Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/12409/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12409/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2024 року № UA500500/2024/000176/1, прийняте Одеською митницею Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженою особою Приватного підприємства АЛІБІ ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. для здійснення митного оформлення товару: «Арахис сирий, лушений, не очишений, не обсмажений, не подріблений, без додавання інших речовин: солі, цукру, прянощів, ароматизаторів, ДСТУ 4822:2007. колібр 60/70, врожаю 2023 року, сорт «болд», дата виготовлення (пакування) 11.2023, термин придатності 12 місяців, напрямок використання промислова переробка, пакування: мішки по 25 кг.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24 UA500500008592U0 вiд 12.03.2024 року. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № №24UA500500008592U0 вiд 12.03.2024 року були подані документи зазначені в графі 44 декларації.

Однак, від митниці було отримано повідомлення про розбіжності у документах від 12.03.2024 року де було зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: у наданий прайс-лист посилається на ТОВ "Алібі" що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. В банківських платіжних документах наявне посилання лише на контракт 2023-1-IN-GS, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, також у специфікації №3 від 06.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № 2023-1-IN-GS зазначено, що за товаром здійснюється передоплата 6966 доларів США, але не зазначено у які строки та на яких умовах . Митним декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціям,4)митну декларацію країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 13.03.2024 року нами було надано лист відповідь № 13-03-2024 у якому повідомлено про незгоду з виявленими невідповідностями, надано пояснення та повторно додаткові документи відповідно до частини 3 ст.53 МКУ: - прайс лист № б.н. від 06.11.2023р. - митна експортна декларація № 5821547 від 05.11.2023р. з перекладом на українську мову.

Позивач вважає, що з метою усунення виявлених розбіжностей від декларанта було надано всі додаткові документи відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 53, статей 54, 57 МКУ.

Разом з чим, 13 березня 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000322. 13.03.2024 року Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA500500/2024/000176/1 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення.

На думку представника позивача оскаржуване рішення митниці не містять в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте відповідачем рішення є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях посадової особи митниці.

Щодо зауваження інспектора митниці, позивач вказує, що жодним нормативно-правовим актом України чи Індії не встановлено вимог до оформлення прайс-листів, видання їх адресно чи не обмеженому колу осіб. Наданий до митного оформлення прайс-лист свідчить про вартість товару яку визначив Продавець Покупцеві з урахуванням ділових взаємовідносин та інших чинників. Крім того, до митної декларації було надано два банківських платіжних документа від 15.11.2023 року на суму 6966 дол. США яка відповідає сумі передоплати згідно умов інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. та платіжне доручення від 22.12.2023 р. на суму 26514 дол. США, що відповідає сумі балансового платежу згідно умов інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. та зроблена відповідно до строків вказаних в інвойсі не пізніше ніж за 10-15 днів до приходу товару до м. Одеси. В платіжних дорученнях є посилання на контракт №2023-2-IN-GS від 12.01.2023р. Тому позивач вважає, що ідентифікувати ці платежи, як платежи згідно інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. можливо.

Позивач наголошує, що додаткові документи та пояснень зі сторони декларанта, митницею їх до уваги не було взято, інспектор не зазначає які саме відомості відсутні (вартість товару, його маса, маса упаковки, транспортні витрати чи інш.), що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Отже, на дімку представника позивача, відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення прав позивача.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, адреса: вул. Армійська, будинок 8-В, офіс 12, м. Одеса, 65058) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача по справі Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів на підставі яких, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, але не виключно усі документи, що подавались декларантом, копії митних декларацій використаних для визначення митної вартості товарів відповідачем.

Від відповідача до суду 13.05.2024 року надійшли письмові заперечення проти позову в яких митний орган просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані митну декларацію (МД) № 24UA500500008592U0 від 12.03.2024 року. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 24UA500500008592U0 від 12.03.2024 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 24UA500500008592U0 від 12.03.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000176/1 від 13.03.2024 року, а саме: у наданий прайс-лист посилається на ТОВ "Алібі" що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. В банківських платіжних документах наявне посилання лише на контракт 2023-1-IN-GS, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, також у специфікації №3 від 06.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № 2023-1-IN-GS зазначено, що за товаром здійснюється передоплата 6966 доларів США, але не зазначено у які строки та на яких умовах .

