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД UA209170/2023/064551 від 14 серпня 2023 року, UA209170/2023/064575 від 14 серпня 2023 року та UA209170/2023/088285 від 21 серпня 2023 року.

Однак, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Суд вважає доводи щодо не надання до митного оформлення документів безпідставними, оскільки позивачем дотримано вимоги чинного законодавства щодо надання документів, а відтак, митним органом неправомірно проведено коригування на підставі резервного методу без оцінки додатково наданих документів позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця, як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи вищевказане, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 264 частини 11 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Отже, скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи вищезазначене, даний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярген Груп" (90556, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Гірська, буд. 16, код ЄДРПОУ 43625815) до Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2023/000095/1 від 01 вересня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305270/2023/000091 від 01 вересня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 вересня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 03 жовтня 2024 року.

СуддяС.Є. Гаврилко