Рішення

від 03.10.2024 по справі 280/9136/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Справа № 280/9136/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., представника заявника: Карленко Н.Т., представника відповідача: Мороз А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами, встановленими статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства, адміністративну справу за заявою

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 1 ; код ЄДРПОУ 43660294)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 о 12:10 год. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (далі відповідач, ТОВ «КАЙРОС 2020»), в якій просить суд стягнути з ТОВ «КАЙРОС 2020», який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 38 877 грн. 18 коп., які зарахувати на р/р UA508999980334139812000008479; отримувач - ГУК у Зап.обл.ТГ м.Запоріжжя/18010600; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 38877,18 грн, який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання за серпень 2024 року з терміном сплати 30.09.2024. Платнику податків направлялась податкова вимога про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена. Вважає, що у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованого податкового зобов`язання з орендної плати протягом граничних строків у податкового органу виникло право на звернення до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, на виконання повноважень, передбачених Податковим кодексом України (далі ПК України). Просить заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 03.10.2024 о 14:30, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

02.10.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки вважає, що позивачем не доведено наявність підстав для застосування стягнення податкового боргу. Зазначає, що підставою для звернення до суду позивач зазначає невиконання платником податків своїх зобов`язань зі сплати орендної плати з юридичних осіб за серпень 2024 року у сумі 38 877,18 грн, кінцевий термін сплати яких припав тільки на 30.09.2024, а тому тільки з 01.10.2024 у позивача за чинним законодавством виникло право на надіслання (вручення) платнику податкової вимоги в зв`язку з невиконанням платником податків таких зобов`язань. В подальшому така податкова вимога має бути вручена платнику податків або повернена поштовою службою з повідомленням, у якому зазначено причину невручення. І лише в наступному саме з цієї дати (вручення/повернення з причиною невручення) обраховується 30-денний строк, передбачений п. 95.2 ст. 95 ПК України, після спливу якого протягом 24 годин позивач має право звернутися до суду із заявою, передбаченою приписами ст. 283 КАС України. Просить відмовити в задоволенні заяви.

У судовому засіданні 03.10.2024 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення з підстав, викладених у поданих до суду заявах.

Заслухавши вступне слово та пояснення учасників справи, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та податкового обліку ТОВ «КАЙРОС 2020» (код ЄДРПОУ 43660294) зареєстровано як юридична особа з 12.06.2020, основний вид діяльності (за КВЕД): 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, перебуває на податковому обліку у позивача.

ТОВ «КАЙРОС 2020» подало до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), №9029594201 від 15.02.2024, в якій визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у сумі 466 526,13 грн, з помісячною сплатою по 38 877,18 грн за січень листопад 2024 року та у сумі 38 877,15 грн за грудень 2024 року.

ТОВ «КАЙРОС 2020» не сплатило самостійно визначене податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за серпень 2024 року в сумі 38 877,18 грн з граничним терміном сплати 30.09.2024, у зв`язку з чим 01.10.2024 позивач звернувся до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 вказаної норми, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання платника податків протягом установленого строку.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу вимог пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Пункт 287.3 статті 287 ПК України передбачає, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем самостійно задекларовано належне до сплати податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2024 рік, у тому числі за серпень 2024 року у сумі 38 877,18 грн.

З урахуванням положень статті 287 ПК України, граничний термін сплати такого податкового зобов`язання настав 30.09.2024.

Станом на 30.09.2024 відповідне податкове зобов`язання відповідачем не сплачено, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, є узгодженим, та з 01.10.2024 набуло статусу податкового боргу відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Положення статей 42 та 58 ПК України визначають, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок, встановлений статтею 59 ПК України, та направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу «Ю» від 01.08.2024 №0004322-1305-0801, яка була вручена відповідачу 13.08.2024 (отримана уповноваженою особою Юдіною).

За змістом вказаної податкової вимоги, станом на 31.07.2024 сума податкового боргу ТОВ «КАЙРОС 2020» з орендної плати з юридичних осіб становить 77754,36 грн.

Слід зазначити, що згідно з абзацом другим пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За даними інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб ТОВ «КАЙРОС 2020», наявний у позивача станом на 31.07.2024 податковий борг в сумі 77754,36 грн не був погашений, а постійно збільшувався, у зв`язку з чим у контролюючого органу не виникло обов`язку направляти платнику податкову вимогу додатково, у тому числі окремо щодо спірної суми податкового боргу.

За наведеного вище, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що виникнення з 30.09.2024 у відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за серпень 2024 року зумовлює необхідність направлення платнику податку податкової вимоги, є помилковими.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що заяву про стягнення коштів за податковим боргом подано контролюючим органом до суду з дотриманням вимог пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Наведене не суперечить висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №160/12072/20, на яку посилається відповідач, в якій сформовано правовий висновок про те, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Адже в даній справі податкову вимогу «Ю» від 01.08.2024 №0004322-1305-0801 вручено відповідачу 13.08.2024, а звернення до суду відбулось 01.10.2024, тобто з дотриманням строку, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

Водночас, відповідні покликання відповідача на постанову Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №160/12072/20, є нерелевантними, оскільки за обставинами справи №160/12072/20 Верховний Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт надіслання відповідачу податкової вимоги.

Водночас, у даній справі факт надіслання відповідачу податкової вимоги та її отримання платником підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами та не заперечується відповідачем.

Крім того, помилковими є посилання відповідача і на постанову Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №300/2315/21, оскільки встановлені у справі №300/2315/21 судами обставини свідчили про наявність спору про право, що унеможливило відкриття судом провадження у справі за правилами, встановленими статтею 283 КАС України, та стало підставою для відмови у відкритті провадження.

Таким чином, за встановленими обставинами у справі, що розглядається, сума узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за серпень 2024 року у розмірі 38 877,18 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, отже відповідач зобов`язаний погасити податковий борг у вищезазначеному розмірі.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, суду не надано.

Таким чином, позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 38 877,18 грн, у зв`язку з чим заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 9 статті 283 КАС України у рішенні суду зазначаються: 1) дата ухвалення рішення; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді; 3) найменування сторін, їх місцезнаходження; 4) мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон; 5) порядок вчинення дій, визначених рішенням; 6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 243-245, 268-272, 283 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙРОС 2020, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 38 877 грн (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень) 18 коп., які зарахувати на р/р UA508999980334139812000008479; отримувач - ГУК у Зап.обл.ТГ м.Запоріжжя/18010600; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Найменування сторін, їх місцезнаходження:

Заявник Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020», місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 1 ; код ЄДРПОУ 43660294.

Повне судове рішення складено та проголошено у судовому засіданні 03.10.2024.

Суддя М.О. Семененко