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

13.03.2024 року декларантом були надіслані листи, копія експортної декларації країни відправлення від 05.12.2023 № 5821547, яким повідомлено митний орган про незгоду з наявними розбіжностями, а також надало додаткові деякі з затребуваних документів. Проаналізувавши наданий лист, надані додатково документи, митниця дійшла висновку про неможливість за допомогою них підтвердити митну вартість товарів. Так, декларантом не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Надану до митниці копію експортної декларації країни відправлення неможливо перевірити за допомогою наявного у правому верхньому куті QR коду. За таких обставин, відповідач вважає, що заявлена митна вартість товарів за основним методом визначення митної вартості не може бути визнана.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500008592U0 від 12.03.2024 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представник відповідача вважає, що прийняте оскаржуване рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Від представника відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Приватне підприємство «АЛІБІ» зареєстроване як юридична особа 27.05.2003 року. Місце знаходження юридичної особи: Україна, 65058, Одеська область, місто Одеса, вул. Армійська, будинок 8-В, офіс 12. Зареєстрованими видами діяльності Приватного підприємства АЛІБІ за класифікатором видів економічної діяльності є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.63 Після урожайна діяльність; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство.

Судом встановлено, що 12 січня 2023 року між ПП АЛІБІ та «G.S.EXPORTS» (Індія) (Продавець), Контракт №2023-1-IN-GS, відповідно до умов якого (1.1) продавець продає, а Покупець купує товар, надалі іменований Товар, згідно Інвойсів, які додаються до Контракту і є невід`ємними частинами цього Контракту. Відповідно до розділу 2 Контракту визначено ціну Товару та умови постачання. Так, Товар поставляється в кількості згідно Інвойсу. Товар поставляється на умовах, вказаних у Інвойсі. Постачання товару здійснюється партіями, згідно Інвойсу. Ціна Товару в упаковці вказується у Інвойсі.

Згідно розділу 4 Контракту (Повна вартість Контракту і умови платежів) Повна вартість Контракту складає 1 000 000 (один мільйон) доларів США. Платіж за контрактом проводиться в доларах США. Покупець здійснює oплату згідно Інвойсу в доларах США банківським переказом і зобов`язаний відправити копію банківського переказу на факс Продавця або по електронній пошті. Після відвантаження товару Продавець зобов`язаний надіслати копії відвантажувальних документів Покупцю у строк 5 робочих днів після відвантаження. Після отримання балансового платежу Продавець зобов`язаний відправити оригінали документів через DHL/TNT/UPS/Fedex в перебігу трьох робочих днів. Покупець і Продавець повинні оплатити банківські послуги у своїх країнах.

Відповідно до Специфікації №3 від 06.11.2023 року Продавцем було надано Інвойс №GSЕ/G/270 від 01.12.2023 року до Контракту №2023-1-IN-GS від 12.01.2023р. згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар: 1.Арахис сирий, лущений, не очищений, не обсмажений та не приготовлений іншим способом, не подріблений, без додавання інших речовин: солі, ароматизаторів., калібр ядра 60/70, сорт «болд», дата виготовлення (пакування) 11.2023 року, врожай 2023 року, термін придатності 12 місяців, упакований в мішки по 25 кг, кількість мішків 1080, Торгівельна марка «LIZA». вага нетто 27000 кг, ціна за 1000 кг-1240 доларів США, загальною вартістю 33480 доларів США.

Пакування входить в вартість Товару. Умови поставки: DAP Одеса, Україна. Термін постачання: товар надійде в Україну не пізніше 120 днів з моменту передоплати. Передоплата 6966 доларів США. Балансовий платіж 26514 доларів США за 10-15 днів до приходу товару до м. Одеси. Загальна сума до оплати за Інвойсом №GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. становить 33480 доларів США.

Перед поданням митної декларації ПП АЛІБІ провело передоплату митних платежів у розмірі 257009,22 гривень за рахунок коштів на рахунку у митниці.

