Ухвала

від 03.10.2024 по справі 520/14872/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03.10.2024 № 520/14872/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" до Красноградської міської ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Красноградської міської ради № 4300-VIII від 22 лютого 2024 року «Про відмову продовження терміну дії договору оренди землі ТОВ «Надія»»;

- зобов`язати Красноградську міську раду Харківської області розглянути заяву про продовження строку дії договору оренди землі від 04.12.2012 №90/12, який зареєстровано в Управління Держкомзему у Красноградському районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №632330004001778 від 12.12.2012.

Зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, судом встановлено, що 04 грудня 2012 року між Красноградською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» на підставі розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації від 30.06.2010 №203 «Про поновлення ТОВ «Надія» права оренди земельних ділянок» та від 24.09.2010 №357 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної від 30.06.2010 №203» укладено договір оренди земельної ділянки № 90/12.

У відповідності до п.3.1 договору оренди № 90/12 від 04.12.2012 договір укладено строком на 5 (п`ять) календарних років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору оренди орендар (позивач) має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

28 листопада 2017 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №20591-СГ поновлено договір оренди землі від 04.12.2012 №90/12, укладений між Красноградською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» на підставі розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації від 30.06.2010 №203 «Про поновлення ТОВ «Надія» права оренди земельних ділянок» та від 24.09.2010 №357 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної від 30.06.2010 №203», який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Красноградському районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис від 12.12.2012 №632330004001778, на земельну ділянку із земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, за межами населених пунктів, відповідно до плану земельну ділянку із кадастровим номером 6323381000:07:000:0149 площею 0,9832 га ріллі строком на 7 (сім) років. Змінити умови договору із відповідним укладенням додаткової угоди до договору оренди.

30 листопада 2017 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №20591-СГ між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» укладено додаткову угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди землі від 04.12.2012 № 90/12, який зареєстровано в Управління Держкомзему у Красноградському районі Харківської області про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис № 632330004001778 від 12.12.2012.

13.12.2017 дана додаткова угода була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером запису 23968897.

Таким чином, 13 грудня 2017 року, при підписанні додаткової угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди землі від 04.12.2012 №90/12, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Красноградському районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №632330004001778 від 12.12.2012 та її державної реєстрації строк дії договору оренди №90/12 від 04.12.2012 було поновлено на 7 років, починаючи з 13.12.2017 із строком закінчення договору оренди 13.12.2024.

09 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» звернулось до голови Красноградської міської ради із клопотанням №9/3 про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6323381000:07:000:0149 площею 0,9832 га ріллі № 90/12 від 04.12.2012 на той самий строк і на тих самих умовах.

22 лютого 2024 року рішенням Красноградської міської ради № 4300-VIII відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» у продовженні терміну дії договору оренди землі від 04.12.2012 № 90/12 і у зв`язку із закінченням терміну його дії 12.12.2019. Уповноважено Красноградського міського голову (Світлану Кривенко) укласти та підписати угоду про розірвання договору оренди землі від 04.12.2012 №90/12, який зареєстровано в Управління Держкомзему у Красноградському районі Харківської області про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №632330004001778 від 12.12.2012.

Отже, судом встановлено, що позивач оскаржує рішення Красноградської міської ради № 4300-VIII від 22 лютого 2024 року «Про відмову продовження терміну дії договору оренди землі ТОВ «Надія»».

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність.

Під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2021 у справі №640/15027/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За приписами ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як вбачається із встановлених у справі обставин, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного, на його думку, набутого належним чином права щодо оренди земельної ділянки.

Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що спірним рішенням відповідача припинено право позивача щодо оренди земельної ділянки.

Таким чином, позовні вимоги позивача спрямовані фактично на усунення перешкод у реалізації свого права на користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення стосується майнових прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 2 ст.4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 Господарського кодексу України визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Спір у цій справі стосується захисту майнових інтересів позивача щодо оренди земельної ділянки, зокрема, права на користування земельною ділянкою, тому з урахуванням суб`єктного складу має бути вирішений за правилами господарського судочинства.

З огляду на викладене, оскільки даний спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі з роз`ясненням позивачу про підсудність даного спору до господарської юрисдикції.

З огляду на заявлені позовні вимоги та їх підстави, даний спір має бути вирішений за правилами господарського судочинства та підсудна Господарському суду Харківської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по даній справі.

Керуючись ст.ст. 47, 189, 194, 238, 239, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (вул. Миру, буд. 2А, с. Покровське, Красноградський район, Харківська область, 63335, ЄДРПОУ 32184916) до Красноградської міської ради Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 94, м. Красноград, Харківська область, 63304, ЄДРПОУ 04058686) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції Господарського суду Харківської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя М.М.Панов