Рішення

від 30.09.2024 по справі 520/22450/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року № 520/22450/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕФІЛЛ» (вул. Велика Панасівська, буд. 68, кім. 100, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42328590) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0047731815 від 14.05.2021 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕФІЛЛ» штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.05.2021 ТОВ «РЕФІЛЛ» отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 0047731815 від 14.05.2021, вважаючи податкове повідомлення таким, що суперечить законодавству України звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та посилається на те, що на підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС складено податкове повідомлення-рішення № 0047731815 від 14.05.2021 у зв`язку з порушенням пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України. Свої дії відповідач вважає правомірними та просить в задоволені позову відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача у якій підтримав свої позовні вимоги.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Актом камеральної перевірки від 17.04.2020 за № 514/20-40-58-04-10/42328590 встановлено, що ТОВ «РЕФІЛЛ» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, чим порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України.

27.05.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення за № 0035965804.

Платіжним дорученням від 21.07.2020 № 8706 підтверджено, що за актом перевірки від 17.04.2020 за № 514/20-40-58-04-10/42328590 ТОВ«РЕФІЛЛ» сплатило 1020 грн штрафу.

Актом камеральної перевірки від 24.02.2021 за № 3099/20-40-18-15-05/42328590 встановлено, що ТОВ «РЕФІЛЛ» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, чим порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України.

21.05.2021 ТОВ«РЕФІЛЛ» отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 0047731815 від 14.05.2021 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

02.06.2021 дане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до центрального органу Державної податкової служби України.

18.10.2021 ТОВ«РЕФІЛЛ» отримано рішення центрального органу Державної податкової служби України від 05.10.2021 № 22601/6/99-00-06-03-01-06 про відмову у задоволені скарги.

Позивач зауважив, що при розрахунку штрафу, відповідачем не враховано, що до прийняття спірного рішення податкове повідомлення-рішення від 14.05.2021 №0047731815 ТОВ«РЕФІЛЛ» платіжним дорученням від 11.05.2021 № 11060 вже сплатило 340,00 грн штрафу за таки саме порушення , зазначені у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, а саме неподання позивачем декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року.

Вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI .

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункту 75.1.1 пункту 75.1).

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Так, за пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Відповідно до статті 202 ПКУ звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал.

Згідно з пунктом 203.1 ст. 203 ПКУ податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПКУ).

Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов`язання з ПДВ Кодексом не передбачено.

При цьому, пунктом 126.1 статті 126 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

У відповідності до частини 1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно частини 1 статті 115 Податкового кодексу України, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 по справі №820/11382/15 аналізуючи відповідні положення Податкового кодексу України зазначив, що кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Зокрема, із посиланням на висновки Верховного Суду України, викладені у рішенні від 22.03.2016 по справі №813/6774/13-а, у вищевказаній постанові зазначалося, що положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Статтею 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, саме за несплату (неперерахування) податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Разом з цим, наразі відповідні норми ст. ст. 115, 127 Податкового кодексу України є виключеними на підставі Закону України №466-IX від 16.01.2020.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2021 по справі №815/881/16, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Судом встановлено, що Актом камеральної перевірки від 17.04.2020 за № 514/20-40-58-04-10/42328590 встановлено, що ТОВ «РЕФІЛЛ» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, чим порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України.

27.05.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення за № 0035965804.

Платіжним дорученням від 21.07.2020 № 8706 підтверджено, що за актом перевірки від 17.04.2020 за № 514/20-40-58-04-10/42328590 ТОВ«РЕФІЛЛ» сплатило 1020 грн штрафу .

Актом камеральної перевірки від 24.02.2021 за № 3099/20-40-18-15-05/42328590 встановлено, що ТОВ «РЕФІЛЛ» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, чим порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України.

21.05.2021 ТОВ «РЕФІЛЛ» отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 0047731815 від 14.05.2021 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження позивача, що його було безпідставно притягнуто за правопорушення, не подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів та пояснень, які б спростовували заперечення позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем та оскаржуваного позивачем податкового-повідомлення рішення, а відтак, не довів правомірності формування останнього.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0047731815 від 14.05.2021.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕФІЛЛ» (вул. Велика Панасівська, буд. 68, кім. 100, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42328590) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 0047731815 від 14.05.2021 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕФІЛЛ» штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕФІЛЛ» (вул. Велика Панасівська, буд. 68, кім. 100, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42328590) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,0 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.