Розрахунок митної вартості товару декларантом ПП «АЛІБІ»: Загальна вартість товару за Інвойсом № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. становить 33480 доларів США. Курс долару США встановлено на рівні 38,3825 за один долар США. Митна вартість товару = 33480 х 38,3825 = 1285046,10 грн. (строка 12 митної декларації). Розрахунок митних платежів згідно із заявленою декларантом ПП «АЛІБІ» митною вартістю товару: Податок на додану вартість 20% : митна вартість товару (строка 12 митної декларації) 1285046,10 грн х 20%= 257009,22 грн. Ця сума вказана у митній декларації на розмитнення товарів у графі В: Подробиці розрахунків: - 028(вид платежу) 257009,22 (сума платежу) 32508984 (код ЄДРПОУ ПП «АЛІБІ»).

Уповноваженою особою Приватного підприємства АЛІБІ ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. для здійснення митного оформлення товару: «Арахис сирий, лущений, не очищений, не обсмажений, не подріблений, без додавання інших речовин: солі, цукру, прянощів, ароматизаторів, ДСТУ 4822:2007. калібр 60/70, врожаю 2023 року, сорт «болд», дата виготовлення (пакування) 11.2023, термін придатності 12 місяців, напрямок використання промислова переробка, пакування: мішки по 25 кг.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24 UA500500008592U0 вiд 12.03.2024 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № №24UA500500008592U0 вiд 12.03.2024 року були подані (графа 44 декларації) зовнішньоекономічний Контракт №2023-1-IN-GS від 12.01.2023 року (4104), Специфікація №3 від 06.11.2023р. (4103), рахунок-фактура (інвойс) №GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. (0380), пакувальний лист №GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. (0271), коносамент 233953589 від 12.12.2023р. (0705), прайс-лист виробника від 06.11.2023р. (3014), автотранспортна накладна № 011 від 06.03.2024 року (0730), сертифікат про походження товару FIEO/MUMBAI/CoO/032297/DEC/23 від 21.12.2023 (0861), платіжне доручення на оплату товару JBKLNBFO8AMXEG від 15.11.2023р. (3001), платіжне доручення на оплату товару JBKLNCMO8HPQ6U від 22.12.2023р. (3001), інформація про позитивні результати проходження фіто-санітарного контролю 11164461 від 12.03.2024р. (5509), копія митної декларації країни відправлення №5821547 від 05.12.2023 року (9610).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів по митній декларації №24 UA500500008592U0 вiд 12.03.2024 року митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: у наданий прайс-лист посилається на ТОВ "Алібі" що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. В банківських платіжних документах наявне посилання лише на контракт 2023-1-IN-GS, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, також у специфікації №3 від 06.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № 2023-1-IN-GS зазначено, що за товаром здійснюється передоплата 6966 доларів США, але не зазначено у які строки та на яких умовах .

Враховуючи вищезазначене, вiдповiдно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту поставлена вимога протягом 10 календарних днiв надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям;

4)митну декларацію країни відправлення.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Листом №13-13-24 від 13.03.2024 позивач надав свої пояснення митниці та додаткові документи: прайс - лист № б.н. від 06.11.2023 - митна експортна декларація № 5821547 від 05.12.2023. Також позивач повідомив, що в зв`язку з наданням вичерпного пакету документів, більше документів надаватись не будуть, та просив не затримувати митне оформлення та провести його в найкоротший термін визначений законодавством.

13 березня 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000322.

13.03.2024 року Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA500500/2024/000176/1 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення, яким визначено митну вартість: Товар 1/1 Арахис сирий, лущений, не очищений, не обсмажений та не приготовлений іншим способом, не подріблений, без додавання інших речовин: солі, цукру, прянощів, ароматизаторів. ДСТУ 4822:2007. Врожай 2023 року, калібр 60/70, сорт «болд», дата виготовлення (пакування) 11.2023 року, термін придатності 12 місяців, упакований в мішки по 25 кг нетто, Напрямок використання промислова переробка. Торгівельна марка «LIZA», виробник: «G.S.EXPORTS». Країна виробництва Індія, IN графа 26; кількість 27000 графа 25; Ціна товару 33480.00 графа 27; Розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 36,3825 сума в валюті 33480,00, сума у гривнях 1285046.10 графа 28 , код МВВ декларанта 1 графа 29; Коригування: валюта дол. США, вартість за одиницю 2,0100, загальна сума 54270,00 кількість 27000 графа 30; Код МВВ митного органу 3 графа 31, митний огляд 0 графа 32.

У розділі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості оскаржуваного рішення зазначено:

«До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.01.2023 № 2023-1-IN-GS та специфікація до до нього, рахунок-фактура від 01.12.2023 № GSE/G/270 та інші документи. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі МКУ) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: у наданий прайс-лист посилається на ТОВ "Алібі" що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. В банківських платіжних документах наявне посилання лише на контракт 2023-1-IN-GS, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, також у специфікації №3 від 06.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № 2023-1-IN-GS зазначено, що за товаром здійснюється передоплата 6966 доларів США, але не зазначено у які строки та на яких умовах . Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям,4)митну декларацію країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

13.03.2024 о декларантом були надіслані листи копія експортної декларації країни відправлення від 05.12.2023 № 5821547, яким повідомлено митний орган про незгоду з наявними розбіжностями, а також надало додаткові деякі з затребуваних документів. Проаналізувавши наданий лист, надані додатково документи, митниця приходить до висновку про неможливість за допомогою них підтвердити митну вартість товарів. Так, декларантом не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Надану до митниці копію експортної декларації країни відправлення неможливо перевірити за допомогою наявного у правому верхньому куті QR коду. За таких обставин заявлена митна вартість товарів за основним методом визначення митної вартості не може бути визнана. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення аналогічних товарів з подібними характеристиками які експортувалися у час, що максимально наближений до часу експорту заявлених до митного оформлення товарів становить 2,01 дол. США/кг ваги нетто (МД від 27.12.2023 №UA110150/2023/18433), ніж заявлено декларантом 1,24 дол. США/кг. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду».

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про її оскарження в адміністративній справі.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000176/1 від 13.03.2024 року підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 27.12.2023 №UA110150/2023/18433 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні № UA500500/2024/000176/1 від 13.03.2024 зазначено, серед іншого, що у наданий прайс-лист посилається на ТОВ "Алібі" що не дає змогу визначити чи акту.

Суд вважає не обґрунтованими вказані твердження митного органу, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17, в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Також спірне рішення обґрунтоване тим, що в банківських платіжних документах наявне посилання лише на контракт 2023-1-IN-GS, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата, також у специфікації №3 від 06.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № 2023-1-IN-GS зазначено, що за товаром здійснюється передоплата 6966 доларів США, але не зазначено у які строки та на яких умовах.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 2.3.-2.4. Контракту №2023-1-IN-GS від 12.01.2023 р., постачання товару здійснюється партіями. Ціна товару в упаковці вказується у інвойсі.

Так, відповідно до інвойсу №GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. загальна сума до оплати становить 33480 доларів США.

До митної декларації було надано два банківських платіжних документа від 15.11.2023 року на суму 6966 дол. США яка відповідає сумі передоплати згідно умов інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. та платіжне доручення від 22.12.2023 р. на суму 26514 дол. США, що відповідає сумі балансового платежу згідно умов інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. та зроблена відповідно до строків вказаних в інвойсі не пізніше ніж за 10-15 днів до приходу товару до м. Одеси. В платіжних дорученнях є посилання на контракт №2023-2-IN-GS від 12.01.2023р.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що ідентифікувати ці платежі, як платежі згідно інвойсу № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р. можливо.

Крім того, платіжне доручення заповнюється працівником валютного відділу КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до інструкції, має типову форму, згідно якої вказується посилання на контракт за яким здійснюються розрахунки (Графа №70).

До того ж, суд зауважує, що вказане зауваження митного органу у жодному разі не унеможливлює визнання задекларованої митної вартості, та не може слугувати підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, тощо.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що зауваження митного органу щодо не зазначення номеру інвойсу, і не можливість ідентифікувати за яку поставку товару проведено оплату, є безпідставною, з огляду на те, що до поставки товару позивачем додано платіжні доручення на оплату поставленого товару від 15.11.2023 року на суму 6966 дол. США та платіжне доручення від 22.12.2023 р. на суму 26514 дол. США, в яких суми сплачених платежів співпадають із тими, що виставлені в інвойсі № № GSЕ/G/270 від 01.12.2023 р.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 13.03.2024 року № UA500500/2024/000176/1 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПП «АЛІБІ» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2024 року № UA500500/2024/000176/1, прийняте Одеською митницею Державної митної служби України.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 44005631, м. 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, адреса: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-В, офіс 12) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, адреса: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-В, офіс 12);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин