Рішення

від 03.10.2024 по справі 280/7543/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Справа № 280/7543/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-строй 2007»

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банку, платника податків, який має податковий борг

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-строй 2007» (далі ТОВ «Гарант-строй 2007», відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші відповідача, що знаходяться:

- у АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (МФО банку 313849, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_1 ;

- у АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (МФО банку 313849, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_2 ;

- у АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» КИЇВ (МФО банку 380281, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_3 ;

- у АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_4 ;

- у АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_5 ;

- у АТ «КІБ» (МФО банку 322540, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № UA153225400000026002101109987;

- у Казначействі України (ел.адм.подат., МФО банку 899998, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_6 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що за ТОВ «Гарант-строй 2007» обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств на загальну суму 76599,00грн, який виник в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків шляхом подання податкової декларації за 2023 рік. Зауважує, що на адресу платника податків направлена податкова вимога від 24.04.2024 №0002185-1305-0801, проте вжиті позивачем заходи по погашенню боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату. Вказує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, а тому просить про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податку, що знаходяться в банку.

Ухвалою судді від 19.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Гарант-строй 2007»» (код ЄДРПОУ 35596261) зареєстровано юридичною особою 04.12.2007 за номером запису: 11031020000021669. Відповідач з 05.12.2007 взятий на облік як платник податків у ГУ ДПС у Запорізькій області, Вознесенівська ДПС (Вознесенівський район м. Запоріжжя).

Відповідно до Розрахунку податкового боргу, сформованого на підставі даних ІКС «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 76599,00 грн, який виник в результаті несплати у повному обсязі узгодженої суми податкового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків шляхом подання податкової декларації за 2023 рік.

Податковим органом до відповідача направлялася податкова вимога від 24.04.2024 №0002185-1305-0801 на загальну суму 76599,00. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

З метою здійснення опису майна ТОВ «Гарант-строй 2007» у податкову заставу 23.07.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області здійснений вихід за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1 , та встановлено відсутність платника податків за вказаною адресою, про що складений відповідний акт №42.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у ТОВ «Гарант-строй 2007» нерухоме майно відсутнє.

Зі змісту листа Регіонального сервісного центру Головного Сервісного Центру МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) Територіального Сервісного Центру МВС №2348 (ГСЦ МВС №31/29/2348/29-4894-2024 від 24.07.2024 транспортні засоби та спеціальна техніка за відповідачем не зареєстровані.

Разом з цим, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, відповідач мав наступні відкриті банківські рахунки:

- у АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (МФО банку 313849, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_1 ;

- у АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (МФО банку 313849, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_2 ;

- у АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» КИЇВ (МФО банку 380281, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_3 ;

- у АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_4 ;

- у АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_5 ;

- у АТ «КІБ» (МФО банку 322540, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № UA153225400000026002101109987;

- у Казначействі України (ел.адм.подат., МФО банку 899998, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_6 .

Заходи стягнення вжиті позивачем не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банку, платника податків, який має податковий борг.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

У силу п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 41.1.1 п.41.1 та п. 41.4 ст. 41 ПК України контролюючими органами, зокрема є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п.87.1 ст. 87 ПК України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).

Так, загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас, ПК України передбачені також інші випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, за наявності умов, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №804/7201/16, від 11.06.2019 у справі №826/16002/14, від 06.02.2020 у справі №826/8691/16, від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а, від 16.03.2023 у справі №640/8065/20.

Податковий борг в розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеної цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів судам необхідно було встановити:

- наявності у відповідача податкового боргу в сумі, що зазначалась у позовній заяві;

- відсутності у відповідача майна, яке може бути використане для його погашення.

Тобто, встановленню підлягає факт наявності у відповідача непогашеної суми податкового боргу та відсутності у нього майна, яке може бути використане для його погашення, з підтвердженням відповідними доказами. Наявність таких факторів дає підстави для задоволення вимог контролюючого органу щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в сумі, що не перевищує суму податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгоджених грошових зобов`язань в загальному розмірі 76599,00 грн.

Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, також підтверджено, що перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашено податковий борг, проте у відповідача відсутнє майно, що може бути джерелом погашення податкового боргу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами перевіреними судом, не сплачений, відсутнє майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, наявні правові підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу в розмірі 76599,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-строй 2007» (69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 24, кв. 42, код ЄДРПОУ 35596261) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банку, платника податків, який має податковий борг задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-строй 2007» у розмірі податкового боргу на суму 76599,00 грн, що знаходяться:

- у АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (МФО банку 313849, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_1 ;

- у АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (МФО банку 313849, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_2 ;

- у АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» КИЇВ (МФО банку 380281, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_3 ;

- у АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_4 ;

- у АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_5 ;

- у АТ «КІБ» (МФО банку 322540, валюта рахунку: українська гривня) р/р: №UA153225400000026002101109987;

- у Казначействі України (ел.адм.подат., МФО банку 899998, валюта рахунку: українська гривня) р/р: № НОМЕР_6 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак