Рішення

від 03.10.2024 по справі 460/1037/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2024 року м. РівнеСправа №460/1037/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і незаконною відмову, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Перший відділ Вараського РТЦКСП, відповідач) та просить суд: визнати протиправною і незаконною відмову відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову по мобілізації та вимогу відповідача про обов`язковість попереднього проходження медичного огляду військово-лікарської комісії для подальшого вирішення надання йому відстрочки на мобілізацію відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов`язати відповідача надати позивачу, як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей, відстрочки від призову по мобілізації, відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що 26.12.2023 він звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо надання йому відстрочки від мобілізації як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей, відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надав копії підтверджуючих документів. Проте, листом від 04.01.2024 №44 відповідач відмовив у наданні позивачу такої відстрочки та зазначив про необхідність особистого прибуття позивача до відповідача для проходження медичного огляду військово-лікарської комісії. Позивач зауважив, що у пункті 74 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352, вказано про те, що у разі наявності у заявника права на відстрочку медичний огляд призовників, придатних до військової служби за станом здоров`я, не проводиться, а дані про їх стан здоров`я вносяться до книги протоколів засідань районної (міської) призовної комісії за результатами медичного огляду під час приписки до призовної дільниці або раніше проведеного медичного огляду під час проходження призовної комісії. Крім того, позивач вказав, що він попередньо вже проходив медичну військово-лікарську комісію, де у підсумку його було взято па облік та видано Посвідчення №92/13 про прописку до призовної дільниці. Вважає, що відповідачу нічого не перешкоджає поставити позивача на військовий облік на підставі поданих ним документів, які було додано до його заяви від 26.12.2023. Враховуючи наведене, вважає поведінку відповідача протиправною, наслідком якої стало порушення права позивача на одержання відстрочки.

Ухвалою від 30.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, яку визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну своїх персональних даних. Позивач перебував на військовому обліку призовників у Першому відділі Вараського РТЦКСП. Згідно з витягом із книги протоколів призовної комісії протокол №3 від 29.09.2023 Першого відділу Вараського РТЦКСП громадянин ОСОБА_1 , 1996 р.н., був переданий на військовий облік сержантів і солдатів запасу у зв`язку з досягненням 27-річного віку, рішенням призовної комісії по абз. 2 ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зарахований в запас, відповідно до статті 37 цього Закону. Тому, після досягнення 27-річного віку позивач зобов`язаний особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 та стати на військовий облік, як військовозобов`язаний запасу, проте всупереч чинному законодавству України, позивач не з`явився, на військовий облік не став, чим також порушив Додаток 2 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. 04.01.2024 посадовими особами відповідача була надана відповідь на заяву позивача щодо наявності підстав на відстрочку, де вказано, що позивач підпадає під дію статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також відповідь містить рекомендаційний зміст, передбачений чинним законодавством, вимог щодо перебування позивача на військовому обліку військовозобов`язаних. Зазначив, що досягнувши граничного віку перебування на обліку призовників (27-річного віку), позивач передається на облік військовозобов`язаних, у зв`язку з чим повинен пройти певний перелік процедур, а саме: оновлення військово-облікових даних; проходження медичного огляду та отримання військово-облікового документа військовозобов`язаного (тимчасове посвідчення, військовий квиток). Зауважив, що Першим відділом Вараського РТЦКСП не відмовлено щодо надання відстрочки, оскільки на теперішній час жодним законодавчим документом не визначено органу та комісії для вирішення питання з надання відстрочки. До позову додана копія посвідчення №92/13 про прописку до призовної дільниці на даний момент посвідчення про приписку позивача є недійсним, оскільки позивач знаходиться не в статусі призовника у зв`язку з досягнення 27-річного перебування на обліку призовників. Також позивач проходив медичний огляд у статусі призовника 14.05.2019. ІНФОРМАЦІЯ_2 не було відомо про наявність на утриманні у позивача трьох дітей віком до 18 років. Замість особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач вирішив звернутися до суду і таким чином вирішити своє питання. Вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвами про народження: серії НОМЕР_1 , видане 06.06.2018 виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області, серії НОМЕР_2 , видане 11.11.2021 виконавчим комітетом Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, серії НОМЕР_3 , видане 06.05.2023 Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

26.12.2023 позивач звернувся до Першого відділу Вараського РТЦКСП із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.

До вказаної заяви позивач долучив: належним чином завірені копії документів: паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; картки платника податків, видану на ім`я ОСОБА_1 ; свідоцтва про одруження; свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 ; посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 17.05.2023 Управління соціального захисту населення Сарненської РДА; посвідчення про прописку до призовної дільниці №92/13.

Листом від 04.01.2024 №44 Першим відділом Вараського РТЦКСП повідомлено позивача про те, що на час проведення мобілізації відстрочку від проходження військової служби можуть отримати особи, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, за підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У відповідності до абзацу четвертого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не підлягають військовозобов`язані, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Позивач не перебуває на військовому обліку у Першому відділі Вараського РТЦКСП. Розгляд питання щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації здійснюється після проходження військовозобов`язаним медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Отже, з метою вирішення питання отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу необхідно особисто з`явитись до Першого відділу Вараського РТЦКСП для: постановки на військовий облік Першого відділу Вараського РТЦКСП; отримання військово-облікового документа; проходження медичного огляду військово-лікарської комісії Першого відділу Вараського РТЦКСП; подання власноруч заяви на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановленої форми. При собі мати, військово-обліковий документ (у разі наявності), паспорт, індивідуальний податковий номер, документ про освіту, посвідчення водія (за наявності), оригінали документів, що свідчать про право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі заяви від 26.12.2023, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації; далі Закон № 3543-XII).

Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає стаття 22 Закону № 3543-XII, частиною п`ятою якого визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління централь (абз. 1).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (абз. 3).

Частиною першою статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (абз. 4).

В заяві від 26.12.2023 позивач вказав, що на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. У зв`язку з чим вважає, що він не підлягає призову на військову службу та має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження від 06.06.2018 серії НОМЕР_1 , від 11.11.2021 серії НОМЕР_2 та від 06.05.2023 серії НОМЕР_3 , а також посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 17.05.2023 Управління соціального захисту населення Сарненської РДА, копії яких були долучені позивачем до вищевказаної заяви.

Таким чином, позивач підтвердив наявність у нього права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Перевіряючи правомірність поведінки відповідача щодо розгляду та вирішення заяви позивача від 26.12.2023 про надання йому відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, суд встановив та врахував таке.

В листі від 04.01.2023 №44 відповідач зазначив, що позивач не перебуває на військовому обліку у Першому відділі Вараського РТЦКСП, а розгляд питання щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації здійснюється після проходження військовозобов`язаним медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби; вказав, що з метою вирішення питання отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу необхідно особисто з`явитись до Першого відділу Вараського РТЦКСП для: постановки позивача на військовий облік Першого відділу Вараського РТЦКСП; отримання військово-облікового документа; проходження медичного огляду військово-лікарської комісії Першого відділу Вараського РТЦКСП; подання власноруч заяви на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановленої форми.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктом 17 цього Порядку встановлено, що військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів - військовий квиток.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (п. 22 Порядку №1487).

Статтею 14 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.

За правилами, встановленими в статті 17 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров`я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності ( ч. 1).

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають, зокрема: 5) двох і більше дітей (ч. 2).

Відповідно до статті 16 цього Закону призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов`язані щороку до 1 жовтня подавати у відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Стаття 18-1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу встановлювала особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану:

1. Під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.

2. Військовослужбовці строкової військової служби, строк військової служби яких, встановлений частиною першою статті 23 цього Закону, закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини дев`ятої статті 23 цього Закону, та які під час дії воєнного стану вислужили не менше шести місяців, за їх власним бажанням можуть бути переведені на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у порядку, встановленому відповідними положеннями про проходження громадянами України військової служби.

3. Під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо:

організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку;

направлення призовників, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , 22.09.1996 був взятий на військовий облік призовників 08.01.2012, про що видано відповідне приписне свідоцтво, копія якого долучена до позовної заяви. На військовому обліку призовників позивач перебував у відповідача, що останній ствердив у відзиві.

22.09.2023 ОСОБА_1 виповнилося 27 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), зокрема, звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов`язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

3) на військовий облік резервістів.

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), зокрема, які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних.

Аналіз вищевикладених норм свідчить на користь того, що облік призовників та облік військовозобов`язаних є видами військового обліку, отже зняття призовника з обліку та постановка його на облік як військовозобов`язаного не означає зняття такої особи з військового обліку.

Зі змісту посвідчення про прописку до призовної дільниці №92/13 суд встановив, що 10.02.2015 позивача взято на військовий облік як призовника Володимирецьким ОРВК (наразі Перший відділ Вараського РТЦКСП).

Враховуючи викладене, покликання відповідача на те, що позивач не перебуває на військовому обліку в Першому відділі Вараського РТЦКСП з підстав постановки його на військовий облік військовозобов`язаних, суд вважає безпідставним, оскільки зняття особи з обліку призовників та постановка його на облік військовозобов`язаних в межах одного органу ТЦК не свідчить про зняття такої особи з військового обліку в зазначеному органі.

В матеріалах судової справи відсутні відомості про те, що позивач по досягненню 27-річного віку отримав військово-обліковий документ для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного. Відповідач таку обставину заперечує, вказуючи на те, що позивач не з`являється до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вчинення необхідних дій для постановлення його на військовий облік військовозобов`язаних.

Разом з тим, суд підкреслює, що питання дотримання позивачем обов`язків, встановлених для військовозобов`язаних, як і питання належності та повноти ведення військового обліку відповідачем, виходять за межі предмета судового спору, який стосується виключно вирішення відповідачем заяви про надання позивачу відстрочки від призову. А відтак доводи відповідача щодо означених питань судом не оцінюються.

Фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку, що по досягненню 27-річного віку позивач в силу прямої вказівки Закону є військовозобов`язаним, однак не вчинив відповідних дій для отримання військово-облікового документа для військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

За змістом п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;

взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема:

беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві;

оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Враховуючи викладене, покликання відповідача на те, що на час виникнення спірних правовідносин «жодним законодавчим документом не визначено органу та комісії для вирішення питання з надання відстрочки», а також не врегульовано жодним законодавчим актом видача довідок про отримання відстрочки, суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки за змістом Положення №154 функції оформлення для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, покладаються саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (п. 11 Положення №154), так само, як і надання вищевказаним особам відповідних довідок (п. 9 Положення №154).

В матеріалах судової справи відсутні докази надання позивачу відстрочки чи письмового рішення із зазначенням причин відмови у наданні відстрочки.

Як встановлено судом, в листі від 04.01.2024 №44 відповідач вказав, що з метою вирішення питання отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу необхідно особисто з`явитись до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 для: постановки на військовий облік; отримання військово-облікового документа; проходження медичного огляду військово-лікарської комісії відповідача; подання власноруч заяви на отримання відстрочки від призову встановленої форми. Водночас, в такому листі не вказано про відмову у наданні позивачу відстрочки.

Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Таким чином, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

В той же час, обов`язок особисто повідомити/особисто подати та особисто прибути не є тотожнім у спірних правовідносинах.

При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів, що заява позивача від 26.12.2023 була направлена ним особисто. Водночас така заява містить всі необхідні відомості щодо позивача як батька трьох неповнолітніх дітей та підтверджена належними документами.

З огляду на наведене, суд вважає, що навіть у разі недотримання позивачем процедури чи форми звернення із заявою щодо надання відстрочи від призову на військову службу під час мобілізації, уповноважений суб`єкт владних повноважень не звільняється від обов`язку розглянути у встановленому порядку отриману заяву військовозобов`язаного та прийняти з цього приводу відповідне рішення, яким заяву задовольнити або відмовити в її задоволенні з наведенням мотивів. Таких дій відповідач не вчинив, рішення по суті заяви не прийняв.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не здійснив перевірку поданих позивачем документів для вирішення питання надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та не прийняв відповідного рішення за наслідками їх розгляду, чим допустив протиправну пасивну поведінку щодо нерозгляду у встановленому порядку заяви позивача від 26.12.2023 про надання відстрочки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, яка порушує права та законі інтереси позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною і незаконною вимогу відповідача про обов`язковість попереднього проходження медичного огляду військово-лікарської комісії для подальшого вирішення надання йому відстрочки на мобілізацію відповідно до ст. 23 Закону № 3543-XII, суд зазначає, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство України не передбачало підстав звільнення військовозобов`язаних, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, від обов`язку проходження медичного огляду військово-лікарської комісії.

При цьому, норми Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352, на які помилково покликається позивач у позові, стосуються надання відстрочки призовникам від призову на строкову військову службу, а не на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим, суд підкреслює, що спірні правовідносини сторін зумовлені невирішенням відповідачем поданої позивачем заяви про надання відстрочки, і не були пов`язані з іншими питаннями, у тому числі й щодо проходження медичного огляду ВЛК. Натомість, чинне правове регулювання не містить приписів щодо такої обов`язкової передумови, як проходження особою медичного огляду військово-лікарської комісії, для вирішення питання надання такій особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Отже, суд вважає, що у разі підтвердження військовозобов`язаним права на отримання відстрочки відповідно до положень статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" таке право може бути реалізоване особою безвідносно до факту проходження/непроходження медичного огляду військово-лікарської комісії.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути по суті та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 26.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Суд зауважує, що в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У той же час, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу, як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, відстрочку від призову по мобілізації відповідно до ст. 23 Закону № 3543-XII є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із зазначених вище підстав чи відмову у її наданні повноважним органом ТЦК не приймались, а відтак така заява залишилася невирішеною по суті.

При цьому, прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду заяви військовозобов`язаного є компетенцією територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на військовому обліку якого він перебуває.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Повний текст рішення складений 03 жовтня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко